Вивчення стану кислотно–пептичної та мукоїдно–електролітної секреції під впливом Н2-блокаторів гістамінових рецепторів та прокінетиків та дія цих препаратів на секреторну функцію і напруження кисню у слизовій оболонці шлунка. Ефективність даної терапії.
Аннотация к работе
Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки займає одне з провідних місць у структурі гастроентерологічних захворювань. На сьогоднішній день блокатори Н2-гістамінових рецепторів входять у перелік базових препаратів для лікування виразкової хвороби [П.Я. Великою перевагою антагоністів Н2-блокаторів є їх здатність тривало гальмувати секрецію базальну, нічну та після прийому їжі, однак недоліками є явища "феномену рикошету" у вигляді різкого підйому секреції хлористоводневої кислоти після відміни препарату, пониження барєрної функції шлунка та дванадцятипалої кишки, часті рецидивування виразок [В.Т. За допомогою гістамін-блокаторних тестів оцінити вплив Н2-блокаторів гістамінових рецепторів (фамотидин, нізатидин) та прокінетиків (метоклопрамід, цисаприд) на фактори агресії та захисту у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки та обгрунтувати методи підвищення ефективності лікування цими препаратами. Вивчити вплив Н2-блокаторів на співвідношення показників кислої та мукоїдно-електролітної секреції у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки.В клінічній частині вивчалась дія Н2-блокаторів ІІІ та IV покоління (фамотидину та нізатидину) і прокінетика цисаприду на кислотно-пептичну і мукоїдно-електролітну секрецію шлункових залоз. Кожен з препаратів, фамотидин, нізатидин та цисаприд, досліджували на 40 хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, а спільна дія фамотидину та метоклопраміду вивчалась у 24 пацієнтів. За реакцією на препарат під час гістамін-блокаторного тесту пацієнти були поділені на три групи, з вираженою, помірною та відсутньою гальмівною реакцією. через три тижні лікування проводився клінічно-ендоскопічний контроль загоєння виразки, а також проводився аналіз повторних звернень протягом року. Порівняльний аналіз впливу фамотидину на мукоїдно-електролітну секрецію не виявив особливих переваг цього препарату порівняно з нізатидином: під впливом фамотидину відбувалося зростання N-ацетилнейрамінових кислот у шлунковому соку та нерозчинному слизу на 20% та 26% відповідно. Той факт, що на тлі субмаксимальної стимуляції секреції гістаміном нізатидин та фамотидин збільшують концентрацію N-ацетилнейрамінових кислот та іонів натрію, ставить ці препарати на одне з перших місць в лікуванні неускладненої форми виразкової хвороби дванадцятипалої кишки.Н2-блокатори ІІІ і IV поколінь, фамотидин та нізатидин, окрім гальмування виділення хлористоводневої кислоти сприяють підвищенню в шлунковому секреті та нерозчинному слизу N-ацетилнейрамінових кислот та іонів натрію, що свідчить про їх позитивний вплив на процеси цитопротекції. Гальмівний ефект Н2-блокаторів гістамінових рецепторів III та IV поколінь на секрецію соляної кислоти і пепсину супроводжується зниженням концентрації іонів К в шлунковому секреті, що свідчить про їх участь у механізмах трансмембранного переносу цього іону і, можливо, змінами активності Н ,К -АТФАЗИ. Призначення прокінетика цисаприду при виразковій хворобі сприяє поліпшенню евакуації шлункового вмісту, внаслідок чого зменшується дебіт НСІ, дебіт пепсину на тлі незначного підвищення N-ацетилнейрамінових кислот та Na у шлунковому соці та в нерозчинному слизу. Гістамін-блокаторні тести дають можливість оцінити зміни кислотно-пептичної та мукоїдно-електролітної секреції у конкретного пацієнта і зробити обгрунтований прогноз щодо ефективності курсової терапії. Вибір сучасних антисекреторних препаратів слід проводити індивідуально для кожного хворого на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки за допомогою гістамін-блокаторних тестів з урахуванням впливу як на кислото-пептичний, так і на мукоїдно-електролітний фактори.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
1. Н2-блокатори ІІІ і IV поколінь, фамотидин та нізатидин, окрім гальмування виділення хлористоводневої кислоти сприяють підвищенню в шлунковому секреті та нерозчинному слизу N-ацетилнейрамінових кислот та іонів натрію, що свідчить про їх позитивний вплив на процеси цитопротекції.
2. Гальмівний ефект Н2-блокаторів гістамінових рецепторів III та IV поколінь на секрецію соляної кислоти і пепсину супроводжується зниженням концентрації іонів К в шлунковому секреті, що свідчить про їх участь у механізмах трансмембранного переносу цього іону і, можливо, змінами активності Н ,К -АТФАЗИ.
3. Призначення прокінетика цисаприду при виразковій хворобі сприяє поліпшенню евакуації шлункового вмісту, внаслідок чого зменшується дебіт НСІ, дебіт пепсину на тлі незначного підвищення N-ацетилнейрамінових кислот та Na у шлунковому соці та в нерозчинному слизу.
4. Ступінь гальмування шлункової секреції Н2-блокаторами і прокінетиками обумовлений характером окисно-відновних процесів у слизовій оболонці шлунка, які впливають на Ро2.
5. Експериментально доведено, та клінічно підтверджено, що метоклопрамід, введений сумісно з фамотидином значно підвищує його гальмівний вплив на кислотну і, особливо, пептичну секрецію.
6. Гістамін-блокаторні тести дають можливість оцінити зміни кислотно-пептичної та мукоїдно-електролітної секреції у конкретного пацієнта і зробити обгрунтований прогноз щодо ефективності курсової терапії.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Вибір сучасних антисекреторних препаратів слід проводити індивідуально для кожного хворого на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки за допомогою гістамін-блокаторних тестів з урахуванням впливу як на кислото-пептичний, так і на мукоїдно-електролітний фактори.
2. Зниження під впливом антисекреторного препарату загальної кислотності більш ніж на 50% та концентрації пепсину - на 30% дають підставу оцінювати препарат, як ефективний противиразковий засіб для даного пацієнта.
3. При невисокій ефективності впливу противиразкового препарату на кислотно-пептичну секрецію доцільно комбінувати його з препаратом другого механізму дії, що впливає на іншу ланку секреторного механізму.
4. Експериментально доведені та клінічно підтверджені досліди дають змогу рекомендувати призначення фамотидину сумісно з метоклопрамідом для ефективного гальмування кислотної продукції і, особливо, секреції пепсину.
Список опублікованих праць здобувача
1. Скляров О.Я., Маслянко А.М., Пляцко М.Г., Склярова В.О. Динаміка напруження кисню та іонів у слизовій оболонці шлунка при спільній дії ацетилхоліну та простагландину Е2 // Експериментальна та клінічна фізіологія та біохімія. - 1997. - №2. - С. 30-32.
2. Скляров Є.Я., Скляров О.Я., Лемішко Б.Б., Кислий Б.М., Пляцко М.Г. Характер впливу деяких інгібіторів шлункової секреції при виразковій хворобі // Практична медицина. - 1997. - №7-8. - С. 112-116.
3. Скляров О.Я., Пляцко М.Г., Мандрик Ю.В., Алексєєв Б.М., Склярова В.О., Бондарчук Т.І. Прокінетики та їх застосування у гастроентерології // Експериментальна та клінічна фізіологія та біохімія. - 1998. - №2. - С. 43-47.
4. Скляров Є.Я., Пляцко М.Г., Лемішко Б.Б., Кислий Б.М., Шалько І.В. Характер впливу Н2-блокаторів першого, другого і третього покоління на фактори агресії та захисту при виразковій хворобі // Експериментальна та клінічна фізіологія та біохімія. - 1998. - №3/4. - С. 66-69.
5. Скляров Є.Я., Пляцко М.Г., Шалько І.В., Кислий Б.М., Вдовенко С.С. Вплив прокінетика цисаприду на кислотно-пептичну та мукоїдно-електролітну секрецію у хворих на виразкову хворобу / Другий Український Конгрес гастроентерологів (Дніпропетровськ, 12-14 вересня, 2000) // Гастроентерологія. - Міжвідомчий збірник, Дніпропетровськ. - Вип. 30. - 2000. - С. 407-410.
6. Скляров О.Я., Маслянко А.М., Пляцко М.Г., Скляров Є.Я. Одночасна дія медіаторів на електролітні транспортні процеси в слизовій оболонці шлунка // Проблеми патології в експерименті і клініці. (за ред. проф. Мітіної Т.В.). - Дрогобич. - 1994 - С. 120-121.
7. Sklyarov E., Platzko M. Manche Aspekte der mukoid-elektrolytischen Sekretion beim Geschwur des Duodenums // Zeitschrift fuur Gastroenterologie. - 1993. - Vol.XXI, N 4. - P. 281.
8. Sklyarov A., Sklyarov Y., Plazko M. Use of acetylcholine and ATP for estimation of gastric glands function // VI Kongres Polskiego Towarzystwa Gastroenterologii. - Krakow (Poland), 18-21 Wrzesnia, Krakow, 1994. - P. 348.
9. Пляцко М.Г., Хома Д.І., Бачун О.С., Семянів О.Ю. Інтерпретація деяких параметрів шлункового соку під час одноразового тесту з нізатидином у хворих виразковою хворобою 12-палої кишки // Міжнародний семінар "Актуальні проблеми гастроентерології та ендоскопії". - Львів, 8-10 червня, Львів, 1995. - C. 47-48.
10. Скляров Є.Я., Лемішко Б.Б., Пляцко М.Г., Вдовенко С.С., Кислий Б.М. Порівняльне дослідження антисекреторної дії циметидину та нізатидину у хворих з дуоденальною виразкою // Міжнародний семінар "Актуальні проблеми гастроентерології та ендоскопії". - Львів, 8-10 червня, Львів, 1995. - С. 50-51.
11. Скляров Є.Я., Пляцко М.Г., Вдовенко С.С. Порівняльне дослідження дії фамотидину і циметидину у хворих з дуоденальною виразкою в процесі відновного лікування // Симпозіум "Актуальні питання реабілітації гастороентерологічних хворих". - Чернівці, 17-18 квітня, Чернівці, 1996. - С. 317.
12. Sklyarov A.Ya., Kosuj Ye.R., Sklyarov Ye.Ya., Platzko M.G. Regulation of gastric glands secretory function in combined action of serotonin and PGE2 // Third International Congress of the Worldwide Hungarian Medical Academy. - Pech (Hungary). - 4-6 July, Pech, 1996. - P.30.
13. Sklyarov A., Kosyj Ye., Platzko M., Sklyarova V. Bases of mediators and hormones interaction in the mucous membrane in the stomach // Regulatory peptides.Abstracts from the 11th International Symposium on regulatory peptides. - 1996. - Vol.64, N1-3. - P.175.
14. Sklyarov A., Platsko M., Alekseyev B., Sklyarova V., Guk O. Interrelation between the gastric glandes secretion and metabolic processes in the mucous membrane in metaclopramide action // International Falk Workshop "New Aspects in Hepatology and Gastroenterology". - Tbilisi, Georgia. - May 29-30, Tbilisi, 1998. - P. 271.
15. Скляров О.Я., Косий Є.Р., Пляцко М.Г., Алєксєєв Б.М., Склярова В.О. Взаємовідношення секреторної функції шлунка та напруження кисню (Ро2) у його слизовій оболонці при дії Н2-блокатора квамателу // XV зїзд Українського фізіологічного товариства, Донецьк, 12-15 травня 1998. - Фізіологічний журнал. - 1998. - Том 44, N3. - С. 174.
16. Пляцко М.Г. Дослідження впливу нізатидину на показники кислотно-пептичної та мукоїдно-електролітної секреції при виразковій хворобі / Львівський обласний діагностичний центр (10 років діяльності) // Тез. доп. наук. практ. конф. - Львів, 26-27 листопада, Львів, 1999. - С. 113.
17. Скляров Є.Я., Скляров О.Я., Пляцко М.Г., Кислий Б.М. Оцінка дії деяких інгібіторів шлункової секреції при виразковій хворобі // V Міжнародна конференція "Інформтерапія: теоретичні аспекти та практичне застосування", Київ, 14-18 грудня 1999. - Інформаційна та негентропійна терапія. - 1999. - N1. - С. 82.
18. Патент № 99105856 Україна, МПК 6 А61В10/00. Спосіб відбору хворих для курсового лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки: Пат. № 99105856 Україна, МПК 6 А61В10/00 / Скляров Є.Я., Скляров О.Я., Пляцко М.Г., Шалько І.В., Кислий Б.М; Львівський державний медичний університет ім. Д. Галицького; Заявл. 27.10.99; Рішення. 8.02.00. - 3 с.