Класифікація негативних факторів середовища та їх характеристика. Принципи забезпечення радіаційної безпеки. Вивчення біологічної дії іонізуючих випромінювань та електромагнітних полів на організм людини. Хімічні та віброакустичні шкідливі чинники.
Аннотация к работе
Віброакустичні шкідливі чинникиЖиттєве середовище - частина Всесвіту, де перебуває або може перебувати в цей час людина, група людей або певна людська спільнота і де функціонують системи її життєзабезпечення. Життєве середовище складається з 3-х компонентів: природного, техногенного і соціального або соціально-політичного. До природного середовища належить біосфера, що охоплює частину атмосфери, гідросфери і літосфери. У природному середовищі діють закони природного розвитку: фізичні, хімічні, геологічні та біологічні.Серйозний вплив на самопочуття людини здійснюють погодні фактори: атмосферний тиск, вологість, рух повітря, ступень забруднення магнітного поля землі. При різкій зміні погоди понижується фізична і розумова працездатність, загострюються хвороби, особливо хронічні, збільшується число нещасних, а також смертельних випадків. У здорової людини при зміні погоди відбувається своєчасне реагування регулюючих систем до змін умов зовнішнього середовища.Вивчення впливу ЕМП та опромінення організму людини почалось відразу після використання радіо. Навколо Землі існує електричне поле напруженістю 130 В/м. наша планета має також магнітне поле. Це магнітне поле коливається з 80 та 11 річними циклами змін, а також більш короткочасними змінами з різних причин, повязаних із сонячною активністю. Земля постійно знаходиться під впливом ЕМП, які випромінюються Сонцем у діапазоні 10 МГЦ - 10 ГГЦ. Ступінь впливу ЕМ випромінювань на організм людини залежить від діапазону частот, інтенсивності, довго тривалості опромінення, характеру випромінювання, режиму опромінення , розмірів поверхні тіла, яка опромінюється та індивідуальних особливостей організму.Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини був виявлений в кінці ХІХ ст.. з відкриттям Пєра і Марії Кюрі явища радіоактивності. Іонізуюче випромінювання - це будь-яке випромінювання, взаємодія якого з середовищем приводить до утворення електричних зарядів різних знаків. Більшість із них такі, що уникнути їх неможливо. радіаційний фон, що утворюється космічними променями, дає майже половину зовнішнього опромінення , яке одержує населення від природних джерел радіації. Опроміненню від природних джерел радіації піддаються всі жителі Землі, одні більше, інші менше. Внутрішнє опромінення становить 2/3 ефективної еквівалентної дози опромінення, яку людина отримує від природних джерел радіації.Під дією іонізуючого випромінювання на організм людини атоми і молекули живих клітин іонізуються, в результаті чого відбуваються складні фізико-хімічні процеси. Іонізація атомів і молекул під дією випромінювань веде до розірвання звязків у білкових молекулах, що призводить до загибелі клітин і ураження всього організму. Крім прямої дії ураження організму відбувається через непряму дію, яка зумовлена радіолізом, тобто розпадом молекул води під дією іонізації. Специфічність дії іонізуючого випромінювання полягає в тому, що інтенсивність хімічних реакцій індуційованих вільними радикалами, підвищується й у них втягується багато сотень і тисяч молекул не порушених опроміненням. Особливості дії іонізуючого випромінювання на організм людини: O органи чуття не реагують на випромінювання;У нормах радіаційної безпеки НРБУ-97, введених у 1998 р., як одиниця часу використовується рік або поняття річної дози опромінення. «ГПД - гранично припустимою дозою загального опромінення людини вважається доза, що у світлі сучасних знань не повинна викликати значних ушкоджень організму протягом життя». Для пересічної людини ця доза становить 5 бер на рік. O екранування джерел випромінювання матеріалами, що поглинають іонізуюче випромінювання. Основні принципи захисту при відкритих джерелах іонізуючого випромінювання, коли можливе попадання радіоактивних речовин у навколишнє середовище: O використання засобів захисту, що застосовуються при роботі із закритими джерелами випромінювань;Нині з метою зниження індивідуальних і колективних доз опромінення населення за рахунок діагностики широко застосовуються організаційні і технічні заходи: 1.Різні хімічні речовини, що знаходяться у відходах переходять по екологічних ланках від одного ланцюга до іншого і в решті решт надходять в організм людини. Особливу небезпеку становлять хімічні речовини, які залежно від їх практичного використання можна поділити на: O промислові отрути, які використовуються у виробництві і є джерелам небезпеки гострих і хронічних інтоксикацій при порушенні правил безпеки (ртуть, свинець, розчинники, барвники); Для визначення впливу шкідливих речовин на організм людини, визначення ступеня забрудненості довкілля в усьому світі користуються такими поняттями, як гранично-допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин, гранично-допустимі викиди, максимально-допустимий рівень. ГДК встановлюється головними санітарними інспекціями в законодавчому порядку або рекомендується відвідними установами, комісіями на основі результатів комплексних наукових досліджень, лабораторних експериментів, а також відомостей одержаних під час і після різних аварій на
План
План
1. Класифікація негативних факторів середовища та їх характеристика
2. Несприятливі метеорологічні фактори і їх вплив на життєдіяльність організму
3. Дія електромагнітних полів на організм людини
4. Дія іонізуюче випромінювання. Принципи забезпечення радіаційної безпеки
4.1 Біологічна дія іонізуючих випромінювань
4.2 Норми радіаційної безпеки
4.3 Захист від медичних діагностичних джерел випромінювання
5. Хімічні фактори, їх класифікація, принципи хімічної безпеки