Особливості тріщинуватості порід-колекторів і наявність відкритих тріщин на глибинах залягання продуктивних товщ. Аналіз припливів флюїдів у свердловинах. Взаємозв’язок між тріщинуватістю продуктивних горизонтів та нафтоносністю локальних структур.
Аннотация к работе
Прикладом можуть служити такі родовища, як: Самгорі (Грузія), в якому видобуток нафти здійснювався в основному з ділянок структур, які характеризуються підвищеною тріщинуватістю порід; Льовкінське родовище Краснодарського краю (Росія), (яке можна вважати аналогом нафтових родовищ Долинського району), нафтоносність продуктивного горизонту якого повязана з широко розвиненою тріщинуватістю порід; родовище Гільбертаун (США), в якому тріщинуватість зумовлює високі властивості порід-колекторів. Розглядаючи особливості розробки нафтових родовищ та експлуатації свердловин Карпатського регіону, багато дослідників часто відзначає, що на ділянках, які характеризуються тектонічною порушеністю і дробленням спостерігається збільшення припливів і приймальності флюїдів у свердловинах. Однак цілеспрямованих досліджень з цього питання на родовищах Долинського нафтопромислового району практично не проводилось. Визначити вплив тріщинуватості порід-колекторів на характер нафтоносності і розробки локальних структур та на збільшення припливів нафти у видобувних свердловинах і приймальності агентів витіснення в нагнітальних свердловинах. Здобувачем вперше встановлено особливості взаємозвязку між тріщинуватістю продуктивних горизонтів і характером зосередження запасів нафти у покладах; уточнено структурно-тектонічну будову родовищ Долинського нафтопромислового району; проведено дослідження тріщинуватості 300 зразків кернів та 600 шліфів під мікроскопом; встановлено наявність тріщин з розкриттям понад 100 мкм на глибинах 2-3 км залягання продуктивних горизонтів; змодельовано карти накопиченого видобутку нафти з метою подальшої дорозвідки та розробки родовищ.Особливо це стосувалось визначення ролі тріщин в процесах міграції нафти і газу, формуванні родовищ та розробки покладів. Однак, до цього часу не існує єдиної точки зору щодо впливу тріщинуватості гірських порід на формування ємності колекторів та її ролі в процесах фільтрації флюїдів. Пісоцький, вважала, що тріщини, які спостерігаються у відслоненнях і рідше у кернах не можуть відігравати провідної ролі при розробці родовищ, а високі дебіти свердловин є результатом значної ефективної товщини пластів та значних депресій на пласт. Проведені дослідження тріщинуватості гірських порід у шліфах, дало нам можливість виділити пять генетичних типів тріщин: 1) найбільш давні, які заповнені мінеральною речовиною (кальцитом, гіпсом); 2) тріщини, які заповнені кальцитом і пересікають тріщини першої генерації; 3) частково відкриті, що пересікаються тріщинами заповненими мінеральною речовиною; 4) відкриті тріщини, які розсікають тріщини інших генерацій; 5) відкриті тріщини, частково або повністю заповнені бітумом (М.І. Проведені нами дослідження фізико-механічних властивостей порід-колекторів з продуктивних інтервалів свердловин №№27, 40, 309, 302-Долина, які визначались за даними геофізичних досліджень свердловин і лабораторних аналізів керну з урахуванням видобутку нафти із цих свердловин підтвердили, що в ряді випадків припливи нафти промислового значення отримано з інтервалів, які за результатами дослідження кернового матеріалу і геофізики характеризуються настільки низькими ємнісно-фільтраційними властивостями колекторів, що не можуть навіть забезпечити припливу нафти до вибоїв свердловин.У дисертації теоретично узагальнено задачі актуальної наукової проблеми в області геології нафти і газу, повязані з впливом тріщинуватості порід-колекторів на характер нафтогазоносності локальних структур і припливів флюїдів у свердловинах на прикладі родовищ Долинського нафтопромислового району. На підставі теоретичних і експериментальних досліджень, узагальнення та аналізу численних геолого-геофізичних і літературних матеріалів, а також відповідних математичних розрахунків доведено можливість існування ефективних відкритих макротріщин з розкриттям до 100 мкм (макротріщин) на глибинах (2,5-3 км) залягання продуктивних горизонтів родовищ Долинського нафтопромислового району, які є основними шляхами міграції флюїдів. Проведеним детальним аналізом характеристик початкових параметрів продуктивностей свердловин і гідропровідності пластів, а також відповідних графічних побудов для еоцеонового та менілітового покладів Долинського та еоценового покладу Північнодолинського родовищ встановлено, що зони підвищеної тріщинуватості (флюїдопровідності) в межах окремих локальних структур родовищ району просторово повязані із зонами розвитку тектонічних порушень, що в ряді випадків зумовлює надзвичайно високу продуктивність свердловин. Дослідженням особливостей впливу тріщинуватості порід-колекторів на характер нафтогазоносності локальних структур встановлено, що порово-тріщинний колектор зумовлює переважаючу концентрацію запасів вуглеводнів на ділянках, які безпосередньо прилягають до тектонічних порушень і особливо до їх взаємопересічень, а також згинів продуктивних горизонтів в склепінних частинах складок. На цих особливостях базуються пропозиції щодо утримання від будівництва нагнітальних свердловин у зонах підвищен