Історія формування та загальні закономірності поширення лісової рослинності й динаміки структури населення птахів. Вплив типу лісорослинних умов, узлісь і гетерогенності лісового фітоценозу на структуру населення птахів, керування їх популяціями.
Аннотация к работе
Безпосереднє використання орнітокомпонента як природного ресурсу, ведення народного господарства, особливо лісового, повинні поєднуватися з його охороною. Зясування питання історії формування, виявлення загальних взаємозалежностей між поширенням лісової рослинності та складом і чисельністю птахів, вивчення їх ярусного розподілу за місцем збору корму і гніздування, впливу на структуру населення птахів складу, віку і гетерогенності лісостанів, типу лісорослинних умов, узлісь та інших факторів за порами року дають можливість керувати популяціями птахів у потрібному та екологічно оправданому напрямку. вивчити питання впливу типу лісорослинних умов, узлісь і гетерогенності лісового фітоценозу на структуру населення птахів; Уперше проведено узагальнення з питань історії формування населення птахів на підставі аналізу міграції рослинності і знахідок викопних решток птахів, встановлена залежність між поширенням лісової рослинності, походженням, складом і чисельністю птахів панівних груп і підгруп типів лісу регіону. Уперше розглядається впив типу лісорослинних умов, узлісь, гетерогенності, вікової, ярусної структури лісостанів різних вікових категорій на видове різноманіття, щільність, фауно-типологічну, еколого-фауністичну структури, ярусний розподіл за місцем збору корму, характер живлення, біомасу птахів, кількість трансформованої їх населенням енергії з урахуванням висоти над рівнем моря гніздового, осіннього і зимового періодів.У дисертації наведено теоретичні узагальнення та аналіз експериментальних даних з питань походження і формування просторово-типологічної структури та організації населення птахів у звязку зі складом і віком лісостанів, типами лісорослинних умов, гетерогенністю лісових фітоценозів західного регіону України і розроблено наукові основи приваблювання, керування популяціями птахів і охорони лісового орнітокомпоненту. У формуванні лісових орнітологічних комплексів виділено три етапи: кінець неогену, початок антропогену (проникнення тайгових смерекових лісів з притаманною їм фауною у Карпати з наступним їх знищенням льодовиком), період між раннім і середнім голоценом (смерека виходить зі схованок, у високогірях витісняє сосну і березу, у низькогірях, поряд зі сосною, березою і дубом, формує мішані ліси), період з пізнього голоцену до теперішнього часу (в низькогірях і на південних схилах бук витісняє смереку, формує пояс букових лісів з характерними для них видами тварин). У гніздовий та осінній періоди у лісах, що зростають в умовах бідних едатопів (чисті смерекові і соснові угруповання) щільність населення птахів зростає від зрубів до стиглих і перестиглих угруповань, у відносно багатих - збільшується від зрубів до незімкнутих лісових культур, зменшується в молодих насадженнях і знову зростає з віком лісостанів. В усі пори року їх чисельність є найвищою у шпилькових лісах і із 30-55% у гніздовий період зростає до 85 % - у зимовий; найменшою вона є у широколистяних лісах, де відповідно змінюється з 20-25 до 40%. Їх щільність у гніздовий період у простих одноярусних лісах зростає в напрямку з глибини лісу до узлісся, у складних лісостанах навпаки, зменшується.
Вывод
У дисертації наведено теоретичні узагальнення та аналіз експериментальних даних з питань походження і формування просторово-типологічної структури та організації населення птахів у звязку зі складом і віком лісостанів, типами лісорослинних умов, гетерогенністю лісових фітоценозів західного регіону України і розроблено наукові основи приваблювання, керування популяціями птахів і охорони лісового орнітокомпоненту.
1. У формуванні лісових орнітологічних комплексів виділено три етапи: кінець неогену, початок антропогену (проникнення тайгових смерекових лісів з притаманною їм фауною у Карпати з наступним їх знищенням льодовиком), період між раннім і середнім голоценом (смерека виходить зі схованок, у високогірях витісняє сосну і березу, у низькогірях, поряд зі сосною, березою і дубом, формує мішані ліси), період з пізнього голоцену до теперішнього часу (в низькогірях і на південних схилах бук витісняє смереку, формує пояс букових лісів з характерними для них видами тварин). У Лісостеповій зоні та Поліссі, впродовж третього етапу формування лісових орнітологічних комплексів, у структурі лісостанів і в населенні птахів, за винятком рідкісних видів, істотних змін не відбулося.
2. У західному регіоні України сформувалися 13 основних лісових орнітологічних комплексів: сланких чагарників субальпійського поясу Українських Карпат, гірських смерекових (підкомплекси чистих і мішаних угруповань), темношпильково-букових, лісостепових ялицево-букових, поліських сосново-смерекових, чистих і грабово-букових (підкомплекси гірських і лісостепових угруповань), буковинських дубово-букових, передгірних дубових з перевагою дуба скельного, передгірних і волино-подільських з перевагою дуба звичайного, захисних призалізничних лісосмуг, волино-подільських широколистяно-соснових, чорновільхових і поліських соснових (підкомплекси березово-соснових і чистих соснових ) угруповань.
3. Різноманіття і щільність населення птахів у різні пори року зростають від сланких чагарників субальпійського поясу та смерекових лісів у Карпатах до передгірних і лісостепових дубових лісів і зменшуються - у соснових борах Полісся.
4. Структура орнітологічного комплексу найістотніше відрізняється у протилежних за віком категоріях лісостанів: у незімкнутих лісових культурах та стиглих і перестиглих лісах. У гніздовий та осінній періоди у лісах, що зростають в умовах бідних едатопів (чисті смерекові і соснові угруповання) щільність населення птахів зростає від зрубів до стиглих і перестиглих угруповань, у відносно багатих - збільшується від зрубів до незімкнутих лісових культур, зменшується в молодих насадженнях і знову зростає з віком лісостанів. Такі закономірності повязані з трофністю ґрунту і розвитком травяного і чагарникового ярусів. У зимовий період, в усіх варіантах населення птахів, їх різноманіття і щільність зростають від зрубів до стиглих і перестиглих лісів.
5. За походженням в усіх варіантах орнітокомплексу переважають птахи європейського типу фауни і лише в гірськососнових сланких чагарниках - тібетського. Відносна чисельність птахів європейського походження в усі пори року зменшується від населення зрубів і незімкнутих лісових культур до стиглих і перестиглих лісів, сибірського, навпаки, зростає. У стиглих лісах частка птахів європейського типу фауни зменшується від гніздового періоду до зимового, тайгового типу, навпаки, зростає.
6. За еколого-фауністичною структурою частка лісових птахів у гніздовому населенні стиглих і перестиглих угруповань змінюється в межах 95-97% особин, за винятком чорновільхових і соснових угруповань, де їх відносна чисельність відповідно становить близько 80 і 90%. Частка чагарникових видів птахів найвища у чорновільхових і березово-соснових лісах, у яких вона становить 14 і 5%. Для чорновільхових лісів характерна висока чисельність болотних видів (до 15% особин). В осінньо-зимовий період у стиглих лісах частка лісових птахів зростає до 99%, у чагарникових - зменшується до 1% особин. Частка чагарникових видів птахів у незімкнутих лісових культурах у гніздовий період змінюється в межах 30-40% особин, в осінньо-зимовий - 0,1-1%.
7. За місцем збору корму чисельність птахів, живлення яких повязане з поверхнею землі, корелює з трофністю грунтів і є найвищою в широколистяних лісах (до 62% особин) і найменшою - у соснових (до 47%). Частка птахів, що живляться в кронах дерев, зменшується від простих одноярусних лісостанів до складних. В усі пори року їх чисельність є найвищою у шпилькових лісах і із 30-55% у гніздовий період зростає до 85 % - у зимовий; найменшою вона є у широколистяних лісах, де відповідно змінюється з 20-25 до 40%. Частка птахів, живлення яких повязане з чагарниками, корелює з розвитком підліску. У складних багатоярусних лісах у гніздовий період їх частка становить близько 14%, в осінньо-зимовий - 30%, в одноярусних в усі пори року - 3-7% особин. Частка дуплогніздових птахів у широколистяних і мішаних лісах у 2-3 рази вища, ніж у шпилькових.
8. Найбільша кількість біомаси та енергії продукується і трансформується населенням птахів мішаних широколистяно-соснових, чорновільхових, березово-соснових лісів, найменша - птахами чистих смерекових і соснових угруповань. У гніздовий період частка безхребетних у живленні птахів сланких чагарників з 99% зменшується до 90-96% у лісах за участю шпилькових порід і до 87-88% у листяних угрупованнях. Частка насіннєвих кормів, навпаки, зростає з 1 до 13%. В осінній період частка безхребетних тварин у живленні птахів шпилькових лісів зменшується з 66-77 до 50-60% у широколистяних і широколистяно-соснових лісах, а частка насіннєвих кормів, навпаки, зростає з 20-30 до 60-65%. У зимовий період найбільша кількість енергії за рахунок живлення безхребетними тваринами трансформується населенням птахів смерекових лісів, найменша - птахами чорновільхових угруповань (79 і 32%), за рахунок насіннєвих кормів, навпаки, найбільша - населенням птахів чорновільхових лісів і найменша - смерекових насаджень (79 і 18%). Подібна закономірність характерна і для інших вікових категорій лісостанів.
9. Основні показники просторово-типологічної структури населення птахів рівнинних лісів корелюють з типами лісорослинних умов, гірських насаджень - з висотою над рівнем моря. Від гніздового періоду до зимового зростають агрегованість населення птахів і коефіцієнт подібності, спрощується просторово-типологічна структура. У зимовий період птахи в основному концентруються в листяних і шпилькових лісах.
10. Різноманіття населення птахів узлісь зростає від гніздового періоду до осіннього і є мінімальним взимку. Їх щільність у гніздовий період у простих одноярусних лісах зростає в напрямку з глибини лісу до узлісся, у складних лісостанах навпаки, зменшується. В осінній період щільність населення птахів на узліссях визначається рясністю плодо- і насіннєношення, у зимовий - у більшості варіантів птахів зменшується і корелює із наявністю і висотою снігового покриву. Склад і чисельність населення птахів на узліссях, що формуються з деревно-чагарникових порід, відсутніх у складі основного лісостану або трапляються там рідко, істотно відрізняється від складу і чисельності населення птахів основного лісового масиву. На узліссях високою чисельністю характеризуються види, які є найчисленнішими у незімкнутих лісових культурах. Поряд зі складом і віком лісостанів, на структуру населення птахів узлісь впливає висота н.р.м. На екотонах у горах, з погіршенням умов проживання, "ефект узлісся" послаблюється або зникає.
11. З переходом одного трофотопу в інший змінюється склад лісостану і структура орнітологічного комплексу. Зростання вологості типу лісорослинних умов у межах однієї групи чи підгрупи типів лісу не спричиняє корінних змін у структурі населення птахів. Найпомітніше ці зміни проявляються в лісостанах з широким едатопічним ареалом (чорновільхові і соснові угруповання). У весняно-літній період птахи віддають перевагу складним багатоярусним лісам, що зростають в умовах багатих едатопів, в осінньо-зимовий - насадженням з багатою кормовою базою. У звязку з цим щільність населення птахів не завжди корелює з продуктивністю насаджень.
12. Методологія охорони, приваблювання, керування популяціями лісових птахів включає комплекс теоретичних розробок і практичних заходів. Комплекс теоретичних розробок передбачає підготовку фахівців відповідного профілю та розробку наукових підходів і методик з охорони, приваблювання і керування популяціями лісових птахів. Комплекс практичних заходів повинен включати організацію лісогосподарських і заповідних територій, проведення лісовпорядкувальних робіт з плануванням заходів з охорони, приваблювання, керування популяціями лісових птахів. Необхідно також внести відповідні зміни і доповнення в діючі інструкції з лісовпорядкування.
Перелік практичних заходів і їх детальна характеристика викладені в розроблених нами практичних рекомендаціях “Охорона хребетних тварин у лісах України”, які одобрені і рекомендовані до впровадження Головним управлінням національних природних парків і заповідної справи (тепер - Державна служба заповідної справи) Міністерства екології та природних ресурсів України.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ В РОБОТАХ
Гузій А. І. Фауна і населення хребетних західного регіону України. - К., 1997. - Т. 1: Розточчя. - 147 с.
Гузий А.И. Гнездящиеся хищные птицы Верхнего Днестра // Вестн. зоол. - 1984. - № 6. - С. 52-54.
Гузий А.И. Созревание плодов некорых орехоносных пород как фактор концентрации и осенних миграций кедровки в Украинских Карпатах // Лесн. хоз-во, лесн., бум. и деревообраб. пром-сть. - 1987. - Вып. 18. - С. 13-15.
Гузий А.И. Зимняя численность и экология большой синицы в спелых и перестойных бучинах Карпат // Вестн. зоол. - 1988. - № 2. - С. 71-73.
Гузій А. І. Фауна і населення птахів ялицевих типів лісу Східних Бескид // Беркут. - 1992. - Т. 1. - С. 8-29.
Гузий А.И., Дубина Я.И. Орнитокомплексы лесных экосистем Росточья // Вестн. зоол.- 1992.- № 2. - С. 80-82 (автором особисто проведено обліки птахів, камеральну обробку зібраного матеріалу та його узагальнення).
Гузій А. І. Особливості гніздового і осінньо-міграційного населення птахів дубово-букових лісів Буковини // Беркут. - 1994. - Т. 3. - Вип. 1. - С. 3-8.
Гузій А. І. Структура і вікові сукцесії орнітоценозів грабово-букових і чистобукових лісів Українських Карпат // Беркут. - 1994. - Т. 3. - Вип. 2. - С. 79-88.
Гузій А.І. Лісовий природно-заповідний фонд України - проблеми і шляхи їх вирішення // Оптимізація природно-заповідного фонду України. - К.: Ін-т зоології НАН України, 1994 - № 1. - С. 74-77.
Гузій А. І. Птахи чистобукових і грабово-букових пралісів Українських Карпат // Беркут. - 1995. - Т. 4. - Вип. 1-2. - С. 18-24.
Гузій А. І. Біотехнічні заходи і спеціальні міри по охороні птахів карпатських лісів // Практичні питання охорони птахів. - Чернівці, 1995. - С. 52-58.
Гузий А. И. Орнитофауна Украинского Росточья и проблемы ее охраны // Праці УОТ. - К., 1996. - Т. 1. - С. 171-191.
Гузий А. И. Методы учетов птиц в лесах // Обліки птахів: підходи, методики, результати. - Львів-Київ, 1997. - С. 18-48.
Гузій А.І. Сила і спільність звязків птахів з факторами лісового середовища // Науковий вісник: Лісівницькі дослідження в Україні. - Львів: УКРДЛТУ, 1999.- Вип. 9.12.- С. 233-236.
Гузій А.І. Методологія і проблеми викладання зоологічних дисциплін в системі лісогосподарської освіти // Науковий вісник: Лісівницькі дослідження в Україні. - Львів: УКРДЛТУ, 1996. - Вип. 5. - С. 73-79.
Гузій А.І. Особливості населення птахів чорновільхових лісів Розточчя // Науковий вісник: Проблеми та перспективи розвитку лісового господарства. - Львів: УКРДЛТУ. - 1998. - Вип. 9.2. - С. 199-202.
Гузій А.І. Просторово-типологічна динаміка населення птахів стиглих дубових лісів Західного лісостепу в гніздовий період // Науковий віснтк: Лісівницькі дослідження в Україні.- Львів: УКРДЛТУ.- 1999.- Вип. 9.10.- С. 76-81.
Гузій А.І. Структура гніздового населення птахів лісостанів і чагарникових заростей Подільських Товтр // Науковий вісник: Дослідження, охорона та збагачення біорізноманіття. - Львів: УКРДЛТУ. - 1999. - Вип. 9.9. - С. 256- 261.
Гузій А.І. Специфіка і проблеми викладання зоологічних дисциплін у системі лісогосподарської освіти // Науковий вісник. - Львів:УКРДЛТУ. - 2000. -Вип. 10.1. - С. 73-78.
Гузій А.І. Орнітологічний комплекс дубових лісів Товтрового кряжу (гніздовий аспект) // Науковий вісник. - Львів: УКРДЛТУ. - 2000. - Вип. 10.2. - С. 78-80.
Гузій А.І. Просторово-типологічна структура населення птахів Західного Полісся у гніздовий період // Науковий вісник. - Львів: УКРДЛТУ. - 2000. -Вип. 10.3. - С.269-272.
Гузій А.І. Структура населення птахів чистих соснових борів Волинського Полісся у зимовий період // Науковий вісник. - Львів: УКРДЛТУ. - 2000. -Вип. 10.4. - С.180-182.
Гузій А.І. Про охорону тварин у лісовому господарстві // Лісовий і мисливський журнал. - К., 2001. - № 4-5. - С. 54-55.
Гузій А.І. Особливості гніздового населення птахів чистих соснових борів у різних районах Західного Полісся //Науковий вісник. - Львів: УКРДЛТУ. -2001. - Вип. 1.1.- С. 10-14.
Гузій А.І. До питання економічної ефективності використання комахоїдних птахів у лісовому господарстві і основні характеристики структури їх населення в умовах відносно екологічно збалансованих лісових екосистем // Науковий вісник. - Львів: УКРДЛТУ. - 2001. - Вип. 11.3.- С. 71-76.
Гузій А.І. Порівняльна характеристика структури населення птахів березово-соснових лісів басейнів річок Бєбж і Припять у гніздовий період // Науковий вісник. - Львів: УКРДЛТУ. - 2001. - Вип.11.4.- С. 26-29.
Гузій А.І. Просторово-типологічна структура населення птахів Західного Полісся у зимовий період // Науковий вісник. - Львів: УКРДЛТУ. - 2002. -Вип. 12.2. - С. 24-26.
Гузій А.І. Структура населення птахів дубових лісів Західного лісостепу в осінній період // Науковий вісник Національного аграрного університету. Лісівництво.- К., 2001. - Вип. 46.- С. 148-151.
Гузій А.І., Бокотей А.А. Рідкісні види птахів заповідника “Розточчя” і прилеглих територій // Науковий вісник. - Львів: УКРДЛТУ. - 1995. - Вип. 4. - С.175-184 (автором особисто виявлені та описані рідкісні види птахів заповідника).
Бондаренко В.Д., Гузій А.І. Фауністичний ефект узлісся //Лісовий журнал. - 1994. - № 3 (163). - С. 21-23 (автором особисто проведено обліки птахів, камеральну обробку зібраного матеріалу та його узагальнення).
Бондаренко В.Д., Музика М.Я., Гузій А.І., Чернявський М.В. Заповідник “Медобори” здалеку і зблизька // Лісовий журнал, 1995. - № 1 (67). - С. 9-12 (автором особисто зібрано матеріал про птахів, проведено його узагальнення).
Луговой А.Е., Гузий А.И. Методика изучения населения птиц, применяемая при мониторинговых исследованиях в лесных экосистемах Карпатского заповедника // Орнитологические исследования в заповедниках. Проблемы заповедного дела - М.: Наука, 1992. - С. 153-159.
Тези доповідей, матеріали наукових конференцій та нарад: Гузий А. И. О лесотипологическом обосновании и орнитологическом делении Карпатских дубрав // Докл. МОИП. Общая биология. - М, 1989. - С. 124-125.
Гузий А. И. Динамика численности гнездового населения птиц буковых пралесов Карпатского заповедника // Тез. докл Всесоюз. конф. Заповедники СССР - их настоящие и будущее. Зоологические исследования. - Новгород, 1990. - Ч. ІІІ. - С. 211-213.
Гузий А. И. Осенне-зимнее население птиц пралесных бучин Карпатского заповедника в разные годы // Тез. докл. всесоюз. конф. Заповедники СССР - их настоящее и будущее. Зоологические исследования. - Новгород, 1990. - Ч.ІІІ. - С. 213-217.
Гузий А. И. Пеночка-весничка в Украинских карпатах // Матер. VI совещ. “Вид и его продуктивность в ареале. Программа ЮНЕСКО “Человек и биосфера” (Санкт-Петербург, 23-26 ноября 1993 г.). - Санкт-Петербург: Гидрометеоиздат, 1993. - С. 88-90.
Гузій А. І., Іванів М. І. Лісові орнітологічні комплекси Українських Карпат, їх сучасний стан і охорона // Міжнар. конф. Фауна Східних Карпат: сучасний стан і охорона. - Ужгород, 1993. - С. 115-117.
Гузій А. І. Сучасний стан облікових робіт населення птахів лісових екосистем України // Лісотехнічна освіта і наука на рубежі ХХІ століття: сучасний стан, проблеми і перспективи/ Тези міжнар. конф. - Львів, 25-30 вересня 1995 р. - Львів, 1995. - С.26.
Гузій А. І. Особливості орнітофауни і населення птахів Розточчя // Проблеми і перспективи розвитку природохоронних обєктів на Розточчі/ Матер. міжнар. наук.-практ. конф. - Львів, 2000. - С.131-132.
Гузій А. І. Про доцільність доповненя Червоного списку України категорією “Підконтрольні види” // Проблеми і перспективи розвитку природохоронних обєктів на Розточці / Матер. міжнар. наук.-практ. конф. - Львів, 2000. - С.134-135.
Гузій А. І. Сучасний стан вивчення структури населення птахів в Українських Карпатах // Національні природні парки: проблеми становлення і розвитку / Матер. міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої 20-річчю Карпатського НПП. - Яремче, 2000. - С. 89-91.
Гузій А. І. Основні чинники формування та проблеми охорони фауни і населення хребетних на Розточчі // Розточанський збір-2000 / Матер. міжнар. наук.-практ. конф. - Львів: Меркатор, 2001. - Кн.1. - С. 32-36.
Равкин Е.С., Бышнев С.К., Кочанов С.К., Гузий А.И. Зональне изменения суммарных показателей летнего населения птиц Восточно-Европейской и Западно-Сибирской равнин // Актуальне проблемы изучения и охраны птиц Восточной Европы и Северной Азии.- Казань, 2001.- С. 516-518.
Krinicki G., Soroka M., Gryniuk J.,Guziy A., Czerniawski M. Inwentaryzacja objektow przyrodniczych Roztocza // Kompleksowe badania srodowiska przyrodniczego Roztocza / Mat. z konf. w Krosnobrodzie 14-15 listopada 1996. - Lublin: Wydawnictwo UMCS, 1996. - S. 45-47.
Гузій А.І. Тваринний світ // Навчально-краєзнавчий атлас Львівської області. - Львів: ВНТЛ, 1999. - С.11.