Вплив технологічних прийомів на продуктивність гібридів кукурудзи в системі силосного конвеєра в умовах Центрального Лісостепу України - Автореферат

В сучасних умовах, що склалися в кормовиробництві особливого значення набуває збільшення виробництва кукурудзи шляхом створення силосного конвеєра з застосуванням в зоні центрального Лісостепу України ранньостиглих і середньоранніх гібридів, впровадження науковообгрунтованих способів сівби, встановлення оптимальної густоти рослин, при внесенні достатньої кількості органічних і мінеральних добрив. Тому питання, які сприяють підвищенню продуктивності гібридів кукурудзи, є досить актуальними. кукурудза силосний гібрид Дослідження по дисертаційній роботі були складовою частиною програми наукових досліджень лабораторії технології вирощування кукурудзи на силос інституту кормів УААН по програмі 20 “Корми і кормовий білок”, при розробці науково-технічної програми на 1996-2000 рр. “Розробити зональні екологічно безпечні системи виробництва високобілкових кормів, які забезпечать одержання з 1 га посіву 7-9 тонн кормових одиниць і 1,0-1,4 тони білка” № держреєстрації 03.04-МВ/24-96. Метою наших досліджень було розробити і впровадити ефективні технологічні прийоми вирощування різночасно дозріваючих гібридів кукурудзи в системі силосного конвеєра на основі нових технологічних та технічних прийомів, які б забезпечили підвищення продуктивності і поживності силосної сировини в зоні центрального Лісостепу України. В завдання досліджень входило: - встановити взаємодію факторів по впливу способів сівби, густоти рослин, добрив на продуктивність і якість врожаю різночасно дозріваючих гібридів кукурудзи;Максимальна площа асиміляційної поверхні гібридів кукурудзи Колективний 210 БСВ і Дніпровський 273 АМВ (56,9-59,2 тис.м2/га) була в фазі молочної стиглості зерна при стрічковому способі сівби за схемою 46х24 см, густоті рослин 160 тис./га, внесенні 40 т/га гною N180Р90К205. В наших дослідженнях (1994-1996 рр.) фотосинтетичний потенціал збільшувався на протязі всього вегетаційного періоду при вивчаючих способах сівби, причому найбільші його показники були у кукурудзи, яку вирощували при внесенні 40 т/га гною N180Р90К205, ранньостиглого гібрида кукурудзи Колективний 210 БСВ складав 3,04-4,21 млн.м2.дн./га, середньораннього гібрида Дніпровський 273 АМВ - 3,54-4,50 млн.м2.дн./га. Необхідно відмітити, що покращення просторового розміщення рослин, яке забезпечується при сівбі стрічковим способом за схемою 46х24 см дає змогу підвищити показник чистої продуктивності фотосинтезу гібридів кукурудзи на протязі всього періоду вегетації її рослин. Так, в середньому за 1994-1996 рр. при стрічковому способі сівби, за схемою 46х24 см з густотою рослин 120 тис./га і внесенні 40 т/га гною N180Р90К205 в період викидання волотей-молочна стиглість зерна чиста продуктивність фотосинтезу склала: для ранньостиглого гібрида - 7,8 г/м2 за добу; середньораннього Дніпровський 273 АМВ - 7,5 г/м2 за добу, що на 1,3-1,4 г/м2 за добу більше порівняно з широкорядним способом сівби з міжряддями 70 см. З наростанням листкової поверхні рослин коефіцієнт використання ФАР підвищувався і в кінці фази викидання волотей у гібрида Колективний 210 БСВ при широкорядному способі сівби з міжряддями 70 см і густотами 80, 100 і 120 тис./га, внесенні органомінеральних добрив він склав 0,76-0,86 %, гібрида Дніпровський 273 АМВ - 0,75-0,84 %.Стрічковий спосіб сівби кукурудзи за схемою 46х24 см і густотою рослин 120-160 тис./га при внесенні 40 т/га гною N180Р90К205 забезпечує збільшення висоти рослин на 2-9 см порівняно з міжряддям 70 см і густотою рослин 80-120 тис./га. Найбільша площа асиміляційної поверхні листків (59,2 тис.м2/га) формувалася в фазі молочної стиглості зерна середньораннього гібрида при густоті рослин 160 тис./га в посіві за схемою 46х24 см при внесенні 40 т/га гною N180Р90К205, що на 12,6 тис.м2/га більше порівняно з широкорядним посівом з міжряддям 70 см і густотою 80 тис./га. При стрічковому способі сівби за схемою 46х24 см з густотою рослин 120 тис./га і внесенні 40 т/га гною N180Р90К205 був найбільший (28,46-29,07 мкг./см2) загальний вміст хлорофілу. Найбільші темпи приросту урожайності зеленої маси гібридів кукурудзи (284-326 ц/га) і сухої речовини (67,0-71,6 ц/га) спостерігалися, в період викидання волотей-молочна стиглість при стрічковому способі сівби за схемою 46х24 см і густоті рослин 120-160 тис./га та внесенні 40 т/га гною N180Р90К205. Покращення просторового розміщення рослин, яке забезпечується при сівбі кукурудзи стрічковим способом за схемою 46х24 см і внесенні 40 т/га гною N180Р90К205, дає можливість підвищити урожайність зеленої маси ранньостиглого гібрида на 214-291 ц/га і збір сухої речовини - на 56-83 ц/га; середньораннього гібрида відповідно - на 215-295 ц/га і 57-84 ц/га порівняно з широкорядним посівом з міжряддям 70 см, густотою рослин 80 тис./га і внесенням 40 т/га гною.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Вперше в зоні центрального Лісостепу України на сірих середньосуглинкових грунтах розроблені прийоми технології вирощування різночасно дозріваючих гібридів кукурудзи на основі нових технічних і технологічних прийомів залежно від норм внесених добрив в системі силосного конвеєра, що забезпечують одержання 150-190 ц/га сухої речовини.

2. Строки настання фаз росту і розвитку гібридів кукурудзи в значній мірі залежали від гідротермічних умов вегетаційного періоду і в меншій мірі - від способу сівби, густоти рослин, добрив.

Стрічковий спосіб сівби кукурудзи за схемою 46х24 см і густотою рослин 120-160 тис./га при внесенні 40 т/га гною N180Р90К205 забезпечує збільшення висоти рослин на 2-9 см порівняно з міжряддям 70 см і густотою рослин 80-120 тис./га.

3. Найбільша площа асиміляційної поверхні листків (59,2 тис.м2/га) формувалася в фазі молочної стиглості зерна середньораннього гібрида при густоті рослин 160 тис./га в посіві за схемою 46х24 см при внесенні 40 т/га гною N180Р90К205, що на 12,6 тис.м2/га більше порівняно з широкорядним посівом з міжряддям 70 см і густотою 80 тис./га. Максимальна величина фотосинтетичного потенціалу гібридів кукурудзи (4,21-4,50 млн.м2.дн./га) одержано також при стрічковому способі сівби за схемою 46х24 см і густоті рослин 160 тис./га.

Найвищі показники чистої продуктивності фотосинтезу відмічено в період викидання волотей-молочна стиглість (7,1-7,9 г/м2 за добу) при стрічковому способі сівби за схемою 46х24 см і внесенні 40 т/га гною N180Р90К205.

4. При стрічковому способі сівби за схемою 46х24 см з густотою рослин 120 тис./га і внесенні 40 т/га гною N180Р90К205 був найбільший (28,46-29,07 мкг./см2) загальний вміст хлорофілу. Внесення 40 т/га гною N180Р90К205 сприяє збільшенню вмісту загального хлорофілу на 2,88-3,06 мкг/см2 порівняно з внесенням 40 т/га гною. Збільшення густоти рослин приводило до зменшення вмісту загального хлорофілу в листках.

5. Найбільші темпи приросту урожайності зеленої маси гібридів кукурудзи (284-326 ц/га) і сухої речовини (67,0-71,6 ц/га) спостерігалися, в період викидання волотей-молочна стиглість при стрічковому способі сівби за схемою 46х24 см і густоті рослин 120-160 тис./га та внесенні 40 т/га гною N180Р90К205.

6. Просторове і кількісне розміщення рослин на площі посіву позитивно впливало на використання посівом кукурудзи фотосинтетично активної радіації. Максимальне значення коефіцієнта використання ФАР (1,71 %) відмічено в посівах середньораннього гібрида при стрічковому способі сівби за схемою 46х24 см, густоті рослин 160 тис./га і внесенні 40 т/га гною N180Р90К205.

7. Покращення просторового розміщення рослин, яке забезпечується при сівбі кукурудзи стрічковим способом за схемою 46х24 см і внесенні 40 т/га гною N180Р90К205, дає можливість підвищити урожайність зеленої маси ранньостиглого гібрида на 214-291 ц/га і збір сухої речовини - на 56-83 ц/га; середньораннього гібрида відповідно - на 215-295 ц/га і 57-84 ц/га порівняно з широкорядним посівом з міжряддям 70 см, густотою рослин 80 тис./га і внесенням 40 т/га гною.

8. Підвищення продуктивності гібридів кукурудзи тісно повязано з внесенням органічних і мінеральних добрив. Внесення 40 т/га гною N120Р60К135 забезпечило прибавку урожайності зеленої маси - 50-142 ц/га, сухої речовини - 14-38 ц/га в порівнянні з внесенням 40 т/га гною. Збільшення норм мінеральних добрив до N180Р90К205 на фоні гною підвищило урожайність силосної сировини на 40-46 ц/га, збір сухої речовини - на 14-27 ц/га порівняно з внесенням N120Р60К135.

9. Максимальний збір сирого протеїну - 17,02 ц/га і кормових одиниць - 183 ц/га одержано в посівах середньораннього гібрида при стрічковому способі сівби за схемою 46х24 см, густоті рослин - 160 тис./га і внесенні 40 т/га гною N180Р90К205; ранньостиглого - 15,59 і 179 ц/га, що на 7,69-7,43 ц/га і 79,5-81,4 ц/га більше, ніж при широкорядному посіві з міжряддями 70 см, густоті рослин 80 тис./га і внесення 40 т/га гною.

10. Створення в зоні центрального Лісостепу України ефективного силосного конвеєра забезпечується при вирощуванні гібридів кукурудзи різних груп стиглості: ранньостиглих і середньоранніх. Почергове їх збирання в оптимальні фази росту і розвитку дає можливість організувати протягом 18-20 днів безперервне надходження силосної сировини, скошувати кожний гібрид в фазі воскової стиглості зерна за 8-10 днів, забезпечуючи цим високу продуктивність та хорошу якість силосної сировини.

11. Біоенергетична оцінка показала, що при стрічковому способі сівби за схемою 46х24 см і густоті рослин 160 тис./га та внесенні 40 т/га гною N180Р90К205 одержано найвищий приріст валової енергії - 296,3-303,7 ГДЖ/га. При цьому енергоємність 1 ц сухої речовини склала 231-237 МДЖ/га, енергетичний коефіцієнт - 6,72-6,90 %, біоенергетичний - 7,72-7,91 %.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Кукурудзу на силос на сірих середньосуглинкових грунтах висівати стрічковим способом за схемою 46х24 см і густотою рослин 160 тис./га.

2. Для підвищення продуктивності гібридів кукурудзи вносити 40 т/га гною N180Р90К205, що забезпечує збільшення виходу сухої речовини на 28-65 ц/га порівняно з внесенням 40 т/га гною.

3. Слід висівати два різні за скоростиглістю гібриди кукурудзи: ранньостиглий і середньоранній, збирати їх в оптимальні фази росту і розвитку, що дає можливість організувати протягом 18-20 днів безперервне надходження силосної сировини високої якості, заготовляти високоенергетичний корм.

1. Бабич А.О., Мережко М.М., Лехман П.В., Васюра С.А., Липовий В.Г. Ефективність і удосконалення агротехнічних прийомів вирощування кукурудзи та сорго на силос в чистих і сумісних посівах з високобілковими культурами в умовах Лісостепу України //Корми і кормовиробництво. - Вінниця, 1999. - № 46. - С. 128-135.

2. Бабич А.О., Мережко М.М., Липовий В.Г. Продуктивність гібридів кукурудзи на силос залежно від агротехнічних заходів //Зб. наук. праць ІЗ УААН. - Чабани, 2000. - Вип. 1. - С. 70-73.

3. Липовий В.Г. Вплив способу сівби, густоти рослин і добрив на ріст і розвиток гібридів кукурудзи різних груп стиглості //Зб. наук. праць ВДАУ. - Вінниця, 2000. - Вип. 7. - С. 33-37.

4. Липовий В.Г. Продуктивність кукурудзи на силос в залежності від способу сівби, густоти рослин і норм добрив //Тези доповідей конф. молодих вчених та спеціалістів. - Чабани, 1994. - С. 46.

5. Липовий В.Г. Продуктивність різночасно дозріваючих гібридів кукурудзи на силос в залежності від способів посіву, густоти рослин і норм добрив //Тези доповідей міжнар. наук.-практичн. конф. молодих вчених і спеціалістів. - Чабани, 1995. - С. 46