Державний лісовий фонд Росії. Поняття про лісовий біоценоз. Ставлення тварин до температури. Теплокровні та холоднокровні тварини, кліматичні умови середовища їх проживання. Вплив лісу на температуру, водний баланс, випаровування, витрати тепла в ґрунті.
Аннотация к работе
Є країни (це відноситься до Близького Сходу, Північної Африці, Китаю, Південної Азії), де лісів дуже мало. Якщо в 1960 р. населення використовувало 1,7 млрд. м3 деревини, то до 1980 р., коли населення збільшилося до 4,3 млрд. чол., Потреби в деревині обчислюють у 3,8 млрд. м3 деревини, а до 2050 р . запити лісозаготівельної промисловості досягнуто 4 млрд. м3, що значно перевищить річний приріст деревини в усіх лісах світу. У європейській частині Росії гірські ліси розташовані на площі 22 млн. га, з яких вкрита лісом площа становить понад 18 млн. га із загальним запасом близько 3 млрд. м3, в тому числі запас стиглих і перестійних насаджень близько 1,5 млрд. м3. Він зазначав, що в лісі не тільки рослини пристосовані одне до одного, але і тварини до рослин і рослини до тварин. Різноманітний світ тварин і мікроорганізмів, будучи важливим компонентом лісу, грає велику роль в його житті, в що відбуваються в лісі біологічних процесах.Ліс являє собою природне єдність, складну систему з її взаємоповязаними біотичними та абіотичними компонентами, систему живих організмів і їх поєднань з біологічно активним середовищем, систему, яку необхідно розглядати на різних рівнях, в кількох вимірах - і в просторі, і в часі, представляти не тільки в статиці, а й у динаміці. Хоча ще дуже багато що належить зробити для більш глибокого пізнання лісу як природної системи, вже досягнуте наукою дає певну можливість сьогодні, і тим більше завтра, спиратися на цю систему і розумно використовувати її в практиці лісівництва, особливо маючи на увазі багатоцільове призначення лісів.
Вывод
Ліс являє собою природне єдність, складну систему з її взаємоповязаними біотичними та абіотичними компонентами, систему живих організмів і їх поєднань з біологічно активним середовищем, систему, яку необхідно розглядати на різних рівнях, в кількох вимірах - і в просторі, і в часі, представляти не тільки в статиці, а й у динаміці. Головне обєднуюча ланка в цій системі - деревостани як основний едифікатори лісового спільноти, органічно повязаний з навколишнім середовищем, від неї залежить і на неї впливає. Це не послаблює значення інших параметрів системи і наочно відображає найбільш істотні прямі і зворотні звязки. Хоча ще дуже багато що належить зробити для більш глибокого пізнання лісу як природної системи, вже досягнуте наукою дає певну можливість сьогодні, і тим більше завтра, спиратися на цю систему і розумно використовувати її в практиці лісівництва, особливо маючи на увазі багатоцільове призначення лісів. Системний комплексний підхід до лісових та іншим взаємодіючим з ними водних екосистем (біогеоценозів) набуває практичне значення для планового раціонального використання лісу та інших природних ресурсів на основі комплексних екологічних моделей. Системний підхід до лісу-це не тільки відображення сущого, тобто розкриття лісу таким, яким він є, але і належного - можливість встановлювати оптимальні параметри майбутнього лісу (оптимального для даних умов складу деревних порід, кращої якості деревини, високих рекреаційних властивостей і т. д.), спираючись на теорію оптимізації і використовуючи механізм саморегуляції лісу при господарського впливу на нього. Щоб повніше уявити ліс як природну систему і на цій основі вирішувати практичні завдання, необхідний докладний аналіз її окремих ланок, встановлення прямого і зворотного звязку явищ і перш за все взаємозвязків лісу і умов зовнішнього середовища, змін лісу в часі.
Список литературы
1. Атрохін В. Г. Лісівництво та дендрологія: Підручник для технікумів .- М: Лісний. пром-сть, 1982, - 368 с.
2. Мелехов І.С. Лісознавство: Підручник для вузів. -М.: МГУЛ, 2002. -398 С.
3. Сеннов С. Н. Лісознавство і лісівництво: підручник для студ. вузів. - М.: Видавничий центр "Академія", 2008. - 256 с.
4. Сергєєв Б.Ф. Життя лісових нетрів. - М.: Молода гвардія, 1988. - 139 с.