Роль і значення рухливих ігор для фізичного вдосконалення школярів, анатомо-фізіологічні особливості учнів молодших класів, характеристика процесу виховання їх фізичних якостей. Методика проведення рухливих ігор, їх класифікація, специфіка та зміст.
Аннотация к работе
Зростаючий обсяг інформації, постійна модернізація навчальних програм, широке використання транспортних та інших технічних засобів чинять несприятливий вплив на рухову діяльність учнів. Природні умови і навчання в школі обмежують рухову діяльність і не забезпечують необхідного режиму, що дозволяє більш значно підвищити результати життєво необхідних рухових якостей. Шкільний вік є відповідальним періодом життя учня у формуванні фізичного компонента здоровя і культурних навиків, які забезпечують його зміцнення, вдосконалення та збереження в майбутньому. Гра - вид діяльності дитини, який представляє свідому, ініціативну діяльність, спрямовану на досягнення умовної мети, добровільно встановлену гравцем. У грі дитина шукає і часто знаходить своєрідну робочу площадку для виховання своїх моральних і фізичних якостей, її організм вимагає виходу в діяльності, що відповідає її внутрішньому стану.Формування людини на всіх етапах еволюційного розвитку проходило в нерозривному звязку з активною мязовою діяльністю, тому фізичні навантаження набули важливої біологічної ролі в її життєдіяльності. Завдяки цій властивості гри, в значній мірі ігрового і змагального характеру, більше ніж інші форми і засоби фізичної культури, сприяють вихованню рухових здібностей в учнів. Ігрові види і дії вимагають всього комплексу швидкісних здібностей від учня у звязку з тим, що для стимулювання розвитку швидкості необхідно багаторазово повторювати рухи з максимальною швидкістю, а також враховувати функціональні можливості учня. Необхідно також враховувати і поєднувати методи щодо стандартного повторення рухів з максимальною швидкістю і методи досить широкого варіювання швидкісних вправ. Рівень розвитку рухових якостей учнів зараз знаходиться на невисокому рівні, і не може задовольняти сучасні вимоги, що ставляться до уроків фізичного виховання в школі.Одне з головних умов високої ефективності системи фізичної підготовки учнів полягає в суворому обліку вікових та індивідуальних анатомофізіологічних особливостей, характерних для окремих етапів розвитку дітей і підлітків. Остаточної висоти хребет досягає до 25 років. У 15-16 років починається закостеніння верхніх і нижніх поверхонь хребців, грудини і зрощення її з ребрами. У 11 - 14 років збільшується переважно рухливість грудної клітини на відміну від попередніх періодів росту грудної клітини. Збільшення маси мязів з віком відбувається не рівномірно: протягом перших 15 років вага мяза збільшується на 9 %, а з 14 до 17 - 18 років на 12 %.Численні дослідження фахівців показують те, що рівень розвитку рухових якостей в даний час знаходиться на невисокому рівні та не може задовільняти сучасні вимоги, що ставляться до уроків фізичного виховання в дошкільному закладі. Тому проблема виховання рухових якостей дуже актуальна і вимагає подальшого вдосконалення. Правильне вирішення завдань розвитку рухових якостей дошкільнят обумовлюється використанням не тільки різних методичних прийомів і засобів на заняттях рухливими іграми, а й мало часу приділяється заняттям фізичними вправами. Дуже часто зміни в розвитку рухових якостей відбуваються вже в молодшому шкільному віці, і тому доцільно здійснювати цілеспрямований розвиток тих чи інших рухових якостей у дітей у ті вікові періоди, коли спостерігається їх найбільш інтенсивне вікове зростання. Тому необхідно вже в цьому віці приділяти величезну увагу розвитку рухових якостей у дітей.У цих іграх діти підкоряються певним правилам, які передбачають особисті інтереси гравця і відображають інтереси й інших учасників. У цих іграх гравці, за своїм бажанням, можуть переслідувати свої особисті цілі, а також допомогти іншим. Насамперед, ці ігри характеризуються спільною діяльністю, спрямованою на досягнення спільної мети, повним підпорядкуванням особистих інтересів гравців устремлінням свого колективу. Тому вони виділяють наступні групи ігр: музичні ігри; бігові гри; ігри з мячем; ігри для виховання сили і спритності; ігри для виховання розумових здібностей; ігри на воді; зимові ігри; ігри на місцевості; ігри в закритих приміщеннях. Тому ігри дуже важко систематизувати так, щоб ігри однієї групи були суворо обмежені від ігор іншої групи.У сучасній методиці фізичного виховання існують різні думки щодо виховання рухових якостей. Проте єдиної думки стосовно питання, якій з якостей необхідно приділяти найбільшу увагу, нема. Ряд авторів віддають перевагу вихованню швидкості і швидкісно-силовим якостям, аргументуючи тим, що вправи такого характеру найкращим чином відповідають віковим особливостям дітей.Керуючи іграми, можна стежити за активним проявом цих якостей в їх гармонійній єдності, а також більшою мірою розвивати ті з них, які мають важливе значення на різних щаблях розвитку та навчання школярів. Вдосконаленню моторності можуть сприяти ігри, що вимагають миттєвого реагування на звукові, зорові, тактильні сигнали, ігри з раптовими зупинками, затримками і відновленням дій, з подоланням невеликих відстаней в найкоротший час.В іграх, що сприяють розвитку сили, школярі
План
Зміст
Вступ
Розділ I. Теоретичні аспекти впливу рухливих ігор на розвиток фізичних якостей у дітей молодшого шкільного віку
1.1 Роль і значення рухливих ігор для фізичного вдосконалення школярів
1.2 Анатомофізіологічні особливості учнів молодших класів
1.3 Особливості виховання фізичних якостей в учнів молодших класів
1.4 Класифікація і зміст рухливих ігор стосовно завдань виховання рухових якостей у програмі з фізичної культури
Висновки
Розділ II. Методика проведення різних рухливих ігор для розвитку фізичних якостей у дітей молодшого шкільного віку
2.1 Ігри, спрямовані на розвиток сили
2.2 Ігри, спрямовані на розвиток швидкості
2.3 Ігри, спрямовані на розвиток витривалості
2.4 Ігри для розвитку спритності
2.5 Ігри для розвитку гнучкості
Висновки
Висновок
Список літератури
Вывод
У сучасній методиці фізичного виховання існують різні думки щодо виховання рухових якостей. Проте єдиної думки стосовно питання, якій з якостей необхідно приділяти найбільшу увагу, нема. Ряд авторів віддають перевагу вихованню швидкості і швидкісно-силовим якостям, аргументуючи тим, що вправи такого характеру найкращим чином відповідають віковим особливостям дітей.
Інші автори вважають, що більш високі результати бувають при комплексному вихованні основних фізичних якостей.
Проведений нами аналіз науково-методичної літератури, підтверджує, що рівень розвитку всіх рухових якостей становить в комплексі основу загальної фізичної підготовки.
Аналіз літератури також показав, що рухливі ігри виступають ефективним засобом фізичної підготовленості. Рухливі ігри сприяють вихованню фізичних якостей.
Ігрова діяльність сприяє гармонійному розвитку опорно-рухового апарату, окільки в роботу можуть бути залучені всі мязові групи, а умови змагання вимагають від учасників досить великого фізичного навантаження.
Ігри сприяють і моральному вихованню. Повага до суперника, товариські почуття, чесність у спортивній боротьбі, прагнення до вдосконалення - всі ці якості можуть успішно формуватися під впливом занять рухливими іграми.