Впровадження української мови як державної у сферу освіти України в 90-ті роки XX - на початку XXI ст.: історичний аспект (на матеріалах вищих навчальних закладів) - Автореферат

Перед молодою незалежною державою на початку 90-х рр. стояло багато проблем, які необхідно було терміново вирішувати: переведення вищих навчальних закладів на навчання українською мовою, створення кафедр української мови, оформлення кабінетів українознавства, забезпечення навчальних закладів компютерною технікою, навчальними, програмними засобами з українським алфавітом тощо. Прийнятий напередодні проголошення України суверенною державою Закон “Про мови в Українській РСР” вже не тільки вичерпав свій правовий потенціал, а й морально застарів. Мета дослідження - здійснити на основі узагальнення архівних та опублікованих матеріалів науковий аналіз функціонування української мови як державної в освітній сфері, розкрити позитивні й негативні тенденції цього процесу на матеріалах вищих навчальних закладів України. Введено в науковий вжиток досі маловідомі архівні документи та періодичні видання; доповнена та уточнена бібліографія праць із досліджуваної теми; на основі досягнень сучасної історичної науки проблему розглянуто у звязку із закономірним розвитком українськомовної освіти в минулому, висвітлено цей процес як наскрізне націотворче історичне явище; вперше проаналізовано законотворчу діяльність Верховної Ради України та Уряду у сфері освітньо-мовної політики як суперечливий багатовекторний підхід крізь призму різних політичних позицій; комплексно розглянуто організаційні, науково-методичні та кадрові питання щодо впровадження української мови у навчально-виховний процес; запропоновані практичні рекомендації, спрямовані на усунення антидемократичних, русифікаторських спроб перешкодити поступальному утвердженню української державної мови як важливого чинника реалізації української національної ідеї. Смольнікова 11, присвячених проблемам відродження української мови й історичної памяті та реформуванню вищої освіти в Україні, питання впровадження української мови в навчальний процес розглядалося принагідно.XX - на початку XXI ст. висвітлення особливостей процесу впровадження української мови як державної, зокрема у вищих навчальних закладах, ще не було предметом окремого наукового дослідження. XX - на початку XXI ст. державні заходи були спрямовані на забезпечення нормативно-правової бази для розширення функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя, у тому числі й у освітній. Серед таких варто вказати “Державну програму розвитку української мови та інших національних мов в Українській РСР на період до 2000 року”, яка забезпечувала реалізацію Закону УРСР “Про мови в Українській РСР” (1989 р.), Конституцію України, ряд законодавчих актів Президента, Верховної Ради України та Уряду. Робилися також спроби прийняття нового закону про мови в Україні, який би відповідав вимогам часу, національним інтересам держави. проведено керівними державними органами такі основні організаційні заходи: видано укази та розпорядження щодо переведення навчального процесу вищих навчальних закладів на українськомовний режим, у педагогічних вузах відкривалися спеціальні факультети для отримання другої спеціальності, збільшився набір на спеціальності “Українська мова”, “Історія України” та інші.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

український мова державний навчальний

У висновках викладено результати дослідження, обґрунтовано положення, основний зміст яких виноситься на захист: - результати історіографічного та джерелознавчого аналізу проблеми свідчать, що у вітчизняних історичних працях у 90-ті рр. XX - на початку XXI ст. висвітлення особливостей процесу впровадження української мови як державної, зокрема у вищих навчальних закладах, ще не було предметом окремого наукового дослідження. Ця проблема досліджувалась фрагментарно, лише в окремих напрямах і аспектах. Наявна джерельна база дисертаційної роботи є достовірною і достатньою для комплексного дослідження теми;

- історичний процес розвитку українськомовної освіти до проголошення незалежної України досліджується в дисертації як обєктивна передумова здобуття на цій основі українській мові статусу державної, що підтверджується безперервним логічним поступом до здобуття зрілого завершеного рівня сучасної української літературної мови;

- упродовж 90-х рр. XX - на початку XXI ст. державні заходи були спрямовані на забезпечення нормативно-правової бази для розширення функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя, у тому числі й у освітній. Серед таких варто вказати “Державну програму розвитку української мови та інших національних мов в Українській РСР на період до 2000 року”, яка забезпечувала реалізацію Закону УРСР “Про мови в Українській РСР” (1989 р.), Конституцію України, ряд законодавчих актів Президента, Верховної Ради України та Уряду. Робилися також спроби прийняття нового закону про мови в Україні, який би відповідав вимогам часу, національним інтересам держави. Але така цілеспрямована робота зіткнулася з протидією окремих політичних сил, що призвело до кризового стану в цій справі;

- проведено керівними державними органами такі основні організаційні заходи: видано укази та розпорядження щодо переведення навчального процесу вищих навчальних закладів на українськомовний режим, у педагогічних вузах відкривалися спеціальні факультети для отримання другої спеціальності, збільшився набір на спеціальності “Українська мова”, “Історія України” та інші. Поступово вирішувалася кадрова проблема, на базі вищої школи запроваджувалися курси української мови, створювалися кафедри українознавства тощо. Така робота дала позитивні результати, особливо в Західному, Центральному й Північному регіонах. Про це свідчить розширення мережі загальноосвітніх навчальних закладів, перехід на викладання українською мовою у вищій школі, подолання русифікаторських тенденцій шляхом організації навчально-виховного процесу. У звязку з цим була досягнута певна психологічна й мовленнєва готовність викладачів і студентів до адаптації в українськомовному середовищі. Разом із тим, ряд напрямів діяльності щодо організації впровадження української мови в навчально-виховний процес вищих навчальних закладів III і IV рівня акредитації в досліджуваний період не забезпечувався повною мірою;

- у нових умовах, згідно з розпорядженням директивних органів, відбулися суттєві зрушення у підготовці й забезпеченні вузів педкадрами українознавчого профілю, що змінило саму концепцію такої підготовки. Але ця проблема залишилася до кінця невирішеною і сьогодні: випускники вищих навчальних закладів у багатьох випадках працюють не за призначенням, у загальноосвітніх навчальних закладах не вистачає українськомовних вчителів, а вакансії заповнюються за рахунок залучення до роботи пенсіонерів, студентів старших курсів вищої школи III - IV рівня акредитації або збільшення тижневого навантаження вчителів. Вища школа також відчуває брак кадрів: не вистачає докторів і кандидатів наук, у звязку з чим окремі вищі навчальні заклади закриваються як недієздатні. Це проблема насамперед приватних або невеликих за кількістю студентів вузів;

- певні зрушення у роботі Міністерства освіти і науки України, вищих навчальних закладів та наукових установ відбулися у розробці науково-методичної бази українськомовного викладання. Міністерство вживало заходів щодо своєчасного видання й максимального забезпечення вищої школи українськомовною навчальною літературою. Вищі навчальні заклади України поступово відмовляються від перекладених іншомовних навчальних видань і сприяють створенню підручників і посібників нового покоління вітчизняними авторами для забезпечення якісної підготовки українськомовних фахівців. Завдяки спільним зусиллям у цій справі, у зазначений період відбулася трансформація науково-методичної роботи у вузах, окремі аспекти якої, зокрема такі, як упровадження української термінології в навчальний процес (Україна вже має досить розвинуту кодифіковану термінологію українською мовою майже з усіх галузей знань), забезпечення навчальних закладів науково-методичною літературою, підручниками, навчальними посібниками, словниками, а також українськомовне програмне забезпечення компютерів сприяли новим якісним зрушенням у впровадженні української мови як державної у сферу науки й освіти. Але варто зазначити, що не всі навчальні заклади в достатній кількості забезпечені навчальною і науково-методичною літературою. В окремих приватних навчальних закладах, а також у тих, які функціонують на Сході й Півдні держави, навчання проводиться за російськомовними підручниками.

- щодо кількісних і якісних зрушень упровадження української мови як державної у загальнодержавних і регіональних навчальних закладах, то тут варто враховувати, по-перше, регіональну строкатість цього процесу, у якому відбито територіальну етнічну структуру, рівень етнополітичної культури і свідомості, по-друге, відкритий супротив окремих політичних сил “лівого” спрямування. Вагомими чинниками низької якості українськомовної освіти є незадовільне кадрове, навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення.

Основні положення і висновки дисертації викладені у публікаціях: 1. Савойська С. В. Досвід організації впровадження української мови як державної у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів України ( 90-ті роки XX - поч. XXI ст.) // Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства. - К.: Поліграфічний центр “Фоліант”, 2005. - Т. VII. - С.159 - 166.

2. Савойська С. В. Мовно-освітня політика в контексті законодавчої діяльності Верховної Ради України // Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства. - К.: Поліграфічний центр “Фоліант”, 2006. - Т. IX. - С. 238 - 248.

3. Савойська С. В. Науково-методичне забезпечення впровадження української мови у навчальний процес вищих навчальних закладів // Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства.-К.: Поліграфічний центр “Фоліант”, 2006. - Т. XII. - С. 156 - 171.

4. Савойська С. В. Роль вузівських осередків “Просвіти” у впровадженні української мови як державної у навчально-виховний процес ВНЗ// Українознавство. - 2006. - № 4. - С. 225 - 231.

5. Савойська С. В. Регіональні проблеми впровадження української мови як державної у сферу освіти України // Українознавство. - 2007. - № 1. - С. 97 - 101.

6. Савойська С. В. Законодавчо-нормативні проблеми впровадження української мови як державної у сферу освіти України (на матеріалах вищих навчальних закладів 90-х рр. XX ст. - поч. XXI ст.) // Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства. - К.: Поліграфічний центр “Фоліант”, 2005. - Т. VI. - С.165 - 170.

Размещено на .ru