Сучасний стан та перспективи вирощування ріпаку озимого в Україні. Ботанічна та морфо-біологічна характеристика культури; вплив природних умов та добрив на її урожайність. Проведення дослідження продуктивності посівів на прикладі ПСГП "Савинецьке".
Аннотация к работе
Сьогодні в Україні різко підвищився інтерес сільськогосподарських виробників до вирощування ріпаку. Прогрес у селекції разом із дотриманням технології вирощування дають змогу на практиці отримувати 35-45 ц/га насіння озимого ріпаку [8,30]. Зростання популярності ріпаку зумовлено низкою причин. На території Лісостепу, ріпак знаходиться на рівні з соняшником, а на Поліссі, ріпак озимий вже став основною олійною культурою.На початку цього століття, в Україні, площа під ріпаком становила майже 300 тис. га, країна експортувала близько 175 тис. т. його насіння. Це було повязано з інтенсивним розвитком культури соняшнику, з яким ріпак, як олійна культура в економічному відношенні не міг конкурувати. З появою безерукових і низькоглюкозинолатних сортів ріпак перетворився в культуру з великими потенційними можливостями. Програмою розвитку ріпаківництва в Україні, запропонованою Міністерством АПК, передбачено розширення посівних площ ріпаку, удосконалити елементи технологій вирощування, насінництва, переробки і використання ріпаку та його продукції, але за цілим рядом природокліматичних й інших лімітуючих факторів, можливості культивування ріпаку в Україні обмежені. Ріпак потребує ґрунтів із середнім умістом гумусу та нейтральною або слабо кислою реакцією ґрунтового розчину.2.1 Умови проведення дослідженьОсновні типи ґрунтів, які зустрічаються на території господарства: темно-сірі опідзолені - 47%, сірі опідзолені - 14%, чорноземи типові реградовані - 35%, чорноземи звичайні - 4%. Реакція ґрунтового розчину темно-сірих опідзолених ґрунтів переважно слабокисла (РН 5,5-6,0), проте абсолютна величина гідролітичної кислотності зростає до 3,0-3,5 мг-екв/100г ґрунту, однак вища насиченість основами (80-90%) зменшує її негативну дію. Як можемо бачити з даного графіка, 2011 і 2013 роки, характеризувались сприятливими для вирощування культури умовами, коефіцієнт зволоження склав в 2011 році 1,5, що дало змогу ріпаку озимому сформувати урожай в середньому на рівні 30,2 ц/га, в 2013 році показник коефіцієнта зволоження склав 1,7, що позитивно вплинуло на реалізацію потенціалу врожайності ріпаку озимого і дало змогу одержати в середньому 34,7 ц/га, що на 4,5 ц/га більше за показник 2011 року. Ріпак озимий, вимогливий до ґрунтових умов мінерального живлення, має коефіцієнт виносу елементів живлення з ґрунту в межах від 15 до 25, що вказує на його високі вимого що до умов вирощування, Особливістю даної культури, є те, що немає елементу, який би не відігравав визначної ролі в певний період росту та розвитку. Тому можна сказати, що ріпак озимий-це вибаглива до гумусованості ґрунтів культура, яка може зростати на ґрунтах з вмістом гумусу не <1%, проте, з збільшенням кількості гумусу в ґрунтах, спостерігається позитивна тенденція до суттєвого приросту урожаю, тому для отримання більш стабільних та високих врожаїв, рекомендується вирощувати ріпак озимий саме на високопродуктивних ґрунтах, з всіма умовами наближеними до оптимальних.Фосфорні добрива сприяють формуванню добре розвиненої кореневої системи і оптимальної будови розетки ріпаку, кращому засвоєнню азотних добрив, збільшують стійкість рослин до морозів, підвищують насіннєву продуктивність, зменшують ризик вилягання посівів, прискорюють достигання. Так, в середньому в фазу розетки на одному квадратному метрі на сірому лісовому ґрунті на контролі нараховувалось 50 рослин ріпаку , та 52 рослини на темно-сірому опідзоленому, а при внесені норми N60, К30 кг.д.р. нараховувалось 52 та 55 шт./м2 рослин відповідно. При нормах добрив N90 Р60,К60 кількість рослин на сірому лісовому та темно-сірому опідзоленому ґрунті склала відповідно 57 і 58 шт./м2, а це 95 і 96% рослин від висіяного насіння, що є добрим показником, та виправдовує внесення повного мінерального добрива в дозі N90 Р60,К60. Дослідження показали, що на приріст висоти ріпаку озимого впливали ґрунтово-кліматичні, погодні фактори, та система удобрення, при цьому збільшення лінійних розмірів рослин знаходилось в прямій залежності від періоду вегетації (таблиця 3.2). Як бачимо в таблиці 3.4, основні прирости зеленої маси спостерігалися при внесені норми N90 Р60, К60 кг.д.р. добрив на початку цвітіння, що для сірого лісового ґрунту склав 68 ц/га, а для темно-сірого опідзоленого - 72 ц/га, що на 12 ц/га більше при внесенні N60, К30, та на 23 і 22 ц/га більше в порівнянні з контролем на тих же ґрунтах.Тобто забезпечувати одержання максимальної кількості продукції при найменших затратах праці та коштів на її вирощування. При теперішніх ринкових відносинах необхідно вирощувати продукцію, яка була б конкуренто здатною. На даний момент - це досить чітко видно, коли товари з низькою якістю із меншою, ніж на вітчизняні товари ціною, завозяться на інші ринки. Ціну на продукцію можна знизити двома шляхами. Економічна ефективність характеризується такими основними показниками, як собівартість продукції, прибуток, рентабельність.Внесення повного мінерального добрива в нормі N90,Р60,К60 забезпечує збільшення перезимованих рослин ріпаку до 10%