Соціокультурні умови формування великого джазового складу ери свінгу. Ключові фактори, що зумовлюють перехід від джаз-бендів до біг-бендів. Особливості впливу виконавського складу на становлення репертуару оркестру з підходом до аранжувань композицій.
Аннотация к работе
Виконавські колективи створювалися швидше з набору випадкових інструментів, часто місцем їх гри була вулиця, особливо під час парадів, що можна було спостерігати на прикладі новоорлеанского джазу. Колліер зазначає, що в ранній період становлення джазу досить важко визначити якісь певні спільні риси, які були б притаманні усім колективам, через те, що навіть уявлення про ритм в межах одного джаз-бенду могли різнитися у виконавців. "У період між 1900 і 1920 роками джаз, і особливо його ритмічний різновид, що одержав пізніше назву "свінг", розвивався настільки стрімко, що нерідко музиканти одного і того ж ансамблю виходили в своїй грі з абсолютно різних уявлень про ритм, використовували різні форми ритмічної організації мелодії, причому розрив у часі появи цих форм іноді досягав десяти і більше років. З цього часу можна датувати певну "комерціалізацію" та "професіоналізацію" джазу, повязану з цілою самостійною інфраструктурою (звукозаписом, активним концертуванням, написанням аранжувань і виконанням музикантами композицій по нотах, активним розвитком фірм, які виробляють музичні інструменти). І хоча бенд-лідер названий був останнім, однак значення його було найважливішим, саме навколо нього оберталися музика, музиканти, вокалісти, аранжувальники і всі комерційні справи, повязані з оркестром.Одними з ключових факторів, що зумовили перехід від джаз-бендів до бігбендів, було зростання популярності джазового мистецтва, що характеризувалось бурхливим розвитком його інфраструктури - розповсюдженням звукозапису, вдосконаленням інструментарію, активізацією танцювального руху.
Вывод
Значну роль у формуванні складу бігбенду ери свінгу відігравали соціокультурні чинники. Одними з ключових факторів, що зумовили перехід від джаз-бендів до бігбендів, було зростання популярності джазового мистецтва, що характеризувалось бурхливим розвитком його інфраструктури - розповсюдженням звукозапису, вдосконаленням інструментарію, активізацією танцювального руху. Виконавський склад джазового колективу впливає на формування його репертуару, специфіка аранжувань якого та особливості імпровізацій зумовлені обраною бенд-лідерами жанровою сферою. Розвиток сучасного естрадно-джазового виконавства спирається на досягнення, закладені видатними представниками ери свінгу.
Список литературы
1. Багдасарьян Г.Э. Развитие метроритмических способностей в процессе обучения на ударных инструментах: дис.... канд. пед. наук. Санкт-Петербургский гос. ин-т культуры. - Спб., 2015.
2. Барбан Е. Джазовые опыты. - СПБ.: Композитор, 2007. - 336 с.
3. Горват І. Вассербергер І. Основи джазової інтерпретації. - К.: Музична Україна, 1980. - 120 с.
4. Історія джазу. 5. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.youtube.com/ watch?v=CRUWS8MBY60&t=2828 s.
5. Коллиер Дж. Луи Армстронг. Американский гений. - М.: Радуга, 1987. - 429 с.
6. Конен В. Дж. Третий пласт: Новые массовые жанры в музыке XX века. - М.: Музыка, 1994. - 160 с.
7. Митропольский М. Краткая история джаза для начинающих. - М., 2004 [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.jazz.ru/books/history/.
8. Овчинников Е.В. История джаза. - М.: Музыка, 1994. - 211 с.
9. Саймон Д. Большие оркестры эпохи свинга. - СПБ.: Скифия, 2008. - 680 с.