Аналіз впливу пролактину на тестостеронзалежний синтез РНК, ядерних та цитоплазматичних білків у передміхуровій залозі за умов інтактного організму та при порушенні структурно-функціональних відносин у гіпофізарно-гонадному комплексі. Його динаміка.
Аннотация к работе
Завдяки цим роботам, ПЗ визнано «типовим» органом - мішенню для андрогенних гормонів, провідна роль яких в ії функціонуванні не підлягає сумніву (Резніков О.Г. При цьому, якщо функціональні ефекти та механізми дії стероїдних гормонів на клітини ПЗ описані доволі ретельно, то багато аспектів реалізації впливу на орган білкових гормонів, зокрема ПРЛ (пролактин), лишаються незясованими. При цьому основним шляхом впливу ПРЛ на акцесорні органи репродуктивної системи (зокрема на ПЗ) вважається його дія на стероїдогенез у сімяниках, що визначає рівень Т (тестостерон) в плазмі крові і, тим самим, обумовлює стан органів-мішеней. Серед численних питань, які мають відношення до проблеми «ПРЛ і ПЗ», найбільш актуальним у теоретичному та практичному аспектах є питання про функціональні взаємовідносини між ПРЛ та Т у регуляції росту та секреторної активності клітин ПЗ, оскільки порушення саме цих процесів складають патогенетичну основу гіпертрофії, гіперплазії та ракового переродження залози - найбільш поширених захворювань серед чоловіків середнього та старшого віку, розповсюдженість яких все збільшується, а негативні наслідки відносно якості та тривалості життя постійно зростають (Sinowatz F. et al., 1995). Відсутність переконливих успіхів у профілактиці та фармакотерапії вказаних порушень шляхом корекції андрогенної насиченості організму або застосування антиандрогенів обґрунтовує актуальність подальших досліджень впливу різних біологічно активних речовин (зокрема, білкового гормону аденогіпофіза - ПРЛ) на процеси синтезу РНК (рибонуклеїнова кислота) та геномних білків у клітинах ПЗ, що має безпосереднє відношення до росту та функціонування органа.Водний розчин ПРЛ в обємі 0,2 мл уводили внутришньомязово один раз на добу, що становило 3,5 од/100 г. маси тварини; всього тварини отримували 10 інєкцій гормону. лійний розчин ТСП щурам уводили внутришньомязово протягом 3 діб у дозі 2 мг/кг маси тіла. Тварин через добу після останнього уведення препаратів або розчинників зважували, уводили внутрішньочеревно такі радіоактивні попередники: для РНК 3Н-оротову кислоту (1110 КБК/100 г. маси тіла тварини), для білків-14С-гідролізат (1110 КБК/100 г. маси тіла тварини). Про «підтримуючу» роль ПРЛ по відношенню до рівня Т свідчить також те, що ПРД знижував концентрацію Т (на 55%, P<0,01) а уведення в цих умовах ТСП підвищувало концентрацію чоловічого гормону усього на 104%. Щодо концентрації РНК в ПЗ при роздільному і поєднаному введенні препаратів - аналогів ПРЛ і Т, то цей показник зростав при введенні ТСП і при введенні ТСП на тлі ПРЛ, але не змінювався під впливом одного ПРЛ (див. рис. Цікаво відзначити, що як уведення Т на тлі гіперпролактинемії, так і дія Т за відсутності ПРЛ призводили до посилення процесів катаболізму, проте в першому випадку синтез знижувався (прояв гальмуючого ефекту ПРЛ), а в іншому синтез підвищувався (ПРЛ відсутній), концентрація при цьому або знижувалася (прояв впливу ПРЛ), або не змінювалася (відсутність ПРЛ).Дисертаційна робота відображає нові дані, що свідчать про участь білкового гормону пролактину в реалізації регуляторної дії стероїдного гормону тестостерону на гормональний гомеостаз, метаболізм РНК та ядерних білків у клітинах передміхуровій залози, а також на формування гістоструктури даного органа як за умов інтактного організму, так і при порушенні структурно-функціональних відносин у гіпофізарно-гонадному комплексі. При цьому між пролактином і тестостероном виявлено взаємозвязок, що забезпечує підтримку гормонального гомеостазу в організмі інтактних самців: підвищення концентрації пролактину викликає підвищення концентрації тестостерону; в свою чергу, надмірне зростання концентрації тестостерону знижує концентрацію пролактину. В той же час, на відміну від тестостерону, в інтактному організмі пролактин не впливає на синтез РНК у клітинах передміхурової залози, модулює ефект тестостерону на метаболізм глобулі нових білків, гальмує тестостеронзалежну активацію метаболізму гістонових білків, та як і тестостерон знижує синтез негістонових білків та підвищує концентрацію цитоплазматичних білків. При різкому порушенні в гіпофізарно-гонадної системі, що виникає при одночасній гіпофіз - та гонадектомії, спостерігається виразна редукція передміхурової залози, хоча чутливість цього органу як до тестостерону, так і до пролактину зберігається і за умов зростання концентрації цих гормонів в плазмі крові в результаті уведення їх екзогенних аналогів такі внутрішньоклітинні процеси у передміхурової залозі, як синтез та концентрація РНК, цитоплазматичних та ядерних білків активуються, що призводить до відновлення маси органу.
План
Основний зміст роботи
Вывод
1. Дисертаційна робота відображає нові дані, що свідчать про участь білкового гормону пролактину в реалізації регуляторної дії стероїдного гормону тестостерону на гормональний гомеостаз, метаболізм РНК та ядерних білків у клітинах передміхуровій залози, а також на формування гістоструктури даного органа як за умов інтактного організму, так і при порушенні структурно-функціональних відносин у гіпофізарно-гонадному комплексі.
2. У інтактних тварин гіперпролактинемія потенціює дію тестостерону на масу передміхурової залози. При цьому між пролактином і тестостероном виявлено взаємозвязок, що забезпечує підтримку гормонального гомеостазу в організмі інтактних самців: підвищення концентрації пролактину викликає підвищення концентрації тестостерону; в свою чергу, надмірне зростання концентрації тестостерону знижує концентрацію пролактину. В той же час, на відміну від тестостерону, в інтактному організмі пролактин не впливає на синтез РНК у клітинах передміхурової залози, модулює ефект тестостерону на метаболізм глобулі нових білків, гальмує тестостеронзалежну активацію метаболізму гістонових білків, та як і тестостерон знижує синтез негістонових білків та підвищує концентрацію цитоплазматичних білків. Таким чином, доведено, що пролактин і тестостерон виявляють регулюючу дію на одні й ті ж самі макромолекулярні механізми в клітинах передміхурової залози.
3. Ступінь і вектор впливу на процеси в передміхуровій залозі у гормонів, котрі вивчалися, різні і залежать від цілісності гіпофізарно-гонадної системи та стану гормонального гомеостазу. При порушеннях структурно-функціональної цілісності гіпофізарно-гонадної системи рівні пролактину і тестостерону значно знижуються. При цьому введення тестостерону активує пролактинсинтезуючу активність позагіпофізарних лактотрофів, що і призводить до виразного підвищення маси передміхурової залози. На тлі нестачі гіпофізарних гормонів пролактин виявляє самостійну стимулюючу дію на синтез РНК у клітинах передміхурової залози.
4. При різкому порушенні в гіпофізарно-гонадної системі, що виникає при одночасній гіпофіз - та гонадектомії, спостерігається виразна редукція передміхурової залози, хоча чутливість цього органу як до тестостерону, так і до пролактину зберігається і за умов зростання концентрації цих гормонів в плазмі крові в результаті уведення їх екзогенних аналогів такі внутрішньоклітинні процеси у передміхурової залозі, як синтез та концентрація РНК, цитоплазматичних та ядерних білків активуються, що призводить до відновлення маси органу.
5. Тестостерон і пролактин впливають на секретоутворення, гіпертрофію та гіперплазію тканинних елементів у передміхуровій залозі. При цьому тестостерон сприяє формуванню секрету, а пролактин забезпечує його розрідження, необхідне для процесу екскреції; тестостерон є індуктором функціональної гіпертрофії секреторного епітелію передміхурової залози, а пролактин стимулює амітотичний розподіл окремих пулів епітелію та гіперплазію стромальних елементів. Функціональна взаємодія тестостерону та пролактину забезпечує регенерацію та відновлення функції передміхурової залози при глибоких порушеннях у гіпофізарно-гонадному комплексі.
Список литературы
Бондаренко, Т.В. Влияние пролактина на клеточные белки предстательной железы у гипофиз- и гонадэктомированных крыс [Текст] / Т.В. Бондаренко // Ендокринологія. - 1999. - Т. 4, №2. - С. 207.
Бондаренко, Т.В. Вплив пролактину на синтез нуклеїнових кислот у клітинах передміхурової залози [Текст] / Т.В. Бондаренко // Укр. радіолог. журн. - 2002. - №2. - С. - 171-173.
Бондаренко, Т.В. Вплив гіпо - та гіперпролактинемії на передміхурову залозу [Текст] / Т.В. Бондаренко // Вісн. морфології. - 2002. - Т. 8, №2. - С. 207-208.
Бондаренко, Т.В. Вплив тестостерону на синтез клітинних білків передміхурової залози за гіпо - та гіперпролактинемії [Текст] / Т.В. Бондаренко // Укр. біохім. журн. - 2002. - Т. 74, №4а. - С. 114-115.
Бондаренко, Т.В. Особливості впливу тестостерону на синтез клітинних білків передміхурової залози при гіпо - та гіперпролактинемії [Текст] / Т.В. Бондаренко // Фізіолог. журн. - 2003. - Т. 49, №1. - С. 61-66.
За матеріалами дисертації опубліковано також 20 тез доповідей у збірниках та матеріалах вітчизняних наукових зїздів, симпозіумів, конференцій.