Вивчення санітарно-освітнього рівня студентів вищих навчальних закладів. Аналіз показників громадського здоров’я, їх порівняння з світовими характеристиками. Розробка технологій самооздоровлення. Мотивація до систематичних занять фізкультурою та спортом.
Аннотация к работе
У цьому звязку є необхідність аналізувати історичні аспекти і сучасне уявлення «здорового способу життя» як окрему складову процесу фізіологічного формування та патологічних змін щодо здоровя та процесів репродуктивного розвитку. При проведенні аналізу наукової літератури історичного розвитку і становлення проблеми «здорового способу життя» людини, особлива увага була зосереджена на онтогенетичних етапах репродуктивного розвитку та процесах патологічного успадкування [7]. Тому сьогодні потреба щодо збереження здоровя, ведення здорового способу життя найчастіше формується у людей більш зрілого віку, коли деструкції, що відбуваються в організмі, вже не зворотні і здоровя - саме наслідок його відсутності - із запізненням виявляє свою вагому значущість для усієї життєдіяльності людини [9]. До обєктивних чинників здорового способу життя належать: - передумови для ведення здорового способу життя (організація раціонального харчування, умов для заняття фізичною культурою, відпочинку), що належать до сфери матеріального, виробничого, сімейно-побутового і духовного життя; В умовах соціально-економічної нестабільності та розшарування суспільства, падіння життєвого рівня населення та інших наслідків періоду трансформації молоде покоління (зокрема, студентство) є однією з найбільш соціально уразливих груп населення, яка є майбутнім будь-якої держави, її економічним, демографічним, культурним потенціалом і одночасно постає перед великою кількістю особливих проблем, що виникають унаслідок процесів входження в нове соціальне середовище та опанування нових соціальних ролей, бажання випробувати нові та часто ризиковані переживання, схильності до нездорового способу життя, що призводить не тільки до погіршення їх психічної та соціальної адаптації, а й ставить під загрозу особисте загальне та репродуктивне здоровя, а також здоровя всього сучасного і майбутнього поколінь.На основі аналізу наукових та історичних джерел були визначені чинники та нереалізовані засоби «здорового способу життя». Результати дослідження (анкет соціологічного опитування) підтверджують необхідність поглибленого вивчення зазначеного наукового напрямку і свідчать про його особливу актуальність.
Вывод
На основі аналізу наукових та історичних джерел були визначені чинники та нереалізовані засоби «здорового способу життя».
Результати дослідження (анкет соціологічного опитування) підтверджують необхідність поглибленого вивчення зазначеного наукового напрямку і свідчать про його особливу актуальність. Виявлені тенденції та закономірності на популяційному рівні студентських груп щодо низької мотивації до ведення «здорового способу життя», недооцінки впливу способу життя на загальний стан здоровя та зростання керованих чинників ризику, високої вірогідності захворюваності й травматизму.
Встановлено переважно низький (початковий) рівень санітарно - освітньої культури респондентів, що й обумовлює їх низьку мотивацію до оздоровлення (здорового способу життя).
Виявлена переоцінка власних знань студентів стосовно повноти поняття «здоровий спосіб життя» та «здоровя» і встановлені достовірні розбіжності між рівнем знань і втіленням їх у життя для поліпшення власного здоровя.
Обгрунтовано для впровадження ефективні засоби для підвищення якості «здорового способу життя» (постійне самовиховання, щоденна творча суспільно-корисна праця - розумова і фізична, гігієнічно доцільно організована, така, що поєднується із раціональним відпочинком; підтримування нормального психологічного клімату в колективі і сімї; постійне вдосконалення свого характеру, від мова від шкідливих для здоровя звичок, культивування умінь, навичок і звичок; систематичне заняття фізкультурою, спортом, загартовуванням; раціональне харчування; дбайливе ставлення до природи, активна боротьба за її збереження).
Список литературы
1. Долженко Л.П. Захворюваність і рухова активність студентів з різними рівнями соматичного здоровя / Л.П. Долженко // Теорія та методика фіз. виховання і спорту. - 2004. - № 1. - С. 21-24.
2. Гиппократ. Избранные книги / Гиппократ; [пер. с греч В.И. Руднев]. - М.: Сварог, 1994. - С. 230-231.
3. Гойда Н.Г., Чебан В.І. Концептуальні основи біосоціального ритму репродуктивного потенціалу населення та заходи профілактики порушень на етапах його формування / Гойда Н.Г., Чебан В.І. Охорона здоровя України. - 2001. - № 1(1). - С 24-26.
4. Горбенко О.В. Аспекти прихильності сучасної молоді до контрацепції / О.В. Горбенко // Медико-соціальні проблеми сімї. - 2006. - Т. 11. - № 3. - С. 116-118.
5. Грибан Г.П. Аналіз стану здоровя студентів вищих навчальних закладів / Г.П. Грибан, Т.Б. Кутек // Спортивний вісник Придніпровя - науково-теоретичний журнал Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту. - 2004. - № 7. - С. 130-132.
6. Дубогай О.Д. Фактори, які визначають ефективність фізичного виховання студентів спеціальної медичної групи / О.Д. Дубогай / / Актуальні проблеми розвитку руху «Спорт для всіх» у контексті європейської інтеграції України: мат. наук.-практ. конф. - Тернопіль, 2004. - С. 370-374.
7. Ковнер С. История древней медицины / Ковнер С. - К.: 1988. - Вып. З - С. 799-801.
8. Тахо-Годи. Греческая мифология / Тахо-Годи - М.: Искусство. 1989. - С. 149-150.
9. Чебан В.І. Джерела здоровя родини / Чебан В.І. - Чернівці: Медик, 2003. - 310 с.