Дослідження впливу технології вирощування на формування фотосинтетичних параметрів посівів сої. Визначення сортових особливостей накопичення радіоцезію в зерні сої. Біоенергетична та економічна оцінка ефективності прийомів вирощування сої на зерно.
Аннотация к работе
Соя вже багато років належить до найважливіших культур світового землеробства і з великим успіхом використовується для розвязання проблеми рослинного білка і олії. Відносно невисока урожайність зерна у виробничих посівах зони Лісостепу при високому потенціалі сучасних вітчизняних сортів сої (20-25 ц/га і більше) свідчить про недостатню вивченість особливостей росту і розвитку рослин, формування фотосинтетичних параметрів посівів, впливу попередників та норм висіву насіння на урожай і його якість. Тому, поряд із збільшенням площ посіву і виробництва сої, важливого значення набуває наукове обґрунтування і розробка прийомів технології вирощування сортів цієї культури, які повинні забезпечувати підвищення рівня урожаю та якості зерна в умовах Лісостепу України. Проведенням наукових досліджень передбачалось вирішити такі задачі: - дослідити вплив попередників, сортів та норм висіву насіння на ріст і розвиток рослин сої; визначити індивідуальну продуктивність рослин у посівах сої та особливості формування бобів залежно від попередника, сорту та норми висіву насіння;В розділі викладено результати досліджень вітчизняних і зарубіжних авторів щодо впливу прийомів технології вирощування, зокрема сортів, попередників та норм висіву насіння, на продуктивність посівів сої, ріст і розвиток її рослин, формування величини і якості урожаю зерна.Дослідження проводились протягом 1997-2000 рр. в умовах дослідного поля Білоцерківського державного аграрного університету. Вміст гумусу в орному шарі складає 2,49%, РН = 6,4, вміст легкогідролізованого азоту - 10 мг/100 г ґрунту, рухомих фосфору та калію - відповідно 8 та 14 мг/100 г ґрунту. Гідролітична кислотність ґрунту складає 1,3 мг.-екв./100 г грунту, сума вбирних основ - 25,4 мг.-екв./100 г ґрунту, ступінь насиченості основами - 95,0%. Товщина гумусового горизонту сягає 63 см, далі, до глибини 160 см, розміщується перехідний горизонт, з глибини 160 см і нижче - материнська порода (карбонатний лес). Сівба проводилась при температурі грунту 7-8°С на глибині загортання насіння і стійкому підвищенні середньодобових температур повітря.Фенологічні спостереження показали, що в умовах правобережного Лісостепу України на проходження фаз росту та розвитку рослин сої впливають досліджувані нами прийоми технології вирощування (частка 52,72%), а також гідротермічні умови вегетаційного періоду (частка 41,99%). Посіви сорту Чернятка при ГТК?1,0 досягали господарської стиглості раніше при сівбі після цукрових буряків, порівняно з кукурудзою на зерно. Нами виявлено середню негативну кореляційну залежність між нормою висіву насіння та виживанням рослин у посівах досліджуваних сортів сої протягом вегетації, яка виражається коефіцієнтом r =-0,66 та описується рівнянням регресії: У = 69,43 - 0,023 (Х - 500), де У - виживання рослин, % від кількості сходів; Х - норма висіву насіння, тис./га. Між нормою висіву насіння, від якої залежить густота рослин, та освітленістю листків нижнього ярусу існує сильна негативна прямолінійна кореляційна залежність, яка, залежно від фази росту та розвитку рослин сої виражається коефіцієнтом кореляції r =-0,75 ?-0,91. Значна частина листків вже в цей період росту та розвитку рослин сої була затінена і їх освітленість була біля межі припинення фотосинтетичної діяльності; у сорту Білосніжка, висіяного після кукурудзи на зерно з нормами висіву насіння 650 тис./га та 800 тис./га, освітленість листків нижнього ярусу складала 6490 та 6310 люксів, що призводило до їх пожовтіння та передчасного відмирання.Звязок між нормою висіву насіння (Х) та висотою прикріплення нижніх бобів (У) згідно отриманих нами експериментальних даних у сортів Білосніжка, Київська 91 і Чернятка виражається коефіцієнтом кореляції r = 0,62 та рівнянням регресії: У = 15,15 0,0139 (Х - 500) В середньому за роки проведення наших досліджень кожна рослина сої в посівах формувала, залежно від попередника, сорту та норми висіву насіння, від 15,1 до 55,7 бобів. Це підтверджується результатами кореляційного аналізу: між нормою висіву та частками загальної кількості бобів, що формуються у нижньому та середньому ярусах рослин існує середня зворотна кореляційна залежність, яка виражається коефіцієнтами відповідно r =-0,56 та r =-0,57, в той час, як норма висіву насіння та частка загальної кількості бобів, що формуються у верхньому ярусі рослин, повязані сильною прямою кореляційною залежністю (r = 0,86). Слід відмітити, що при нормах висіву насіння від 200 до 500 тис./га індивідуальна продуктивність рослин сорту Білосніжка визначалася переважно масою насіння, що формувалося на бічних гілках, а при нормах висіву 650 та 800 тис./га - масою насіння, що формувалося на головному стеблі. Збільшення густоти стояння рослин у посівах сої викликає відповідне зменшення кількості бічних гілок (r = - 0,637), насінин (r = - 0,895), бобів на рослині (r = - 0,810), озерненості бобів (r = - 0,362), маси насіння з рослини (r = - 0,914) та маси 1000 насінин (r = - 0,380), хоч урожай зерна при цьому зростає (r = 0,645).Проведені на