Розгляд феномену віктимної поведінки депортованих народів у тоталітарній державі. Значення впливу факту депортації на політичну поведінку людей, на прикладі кримськотатарських репатріантів. Причини виникнення радикальних настроїв на етнічному тлі.
Аннотация к работе
З посиленням тенденцій глобалізації та регіональної інтеграції етнічні відмінності і повязані з ними проблеми не тільки збереглися, але й у багатьох випадках загострилися і почали відігравати дуже важливу роль у політичному житті багатьох держав. Названими авторами здійснено ґрунтовний аналіз актуальних теоретичних проблем, повязаних з етнополітичним змістом інтеграції репатріантів, впливом етнічного чинника на перебіг трансформаційних процесів в кримському соціумі. Однак проблемам впливу віктимних чинників на політичну поведінку депортованих народів в етнополітичному ракурсі не приділялося уваги в науковому середовищі. Нині очевидно, що віктимні чинники як безпосередньо, так і опосередковано істотно впливають на політичну поведінку депортованих народів у Криму, зокрема, на їхні політичні вимоги і позиціонування етнічної еліти, що, своєю чергою, відповідним чином позначається на політичній ситуації на півострові та в Україні загалом. Мета дисертаційного дослідження - виявити та охарактеризувати віктимні чинники, які прямо або опосередковано впливають на політичну поведінку кримськотатарських репатріантів, проаналізувати вплив цих чинників на розвиток етнополітичної ситуації і міжетнічних відносин в Криму, а також окреслити шляхи і способи подолання віктимних настроїв у середовищі кримських татар.У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету і завдання, окреслено обєкт і предмет вивчення, наведено перелік використаних методів для досягнення поставленої у роботі мети, виділено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів. У першому розділі "Теоретичні і методологічні основи дослідження" проаналізовано ступінь вивчення теми, розкривається міждисциплінарний взаємозвязок політології, віктимології, політичної психології, обґрунтовується вибір напрямів власного наукового пошуку дисертанта. Ці дослідники фокусують свою увагу на формуванні політичної нації, політичних еліт, міжетнічних відносинах і способах врегулювання міжетнічних конфліктів державою. Аналіз основних концептуальних підходів до визначення понять "етнос" і "нація" показав, що взаємно заперечуючи положення в примордіалізмі, конструктивізмі та інструменталізмі немає, тому можливе застосування інтеграційного підходу до розгляду етнічних феноменів. При вивченні проблем релігійно-національної самоідентифікації кримських татар, зокрема ролі ісламського чинника в політиці, що використовується етнічними елітами, автор спиралася на дослідження М.Сучасна ситуація в Україні характеризується активними спробами політизації етнічних спільнот, чому сприяє етнічна різнорідність суспільства, історична память етногруп. У Криму на тлі етнічної мобілізації і політизації етнічності спостерігається експлуатація етнічними елітами комплексу жертви для досягнення політичних цілей. Лідери національних рухів, конструюючи нові підстави для висунення політичних вимог і нові способи лобіювання політичних інтересів, нерідко маніпулюють настроями представників етносу. Дисертантом виявлено найбільш поширені способи такого маніпулювання настроями кримських татар, на підставі чого зроблено висновок про те, що сприйняття і позиціювання кримськими татарами себе як жертви, а також високий рівень політизації етносів в Україні і, зокрема в Криму, сприяють розширенню методів політичного впливу і досягнення політичних цілей: - обєднання і консолідація етносу навколо спільної ідеї відновлення прав, втрачених внаслідок депортації, подолання наслідків депортації, а також ідеї національної державності; Аналіз публікацій в ЗМІ і різноманітних документів, наданих меджлісом кримськотатарського народу, допоміг виявити віктимну складову в політичній поведінці репатріантів, проаналізувати її вплив на міжетнічні стосунки в Криму, а також окреслити перспективи подолання етнічної віктимності.Дослідження підтвердило гіпотезу, що у депортованих народів на рівні колективної свідомості сформувався комплекс жертви, викликаний фактом депортації. У тих народів, які були повністю реабілітовані і відновлені у своїх правах, комплекс жертви знівельований, часто взагалі відсутній, оскільки народ-жертва отримав "сатисфакцію". У народів, які були реабілітовані частково або досі не відновлені повністю в своїх правах, комплекс жертви є інструментом для відновлення прав і досягнення політичних цілей. Розгляд комплексу жертви у депортованих народів з погляду трансактного аналізу допоміг глибше зрозуміти специфіку механізмів його прояву. Прийняття політичних рішень у сфері міжетнічних стосунків в Криму має свою специфіку, зумовлену фактом повернення народів з депортації і віктимними особливостями політичної поведінки представників депортованих народів.
План
. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У висновках узагальнюються основні ідеї і положення дисертаційного дослідження, що мають наукове і практичне значення: 1. Дослідження підтвердило гіпотезу, що у депортованих народів на рівні колективної свідомості сформувався комплекс жертви, викликаний фактом депортації. У тих народів, які були повністю реабілітовані і відновлені у своїх правах, комплекс жертви знівельований, часто взагалі відсутній, оскільки народ-жертва отримав "сатисфакцію". У народів, які були реабілітовані частково або досі не відновлені повністю в своїх правах, комплекс жертви є інструментом для відновлення прав і досягнення політичних цілей.
2. В результаті дослідження виявлено віктимні чинники, що впливають на політичну поведінку кримськотатарських репатріантів: - наявність віктимної ситуації, що провокує поведінку жертви у депортованих етносів;
- відсутність злочинця, який у свідомості депортованих асоціюється насамперед з тоталітарною державою СРСР;
- а також відсутність в українському законодавстві механізмів відшкодування збитків жертвам політичних злочинів.
3. Розгляд комплексу жертви у депортованих народів з погляду трансактного аналізу допоміг глибше зрозуміти специфіку механізмів його прояву. Важливі соціальні контакти людей найчастіше протікають у вигляді ігор. Політика є інструментом реалізації певних відносин в суспільстві і здійснюється за допомогою різних ігрових сценаріїв. Одним з основних є сценарій "Жертва-Рятувальник-Переслідувач". Позиції Жертви і Переслідувача взаємозамінні. Жертва, яка має сильні негативні емоції, може стати Переслідувачем або сама може виправдовувати або здійснювати насильство. Подібний підхід дозволяє виявити політико-психологічні підстави виникнення радикальних настроїв в етнічному середовищі.
4. Прийняття політичних рішень у сфері міжетнічних стосунків в Криму має свою специфіку, зумовлену фактом повернення народів з депортації і віктимними особливостями політичної поведінки представників депортованих народів. Процес прийняття політичних рішень у кримських татар є ланцюгом узгоджень із меджлісами різних рівнів. В результаті ухвалюється колективне рішення, схвалене вищою структурою в ієрархії представницьких органів кримських татар. Лідери кримськотатарського народу обираються на курултаї і володіють, відповідно, владою-авторитетом на відміну від представників органів державного управління та місцевого самоврядування, які наділені владою-повноваженнями. За типом реалізації прийняття рішень кримськотатарськими лідерами можна віднести до популістських.
5. Використовуючи факт депортації як підставу для висунення комплексу вимог, кримські татари лобіюють свої політичні інтереси, висувають територіальні і статусні домагання. Комплекс жертви сприяє розширенню засобів лобіювання етнічних інтересів. Експлуатуючи позицію жертви, кримськотатарські репатріанти намагаються сьогодні впливати на державну політику відносно депортованих громадян шляхом лобіювання прийняття в Україні певних законів на різних рівнях.
6. Лідери кримськотатарського національного руху конструюють нові підстави для висунення політичних вимог і нові способи лобіювання політичних інтересів, при цьому нерідко маніпулюючи настроями свого етносу. Основні способи маніпулювання формуються з урахуванням віктимної складової: - обєднання і консолідація етносу навколо спільної ідеї відновлення прав, втрачених внаслідок депортації, а також ідеї національної державності;
- надання соціальним проблемам національного забарвлення;
- посередництво меджлісу кримськотатарського народу у відносинах між владними структурами і представниками етносу у вирішенні будь-яких проблем і т. ін.
7. Для подолання віктимних проявів у політичній поведінці депортованих народів вважаємо за доцільне використання феномена соціального капіталу. Необхідно активізувати і накопичувати соціальний капітал позитивних стосунків як потенціал взаємної довіри і взаємодопомоги. Він формується в міжособових відносинах, сприяє зниженню міжетнічної напруги і подоланню комплексу жертви у депортованих народів.
8. За результатами дослідження пропонуються такі механізми подолання "комплексу жертви": - вирішення на державному рівні питання про відшкодування збитків жертвам політичних злочинів;
- розвиток соціального партнерства, яке полягає в участі всіх громадян у суспільному житті багатоетнічної спільноти відповідно до їх інтересів і можливостей;
- формування ефективних адаптивних стратегій дій у кризових ситуаціях;
- орієнтування представників етносу-жертви на майбутнє, на розвиток власної активності, у тому числі і політичної, що сприятиме конструктивнішому діалогу і пошуку компромісу.
Список литературы
1. Велешко Е.Н. Социально-психологические аспекты принятия политических решений // Грані. - Дніпропетровськ: Дніпропетровський національний університет, Центр соціально-політичних досліджень, 2003. - №6 (32). - С. 109-112.
2. Велешко Е.Н. К вопросу о дефинициях этнополитологических понятий // Грані. - Дніпропетровськ: Дніпропетровський національний університет, Центр соціально-політичних досліджень, 2004. - №1(33). - С. 151-154.
3. Велешко Е.Н. Этническая виктимность и способы ее преодоления в гражданском обществе // Вестник СЕВГТУ. Сер. "Политология". - Севастополь: Изд-во СЕВНТУ, 2005. - Вып. 62. - С. 157-162.
4. Велешко О.М. Міжетнічна напруженість в Криму як віктимологічна проблема // Наукові записки. Сер. "Політологія і етнологія". - К.: ІПІЕНД, 2005. - Вип. 27. - С. 75-81.
5. Велешко Е.Н. Виктимологические аспекты позиционирования крымскотатарской политической элиты // Еліти і цивілізаційні процеси формування націй. - К.: ТОВ УВПК "ЕКСОБ", 2006. - С. 361-366.
6. Сенюшкина Т.А., Велешко Е.Н. Противостояние между крымскими татарами и местными органами власти // Бюллетень сети этнологического мониторинга и раннего предупреждения конфликтов. - М.: Институт этнологии и антропологии РАН, 2002. - №45. - С. 93-95.
7. Велешко Е.Н. Диалог местной власти и представителей мусульманской общины // Бюллетень сети этнологического мониторинга и раннего предупреждения конфликтов. - М.: Институт этнологии и антропологии РАН, 2003. - №52. - С. 75-76.
8. Велешко Е.Н. Формирование стереотипов и установок как фактор этнополитической конфликтности в Крыму // Культурный обмен и формирование толерантности в многоэтничном гражданском обществе. Материалы семинара 17 июня 2003 г., Севастополь. - Симферополь: ЧП «Фактор», 2003. - С. 27-31.
9. Велешко Е.Н. Политизация этносов в Крыму // Етнополітологія в Україні: здобутки, проблеми, перспективи. Матеріали Всеукр. наук.практ. конф., м. Київ, 27-28 вересня 2003 р. - К.: Світогляд, 2004. - С. 193-196.
10. Велешко Е.Н. Политико-психологические аспекты межконфессиональных коммуникаций в Крыму // Религия и гражданское общество: на пути к глобальному этосу. Материалы III-его междунар. семинара 20-24 октября 2003 г., г. Ялта. - Симферополь: ЧП «Фактор», 2004. - С. 35-38.
11. Велешко Е.Н. Преодоление негативных этнических стереотипов как проблема гуманитарного образования // Актуальные проблемы гуманитарного образования в современных условиях: Материалы региональной науч. методич. конф. - Симферополь: ВГМИ «Таврия», 2004. - С. 77-79. тоталітарний держава політичний
12. Велешко Е.Н. Толерантность и агрессия в крымском многонациональном социуме: виктимологическое измерение // Идентичность и толерантность в многоэтничном гражданском обществе. Материалы III междунар. семинара 11-14 мая 2004 г., г. Алушта. - Симферополь: МП «Эра», 2004. - С. 53-57.
13. Veleshko E. Interethnic intensity in the Crimea as a victimological problem // Identity and tolerance in interethnic civil society. Selected papers of III international seminar, May, 11-14, 2004, Alushta / Editors: K. Selnes, T. Senyushkina. - Oslo, 2004. - P. 147-150.
14. Велешко Е.Н. «Комплекс жертвы» в массовых политических акциях депортированных народов в Крыму // Религия и гражданское общество: между национализмом и глобализмом. Материалы IV междунар. семинара 9-11 ноября 2004 г., г. Ялта. - Симферополь: Таврия, 2005. - С. 67-68.
15. Велешко Е.Н. Способы преодоления этнической виктимности // Религия и гражданское общество: Сборник науч. трудов V междунар. семинара 26-28 октября 2005 г., г. Ялта. - Симферополь: ВГМИ "Таврия", 2006. - С. 50-53.
16. Велешко Е.Н. Этнический лоббизм как способ самоорганизации и защиты интересов крымских татар // Проблемы управления многоэтничными сообществами в условиях глобализационных и цивилизационных вызовов. Материалы IV междунар. семинара 4-6 мая 2005 г., г. Алушта. - Симферополь: Таврия, 2006. - С. 47-51.
17. Велешко Е.Н. Опыт применения дискурс-анализа в виктимологическом исследовании политического поведения депортированных народов в Крыму // Образование в многокультурном обществе: традиции и инновации. Материалы V междунар. семинара 22-24 мая 2006 г., г. Севастополь. - Симферополь: Таврия, 2006. - С. 62-67.