Біологічні основи вирощування високих урожаїв якісного зерна та насіння озимої м’якої пшениці, її адаптивні властивості (зимостійкість, стійкість проти вилягання і хвороб). Економічна оцінку ефективності застосування різних строків сівби озимої пшениці.
Аннотация к работе
2.2 Вихідний матеріал3.1 Вплив абіотичних факторів на проходження міжфазних періодів у сортів озимої пшениці 3.3 Вплив умов вирощування на компоненти структури урожаю озимої пшениці 3.4 Вплив строків сівби на урожай озимої пшениці4.1.1 Коротка довідка про історію підприємства 4.1.2 Місце знаходження, напрямки діяльності та спеціалізація 4.1.3 Організаційна структура, структура управління 4.1.4 Фінансово-економічний стан підприємства5.1 Аналіз виробничого травматизму господарства 5.2 Організаційно-правові заходи охорони праці в господарствіСеред найважливіших зернових культур озима пшениця за посівними площами займає в Україні перше місце і є провідною продовольчою культурою. Цінність пшеничного хліба визначається сприятливим хімічним складом зерна. Білки пшениці є повноцінними за амінокислотним складом, містять усі незамінні амінокислоти - лізин, триптофан, валін, метіонін, треонін, фенілаланін, гістидин, аргінін, лейцин, ізолейцин, які добре засвоюються людським організмом. 400 - 500г пшеничного хліба та хлібобулочних виробів покриває близько третини всіх потреб людини в їжі, половину потреби у вуглеводах, третину (до 40%) - у повноцінних білках, 50 - 60% - у вітамінах групи В, 80% - у вітаміні Е. Створення високопродуктивних посівів озимої пшениці з оптимальною структурою агроценозу, ідеальним морфобіотипом рослин, синхронним розвитком елементів продуктивності в значній мірі залежить від строків і способів сівби, норм висіву, сорту, глибини загортання насіння та інших прийомів, які складають посівний блок технології.ОЗИМА МЯКА ПШЕНИЦЯ, ЯК ОСНОВНА ЗЕРНОВА КУЛЬТУРА.Мяка пшениця (Triticum aestivym) однорічна озима або яра травяниста рослина з мичкуватою кореневою системою, яка проникає у ґрунт на глибину 1-1,5м і більше [3]. Пшениця відрізняється підвищеною кущистістю, утворюючи в середньому 3 - 5 стебел, у тому числі продуктивних - 2 - 3. Однак, як показали дослідження інших вчених, озима пшениця не є облігатним самозапильником, спостерігаються випадки перехресного запилення, особливо в умовах жаркої і сухої погоди на півдні України [5]. За деякими дослідженнями, вторинні корені озимої пшениці зявляються через 20 днів після сходів. Найбільше озима пшениця поглинає вологу в період трубкування, особливо за 15 днів до виколошування з тривалістю близько 20 днів, коли рослина інтенсивно росте і в неї формуються колоски, квітки.Досліди були проведені в господарстві СТОВ „Маяк”, що розташоване в Нововоронцовському районі Херсонської області. Землекористування господарства СТОВ „Маяк” на кінець 2003 року буде представлене в таблиці 2.1. Середня врожайність за останні три роки становить: озимої пшениці - 32,7 ц/га, ячменя - 23 ц/га, вівса - 21,4 ц/га, соняшнику - 10,8 ц/га та кукурудзи на зерно - 32,1 ц/га. Структура посівних площ с/г культур під урожай 2004 року буде представлена в таблиці 2.2. За даними кадастру підземних вод, ґрунтові води на території СТОВ „Маяк” залягають на глибині 45 - 48 м в понтичних вапняках і не здійснюють впливу на процес ґрунтоутворення.Спостерігалось значне пошкодження рослин всіх строків сівби, але найбільша загибель була у рослин ранніх строків сівби. Найвищий рівень зимостійкості спостерігався при сівбі з 20 вересня по 1 жовтня - 2,5 бала, нижчим він був при сівбі 10 вересня - 1,5 бала. Умови зимівлі за 2003 - 2004 рік не відобразились на якісному прояві властивості зимостійкості озимої пшениці при різних строках сівби, але за наявності сприятливих умов зимівлі спостерігалась незначна загибель рослин при сівбі в ранні та пізні строки. Аналізуючи отримані данні можна зробити висновок, що строки сівби можуть впливати на рівень зимостійкості озимої пшениці. В наших дослідженнях використовувався короткостебловий сорт Херсонська безоста, що обумовлює його високу стійкість до вилягання, але ця стійкість здатна реалізуватись при середніх (оптимальних) та пізніх строках сівби; при ранньому - рослини формують більш високе стебло і мають меншу стійкість до вилягання.Повна назва підприємства СТОВ „Маяк” Нововоронцовського району Херсонської області Назва установчого документа Статут Основні види діяльності виробництво зерна, молока, мяса, олії, круп, хліба Виробництво: зернових - 45300 ц, реалізовано - 31970 ц; соняшнику - 8000 ц, реалізовано - 7340 ц; овочів - 7560 ц, реалізовано - 7540 ц; баштанних - 1600 ц, реалізовано - 1600 ц; мясо живої ваги - 700 кг, реалізовано - 470 кг, молока - 3900 л, реалізовано - 3460 л. Канали реалізації продукції - виходи на ринки збуту, складання договорів поставки с.-г. продукції з постійними споживачами.Склад засновників з визначенням частки в статутному капіталі наведено в таблиці 4.1. Основними видами с/г діяльності є виробництво зернових, соняшнику, овочів, баштанних, мяса, молока; також господарство займається переробною діяльністю, продуктами якої є олія, хліб, крупи. В структурі посівних площ озима пшениця займає перше місце. Валовий збір озимої пшениці в господарстві становить 1755т при середній урожайності 25 ц/га. Рівень рентабельності озимої пшениці
План
ЗМІСТ
ВСТУП
1. ОЗИМА МЯКА ПШЕНИЦЯ, ЯК ОСНОВНА ЗЕРНОВА КУЛЬТУРА
(ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)
1.1 Ботанічний опис і біологічні властивості
1.2 Наукове обґрунтування агротехніки вирощування продовольчого зерна та насіння озимої мякої пшениці
2. ВИХІДНИЙ МАТЕРІАЛ, МЕТОДИКА Й УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
Вывод
3.1 Вплив абіотичних факторів на проходження міжфазних періодів у сортів озимої пшениці
3.2 Адаптивні властивості
3.2.1 Зимостійкість
3.2.2 Стійкість до вилягання
3.2.3 Стійкість до хвороб
3.3 Вплив умов вирощування на компоненти структури урожаю озимої пшениці
3.4 Вплив строків сівби на урожай озимої пшениці
3.5 Якість зерна
3.6 Насіннєва продуктивність озимої пшениці в залежності від строків сівби
3.7 Економічна ефективність вирощування озимої пшениці3.1 Вплив абіотичних факторів на проходження міжфазних періодів у сортів озимої пшениці
Аналіз погодних умов у роки досліджень свідчить, що за період вегетації 2002 - 2003 і 2003 - 2004 років накопичилася приблизно рівна кількість опадів, але відповідно до даних таблиці 3.1 в 2003 - 2004 році за період вегетації опади випадали більш рівномірно, відповідно до критичних періодів росту і розвитку озимої пшениці. Також температурний режим 2003 - 2004 року та вологість повітря були більш сприятливі для посівів озимої пшениці.
Таблиця 3.1
Кількість опадів за період вегетації озимої пшениці, (мм)
Місяці Роки досліджень ІХ Х ХІ ХІІ І ІІ ІІІ IV V VI
Відносна вологість повітря за період вегетації озимої пшениці, (?С)
Місяці Роки досліджень ІХ Х ХІ ХІІ І ІІ ІІІ IV V VI
2002-2003 79 84 91 82 87 78 78 60 47 58
2003-2004 65 78 87 48 89 82 71 60 68 67
Середня багаторічна 72 81 89 83 88 80 74 60 58 63
Всі погодні фактори у 2003 - 2004 роках вегетації озимої пшениці дали змогу подовжити міжфазний період колосіння - повної стиглості, що в подальшому значно вплинуло на рівень продуктивності озимої пшениці.
Тривалість міжфазних періодів у озимої пшениці за 2002 - 2003 і 2003 - 2004 роки представлена в таблиці 3.4.
Таблиця 3.4
Тривалість міжфазних періодів у озимої пшениці (днів)
Періоди Роки досліджень Сходи - вихід в трубку Вихід в трубку - колосіння Колосіння -повна стиглість Сходи -повна стиглість
2002 2003 10.09 224 17 35 276
20.09 214 17 34 265
30.09 204 17 34 255
10.10 193 16 35 244
2003 2004 10.09 213 14 53 280
20.09 206 13 52 271
30.09 196 13 53 262
10.10 187 13 52 252
Середня за 2 роки 10.09 219 16 44 278
20.09 210 15 43 268
30.09 200 15 44 259
10.10 190 15 44 248
Нами не встановлено значного впливу строків сівби на довжину між - фазного періоду. Різниця становить 1 - 2 дня. Строки сівби впливають тільки на тривалість фази сходи - вихід у трубку та довжину вегетаційного періоду.
Ми можемо стверджувати, що оптимальною довжиною вегетації для рослин озимої пшениці на півдні України є 260 - 265 днів.
3.2 Адаптивні властивості
У різні періоди розвитку землеробства людина прагнула відібрати такі біотипи, які менше реагували на різноманітні впливи зовнішнього середовища і формували більш високі та сталі врожаї.
Тому можна вважати, що селекція рослин на всіх етапах свого існування, починаючи від примітивної і закінчуючи науковою, завжди була адаптивною [41, 42].
3.2.1 Зимостійкість
Однією з важливих адаптивних властивостей рослин озимої пшениці, що забезпечує стабільне одержання високих урожаїв зерна, є стійкість проти несприятливих умов зимівлі. В Україні озимі часто зазнають впливу абіотичних факторів, таких як низькі мінусові температури, притерта льодова кірка, відлиги, випрівання, вимокання та зимові посухи [43].
Календарні строки сівби, при яких формується максимальна морозостійкість рослин, не завжди збігаються в різні роки із строками, що забезпечують високу зимостійкість [44].
Дослідження строків сівби озимої пшениці в більшості вчених збігаються в тому, що рослини ранніх посівів мають більш низьку зимостійкість через переростання восени і погане загартування. Крім того, посіви ранніх строків сильніше уражаються шкідниками і грибними хворобами, що природно впливає на погіршення умов перезимівлі.
Дані зимостійкості озимої пшениці в залежності від строку сівби за роки досліджень викладені нижче в таблиці 3.5.
Таблиця 3.5
Зимостійкість озимої пшениці в залежності від строку сівби у роки досліджень (2002-2004 роки), бал
Строки сівби Роки досліджень
2002/2003 2003/2004
10.09 1.5 4.5
20.09 2.5 5.0
30.09 2.5 5.0
10.10 2.5 4.5
Аналіз даних таблиці 3.5 свідчить, що значний вплив на рівень зимостійкості рослин озимої пшениці мають погодні умови зимівлі.
Так, дуже складні та нетипові умови зими 2002 - 2003 року призвели до загибелі рослин озимої пшениці більше ніж 50%. Спостерігалось значне пошкодження рослин всіх строків сівби, але найбільша загибель була у рослин ранніх строків сівби. Найвищий рівень зимостійкості спостерігався при сівбі з 20 вересня по 1 жовтня - 2,5 бала, нижчим він був при сівбі 10 вересня - 1,5 бала.
Умови зимівлі за 2003 - 2004 рік не відобразились на якісному прояві властивості зимостійкості озимої пшениці при різних строках сівби, але за наявності сприятливих умов зимівлі спостерігалась незначна загибель рослин при сівбі в ранні та пізні строки. Рівень зимостійкості був 4,5 балів.
Аналізуючи отримані данні можна зробити висновок, що строки сівби можуть впливати на рівень зимостійкості озимої пшениці. Кращім він є при сівбі у третій декаді вересня.
3.2.2 Стійкість до вилягання
Зниження зернової продуктивності в результаті слабкої стійкості до вилягання використовуваних сортів на Україні може досягати 60% [46] .
Досліджуваний нами сорт володіє високою стійкістю до вилягання (таблиця 3.6).
Закономірним є той факт, що в усі роки досліджень довжина стебла у рослин була найменшою при посіві 10 жовтня. Більш довге стебло і менша стійкість до вилягання спостерігалось в ранні строки сівби. Тому ми можемо стверджувати, що сівба з середини вересня у нашій зоні стійкими проти вилягання сортами цілком може зменшити це явище.
Таблиця 3.6
Довжина стебла та стійкість до вилягання в залежності від строку сівби
Рік Строк сівби
10.09 20.09 30.09 10.10
Довжина стебла, см Стійкість до вилягання, бали Довжина стебла, см Стійкість до вилягання, бали Довжина стебла, см Стійкість до вилягання, бали Довжина стебла, см Стійкість до вилягання, бали
2003 80 4 78 4.5 76 4.5 74 4.5
2004 89 4.5 88 5 84 5 80 5
Середнє 84.5 4.25 83 4.75 80 4.75 77 4.75
В наших дослідженнях використовувався короткостебловий сорт Херсонська безоста, що обумовлює його високу стійкість до вилягання, але ця стійкість здатна реалізуватись при середніх (оптимальних) та пізніх строках сівби; при ранньому - рослини формують більш високе стебло і мають меншу стійкість до вилягання.
Аналіз наших даних свідчить, що погодні умови теж впливають на стійкість до вилягання. Велика кількість суховіїв з високою швидкістю вітру спричинила часткове вилягання рослин в 2003 році.
Ми можемо стверджувати, що при сівбі в третій декаді вересня сорт Херсонська безоста не вилягає.
3.2.3 Стійкість до хвороб
Інфекційні хвороби пшениці є одним з основних факторів, що призводить до значного зниження врожаю зерна і погіршення його якості.
При інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, коли рослини в додатковому обсязі одержують мінеральне живлення і вологу, одночасно з ними відбувається розвиток збудників найбільш шкідливих грибкових захворювань: бурої іржі, борошнистої роси, кореневих гнилей, септоріоза.
Бура іржа є дуже шкідливим захворюванням озимої пшениці . Вона уражує рослини у всі фази їхнього розвитку, має високу екологічну пластичність. Втрати від захворювань бурою іржею значні і в роки епіфітотій можуть досягати 50 - 70% [47].
Досить шкодочинним фітопатогеном що також лімітує зростання урожайності озимої пшениці, є борошниста роса. Втрати урожаю при ураженні цією хворобою можуть сягати 30% [48]. Найбільш небезпечна вона при підвищених дозах добрив із за наявності вологи [49, 50].
Кореневі гнилі рослин є дуже шкідливими хворобами, які зумовлені різноманітними грибками, а іноді і бактеріями.
Ступінь ураження рослин озимої пшениці хворобами за роки досліджень представлена в таблиці 3.7.
Таблиця 3.7
Ступінь ураження рослин озимої пшениці хворобами у різні строки сівби
Аналізуючи данні, отримані в результаті досліджень, ступеня ураження рослин озимої пшениці сорту Херсонська безоста у різні строки сівби можна зробити висновок, що цей фактор має значний вплив на розвиток хвороб.
Найбільшої шкоди хвороби завдають раннім строкам посіву. Так, найбільший ступінь ураження був при сівбі 10 вересня по всім трьом досліджуваним патогенам як у 2003, так і у 2004 роках.
Так, відсоток ураженості бурою іржею і борошнистою росою при сівбі 10 вересня збільшується майже в 2 рази, а ступінь ураженості кореневими гнилями стає більшим від 0,2 до 0,5 балів.
Необхідно зазначити, що більш ранні строки сівби призводять до більшого ураження рослин хворобами, ніж більш пізні.
3.3 Вплив умов вирощування на компоненти структури урожаю озимої пшениці
Ураженість рослин є інтегральним показником, що формується за участю окремих кількісних ознак. Тому прогноз можливостей підвищення продуктивності в значній мірі залежить від знання основних закономірностей формування врожаю, сутності звязку між окремими компонентами та їхнім впливом на загальну урожайність.
Урожайність повинна розглядатись в розрізі окремих компонентів, що беруть участь у її формуванні, оскільки кожний із них виявляється часто незалежно і є результатом генетичної взаємодії багатьох факторів і агроекологічних умов.
Елементи продуктивності можуть до деякої мірі компенсуватися іншими компонентами, що формуються у більш сприятливих умовах на наступних етапах органогенезу [51].
Для одержання гарантованого високого рівня врожаю зерна озимої пшениці, необхідно управляти формуванням кожного елементу продуктивності та орієнтувати технологію на створенні відповідної, чітко визначеної структури посіву на запланований урожай.
Структура врожаю озимої пшениці за роки досліджень представлена в таблиці 3.8.
Таблиця 3.8
Структура врожаю озимої пшениці
Роки Строк сівби Продуктивних стебел, шт./м2 Довжина колосу, см Кількість колосків, шт. Число зерен у колосі, шт. Вага зерна з колосу, г
Число продуктивних стебел формується починаючи з І по VIII етапи органогенезу і залежить від числа рослин на одиницю площі і їх кущистості. При цьому початковий (осінній) період вегетації озимої пшениці є вирішальним у формуванні продуктивного стеблостою посівів. У цей час зявляються сходи, визначаються густота посіву та морфобіотип рослин.
Аналіз даних таблиці 3.8 свідчить, що погодні умови досліджуваних років значно вплинули на структуру урожаю озимої пшениці.
Найсуттєвіший вплив спостерігається по кількості продуктивних стебел. Різниця між сприятливим і несприятливим роками складає 300 - 400%. Строки сівби також мають значний вплив на елементи продуктивності озимої пшениці. Так, більш пізні строки сівби зменшують кількість продуктивних стебел, а найбільш продуктивний стеблостій формується при сівбі у третю декаду вересня.
Елементи продуктивності головного колосу знаходяться у відповідній залежності від строків сівби та відповідають умовам року. Несприятливі умови весняно-літнього періоду 2003 року призвели до формування меншої ваги зерна з колосу, на відміну від 2004 року, коли достатня вологість ґрунту та відносно висока вологість повітря дали змогу сформувати виповнення зерна, тобто вагу головного колосу від 1,3 до 1,4г, що значно (на 0,2 - 0,3г) перевищує попередній рік.
Нами не встановлено значного впливу погодних умов на довжину колоса, кількість колосків та число зерен у колосі. Ми можемо з тією чи іншою вірогідністю стверджувати, що ці елементи є особистою відзнакою сорту.
Нашими дослідженнями встановлено, що строки сівби впливають на основні показники продуктивності головного колосу. Так, при оптимальних строках сівби збільшилась як довжина колосу, кількість колосків, число зерен у колосі, так і вага головного колосу, що в подальшому може значно вплинути на рівень урожайності.
За результатами дворічних досліджень ми можемо прийти до висновку, що для формування оптимальних елементів продуктивності озимої пшениці необхідно проводити сівбу у третій декаді вересня.
3.4 Вплив строків сівби на урожай озимої пшениці
Серед заходів, направлених на створення висопродуктивних посівів і одержання високого врожаю озимої пшениці, виключно важлива роль належить строкам сівби. В залежності від них рослини потрапляють у різні умови, по-різному ростуть і розвиваються. Вони набувають неоднакову стійкість до низьких і високих температур, хвороб і шкідників, а також формують різні врожаї та різну якість зерна.
Строки сівби істотно впливають на створення врожайних посівів озимої пшениці, без вкладення додаткових витрат енергії. Встановлено, що високі врожаї озима пшениця формує лише за умови сівби в оптимальні строки. Відхилення від них призводять до погіршення умов вегетації і значних втрат урожаю [52, 53].
В даний час оптимальними строками сівби прийнято вважати посіви озимої пшениці, проведені за 45 - 60 днів до припинення осінньої вегетації, коли сума позитивних температур за цей період досягне 450 - 550 ?С і рослини встигнуть добре розкущитись, утворюючи від 3 до 6 проростків [1, 5, 54]. Разом з тим, за свідченнями дослідників, у залежності від вологості ґрунту, попередника й інших факторів за осінній період сума позитивних температур по роках значно змінюється [4, 55].
При відхиленні строку сівби від дати середнього оптимального строку на 5 днів, зберігаються умови одержання оптимального врожаю. Розходження в розмірі урожаю складають лише 6 - 7 %.
На думку деяких дослідників, при посіві озимої пшениці раніше оптимальних строків, урожай знижується в більшій мірі, ніж при посіві їх пізніше [56].
Вплив строків сівби на рівень урожайності озимої пшениці представлено в таблиці 3.9.
Нами встановлено, що оптимальна кількість днів для проходження періоду осінньої вегетації в значній мірі залежить від погодних умов року (таблиця 3.10; рисунок 3.1). Але ми можемо стверджувати, що відповідно до даних таблиці 3.9 та рисунку 3.1, вона знаходиться на рівні 45 - 55 діб, що дає змогу до 30%, у порівнянні з раннім строком сівби, та до 25%, відповідно до пізнього строку сівби, збільшити рівень урожайності.
Таблиця 3.9
Вплив строків сівби на рівень урожайності озимої пшениці
(середня за 2 роки)
Строк сівби Кількість днів осінньої вегетації Урожайність, ц/га Відхилення ц/га %
10.09 66 22,7 9,5 29,5
20.09 56 32,2 - -
30.09 46 31,1 1,1 0,3
10.10 35 24,7 7,5 23,3
Аналіз результатів, представлених на рисунку 3.1 свідчить, що вплив кількості днів осінньої вегетації найбільш суттєво проявляється при екстремальних умовах зимівлі.
Таблиця 3.10
Урожайність озимої пшениці в роки досліджень, ц/га
Строк сівби Роки дослідів Середнє
2003 2004
10.09 10,3 35,0 22,7
20.09 15,2 49,2 32,2
30.09 16,1 46,1 31,1
10.10 13,2 36,2 24,7
НІР05 0,90 3,21 2,1
Статистичний аналіз урожайності озимої пшениці за роки досліджень свідчить, що погодні умови року значно вплинули на рівень урожайності.
Так, у 2003 році загальний рівень урожайності по досліду складав від 10,3 до 16,1 ц/га, що в 3 рази менше відповідно до даних 2004 року.
Аналіз дворічних даних і середніх показників урожаю за два роки свідчить, що строки сівби мають суттєвий вплив на рівень урожайності.
В середньому за два роки кращий рівень урожайності був отриманий при посіві 20 вересня, але прибавка урожаю в порівнянні з посівом 10 жовтня не є суттєвою, бо становить 1,1 ц/га, а НІР05 по досліду - 2,1 ц/га.
Таким чином, можна зробити висновок, що в більш пізні строки сівби у меншій мірі знижується урожай у порівнянні з більш ранніми. Судячи з середніх даних, тільки сівба в оптимальні строки без будь-яких інших факторів дає прибавку врожаю від 6,5 до 9,5 ц/га.
Математична обробка даних наведена в додатку В.
3.5 Якість зерна
Виробництво та заготівля зерна пшениці з високими технологічними якостями дає можливість одержувати з нього високоякісні продукти харчування, економно і раціонально використовувати зернові ресурси.
Якість зерна - складне комплексне поняття. Складність полягає у багатоплановості його використання: на харчові цілі, для годівлі тварин, переробки на технічні потреби, на насіннєві цілі.
Якість зерна пшениці формується під впливом зовнішніх умов вирощування і біологічних особливостей сортів. Його визначають такі основні показники: натура зерна (г/л), скловидність (%), вміст клейковини і білку (%), вихід хліба з 100 г борошна (см3). Хлібопекарські властивості борошна характеризують пружність, розтяжність тіста, фізичні та хімічні фактори тіста, що визначають силу борошна.
Суттєвий вплив на якість зерна озимої пшениці мають строки сівби. Більшість дослідників вважає, що зерно високої якості формується при оптимальних строках сівби [57]. При сівбі пшениці пізніше оптимальних строків, як правило, відзначається збільшення вмісту в ньому білку [56].
Посів раніше оптимальних строків частіше всього призводить до зниження кількості білка та хлібопекарських якостей зерна [28, 58].
Середня якість зерна озимої пшениці за роки досліджень представлена в таблиці 3.11.
Клейковина впливає на одержання якісного хліба. В наших дослідженнях встановлено, що відсоток клейковини значно збільшується від раннього строку до пізнього. Так, різниця між ранніми та пізніми строками сівби становить 3,8%; різниця зменшення відсотків клейковини від ранніх строків сівби до оптимальних більш суттєва, ніж від оптимальних до пізніх, відповідно 2,1 та 1,7% у середньому по досліду.
Ми не можемо стверджувати, що між строками сівби і натурною вагою є суттєвий звязок, але кращі показники формувалися у середні строки сівби на рівні 778 - 779 г/л.
Аналіз скловидності зерна озимої пшениці свідчить, що цей показник має пряму залежність від строків сівби і збільшується відповідно до пізніх строків сівби.
Відповідно до наших досліджень ми можемо зробити висновок, що для вирощування високоякісного зерна пшениці необхідно проводити посів в оптимальні строки, але при цьому треба враховувати особливості сорту та забезпечувати його необхідним рівнем агротехніки і фоном живлення.
3.6 Насіннєва продуктивність озимої пшениці в залежності від строків сівби
Вище нами був розглянутий вплив агроекологічних умов на врожайні властивості та якість товарного зерна. Не менш важливим є питання про взаємозвязок агротехнічних прийомів і погодних умов із посівними якостями насіння, тому що ці показники багато в чому визначають і рівень продуктивності нащадка, і ступінь прояву якісних показників товарного зерна, які характерні тому або іншому сорту.
Відмінні посівні та врожайні властивості насіння, як правило, формуються на фоні високої агротехніки, при високій культурі землеробства.
Зазначені параметри можуть зберігатися у насінні тривалий час, але цей ефект позитивних модифікацій можна використовувати при добре налагодженому щорічному сортооновленні. Прибавка врожаю на товарних посівах від високоврожайного насіння становить 2 - 3 ц/га [59, 60].
У роботах багатьох учених показана залежність урожайних властивостей насіння від строків сівби. Кращі посівні якості, за спостереженнями, були у насіння, отриманого від рослин припустимо ранніх та оптимальних строків посіву.
Насіннєва продуктивність озимої пшениці в більшій мірі залежить від потенціальних властивостей сорту, але строки сівби також значно впливають на її рівень [61].
Наші дослідження свідчать, що строки сівби мають вагомий вплив на масу тисячі насінин, що збільшує відсотковий вихід кондиційного насіння (2%), а відповідно впливає на продуктивність насіннєвих посівів (таблиця 3.12).
Таблиця 3.12
Маса тисячі насінин і вихід кондиційного насіння озимої пшениці в залежності від строків сівби (в середньому за два роки)
Строк сівби Маса 1000 насінин, г Вихід насіння, %
10.09 38,7 54,6
20.09 40,1 56,5
30.09 40,6 56,8
10.10 39,5 55,6
Отримані дані свідчать, що урожайність насіннєвих посівів збільшується як за рахунок урожаю, так і за рахунок виходу кондиційного насіння при сівбі у третій декаді вересня.
3.7 Економічна ефективність вирощування озимої пшениці
При визначенні економічного ефекту, як сумарної економії усіх виробничих ресурсів (живої праці, матеріалів, капітальних вкладень і т. п.) використовували методи порівняльного аналізу та угрупувань.
При розрахунках економічної оцінки результатів досліджень були розраховані технологічні карти за загальноприйнятими технологіями вирощування в цінах на 2005 рік.
Розрахунок економічних показників складається з рівня урожайності по дослідах, вартості продукції, яка залежить від рівня урожайності та якості зерна (вартість І ґатунку - 800; ІІ, ІІІ, IV - 1200 гривень), виробничих витрат при розрахунках на 1 га, собівартість 1 ц, прибутку в грн./га, рівня рентабельності.
Розрахунок ефективності виробництва виконаний за такими формулами.
Вартість продукції (Впр): Впр = У • Цр , грн./га; (3.1) де, У - урожайність, ц/га, Цр - реалізаційна ціна, грн./га.
Рівень рентабельності (Рр): , %,(3.4) де П - прибуток, грн./га
С - собівартість продукції, грн./ц.
Витрати ресурсів, праці та коштів визначені в технологічних картах вирощування та збирання озимої пшениці по варіантах досліду.
При розрахунку технологічних карт використовувався нормативний метод планування. В розрахунках були використані норми і нормативні витрати сировини і матеріалів [39, 40].
Економічна ефективність варіантів досліду представлена в таблиці 3.13.
Таблиця 3.13
Економічна ефективність варіантів досліду
Показники Варіант 1 Варіант 2 Варіант 3 Варіант 4
1. Урожайність, ц/га 22,7 32,2 31,1 24,7
2. Вартість продукції, грн./га 1476 2093 2021 1606
3. Виробничі затрати, грн./га 1185 1214 1213 1188
4. Собівартість 1 ц, грн. 52,2 37,7 39,0 48,1
5. Прибуток, грн./га 291 879 808 418
6. Рівень рентабельності, % 25 72 67 35
За даними таблиці 3.13 видно, що найвищі економічні показники має озима пшениця другого строку сівби - 20 вересня (варіант 2). Середня урожайність її за два роки становить 32,2 ц/га, що на 9,5 ц/га більше за найгірший варіант (варіант 1); собівартість 1ц становить 37,7 грн.; прибуток з 1га - 879 грн.; найвищий і рівень рентабельності - 72%.