Вплив валеологічних знань і вмінь на якісні показники фізичної культури молодших школярів - Автореферат

Для забезпечення навчального процесу з "валеології" та "охорони життя і здоровя" у початковій школі було розроблено Концепцію неперервної валеологічної освіти в Україні, програму Базового змісту шкільної валеологічної освіти, навчальні програми (Бойченко Т., Вадзюк Н., Мовчанюк В., та ін.,1994; Сагайдак, В.П, Демченко З.І., 1994; Новікова Н.І., 1994; Шахненко В.І., 1997; Волкова С.С., 1997 та ін.); підручники (А. Зміст питань фізичної культури у навчальному матеріалі з предметів "валеологія", "охорона життя і здоровя" переважно повторює питання, передбачені шкільними програмами з "фізичної культури". Науковцями не проводився порівняльний аналіз змісту знань і вмінь у навчально-методичному забезпеченні предметів "охорона життя і здоровя", "валеологія", "фізична культура". Проте, науковцями України не досліджувалися якісні показники фізичної культури молодших школярів, які вивчали "валеологію" та "охорону життя і здоровя". Алатон, 1997 та ін.), вчителів "фізичної культури" (Шиян Б.М., 1996; Дубовис М.С., 1996; Медвідь Ф.М., 1997 та ін.), залишається недостатньо вивченою фахова підготовленість, діяльність, співпраця з батьками вчителів "валеології", "охорони життя і здоровя" у питаннях фізичної культури молодших школярів.У першому розділі "Валеологічні знання і вміння та фізична культура молодших школярів" аналізується зміст фізкультурно-оздоровчих питань у програмах, посібниках, підручниках і наукових працях з "валеології", "охорони життя і здоровя", "фізичної культури". Для вирішення другої і третьої задачі проведено природний педагогічний експеримент, у якому використовувалися методи: анонімне анкетування (учнів, батьків, вчителів); педагогічні спостереження за навчально-виховним процесом з "валеології", "охорони життя і здоровя"; санітарно-гігієнічні обстеження матеріально-технічної бази у обраних школах; тестування фізичної підготовленості учнів за "Державними тестами і нормативами оцінки фізичної підготовленості населення України"; експертна оцінка - для визначення вміння виконувати ранкову гімнастику, фізкультпаузу, самостійне тренувальне заняття, масаж, гімнастику йогів і ритмічну; математико-статистична обробка даних, визначення достовірності результатів експерименту за допомогою методу Ойвіна. У педагогічному експерименті проводився порівняльний аналіз якісних показників фізичної культури молодших школярів, які вивчали "валеологію" за програмами Міністерства освіти України (1994р) - експериментальна група №1 (ЕГ-1), тих, які вивчали "охорону життя і здоровя" за авторською методикою і програмою - експериментальна група №2 (ЕГ-2), і тих, які не вивчали предметів "валеологія" й "охорона життя і здоровя"-контрольна група (КГ). У анкетуванні взяло участь 666 учнів і 284 батьки з (ЕГ-1); 107 учнів і 68 батьків з (ЕГ-2); 176 учнів і 86 батьків з (КГ); 65 вчителів "валеології" й "охорони життя і здоровя" та 33 вчителя "фізичної культури". В тестуваннях фізичної підготовленості прийняло участь в ЕГ-1: 80 учнів 2-х (8-9 р.) класів, 46 учнів 3-х класів (8-9 р.), 95 учнів (9-10 р.), 61 учень 4-х класів (9-10 р.); в ЕГ-2: 100 учнів 3-х класів (9-10 р.) та у КГ: 33 учні 2-х класів; 18 учнів (8-9р.) і 63 учні (9-10 р.) 3-х класів; 22 учні (9-10 р.) 4-х класів.У навчально-методичному забезпеченні з "валеології", "охорони життя і здоровя", "фізичної культури" має місце дублювання освітнього матеріалу (значення рухової активності; вміння виконувати ранкову гімнастику, фізичні вправи, гартувальні процедури тощо). Валеологічне навчання малоефективно впливає на покращення якісних показників фізичної культури молодших школярів, якщо у його процесі не надаються знання і вміння з галузі фізичної культури. Серед учнів ЕГ-1, що вивчали "валеологію", "охорону життя і здоровя" при обмеженому розгляді питань фізичної культури, незначно покращилися якісні показники фізичної культури, у порівнянні з учнями, що не вивчали цих предметів. Разом з тим, учні ЕГ-2, навчання яких з предмету "охорона життя і здоровя" охоплювало більше коло питань фізичної культури, у більшій кількості набули належних знань про правила проведення самостійного тренувального заняття, елементарні прийоми контролю за фізичним станом, правила гартування, українські народні фізкультурно-оздоровчі традиції; спортивні події, ніж учні ЕГ-1 та КГ. Більшість вчителів "валеології" не знайомі з "Державними тестами і нормативами оцінки фізичної підготовленості населення України"; не вдосконалюються у питаннях фізичної культури молодших школярів, не дають учням домашніх завдань з фізичної культури, не цікавляться спортивними подіями, не навчають дітей українським народним оздоровчим традиціям.

2. Основний зміст дисертації

1. Валеологічні знання і вміння сприяють розвиткові якісних показників фізичної культури молодших школярів.

У навчально-методичному забезпеченні з "валеології", "охорони життя і здоровя", "фізичної культури" має місце дублювання освітнього матеріалу (значення рухової активності; вміння виконувати ранкову гімнастику, фізичні вправи, гартувальні процедури тощо). Навчальний матеріал з галузі фізичної культури не диференційований між предметами "валеологія", "фізична культура", "охорона життя і здоровя".

2. Валеологічне навчання малоефективно впливає на покращення якісних показників фізичної культури молодших школярів, якщо у його процесі не надаються знання і вміння з галузі фізичної культури. Серед учнів ЕГ-1, що вивчали "валеологію", "охорону життя і здоровя" при обмеженому розгляді питань фізичної культури, незначно покращилися якісні показники фізичної культури, у порівнянні з учнями, що не вивчали цих предметів.

Разом з тим, учні ЕГ-2, навчання яких з предмету "охорона життя і здоровя" охоплювало більше коло питань фізичної культури, у більшій кількості набули належних знань про правила проведення самостійного тренувального заняття, елементарні прийоми контролю за фізичним станом, правила гартування, українські народні фізкультурно-оздоровчі традиції; спортивні події, ніж учні ЕГ-1 та КГ. Зросла також фізкультурно-оздоровча діяльність, фізична підготовленість учнів ЕГ-2. Збільшилась кількість учнів, які виконують гартувальні процедури; організовують рухливі та спортивні ігри; самостійно тренуються; беруть участь у секційних тренуваннях, фізкультурно-оздоровчих заходах під час народних, релігійних свят.

3. Переважна більшість вчителів "валеології" й "охорони життя і здоровя" не мають належної підготовленості з теорії та методики фізичного виховання молодших школярів, через що не надавали учням необхідних фізкультурно-оздоровчих знань у процесі навчання. Більшість вчителів "валеології" не знайомі з "Державними тестами і нормативами оцінки фізичної підготовленості населення України"; не вдосконалюються у питаннях фізичної культури молодших школярів, не дають учням домашніх завдань з фізичної культури, не цікавляться спортивними подіями, не навчають дітей українським народним оздоровчим традиціям.

4. За результатами досліджень встановлено недостатню співпрацю вчителів "валеології", "охорони життя і здоровя" з батьками у питаннях розвитку фізичної культури учнів. Понад 50% вчителів не повідомляли батьків про фізичний розвиток дітей, не радили їм як його покращити. Батьки школярів мають отримувати від вчителів інформацію про показники фізичного розвитку, фізичної підготовленості учнів; поради про засоби, методику оздоровлення учнів за допомогою фізичної культури. Необхідно розширити освітню тематику заходів (бесід, лекцій, конференцій, змагань, святкувань) для батьків з питань фізичної культури молодших школярів.

5. Розроблено нові концептуальні підходи до "паспорту здоровя" молодших школярів, які включають такі компоненти: - "паспорт здоровя" учня має охоплювати відомі наукові визначення поняття здоровя, уможливлювати їх реалізацію;

- у "паспортах здоровя" мають реєструватися умови для фізкультурно-оздоровчих занять в місцях проживання, навчання; методики й системи фізичного оздоровлення протягом попередньго часу (років, сезонів, тижнів);

- у "паспортах здоровя" мають вивчатися показники розвитку рухових якостей у сенситивні вікові періоди; розпорядок буденного, вихідного, святкового дня; ціннісної орієнтації і творчої реалізації власних якостей, вмінь і потреб через фізичну культуру, що визначає тактику і стратегію програм оздоровлення;

- необхідно оцінювати фізичний, психічний, соціальний добробут особистості школяра. Показники "паспорту здоровя" повинні відображати стан здоровя, ознайомившись з якими, можна було б визначити шляхи його покращення. "Паспорт здоровя" повинен бути єдиним за структурою, але допускати різноманіття методів досліджень; відображати вікові, статеві, індивідуальні особливості кожного учня;

- важливою є і структура "паспорту здоровя", у якій, спочатку необхідно відмітити вік особи, її стать. Далі зібрати анамнез здоровя, зазначивши й перенесені захворювання, наявні вади, шкідливі звички; дослідити морфо-функціональний стан дитини, визначивши нормальні та ненормальні показники різних органів і систем організму. Визначити функціональні резерви. Проаналізувати досягнення фізичного, психічного і соціального добробуту, працездатність, адаптаційні можливості. Опираючись на отримані результати, визначити лімітуючі й прогресуючі ланки у стані здоровя і дати рекомендації про методики (засоби, методи, способи, шляхи) оздоровлення.

6. Дані досліджень показали, що за допомогою контрольних якісних показників фізичної культури дитини молодшого шкільного віку (Бальсевич В.К., Запорожанов В.А., 1987) визначаються актуальні показники фізичної культури молодших школярів, проте вони не охоплюють багатьох її складових. У навчально-методичному забезпеченні розширилися вимоги до знань, вмінь, вихованості, діяльності, фізичної підготовленості та загартованості молодших школярів. Розроблені нові контрольні якісні показники фізичної культури молодших школярів, що охоплюють ширше коло питань фізичної культури.

7. У шкільне навчання пропонуємо впровадити більшу кількість українських народних гартувальних, фізкультурно-оздоровчих заходів за традиційними датами народного християнського календаря, передбачити їх у програмах, навчальних планах, посібниках, підручниках з "валеології", "охорони життя і здоровя", "фізичної культури". З метою відродження, поширення українських звичаїв оздоровлення за народним християнським календарем необхідно розвивати співпрацю шкіл з установами й закладами освіти, культури; українським християнським духівництвом; меценатами. Організовувати проведення занять у місцевих природних умовах, із застосуванням народних звичаїв, традицій оздоровлення; при участі батьків.

8. Отримані дані педагогічного експерименту вказують на вірогідне покращення якісних показників фізичної культури молодших школярів, що свідчить про ефективність авторської методики і можливість впровадження її в практику початкової школи.

1. Чорнобай І.М. Фізкультурно-оздоровчі заходи за народним християнським календарем. - Львів: Інтелект-Захід,- 1999.- 15 c.

2. Чорнобай І.М. Валеологічне навчання. Загартовування молодших школярів // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Збірник наукових праць під ред. Єрмакова С.С..- Харків: ХХПІ, 1999.- № 20.- С. 9-14.

3. Чорнобай І.М. Питання фізичної культури у навчальних предметах "валеологія", "безпека життєдіяльності", "фізична культура" у початкових класах // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Збірник наукових праць під ред. Єрмакова С.С..- Харків: ХХПІ, 1999.- № 4.- C.3-8.

4. Чорнобай І.М. Про контрольні якісні показники рівня фізичної культури дитини молодшого шкільного віку // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Збірник наукових праць під ред. Єрмакова С.С..- Харків: ХХПІ,1999.-№1.- С.9-13.

5. Чорнобай І.М. Відродження звичаїв оздоровлення школярів за народним християнським календарем // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія 3: Педагогіка і психологія.- №5.- 1998.- № 9.- C. 145-150.

6. Чорнобай І.М. Валеологія та фізична культура // "Початкова школа".- 1998.- С. 39-41.

7. Чорнобай І.М. Індекс загартовування молодших школярів // Четвертий міжнародний науковий конгрес "Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоровя, рекреації, спортивної медицини та реабілітації" (16-19 травня 2000).- К, 2000.- С. 446.

8. Чорнобай І.М. Підготовленість вчителів валеології з питань фізичної культури у початкових класах // Матеріали науково-практичної конференції працівників закладів освіти "Здоровя школяра": проблеми, досвід, перспективи".- Львів, 1998.- С.38-40.

9. Чорнобай І.М. Підготовленість з питань фізичної культури вчителів валеології та охорони життя і здоровя у початкових класах // Матеріали 6-ї науково-практичної конференції "Актуальні проблеми оздоровчої фізкультури, спорту дітей-інвалідів та валеологічної освіти в навчальних закладах України".- Кіровоград, 1998.- С.21-24.

10. Чорнобай І.М. Підготовленість вчителів валеології з питань фізичної культури у початкових класах // Матеріали другої Всеукраїнської конференції аспірантів "Молода спортивна наука України".-Львів, 1998.- С.60.

11. Чорнобай І.М., Трач В.М., Соломонко О.В. Про структуру і показники "Паспорта здоровя" // Матеріали пятої Всеукраїнської науково-практичної конференції "Актуальні проблеми оздоровчої фізкультури, спорту для інвалідів та валеології в навчальних закладах України".- Кіровоград, 1997.- C.51-54.

12. Чорнобай І.М. Про оздоровчі звичаї за народним християнським календарем // Матеріали 3-ої Всеукраїнської науково - практичної конференції "Роль фізичної культури в здоровому способі життя".-Львів, 1997.- C.72

13. Чорнобай І.М. Про структуру і показники "паспорта здоровя" // Матеріали 1-ої Всеукраїнської наук. конференції аспірантів.- Львів, 1997.- C.160-161.

14. Чорнобай І.М., Соломонко О.В., Трач В.М. Соціоекологічні питання у навчальному курсі "Культура здоровя і безпека життєдіяльності" // Матеріали Першої всеукраїнської конференції "Теоретичні та прикладні аспекти соціоекології" (7-11 жовтня).- Т.1.- Львів, 1996.- С.150-151.

15. Чорнобай І.М. До проблеми фізичної культури у загальноосвітній школі // Матеріали Всеукраїнської науково - методичної конференції "Актуальні проблеми валеологічної освіти в навчальних закладах України".- Кіровоград, 1995.-С. 64-65.

16. Чорнобай І.М., Трач В.М., Соломонко О.В. До питання освіти про здоровя школярів // Тези науково - практичної конференції "Національне відродження і морально - гігієнічне виховання сучасної молоді". - Тернопіль, 1995.- С.43.

17. Чорнобай І.М., Соломонко О.В., Трач В.М. Валеологічна освіта школярів // Тези звітної науково-практичної конференції викладачів ЛДІФКУ "Фізична культура та спорт - важливий фактор виховання особистості та зміцнення здоровя населення".- Львів, 1994. - C.24.

18. Chornobuy I. On the strukture and the exponents of "Tse Pasport of tse Health"// The Modern Olympic Sports. International Scientifig Congress. (May 16-19, 1997).- Kyiv:, 1997.- P.187.