Наукові підходи до дослідження впливу засобів плавання на психоемоційний стан слабозорих студентів. Достовірні позитивні зміни у всіх показниках психоемоційного стану досліджуваного контингенту. Ефективність впливу засобів плавання на психоемоційний стан.
Аннотация к работе
У статті проаналізовані наукові підходи до дослідження впливу засобів плавання на психоемоційний стан слабозорих студентів.Максимальне зниження показників у хлопців експериментальної групи спостерігалось за результатами емоційної лабільності (вихідні показники: 2,11 ±0,31 бала; кінцеві: 1,38±0,20 бала), особистісної тривожності (вихідні показники: 2,22±0,32 бала; кінцеві: 1,53±0,21 бала), внутрішнього дискомфорту (вихідні показники: 2,42±0,2б бала; кінцеві: 1,78±0,36 бала) при р<0,001; у дівчат експериментальної групи максимально зменшились значення реактивної агресивності (вихідні показники: 2,15±0,28 бала; кінцеві: 1,44±0,60 бала), емоційної лабільності (вихідні показники: 2,18±0,22 бала; кінцеві: 1,41 ±0,17 бала), внутрішнього дискомфорту (вихідні показники: 2,34±0,24 бала; кінцеві: 1,63±0,42 бала) при р<0,001. Загалом за тестовою батареєю ДАМ у хлопців (вихідні показники: 2,17±0,27 бала; кінцеві: 1,55±0,32 бала) та у дівчат (вихідні показники: 1,91±0,42 бала; кінцеві: 1,51 ±0,25 бала) виявлена достовірна різниця при р<0,001 і підтверджене положення про те, що під впливом засобів плавання значно поліпшився психоемоційний стан досліджуваних. Аналіз показників, одержаних за методикою САН, виявив, що кінцеві результати дослідження відносно вихідних значень позитивно змінились у хлопців (вихідні показники: 5,11±0,75 бала; кінцеві: 6,15±0,34 бала) та у дівчат (вихідні показники: 5,52±0,57 бала; кінцеві: 6,39±0,33 бала) при достовірній різниці р<0,001.
Вывод
Дослідження психоемоційного стану студентів із міопією виявило значні позитивні зрушення практично за всіма показниками. Максимальне зниження показників у хлопців експериментальної групи спостерігалось за результатами емоційної лабільності (вихідні показники: 2,11 ±0,31 бала; кінцеві: 1,38±0,20 бала), особистісної тривожності (вихідні показники: 2,22±0,32 бала; кінцеві: 1,53±0,21 бала), внутрішнього дискомфорту (вихідні показники: 2,42±0,2б бала; кінцеві: 1,78±0,36 бала) при р<0,001; у дівчат експериментальної групи максимально зменшились значення реактивної агресивності (вихідні показники: 2,15±0,28 бала; кінцеві: 1,44±0,60 бала), емоційної лабільності (вихідні показники: 2,18±0,22 бала; кінцеві: 1,41 ±0,17 бала), внутрішнього дискомфорту (вихідні показники: 2,34±0,24 бала; кінцеві: 1,63±0,42 бала) при р<0,001. Загалом за тестовою батареєю ДАМ у хлопців (вихідні показники: 2,17±0,27 бала; кінцеві: 1,55±0,32 бала) та у дівчат (вихідні показники: 1,91±0,42 бала; кінцеві: 1,51 ±0,25 бала) виявлена достовірна різниця при р<0,001 і підтверджене положення про те, що під впливом засобів плавання значно поліпшився психоемоційний стан досліджуваних. За методикою ДАМ виявлено, що психоемоційний стан слабозорих експериментальної групи відповідає середньому рівню, ближчому до низького, а у студентів контрольної майже в усіх випадках - середньому рівню, ближчому до високого; одержані результати свідчать про ефективність використання засобів плавання, що є одним із головних чинників, які сприяють розвитку психоемоційної сфери слабозорих.
Вивчення психоемоційного стану за методикою САН дало змогу встановити як кількісні, так і якісні показники самопочуття, активності та настрою, а також виявити розбіжності у значеннях, що виникають як наслідок недоліків характеру, обумовлених психоемоційними порушеннями. Аналіз показників, одержаних за методикою САН, виявив, що кінцеві результати дослідження відносно вихідних значень позитивно змінились у хлопців (вихідні показники: 5,11±0,75 бала; кінцеві: 6,15±0,34 бала) та у дівчат (вихідні показники: 5,52±0,57 бала; кінцеві: 6,39±0,33 бала) при достовірній різниці р<0,001. У всіх студентів контрольної групи дисперсія показників психоемоційного стану за цією методикою значно менша. Одержані дані дають можливість ефективніше планувати та вдосконалювати процес фізичноговиховання і засвідчують, що засоби плавання більш ефективно, ніж інші засоби адаптивного фізичного виховання, сприяють поліпшенню психоемоційного стану студентів цієї нозології: результати дозволяють констатувати, що загалом за всіма досліджуваними показниками на кінець дослідження одержані майже максимальні результати в експериментальній групі.
Отже, проведене дослідження дозволило забезпечити доступне, поступове, індивідуальне навчання плаванню з корекцією психоемоційного стану студентів із міопією та є основою для застосування у спеціалізованих закладах з метою поліпшення зазначених станів.
Перспективи подальших досліджень передбачають вивчення впливу засобів оздоровчого та спортивного плавання на фізичний стан осіб із міопією з розробленням програм з урахуванням фізичних і психоемоційних показників.
Список литературы
1. Ганчар И.Л. Плавание: теория и методика преподавания спортивно-педагогического совершенствования. Часть ІІІ / И.Л. Ганчар. - Одесса : Друк, 2007. - 816 с.
2. Гета А.В. Коррекция физического и эмоционального состояния детей 6-7 лет с миопией средствами плавания в процессе адаптивного физического воспитания : [монография] / А.В. Гета. - Saarbrucken, Lambert Academic Publishing, 2014. - 244 с.
3. Изард К.Е. Психология эмоций / К.Е. Изард. - Москва - Харьков - Минск, 1999. - С. 89-92.
4. Коцегубов С.А. Методи корекції психоемоційного стану студентів перших курсів вищого навчального закладу / С.А. Коцегубов, М.М. Береговий, А.В. Рибкін // Інформаційні технології в освіті, науці та виробництві. - 2014. - Вип. 5 (10). - С. 199-205.
5. Круцевич Т.Ю. Контроль у фізичному вихованні дітей, підлітків та молоді : [навч. посіб] / ТЮ. Круцевич, М.І. Воробйов, Г.В. Безверхня. - К. : Олімп. л-ра, 2011. - 224 с.
Педагогическая психология : [учеб. пособ.] / [под ред. Л. Регуш, А. Орловой]. - СПБ. : Питер, 2010. - 416 с.