Нестача землі в губерніях Правобережної України - перешкода на шляху збереження органами влади Російської імперії консервативної селянської громади на початку ХХ ст. Основні причини, що перешкоджали П. Столипіну реформувати аграрний сектор економіки.
Аннотация к работе
Врахувавши обставини, що склалися на земельному ринку, губернатор вирішив зібрати «приватну нараду» з осіб, діяльність яких мала безпосереднє відношення до землекористування і землеволодіння в губернії для обговорення питання щодо пошуку шляхів полегшення переходу продаваної землі місцевим селянам, а не жителям іноземного походження. До її складу мали увійти представники керівництва Селянського банку, лісового відомства, губернського земства, землевпорядної комісії й від поміщиків і селян. Частка ж земель, що були куплені товариствами, знизилася за ці ж роки з 98,4 до 39,1%, а загалом - до 64%. Огановський, - не менше 40% земель, куплених селянами за допомогою банку протягом 1906-1912 рр., або близько 3 млн дес., розверстано на хутори і відруби. На 1 липня 1910 р. хуторами було продано 26,3% землі, що перейшла в Російській імперії до одноосібних власників, а відрубами - 73,7%».