Експериментальна перевірка гіпотези про роль гормонів кори наднирників як ендогенного регулятора видільної функції нирок. Дослідження впливу кортикостероїдів на циркадіанний ритм екскреторної діяльності нирки в нормі та за умов метаболічного ацидозу.
Аннотация к работе
Не дивлячись на значну кількість наукових робіт, присвячених вивченню молекулярно-біохімічних процесів, які забезпечують участь нирки в компенсації відхилень кислотно-лужної рівноваги, до нинішнього часу практично не досліджена динаміка кислотовидільних процесів в нефроні під кутом зору хронобіологічних проблем. Аналіз наукових робіт, представлених на міжнародній конференції “Сучасні аспекти хронобіології і хрономедицини” (Чернівці, 2002 р.) свідчить, що в Україні питання нейроендокринних механізмів регуляції хроноритмів діяльності нирки вивчаються в експерименті на тваринах головним чином в Буковинській державній медичній академії [Булик Р.Є., Бойчук Т.М., 2003; Пішак В.П., Мещишен І.Ф., Бойчук Т.М. 2002.]. Основною метою роботи була експериментальна перевірка гіпотези про роль функціонального стану шишкоподібного тіла, аденогіпофіза, кори наднирників в якості ендогенного регулятора кислотно-регулюючої функції нирки. Виходячи із мети були сформульовані наступні задачі дослідження: § Розробити адекватну, фізіологічно виправдану експериментальну модель дослідження циркадіанного ритму екскреторної діяльності нирки у щурів. § Вивчити вплив кортикостероїдів на циркадіанний ритм екскреторної діяльності нирки.При дослідженні екскреторної діяльності нирки у білих щурів констатовано чіткий циркадіанний ритм: статистично достовірне збільшення в нічні години, у порівнянні з денним періодом, діурезу, екскреції іонів натрію, калію, ендогенного креатиніну, титрованих кислот та амонію. Утримання впродовж 8 діб тварин в умовах постійної темряви зберігає циркадіанний ритм екскреторної діяльності нирки, але фаза підвищення екскреторних процесів зсувається з 2000 - 800 годин на 200 - 1400 години. Постійне, впродовж 8 діб, освітлення викликає статистично значущу депресію показників екскреторної діяльності нирки і згладжує характерний циркадіанний ритм функціональної активності нирки.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
1. Розроблений, захищений патентом і впроваджений в наукову роботу спосіб дослідження циркадіанного ритму функціонального стану нирок в експерименті.
2. При дослідженні екскреторної діяльності нирки у білих щурів констатовано чіткий циркадіанний ритм: статистично достовірне збільшення в нічні години, у порівнянні з денним періодом, діурезу, екскреції іонів натрію, калію, ендогенного креатиніну, титрованих кислот та амонію.
3. Утримання впродовж 8 діб тварин в умовах постійної темряви зберігає циркадіанний ритм екскреторної діяльності нирки, але фаза підвищення екскреторних процесів зсувається з 2000 - 800 годин на 200 - 1400 години.
4. Постійне, впродовж 8 діб, освітлення викликає статистично значущу депресію показників екскреторної діяльності нирки і згладжує характерний циркадіанний ритм функціональної активності нирки.
5. Гідрокортизон при одноденному введенні стимулював екскреторну, в тому числі кислотовидільну функцію нирки як в денні, так і в нічні години, практично не порушуючи циркадіанного ритму.
6. Хронічне, впродовж 7 діб, введення гідрокортизону тваринам при звичайному освітленні викликає збільшення екскреції електролітів та амонію.
7. Хронічне, впродовж 7 діб, введення гідрокортизону щурам, що знаходились в умовах постійної темряви стимулює електроліто- та кислотовидільні процеси, зберігаючи циркадіанний ритм, що вказує на можливу антистресову роль мелатоніну.
8. Фармакологічне пригнічення секреції глюкокортикоїдів призводить до зниження швидкості гломерулярної фільтрації та інтенсивності канальцевої реабсорбції іонів натрію на фоні активації амоніогенезу в нирках.
9. Циркадіанний ритм функціональної діяльності нирки є відображенням адаптивних реакцій, які забезпечуються гормонами передньої долі гіпофізу, кори наднирників та епіфізу.
10. Застосування 5 % водного навантаження в експериментах на щурах для вивчення циркадіанного ритму діяльності нирки може мати обмежене використання - головним чином для оцінки гломеруло-тубулярного та тубуло-тубулярного балансів функціонального стану нефрону.
Список литературы
1. Г.І.Кокощук , Кушнір І.Г. Хроноритми гломерулотубулярних взаємовідносин в зіставленні з екскреторною функцією нирок у інтактних щурів. // Бук. мед. вісник”. - Т. 3-4 - № 3-4, Чернівці, 2002 - С.166-168.
2. Кушнір І.Г. Вплив натрієвого раціону на параметри хроноритмів екскреторної діяльності нирок. // Бук. мед. вісник. - Т. 7 - № 3, Чернівці, 2003 - С.118-119.
3. Кокощук Г.І., Кушнір І.Г. Вплив глюкокортикоїдів на добовий ритм екскреторної діяльності нирки. // Науковий вісник ЧНУ - Вип. 169. - 2004р. - С.84-89.
4. Кокощук Г.І., Кушнір І.Г. Параметри хроноритму екскреторної діяльності нирки при метаболічному ацидозі. // Науковий вісник ЧНУ : Збірник наукових праць. Вип. 193. - 2004р. - С.39-46.
5. Кушнір І.Г., Кокощук Г.І. Спосіб діагностики біологічних ритмів функціональної діяльності нирки в експерименті. Патент № 670071/А від 15.06.2004 р.