Вплив мікроклімату, режиму моціону як елементів технології на ріст і розвиток, спермопродукцію, тривалість ефективного використання, тобто відтворювальну функцію кнурів порід ландрас і дюрок. Економічна ефективність досліджень та пропозиції виробництву.
Аннотация к работе
Особливо жорсткі вимоги висувають до кнурів - плідників, бо в разі зниження їх відтворювальної здатності зменшується вихід приплоду, що суттєво позначається на ефективності свинарства. Проте, вплив специфічних, часто жорстких технологічних умов утримання в умовах інтенсивної технології виробництва свинини на здоров?я кнурів, їх відтворювальну здатність вивчений недостатньо, що створює необхідність проведення відповідних наукових досліджень з метою розв?язання питань подальшого підвищення ефективності галузі свинарства. Робота виконувалася відповідно до плану науково - дослідних робіт Харківського зооветеринарного інституту за темами: “Розробка і обгрунтування методів раціонального використання свиней для виробництва продукції свинарства і поліпшення її якості” (номер державної реєстрації 0198U000627) та “Гігієна вирощування, утримання та експлуатація тварин” (номер державної реєстрації 0198U000621). Відповідно до цього завданням даної роботи було вивчення: - впливу діючої технології утримання кнурів - плідників на їх відтворювальну функцію. Уперше оцінені кнури - плідники м?ясних порід ландрас і дюрок за відтворювальною здатністю в різні пори року при показниках мікроклімату, що складувався в ці періоди в зоні утримання кнурів і маток, а також залежно від режиму примусового моціону на тренажері в умовах інтенсивної технології.Щомісячні дослідження еякулятів кнурів обох порід показали, що від кнурів породи дюрок одержано активних сперміїв на 9,3 млрд. штук менше (Р>0,95), ніж від плідників породи ландрас. Достовірне перевищення обєму еякуляту в кнурів породи ландрас порівняно з породою дюрок відмічалося продовж усього року, особливо в травні - липні. В той же час сума активних сперміїв в еякуляті кнурів породи ландрас перевищувала цей показник кнурів породи дюрок упродовж усього року. При деякому зниженні показника концентрації сперміїв (на 14,1 млн./мл, або на 5,4%) у кнурів цієї породи, кількість активних сперміїв улітку була дещо вищою (на 6,1 млрд. штук). Всього осіменено свиноматок одним кнуром, голів Використано спермодоз, % Опоросилося свиноматок на 1 кнура, гол.У результаті проведених досліджень встановлено, що за інтенсивної технології виробництва свинини на відтворювальні функції кнурів суттєво впливають такі важливі складові технології, як макро-і мікроклімат, режим утримання і порода. Доведено, що макроклімат через мікроклімат приміщень є дійовим фактором, який треба враховувати тому, що він впливає на кількісні та якісні показники спермопродукції кнурів порід ландрас і дюрок, заплідненість, багатоплідність та вихід поросят у розрахунку на одного кнура. Визначено, що кнури м?ясних порід ландрас і дюрок мають суттєві генотипові особливості онтогенезу. Плідники породи ландрас характеризувалися меншими показниками абсолютного і відносного росту та розвитку, ніж плідники породи дюрок, але перевершували їх за комплексом ознак, що характеризують їх відтворювальну функцію. Так, виживаємість сперміїв у кнурів, які мали дворазовий моціон, збільшилася, у плідників породи дюрок на 7,1 породи ландрас - на 6,3 години; найвища інтенсивність дихання відмічалась у сперміїв кнурів дослідних груп порівняно з аналогами груп породи ландрас - на 26,7, породи дюрок - на 8,4 секунди.
Вывод
Дослід №1. Вплив діючої технології утримання на відтворювальні якості кнурів м?ясних порід.
Годівля та утримання. Годівля кнурів була повноцінною на раціонах прийнятих у господарстві і складених згідно з нормами УНДІС. В 1 к.од. містилося 125 - 130 г перетравного протеїну.
Плідників утримували в індивідуальних станках площею 3,9 м2, розташованих в 5 рядів з проходами шириною 1,28 м. Використовувався впродовж 20 хвилин одноразовий примусовий моціон на коловому тренажері.
Зміни показників спермопродукції кнурів за порами року. Щомісячні дослідження еякулятів кнурів обох порід показали, що від кнурів породи дюрок одержано активних сперміїв на 9,3 млрд. штук менше (Р>0,95), ніж від плідників породи ландрас. Це зниження зумовлено меншим (на 48,9 мл, Р>0,99) обємом еякуляту при практично однаковій концентрації сперміїв. Достовірне перевищення обєму еякуляту в кнурів породи ландрас порівняно з породою дюрок відмічалося продовж усього року, особливо в травні - липні. За рахунок більшого обєму еякуляту збільшилась і загальна кількість сперміїв. У вказані місяці року в плідників породи ландрас цей показник на 11,5; 22,3 (Р>0,999); 19 (Р>0,99) млрд. штук був більшим порівняно з породою дюрок.
Активність сперміїв в еякулятах кнурів обох порід була практично на одному рівні (0,78-0,81 бала). В той же час сума активних сперміїв в еякуляті кнурів породи ландрас перевищувала цей показник кнурів породи дюрок упродовж усього року.
Аналізуючи зміни в показниках спермопродукції кнурів за сезонами року (табл. 1,2), можна констатувати, що у плідників породи ландрас обєм еякуляту влітку
1. Зміни спермопродукції кнурів породи ландрас за порами року
Пори року n Показники Об?єм еякуляту, мл Концентрація сперміїв, млн./мл Загальна кількість сперміїв, млрд. шт. Сума активних сперміїв, млрд. шт.
У середньому за рік 515 M±m 236,6±8,5 263,8±5,6 62,3±2,7 49,8±2,1
Cv, % 25,2 12,0 27,3 25,8
При деякому зниженні показника концентрації сперміїв (на 14,1 млн./мл, або на 5,4%) у кнурів цієї породи, кількість активних сперміїв улітку була дещо вищою (на 6,1 млрд. штук). В інші пори року показники спермопродукції кнурів породи ландрас були практично на одному рівні. Кнури породи дюрок упродовж усього періоду досліджень мали стабільніші показники спермопродукції.
Відтворювальна функція кнурів-плідників. Дані про відтворювальну функцію кнурів вивчаємих порід і ефективність використання їх сперми наведені в таблиці 3.
3.Відтворювальна функція кнурів (у середньому на голову)
Показники Порода
Ландрас дюрок
Кількість голів, n Отримано еякулятів на 1 кнура, шт. Отримано активних сперміїв усього, млрд. шт. Кількість активних сперміїв у розрахунку на 1 кнура, млрд. шт. Кількість спермодоз, шт. Всього осіменено свиноматок одним кнуром, голів Використано спермодоз, % Опоросилося свиноматок на 1 кнура, гол. Запліднилося, % Багатоплідність, гол. Отримано поросят на 1 кнура, гол. Вартість усіх поросят при народженні, грн. 9 48,5 25827 2870 410 320 78,0 226 70,6 10,4 2350 7520 9 57,2 25647 2850 407 344 84,5 207 60,3 9,5 1966 6291
При меншій сумі активних сперміїв в одному еякуляті (на 9,3 млрд. штук) кількість отриманих сперміїв від одного кнура і кількість спермодоз були практично рівними. Спермою кнура породи дюрок було осіменено на 24 свиноматки більше, плідником породи ландрас. При цьому заплідненість маток кнурами породи дюрок була нижчою на 10,3%, а багатоплідність меншою на 0,9 поросяти. Тому, від одного кнура породи дюрок було отримано на 384 поросяти менше, ніж від плідника породи ландрас.
Економічна ефективність (у цінах - 1997 року) у розрахунку на одного кнура породи ландрас порівняно з породою дюрок була більшою на 1246 грн.
Дослід №2. Вплив макро- і мікроклімату та режиму моціону, як важливих елементів технології, на господарсько-біологічні особливості кнурів порід ландрас і дюрок.
Утримання кнурів. Використовувався дворазовий по 20 хвилин примусовий моціон на коловому тренажері при інших ідентичних умовах утримування.
Макро- і мікроклімат під час досліду. В період досліду різкі перепади макрокліматичних показників в окремі пори року не спостерігались, що створювало відносно стабільні показники мікроклімату у зоні утримання піддослідних тварин, і дало можливість більш повно вивчити вплив мікроклімату приміщень на спермопродукцію кнурів.
У приміщенні свинарника та в окремих станках температура і вологість повітря були неоднакові. Температура в станках улітку була несприятливою (на 1,4 - 3 ОС вище за норму), а вологість повітря, за винятком літнього періоду, була високою. Швидкість руху повітря в зоні розміщення кнурів була меншою в 1,7 - 3,6 рази, ніж у загальному приміщенні.
У станках, де утримувалися кнури-плідники, відмічалась у повітрі висока концентрація аміаку і вуглекислоти. Наприклад, вміст аміаку становив 26,0 - 32,2 мг/м3 і вуглекислоти 0,31 - 0,40%, а в приміщенні відповідно 20,8 - 25,5 мг/м3 і 0,25 - 0,29%.
При вивченні бактеріальної забрудненості повітря виявлено, що в зоні розміщення кнурів концентрація кишкової палички була в 2,04 - 3,07 раза вищою порівняно із загальною залою. Загальна бактеріальна забрудненість була також вищою в станках, ніж у цілому в приміщенні. Система витягу повітря не забезпечувала повного видалення із зони аміаку, вуглекислоти та водяних парів, що в цілому створювало негативні умови для утримання і ефективного використання кнурів.
Ріст та розвиток плідників. Встановлено, що кнури породи дюрок росли більш інтенсивно (табл.5), у порівнянні з аналогами породи ландрас. При одноразовому моціоні на тренажері по 20 хвилин у день середньодобові прирости у кнурів породи ландрас складали 52,8, а у породи дюрок - 63,0 г.
Різна тривалість моціону позначилася і на будові тіла кнурів. У плідників обох порід дослідних груп порівняно з кнурами контрольних груп відмічені більш інтенсивний ріст тіла в довжину (відповідно на 1,9; 1,3%) і зменшення відносного приросту обхвату грудей на 1,6; 1,8%.
5. Жива маса (кг) та проміри тіла (см) піддослідних кнурів у кінці досліду
Порода Група Показники Жива маса Довжина тулуба Обхват грудей Глибина грудей Ширина грудей Висота в холці
Гематологічні показники та клініко-фізіологічний стан кнурів-плідників. Загальна гематологічна картина в усіх групах піддослідних кнурів знаходилася в межах фізіологічної норми і суттєвих відмінностей між групами не мала.
Встановлено, що бактерицидна активність сироватки крові була підвищеною в кнурів породи ландрас дослідної групи на 10,6% порівняно з контрольною групою (P>0,999) через 30 хвилин після закінчення прогулянок. У кнурів породи дюрок ця різниця спостерігалась у меншій мірі (3,9%, P>0,95) і тільки до початку моціону.
Відмічена високодостовірна різниця між показниками альбумінів у кнурів дослідної групи породи ландрас - на 0,82 г% (P>0,999) і на 0,28 г% (P>0,99) у кнурів дослідної групи породи дюрок порівняно з відповідними контрольними групами. Аналогічно зменшувалась кількість глобулінів, у тому числі альфа і бета фракцій.
При визначенні клініко-фізіологічних показників у кнурів у стані спокою та через 30 хвилин після моціону встановлено, що зниження частоти пульсу і дихання у тварин дослідних груп - явище економії діяльності серцево-судинної системи і системи дихання в стані спокою, яке свідчить про тренованість тварин, які здійснювали дворазовий моціон на тренажері (P<0,95). Достовірної різниці між кнурами вивчаємих порід за цими показниками не встановлено.
Кількісні показники спермопродукції. Обєм еякуляту в кнурів породи ландрас високодостовірно перевищував аналогічний показник плідників породи дюрок (рис. 2) дослідної і контрольної груп відповідно на 53 - 58 мл (Р>0,999) при значному його варіюванні по кожному пліднику, що свідчить про суттєві їх індивідуальні особливості.
Рис. 2 Динаміка об?єму еякуляту кнурів у різні пори року залежно від режиму моціону і породи
Більш активний моціон стимулював сперматогенез у плідників дослідних груп у напрямку збільшення загальної кількості сперміїв в еякуляті кнурів на 1,9 млрд. по породі ландрасів і на 2,0 млрд. по породі дюрок. Загальна кількість сперміїв в еякуляті кнурів породи ландрас перевищувала цей показник у кнурів породи дюрок у всі пори року і в цілому за рік на 16,2 млрд., або на 26,6%.
Сума активних сперміїв в еякуляті кнурів дослідних груп (рис.3) перевищувала показники тварин контрольних груп по породі ландрас на 4,9 млрд., а по породі дюрок - на 2,8 млрд. у середньому за рік.
Відмічені коливання суми активних сперміїв у кнурів обох порід залежно і від пори року.
Таким чином, на рівень спермопродукції кнурів в умовах сучасної технології певний вплив має подовжений моціон, пора року, а також генотиповий фактор (порода).
Дихальна активність та виживаємість сперміїв кнурів. Установлено, що збільшення часу моціону кнурів дослідних груп позитивно позначилося на дихальній здатності їх сперміїв.
Рис. 3 Динаміка суми активних сперміїв
У середньому за рік показник часу знебарвлення метиленового синього ферментами сперміїв у кнурів дослідних груп був менший, ніж у тварин контрольних груп: по породі ландрас - на 26,7 секунди, або на 8,5%, по породі дюрок - на 8,4 секунди, або на 2,7%. Найвищу інтенсивність дихання відмічено в сперміїв кнурів породи ландрас дослідної групи. Закономірностей щодо залежності дихальної активності сперміїв вивчаємих порід від пори року не встановлено.
У кнурів, які користувалися дворазовим моціоном, у середньому за рік показник виживаємості сперміїв збільшився порівняно з тваринами контрольних груп по породі дюрок на 7,1 години (Р>0,95), а по породі ландрас - на 6,3 години (Р>0,95).
Інтерференційно-мікроскопічні дослідження сперміїв кнурів. По всіх піддослідних групах кнурів показники площі голівок сперміїв, а також їх сухої маси були практично на одному рівні (табл.6). Мінливість показника сухої маси голівок сперміїв в усіх дослідних еякулятах була порівняно невеликою (у межах 5 - 8%), що вказує на рівномірний розподіл сухої речовини в усіх сперміях в еякулятах кнурів дослідних груп.
У середньому за рік частота дефектів у будові сперміїв порід становила 4,8 - 8,8%. Однак, залежно від тривалості моціону і пори року, цей показник у кнурів дослідних груп відрізнявся від аналогічного показника тварин контрольних груп. В осінньо-зимовий період по контрольній групі кнурів породи ландрас відсоток патологічних форм сперміїв був вищим на 2,05% порівняно з дослідною групою (Р>0,95). У весняно-літній період - на 2,4% при Р>0,95.
Аналогічна різниця відмічалась і в кнурів породи дюрок, проте тільки в осінньо-зимовий період. Плідники контрольної групи, які користувалися коротшим порівняно з дослідною групою моціоном, мали в спермі на 4,4% (Р>0,99) більше патологічних форм. Проте, влітку різниця у 8,9% була вже на користь тварин контрольної групи (Р>0,999), що свідчить про породні особливості відносно цього показника якості, можливо, пов?язані з перегрівом тварин породи дюрок внаслідок пігментації шкіри і волосяного покрову.
6. Кількісні і якісні показники сперміїв в еякуляті кнурів
Пори року Показники Порода ландрас дюрок групи контрольна дослідна контрольна дослідна
Осінь/зима Площа голівок сперміїв, мкм2 32,5/31,6 32,3/31,5 32,0/31,0 32,2/31,9
Суха маса голівок сперміїв, пг 7,1/7,6 7,7/7,8 7,2/7,6 8,1/7,7
У середньому за рік Площа голівок сперміїв, мкм2 32,1 32,0 32,0 32,2
Суха маса голівок сперміїв, пг 7,7 7,7 7,7 7,8
Частота дефектів, % 5,5 4,8 6,9 8,8
У середньому за рік у кнурів породи ландрас порівняно з кнурами породи дюрок відмічено менше число патологічних форм сперміїв на 1,4% у контрольних групах і на 4,0% - у дослідних. Моціон як технологічний фактор, позитивно впливав на кількість патологічних сперміїв кнурів тільки породи ландрас.
Необхідно відмітити, що кількість установлених дефектів сперміїв певною мірою залежала також і від індивідуальних особливостей плідників.
Заплідненість свиноматок. Результати досліджень показали, що відсоток прохолосту маток у середньому за рік був вищим при використанні плідників породи дюрок порівняно з породою ландрас (на 0,5% по контрольній групі і на 1,9% - по дослідній). У той же час більш тривалий моціон плідників дослідних груп обох порід сприяв підвищенню заплідненості маток кнурами породи ландрас на 4,2, а кнурами породи дюрків - на 2,8%. На заплідненість маток певний вплив мала пора року. Більш висока заплідненість відмічена по свиноматках запліднюваних кнурами піддослідних груп у осінньо-зимовий період року.
Оцінка впливу технологічних факторів на використання кнурів у відтворенні. Більш тривалий моціон позитивно позначився не тільки на спермопродукції кнурів обох порід (табл.7) - було отримано більше еякулятів та спермодоз, але й на показниках заплідненості свиноматок та кількості одержаних від них поросят. У результаті використання кнурів породи ландрас (у середньому за рік) у розрахунку на одного кнура, який користувався більш тривалим моціоном, було одержано на 590, а породи дюрок - на 457 поросят більше, ніж по їх аналогах з меншою тривалістю моціону. Це свідчить про дуже важливу роль цього технологічного фактора в економіці свинарства. Цим дослідом відмічені й суттєві міжпорідні відмінності за цим показником. Більш пристосованими до сучасної технології виробництва свинини, а тому й більш продуктивними були кнури породи ландрас, які переважали своїх аналогів породи дюрок по кількості поросят на одного кнура у контрольній групі на 532, а в дослідній - на 665 голів, що, можливо, пов?язано з тривалішим періодом використання породи ландрас у нашій країні, яке дало можливість їм пристосуватися до конкретних технологічних умовах.
Слід також відмітити вплив сезонного фактора -вищими аналізовані показники по обох породах були в осінньо-зимовий період порівняно з весняно-літнім, що свідчить про певну сезонність у відтворенні свиней порід, що вивчалися, в конкретних технологічних умовах.
Розрахунок економічної ефективності показав, що вартість поросят, в піддослідних групах, перевищувала контрольних по породі ландрас на 1888 і дюрок - на 1462 грн. (у цінах 1997 року).
Про більшу пристосованість породи ландрас до конкретних технологічних умов господарств України свідчить і встановлений даним дослідженням більш тривалий період їх використання на промисловому комплексі (3,25 проти 2,5 року по породі дюрок), вища стійкість проти захворювань серцево-судинної системи і апарату руху.
7. Відтворювальна функція кнурів порівнюваних порід
Показники Порода ландрас дюрок
Група контрольна дослідна Контрольна дослідна
Отримано еякулятів від 1 кнура, шт. Кількість спермодоз, шт. Всього осіменено свиноматок одним кнуром, гол. Використано спермодоз, % Опоросилося свиноматок на 1 кнура, гол. Запліднилося, % Багатоплідність, гол. Отримано поросят на 1 кнура, гол. Вартість усіх поросят при народженні, грн. 55,5 468 363 77,6 303 83,4 10,2 3090 9888 57,2 521 420 80,7 368 87,6 10,0 3680 11776 58,5 393 328 83,6 272 82,9 9,4 2558 8186 60,0 427 366 85,7 314 85,7 9,6 3015 96481. У результаті проведених досліджень встановлено, що за інтенсивної технології виробництва свинини на відтворювальні функції кнурів суттєво впливають такі важливі складові технології, як макро- і мікроклімат, режим утримання і порода.
2. Доведено, що макроклімат через мікроклімат приміщень є дійовим фактором, який треба враховувати тому, що він впливає на кількісні та якісні показники спермопродукції кнурів порід ландрас і дюрок, заплідненість, багатоплідність та вихід поросят у розрахунку на одного кнура. При цьому кнури породи ландрас мають кращі показники спермопродукції, ніж їх аналоги породи дюрок.
3. Визначено, що кнури м?ясних порід ландрас і дюрок мають суттєві генотипові особливості онтогенезу. Плідники породи ландрас характеризувалися меншими показниками абсолютного і відносного росту та розвитку, ніж плідники породи дюрок, але перевершували їх за комплексом ознак, що характеризують їх відтворювальну функцію.
4.Встановлено, що впроваджений додатковий 20-хвилинний примусовий активний моціон на коловому тренажері, замість одноразового, передбаченого технологією, суттєво не впливає на зміну виробничого ритму комплексу, але при цьому покращує господарсько-біологічні особливості плідників обох порід і запобігає виникненню стресів, про що свідчать їх клініко-фізіологічні показники.
5. Використання дворазового 20-хвилинного моціону дослідних груп кнурів підвищує рівень бактерицидної активності сироватки їх крові порівняно з контрольною групою породи ландрас на 10,6%; відповідно по породі дюрок - на 3,9%. Та ж сама тенденція спостерігалась і за показниками лізоцимної активності сироватки крові.
6. Збільшення тривалості моціону позитивно вплинуло на дихальну активність сперміїв та їх виживаємість. Так, виживаємість сперміїв у кнурів, які мали дворазовий моціон, збільшилася, у плідників породи дюрок на 7,1 породи ландрас - на 6,3 години; найвища інтенсивність дихання відмічалась у сперміїв кнурів дослідних груп порівняно з аналогами груп породи ландрас - на 26,7, породи дюрок - на 8,4 секунди.
7. Встановлено, що плідники породи ландрас характеризувалися кращими відтворювальними властивостями й забезпечували вищу заплідненість свиноматок великої білої породи порівняно з кнурами породи дюрок по дослідній групі на 1,9 відповідно по контрольній на 0,5% і більш високий вихід поросят (по дослідній групі на 532, а по контрольній - на 665 голів).
8. Методом інтерференційно-мікроскопічного дослідження встановлена генотипова обумовленість частоти патологоанатомічних та патолого-фізіологічних дефектів сперміїв і залежність їх від паратипових факторів. Кнури породи дюрок відзначалися більшою кількістю патологічних форм сперміїв.
9. Порівняльна оцінка кнурів порід ландрас і дюрок в умовах інтенсивної технології відзначила дещо кращі адаптаційні можливості першої із названих порід. Так за період досліду кнури породи ландрас мали менше ушкоджень опорно-рухового апарату, в їх групі рідше зустрічалися випадки серцевої недостатності, продукування мертвої сперми та інших клініко-фізіологічних недоліків. Маючи кращі господарсько-біологічні показники, вони також більш тривало плідно використовувалися.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. Внести зміни до існуючої технології виробництва свинини на промисловій основі, передбачивши: - використання дворазового 20-хвилинного примусового моціону кнурів на тренажері замість одноразового; - проведення раз у квартал оцінки їх сперми методом інтерференційної мікроскопії для виявлення патологічних форм сперміїв.
2. В умовах промислової технології Лісостепу України віддавати перевагу використанню кнурів породи ландрас порівняно з породою дюрок.
2. Патров В.С., Лысенко А.Л. Влияние породи и сезона года на воспроизводительные качества хряков //Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. -К.: Аграрна наука, 1998. - №1 - 2. -С.98-100.
3. Лисенко Г.Л., Патров В.С., Чорний М.В. Паратипові фактори, їх вплив на фізіологічний стан та якість спермопродукції кнурів-плідників //Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб.наук.праць Харк. Зоовет. ін-ту. -Харків, 1998. -Вип.4 (28). -Т. 2. - Ветеринарні науки. -С.28 - 33.
4. Лисенко Г.Л. Природна резистентність та клініко-фізіологічний стан кнурів-плідників при різних режимах моціону //Наук. вісн. Львів. держ. акад. вет. медицини ім. С.З.Гжицького. Вип. 3 (ч.1). - Львів, 1999. -С.145 - 147.
5. Лисенко Г.Л., Патров В.С. Вплив гено- і паратипових факторів на репродуктивні якості кнурів-плідників м?ясних порід //Свинарство: Міжвід.темат.наук.зб. -К., 1999. -Вип.54. -С.38 - 40.
6. Патров В.С., Васильєв В.С., Лисенко Г.Л. Взаємодія генотип - середовище при вивченні репродуктивних якостей кнурів //Сучасні проблеми ветеринарної медицини, зооінженерії та технології продуктів тваринництва: Зб. наук. праць Львів. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. -Львів, 1997. -С. 536 - 538.
7. Лысенко А.Л., Патров В.С. Динамика показателей спермопродукции хряков на комплексе по сезонам года //Повышение продуктивности с.-х. животных: Сб.науч.тр. /Харьк.гос.агр.ун-т., Харьк. зоовет. ин-ут. -Харьков, 1998. -С.31 - 39.
8. Лысенко А.Л., Патров В.С. Сезонные изменения спермопродукции хряков разных генотипов на комплексе //Ветеринарні та зоотехнічні проблеми у Придніпровському регіоні /Матеріали наук.-практ.конф. Дніпропетр. ДАУ. -Дніпропетровськ, 1996. -С.29 - 30.
9. Патров В.С., Лысенко А.Л. Воспроизводительная способность хряков разных генотипов //Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів тварин: Зб.матеріалів. наук.-практ.конф.29-30 травня. -К.: Асоціація “Україна”, 1996. -С.406.
10. Лысенко А.Л. Сезонные изменения качества спермы хряков разных генотипов в зависимости от режима моциона //Екологія та проблеми зооінженерії і ветеринарної медицини: Матеріали.міжнар.наук. - практ. конфер., присвяченої 160-річчю з дня народження О.А.Колєсова. -Харків, РВВ ХЗВІ, 1997. -С.49.