Поняття шуму, його джерела і види. Основні характеристики звуку; параметри звукових хвиль та рівні акустичних величин. Правила розрахунку шумового забруднення цеху механічної обробки деталей. Аналіз основних та допоміжних заходів по боротьбі із шумом.
Аннотация к работе
Більшість звуків приносять нам задоволення, але в деяких ситуаціях звук перетворюється на шум. Шум - це хаотична сукупність різних за силою і частотою звуків, що заважають сприйняттю корисних сигналів і негативно впливають на людину. Шум руйнує нервову систему; наслідкові явища впливу шуму на людину володіють властивістю кумуляції: накопичуючись в організмі, він все більше та сильніше пригнічує нервову систему. Шум - причина передчасного стомлення, послаблення уваги та памяті, крім того шуми приводять до погіршення зору, аритмії серця, зміни швидкості дихання. Численні дослідження підтвердили той факт, що шум належить до загально фізіологічних подразників, які за певних обставин можуть впливати на більшість органів та систем організму людини.Серед основних почуттів людини слух і зір відіграють найважливішу роль - дозволяють людині володіти звуковими й зоровими інформаційними полями. Навіть швидкий аналіз системи людина - машина - навколишнє середовище дає підставу вважати однієї із пріоритетніших проблем взаємодії людини з навколишнім середовищем, особливо на локальному рівні (цех, ділянка), проблему шумового забруднення середовища.Слухові відчуття викликаються коливаннями пружного середовища, які являють собою механічні коливання, що поширюються в газоподібному, рідкому або твердому середовищі й, що впливають на органи слуху людини.Звукові коливання часток пружного середовища мають складний характер і можуть бути представлені у вигляді функції часу a = a(t) (рис 1.1, а). Гармонійні коливання з амплітудою amax і частотою f називаються тоном. Залежно від способу порушення коливань розрізняють: u плоску звукову хвилю, створювану плоскою коливною поверхнею; При цьому варто розрізняти швидкість поширення механічних коливань u (у нашім випадку видимі поперечні коливання води) і швидкість поширення дії, що обурює, з (поздовжні акустичні коливання). Передача імпульсу вимагає певної витрати часу, у результаті чого рух молекул у крапках спостереження відбувається із запізнюванням стосовно руху молекул у зоні порушення коливань.Поверхня тіла, що робить коливання, є випромінювачем (джерелом) звукової енергії, що створює акустичне поле. Акустичне поле характеризується: u звуковим тиском рзвуковим u акустическим сопротивлением ZA, Па*с/м. Важливу роль при формуванні акустичного поля грає характеристика спрямованості звукоизлучения Ф , тобто кутовий просторовий розподіл звукового тиску, що утвориться навколо джерела. Всі перераховані величини взаимосвязани і залежать від властивостей середовища, у якій поширюється звук. Якщо акустичне поле не обмежене поверхнею й поширюється практично нескінченно, то таке поле називають вільним акустичним полем.Стандартним порогом чутності називають ефективне значення звукового тиску (інтенсивності), создаваемого гармонійним коливанням із частотою f = 1000 Гц, чотирикорпусн чутною людиною із середньою чутливістю слуху. Стандартному порогу чутності відповідає звуковий тиск po=2·10-5 Па або інтенсивність звуку Io=10-12 Вт/м2. Величина слухового відчуття L при перевищенні звуковим тиском рзв стандартного порога чутності визначається за законом психофізики Вебера - Фехнера: , де q - деяка постійна, залежна від умов проведення експерименту. З урахуванням психофізичного сприйняття звуку людиною для характеристики значень звукового тиску рзв і інтенсивності I були уведені логарифмічні величини - рівні L (з відповідним індексом), виражені в безрозмірних одиницях - децибелах, ДБ, названих на честь Грейма - Біле (збільшення інтенсивності звуку в 10 разів відповідає 1 Белу (Б) - 1Б = 10 ДБ): (1.5, а)Усякий небажаний у цей момент звук (або звуки) людина сприймає як шум. Фізіологи й гігієністи визначають шум як звук, оцінюваний негативно й шкода, що наносить, здоровю.Виробничий шум характеризується спектром, що складається зі звукових хвиль різних частот. При дослідженні шумів звичайно чутний діапазон 16 Гц - 20 КГЦ розбивають на смуги частот і визначають звуковий тиск, інтенсивність або звукову потужність, що доводяться на кожну смугу. По тимчасових характеристиках постійні Рівень звуку за 8 вартовий робочий день змінюється не більше ніж на 5 ДБ(А) непостійні: коливні в часі переривчасті імпульсні Рівень звуку за 8 вартовий робочий день змінюється більш ніж на 5 ДБ(А) Рівень звуку безупинно змінюється в часі Рівень звуку змінюється східчасто не більше ніж на 5 дб(А), тривалість інтервалу 1з і більше Складаються з одного або декількох звукових сигналів, тривалість інтервалу менше 1з Для визначення рівня звукової потужності джерела на деякому однаковому від нього відстані r в n крапках вимірюють рівень звукового тиску PI і обчислюють: (1.9) де S - площа сфери радіусом r (якщо джерело розташоване на підлозі приміщення, то площа півсфери), Оскільки джерела виробничого шуму, як правило, випромінюють звуки різної частоти й інтенсивності, те повну шумову характеристику джерела дає шумовий спектр - розподіл звукової потужності (або рівня звукової потужності) по октавних смугах частот. Фактор спрямованості Ф
План
Зміст
Вступ
1. Теоретична частина
1.1 Захист від шуму
1.2 Звук. Основні характеристики звукового поля. Поширення звуку
1.3 Параметри звукової хвилі
1.4 Акустичне поле і його характеристики
1.5 Рівні акустичних величин
1.6 Виробничий шум, його джерела й характеристики
1.7 Характеристики й види виробничих шумів
1.8 Джерела виробничого шуму і їх характеристики
1.9 Вимір шуму. Шумоміри
1.10 Негативний вплив шуму на людину й захист від нього