Дослідження кінетичних закономірностей впливу вуглеводневого складу нафтових і природи синтетичних олив на стабільність до окиснення кLi-мастил. Інгібітори комбінованої дії: тіодифеніламін і діоктилтіодифеніламін. Тестування антиоксидантів та їх сумішей.
Аннотация к работе
Важливе місце серед них займають комплексні літійові мастила (KLI-мастила), які відзначаються низкою покращених характеристик і призначені забезпечувати надійність та довговічність експлуатування техніки. Висока верхня температура застосування KLI-мастил (понад 150 0С) часто призводить до інтенсифікації окиснювальних перетворень дисперсійного середовища і, як наслідок, погіршується якість мастила та зменшується ресурс роботи вузла тертя. Досвід експлуатації мастил в умовах високих температур та навантажень свідчить про потребу використання в їх складі крім стабільного дисперсійного середовища ще й ефективних антиоксидантів та інших додатків (присадок). ¦ визначити кінетичні закономірності окиснення KLI-мастил в залежності від вуглеводневого складу та природи дисперсійного середовища, типу жирових компонентів і комплексоутворювачів KLI-загусника та мольного співвідношення між його складниками; Встановлені кінетичні закономірності окиснення KLI-мастил на різних дисперсійних середовищах свідчать, що мастила на парафіно-нафтенових і поліальфаолефінових оливах схильні до активних окиснювальних перетворень.У другому розділі для дослідження кінетичних закономірностей окиснення KLI-мастил і способів його гальмування обгрунтовано застосування методу, що базується на ланцюговій теорії окиснення складних багатокомпонентних систем. Для розробки теоретичних основ методу дослідження кінетичних закономірностей окиснення мастил використано відомі з ланцюгової теорії рідкофазного окиснення залежності: ¦ швидкості ініційованого окиснення за відсутності у системі природних інгібіторів (кінцевої швидкості окиснення) від швидкості ініціювання Запропоновано розраховувати початкову швидкість окиснення () після поглинання мастилом 1,5•10-2 моль/л кисню, коли практично у всіх модельних зразках спрацьовується природний інгібітор і вони починають окиснюватись автоприскорено. Кінцева швидкість окиснення () розраховувалася (рис.2) за тангенсом кута нахилу дотичної до кінетичної кривої, проведеної з точки на осі абсцис, що відповідає індукційному періоду (). Рис.3 ілюструє загальний вигляд кінетичних кривих автоокиснення оливи та мастил на її основі. Встановлено, що стійкість до окиснення Li-мастил за активністю вуглеводнів у реакції з пероксидними радикалами (параметром ) зменшується у ряду: олива АСВ-5 > мастило на 12-LIOST > мастило на LIST (рис.4а).У дисертації наведено теоретичне узагальнення і вирішення наукової проблеми, шо виявляється у встановленні впливу структурно-технологічних чинників на кінетичні закономірності окиснення KLI-мастил. Отримані результати стали науковим підгрунтям для створення KLI-мастил з підвищеною стабільністю до окиснення. Вперше із застосуванням кінетичних методів досліджено вплив природи і мольного співвідношення кислот Li-комплексу на процес окиснення KLI-мастила. Доведено, що стійкість до окиснення KLI-мастил зменшується із зростанням в системі концентрації молекул 12-LIOST, незвязаних у комплекс.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і вирішення наукової проблеми, шо виявляється у встановленні впливу структурно-технологічних чинників на кінетичні закономірності окиснення KLI-мастил. Отримані результати стали науковим підгрунтям для створення KLI-мастил з підвищеною стабільністю до окиснення.
2. Вперше із застосуванням кінетичних методів досліджено вплив природи і мольного співвідношення кислот Li-комплексу на процес окиснення KLI-мастила. Доведено, що стійкість до окиснення KLI-мастил зменшується із зростанням в системі концентрації молекул 12-LIOST, незвязаних у комплекс. Найкраща антиокиснювальна стабільність серед досліджених модельних мастил властива мастилу з таким мольним співвідношенням кислот у комплексі: 12-HOST:H2Ft:H3BO3=1:0,25:0,5
3. На основі встановлених кінетичних закономірностей доведено, що мастила на парафіно-нафтенових і поліальфаолефінових оливах схильні до активного окиснення. Тоді як мастила на оливах, що містять стабільні ароматичні вуглеводні та смоли, а також на сумішах поліальфаолефінів з естерами та поліетилсилоксанами відзначаються високою стійкістю до окиснення.
4. Досліджено інтенсивність та тривалість гальмівної дії антиоксидантів, які обривають ланцюги окиснення за вільнорадикальним механізмом, і встановлено, що для KLI-мастил більш ефективними є інгібітори фенольного типу - бісфеноли, основи Манніха та сполуки на основі сим-тріазину. Серед інгібіторів, які руйнують гідропероксиди, вирізняються дитіокарбамати молібдену, а вперше досліджені діоксисульфіди та тіодифеніламіни виявились інгібіторами комбінованої дії. Вони активно гальмують окиснення в широкому діапазоні температур як у реакціях з вільними радикалами, так і розкладаючи гідропероксиди.
5. Вперше визначено кількісні кінетичні параметри гальмування процесів окиснення KLI-мастил сумішами антиоксидантів. Виявлено, що при певних співвідношеннях досліджені композиції виявляють синергічний ефект, а механізм їх дії відрізняється в залежності від температури застосування та природи інгібіторів у композиції.
6. Вперше вивчено кінетичні закономірності впливу низки порошків металів на процес окиснення KLI-мастил, виявлено метали-інгібітори і визначено ефективність їх інгібувальної дії.
7. З використанням встановлених закономірностей розроблено рецептури і технологію виготовлення низки KLI-мастил та організовано їх дослідно-промислове виробництво на ВАТ “АЗМОЛ” (м.Бердянськ).
2. Железный Л.В., Бутовец В.В., Костюк Л.М., Лендьел И.В. Влияние дисперсионной среды на антиокислительную стабильность комплексных литиевых смазок // Химия и технология топлив и масел.-2005.-№5.-С.51-53.
4. Железный Л.В., Бутовец В.В., Любинин И.А., Губарев Р.А. Влияние порошков металлов на кинетику окисления и трибологические характеристики резьбовых смазок на комплексном литиевом загустителе // Мир нефтепродуктов.-2004.-№4.-С.20-22.
5. Патент 66178 Україна, 7С10M169/04 Мастило для вузлів тертя промислового обладнання та транспортних засобів / Железний Л.В., Бутовець В.В., Лендєл Й.В., Кравченко О.Р., Василькевич І.М. (Україна).-8 с.; опубл.15.04.2004.Бюл.№4.
7. Железний Л.В., Бутовець В.В. Вплив мольного співвідношення кислот комплексоутворювачів на кінетику окиснення комплексних літійових мастил Тези 7-ї наук.-практ. конф. “Нафта і газ України - 2002”.-Київ, 2002.-С.313-314.
8. Железний Л.В., Бутовець В.В., Любінін Й.А., Губарев Р.О Вплив порошків металів на кінетику окиснення та трибологічні характеристики різьбових мастил з комплексним літійовим загусником // Тези 8-ї Міжнар. наук.-техн. конф. “Розробка, виробництво та застосування мастильних матеріалів та присадок” .-Бердянськ, 2003.-С.123-126.
9. Бутовець В.В., Железний Л.В., Костюк Л.М., Венгер І.О., Бірюков Ю.Г. Властивості комплексних літійових мастил на базі синтетичних олив // Тези 8-ї наук.-практ. конф. “Нафта і газ України - 2004”.-Судак, 2004.-С.106-108.
10. Железний Л.В., Бутовець В.В., Лендєл Й.В., Костюк Л.М. Вплив групового вуглеводневого складу дисперсійного середовища на стабільність до окиснення комплексних літійових мастил // Тези 3-ї наук.-техн. конф. Поступ в нафтогазопереробній і нафтохімічній промисловості”.-Львів, 2004.-С.170-171.
11. Железний Л.В., Бутовець В.В., Венгер І.О., Мартинюк М.А. Інгібування високотемпературного окиснення комплексних літійових мастил //.Тези Міжнар. наук.-техн. конф. “Прогрес в технології горючих копалин та хіммотології паливно-мастильних матеріалів”.-Дніпропетровськ, 2005.-С.46-47.