Вплив поліморфізму генів рецепторів ангіотензину ІІ першого типу на клінічний перебіг та лікування гіпертонічної дисциркуляторної енцефалопатії - Автореферат

Відкриття поліморфізму рецепторів АТІР поставило питання про значення цього явища у варіабельності дії блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ (БРА) (М. В.Леонова, 2003). Ураховуючи наявність поліморфних варіантів рецепторів АТІР, стає актуальним вивчення індивідуального реагування пацієнтів із гіпертонічною дисциркуляторною енцефалопатією (ГДЕ) на БРА, зокрема на лікування кандесартаном, який активно впроваджується в клінічну практику. Таким чином, дослідження звязку поліморфізму генів рецепторів АТІР із розвитком і перебігом ГДЕ, обґрунтування доцільності та диференційованого призначення БРА при даній патології мають важливе наукове і практичне значення, що визначає актуальність проведення даного дослідження. Визначити розподіл частот алелей та генотипів генів рецепторів АТІР у хворих на ГДЕ в Полтавському регіоні. На основі аналізу даних епідеміологічного обстеження, вивченого взаємозвязку між генотипами генів рецепторів АТІР та розвитком і перебігом ГДЕ, запропоновано визначення у пацієнтів наявності поліморфних варіантів А1166С гена рецептора АТІР з метою прогнозування розвитку АГ та ГДЕ, формування групи ризику для профілактики виникнення ускладнень і вибору гіпотензивної терапії.Серед гіпертензивних пацієнтів патології нервової системи не було виявлено у 89 осіб, у 106 пацієнтів діагностована ГДЕ І ст., у 201 пацієнтів - ГДЕ ІІ ст. та у 13 пацієнтів - ГДЕ ІІІ ст. Відповідно до визначеного поліморфного варіанта пацієнти були розподілені таким чином: 1 група - гомозиготи АА (24 пацієнти, середній вік 49,7±1,2 року); Ураховуючи поліморфізм генів рецепторів АТІР хворі були розподілені на 3 групи: I група - пацієнти з генотипом AA (10 пацієнтів, середній вік 43,1±3,2 року); II група - пацієнти з генотипом AC (12 пацієнтів, середній вік 49,4±1,4 року); III група - пацієнти з генотипом CC (9 пацієнтів, середній вік 42,2±1,6 року). Гіперхолестеринемія достовірно переважала в пацієнтів із генотипом АА (58,3% проти 33,9% у осіб із генотипом АС і у 23,1% осіб із генотипом СС, p<0,05); кількість осіб із гіпертригліцеридемією також була достовірно більшою у носіїв генотипу АА (54,2% проти 27,4% пацієнтів із генотипом АС і 23,1% пацієнтів із генотипом СС, p<0,05). Так, достовірно більшу кількість пацієнтів з ожирінням виявили у хворих з генотипом АА (33% проти 19,3% пацієнтів з генотипом АС і 15,3% - з генотипом СС, p<0,05), при цьому надлишкова маса тіла також достовірно переважала в осіб із генотипом АА (відповідно 75% проти 42% у осіб з генотипом АС і 46% - із генотипом СС, p<0,05).1.У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає в удосконаленні діагностики та лікування ГДЕ з урахуванням поліморфних варіантів генів рецепторів АТІР, базуючись на результатах комплексного епідеміологічного, молекулярно-біологічного, клінічного, нейропсихологічного та інструментального обстежень. Установлені звязки поліморфізму генів рецепторів ангіотензину ІІ першого типу з параметрами сімейного анамнезу при ГДЕ, що підкреслює участь генотипу СС у регуляції судинного тонусу: генотип СС асоціювався з наявністю артеріальної гіпертензії у 65,4% випадків, з інсультом - у 26,9% випадків у обох батьків. Виявлені звязки поліморфізму генів рецепторів ангіотензину ІІ першого типу з порушеннями ліпідного обміну: генотип АА асоціювався з гіперхолестеринемією у 58,3%, із гіпертригліцеридемією - у 54,2%, надлишковою масою тіла - у 75% та ожирінням - у 33% пацієнтів. Блокатор рецепторів ангіотензину ІІ - кандесартан мав виразніший терапевтичний ефект у групі хворих на ГДЕ з генотипом СС, що проявлялося у оптимальній гіпотензивній дії (достовірне зниження САТ після лікування на 18,9±2,17 мм рт.ст. проти 8,0±1,7 мм рт.ст. у хворих із генотипом АА та відповідно ДАТ 10±2,2 мм рт.ст. проти 5,0±1,05 мм рт.ст.), достовірному зниженні інтенсивності скарг, позитивній динаміці в неврологічному і нейропсихологічному статусах, покращенні гемодинамічних показників за даними РЕГ та УЗДГ.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1.У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає в удосконаленні діагностики та лікування ГДЕ з урахуванням поліморфних варіантів генів рецепторів АТІР, базуючись на результатах комплексного епідеміологічного, молекулярно-біологічного, клінічного, нейропсихологічного та інструментального обстежень.

2. У хворих на ГДЕ встановлений розподіл генотипів та алелей генів рецепторів ангіотензину ІІ першого типу: генотип АА - у 21%, АС - у 56%, СС - у 23%; при цьому алель А представлена в 49%, алель С- в 51% пацієнтів.

3. Установлені звязки поліморфізму генів рецепторів ангіотензину ІІ першого типу з параметрами сімейного анамнезу при ГДЕ, що підкреслює участь генотипу СС у регуляції судинного тонусу: генотип СС асоціювався з наявністю артеріальної гіпертензії у 65,4% випадків, з інсультом - у 26,9% випадків у обох батьків.

4. Виявлені звязки поліморфізму генів рецепторів ангіотензину ІІ першого типу з порушеннями ліпідного обміну: генотип АА асоціювався з гіперхолестеринемією у 58,3%, із гіпертригліцеридемією - у 54,2%, надлишковою масою тіла - у 75% та ожирінням - у 33% пацієнтів.

5. Установлений прямий кореляційний звязок між ГДЕ та наявністю алелі С (r = 0,31, p<0,005). Поряд із цим для носіїв генотипів СС та АС характерний більш ранній вік виникнення АГ (відповідно 36,2±1,2 та 37,7±0,88 року проти 42,0±1,41 року в групі з генотипом АА). Наявність генотипу СС визначала тяжкість клінічного перебігу ГДЕ, що проявлялося в достовірному переважанні скарг на запаморочення та втомлюваність, превалюванні в неврологічному статусі рефлекторно-пірамідних і когнітивних порушень. При цьому головний біль переважав у хворих із генотипом АА (у 95,83%) та мав виражений ступінь інтенсивності.

6. Блокатор рецепторів ангіотензину ІІ - кандесартан мав виразніший терапевтичний ефект у групі хворих на ГДЕ з генотипом СС, що проявлялося у оптимальній гіпотензивній дії (достовірне зниження САТ після лікування на 18,9±2,17 мм рт.ст. проти 8,0±1,7 мм рт.ст. у хворих із генотипом АА та відповідно ДАТ 10±2,2 мм рт.ст. проти 5,0±1,05 мм рт.ст.), достовірному зниженні інтенсивності скарг, позитивній динаміці в неврологічному і нейропсихологічному статусах, покращенні гемодинамічних показників за даними РЕГ та УЗДГ.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У хворих на артеріальну гіпертензію рекомендується визначати поліморфні варіанти генів рецепторів ангіотензину ІІ першого типу (АА, АС, СС) із метою прогнозування її ускладнень (ГДЕ та інсульт).

2. У хворих на артеріальну гіпертензію, які мають обтяжений сімейний анамнез за наявності артеріальної гіпертензії та інсульту в обох батьків, доцільно виділити групи підвищеного ризику розвитку ГДЕ.

3. У пацієнтів із генотипом СС генів рецепторів ангіотензину ІІ першого типу доцільно призначати в схемі терапії ГДЕ блокатор рецепторів ангіотензину ІІ з органопротективною дією - кандесартан дозою 8 - 16 мг за добу.

1. Кривчун А.М. Особливості перебігу гіпертонічної дисциркуляторної енцефалопатії залежно від поліморфізму гена рецептора ангіотензину ІІ першого типу / А.М. Кривчун, Н.М. Грицай, І.П. Кайдашев, О.А. Шликова // Міжнародний неврологічний журнал. - 2008. - №4 (20). - С.10-15. (Дисертант приймала участь у зібранні клінічного матеріалу, самостійно провела аналіз результатів дослідження, підготувала до друку статтю).

2. Кривчун А.М. Вплив поліморфізму гена рецептора ангіотензину ІІ першого типу на клінічний перебіг гіпертонічної дисциркуляторної енцефалопатії у мешканців Полтавської області / А.М. Кривчун // Проблеми екології та медицини. - 2010. -Т.14, № 3-4. - С.25-29.

3. Кривчун А.М. Ефективність кандесартану в комплексній терапії гіпертонічної дисциркуляторної енцефалопатії в залежності від поліморфізму гена рецептора ангіотензину ІІ першого типу / А.М. Кривчун // Український медичний альманах. - 2010. - Том 13, № 5. - С.25-29.).

4. Кривчун А.М. Вплив кандесартану на динаміку церебрального кровотоку у хворих на гіпертонічну дисциркуляторну енцефалопатію в залежності від поліморфізму генів рецепторів ангіотензину ІІ першого типу / А.М. Кривчун // Вісник проблем біології та медицини. - 2010. - Вип. 4. - С.92-97).

5. Литвиненко Н.В. Епідеміологічні аспекти гіпертонічної дисциркуляторної енцефалопатії в сільських мешканців Полтавського регіону / Н.В.Литвиненко, А.М. Кривчун // Світ медицини та біології. - 2011. -№ 1. - С.114-118. (Дисертант сформулювала мету, завдання дослідження, прймала участь в обстеженні хворих, провела аналіз результатів, підготувала до друку статтю).

6. Кривчун А.М. Розвиток дисциркуляторної енцефалопатії у хворих на артеріальну гіпертензію залежить від поліморфізму А1166С гену рецептора ангіотензину ІІ 1 типу / А.М. Кривчун, Н.М. Грицай, І.П. Кайдашев, О.А. Шликова // IV зїзд медичних генетиків України з міжнародною участю. - Львів. - 2008. - С.100. (Дисертант приймала участь в обстеженні хворих, самостійно провела аналіз результатів дослідженя, сформулювала висновки).

7. Кривчун А.М. Когнітивні порушення у хворих на гіпертонічну дисциркуляторну енцефалопатію в залежності від поліморфізму гена рецептора ангіотензину ІІ першого типу / А.М. Кривчун // Всеукраїнська науково-практична «Медична наука - 2010». - Полтава. - 2010. - С.44.

Размещено на .ru