Вплив плантажної оранки та удобрення на родючість осушуваних торфово-глейових ґрунтів і продуктивність багаторічної травосуміші у лісостепу - Автореферат

Робота є складовою частиною тематичного плану лабораторії землеробства на осушених землях ННЦ, Інститут землеробства УААН» і виконувалася згідно з НТП УААН на 2001-2005 рр. ‘ ‘Виробництво продукції на меліорованих землях’’, завдання «Розробити енергозберігаючі, екологічно безпечні системи землеробства на осушених торфових землях Полісся і Лісостепу України» (номер державної реєстрації 0101U003852) та НТП УААН на 2006-2010 рр., Землеробство», за завданням, Розробити теоретичні основи та установити закономірності формування високопродуктивних агроценозів за різних систем землеробства на осушуваних ґрунтах» (номер державної реєстрації 0106U010356). Уперше для заплавних осушуваних торфово-глейових ґрунтів Лісостепу встановлено оптимальне співвідношення змішування торфового шару з підстилаючою оглеєною мінеральною породою та обґрунтовано технологію створення органомінерального ґрунту: - виявлено закономірності зміни водно-фізичних, агрохімічних та біологічних властивостей ґрунту за проведення плантажної оранки шляхом приорювання до торфу підстилаючого оглеєного суглинку; На основі аналізу літературних джерел визначено актуальні питання досліджень та розглянуто доцільність проведення плантажної оранки з приорюванням до торфу підстилаючої мінеральної породи. Торфовий ґрунт дослідної ділянки неглибокий (45 - 50 см), ґрунтовий розчин орного та підорного шарів має слаболужну реакцію (РН сольовий 7,4 - 7,6), торфовий шар ґрунту характеризується високим рівнем розкладу (55 - 60%), за ботанічним складом - осоково-гіпново-очеретяного походження з такими агрохімічними властивостями: щільність ґрунту - 0,490 - 0,520 г./см3, щільність твердої фази ґрунту Підвищення обємної маси, питомої маси та зольності ґрунту можна пояснити тим, що під час приорювання до торфу підстилаючої мінеральної породи у торфовий ґрунт потрапляють мінеральні частки, тобто розпочалася активна трансформація торфово-глейового ґрунту в органомінеральний, що в свою чергу вплинуло на зниження повної вологоємності в орному (0 - 30 см) шарі ґрунту з 115% за поверхневого обробітку до 91 та 88% - за приорювання до торфу підстилаючої мінеральної породи 8 - 10 та 16 - 18 см.Установлено, що плантажна оранка на 55 см з приорюванням до шару 45 см торфу підстилаючої мінеральної породи товщиною 8 - 10 см та їх перемішування забезпечила істотні зміни водно-фізичних властивостей новоствореного ґрунту: щільність орного шару ґрунту підвищується на 17,9%, підорного - на 43%, питома маса відповідно - на 6,8 та 13,1%, зольність - на Найінтенсивніше розкладання лляного полотна відбувається за поверхневого обробітку ґрунту та оранки на 25 - 27 см і в середньому за вегетацію на травах 9-го року вирощування становить відповідно на варіанті без внесення добрив 33,1 - 34,6%, проти 18,5% за приорювання до торфу підстилаючої мінеральної породи товщиною 8 - 10 см. Дослідженнями встановлено, що на варіантах без добрив за поверхневого обробітку ґрунту та оранки на 25 - 27 см мінералізація торфу складає 8,7 і 9,6 т/га, а приорювання до торфу підстилаючої мінеральної породи товщиною 8 - 10 см обумовлює її зниження на 8 - 9-й роки досліджень до 7,8 т/га. Приріст урожайності бобово-злакової травосуміші в середньому за три роки від внесених калійних добрив становить на травах 7 - 9-го років вирощування за поверхневого обробітку ґрунту майже 43%, оранки на 25 - 27 см - 45%, приорювання до торфу підстилаючої мінеральної породи товщиною 8 - 10 см - У середньому за три роки досліджень приріст урожайності від внесених фосфорних добрив на травах 1 - 2-го років вирощування за поверхневого обробітку ґрунту складає близько 19,4%, за оранки на 25 - 27 см - 27%, приорювання до торфу підстилаючої мінеральної породи товщиною 8 - 10 см - 5% і приорювання до торфу підстилаючої мінеральної породи 16 - 18 см - 11%, а на травостоях 7 - 9-го років вирощування відповідно - 6, 0, 26 і 7%, що свідчить про можливість зменшення доз внесення фосфорних добрив на старосіяних травостоях.

У дисертаційній роботі вирішено одне із завдань сучасного розвитку агровиробництва на торфово-глейових ґрунтах, установленні закономірності трансформації та розроблені рекомендацій з формування органомінерального ґрунту на неглибоких торфово-глейових ґрунтах, шляхом приорювання до торфу підстилаючого легкого оглеєного суглинку. Розроблено параметри системи основного обробітку мілких торфовищ, шляхом створення органомінерального ґрунту з високими показниками родючості, якому не загрожує втрата позитивних характеристик орного шару ґрунту за щорічного спрацювання поверхневого горизонту торфу.

1. Установлено, що плантажна оранка на 55 см з приорюванням до шару 45 см торфу підстилаючої мінеральної породи товщиною 8 - 10 см та їх перемішування забезпечила істотні зміни водно-фізичних властивостей новоствореного ґрунту: щільність орного шару ґрунту підвищується на 17,9%, підорного - на 43%, питома маса відповідно - на 6,8 та 13,1%, зольність - на

16,0 - 18,2%, спостерігається тенденція до зниження вологоємності ґрунту на 20,9 і 35,1% порівняно до торфовищ за поверхневого обробітку ґрунту.

2. Дослідженнями виявлено, що приорювання до торфу підстилаючої мінеральної породи спричиняє зменшення біологічної активності створеного органомінерального ґрунту. Найінтенсивніше розкладання лляного полотна відбувається за поверхневого обробітку ґрунту та оранки на 25 - 27 см і в середньому за вегетацію на травах 9-го року вирощування становить відповідно на варіанті без внесення добрив 33,1 - 34,6%, проти 18,5% за приорювання до торфу підстилаючої мінеральної породи товщиною 8 - 10 см. Внесення повного мінерального удобрення (N60Р45К120) забезпечує підвищення розкладання лляного полотна до 10,6 - 14,2%. Інтенсивність розкладання лляного полотна з роками користування травостоєм за плантажної оранки знижується і на 8 - 9-й роки досліджень становить 20,1 - 18,5% проти 27,2 - 21,7% на травостоях 1 - 2-го років вирощування.

3. Дослідженнями встановлено, що на варіантах без добрив за поверхневого обробітку ґрунту та оранки на 25 - 27 см мінералізація торфу складає 8,7 і 9,6 т/га, а приорювання до торфу підстилаючої мінеральної породи товщиною 8 - 10 см обумовлює її зниження на 8 - 9-й роки досліджень до 7,8 т/га. Інтенсивність мінералізації органічної речовини з роками вирощування травостою знижується з 9,0 - 9,3 т/га на травостоях 1 - 2-го років та до 7,8 - 8,5 т/га на травостоях 8 - 9-го років вирощування.

4. Установлено, що найдефіцитнішим елементом живлення на осушуваних торфовищах, є калій. Щорічне його внесення під посіви багаторічних трав у дозі К120 не забезпечує істотного підвищення вмісту його обмінних форм у ґрунті. Приріст урожайності бобово-злакової травосуміші в середньому за три роки від внесених калійних добрив становить на травах 7 - 9-го років вирощування за поверхневого обробітку ґрунту майже 43%, оранки на 25 - 27 см - 45%, приорювання до торфу підстилаючої мінеральної породи товщиною 8 - 10 см -

61% і за приорювання до торфу підстилаючої мінеральної породи 16 - 18 см - 58% порівняно з варіантами без внесення добрив, а на травах 1 - 2-го років вирощування відповідно 34, 44, 34 і 45%.

5. Внесення фосфорних добрив по різному впливало на продуктивність багаторічної травосуміші. У середньому за три роки досліджень приріст урожайності від внесених фосфорних добрив на травах 1 - 2-го років вирощування за поверхневого обробітку ґрунту складає близько 19,4%, за оранки на 25 - 27 см - 27%, приорювання до торфу підстилаючої мінеральної породи товщиною 8 - 10 см - 5% і приорювання до торфу підстилаючої мінеральної породи 16 - 18 см - 11%, а на травостоях 7 - 9-го років вирощування відповідно - 6, 0, 26 і 7%, що свідчить про можливість зменшення доз внесення фосфорних добрив на старосіяних травостоях.

6. Ботанічний склад травостою істотно змінюється від способів обробітку ґрунту та тривалості вирощування багаторічних сіяних трав і удобрення. Високу частку сіяні трави займають у 1 - 2-й роки їх вирощування, де злакові складають до 67%, конюшина лучна до 22%, а несіяні злаки - 5 - 15% та різнотравя -

7 - 9%. У травостоях 7 - 9-го років вирощування конюшина лучна випала з травостою, а також значно зменшилася частка тимофіївки лучної та костриці лучної. У цей період основу травостою складала грястиця збірна (27 - 36%) та стоколос безостий (25 - 32%).

7. Найпродуктивнішою виявилась багаторічна травосуміш в 1 - 2-й роки їхнього вирощування за повного мінерального удобрення (N60Р45К120), урожайність травостою за проведення структурної меліорації торфовища становить 141,2 - 151,2 ц/га, на 7-9-й роки вирощування - 130,6 - 136,5 ц/га сухої речовини, а на неудобрених травостоях відповідно 91,9 - 103,1 та 70,2 - 72,0 ц/га. До того ж і найвищі показники якості корму мали трави 1 - 2-го років порівняно з травами 7 - 9-го років вирощування.

8. Визначено, що найбільший умовно чистий прибуток (5267 - 5276 грн/га) з рівнем рентабельності 224 - 312% і збором обмінної енергії 176,03 -

160,96 ГДЖ/га забезпечує плантажна оранка на 55 см з приорюванням до торфу підстилаючого суглинку товщиною 8 - 10 см за внесення N60Р45К120 та К120. Поглибивши оранку до 65 см за цих варіантів удобрення вихід обмінної енергії знижується відповідно на 6 - 4%, а умовно чистий прибуток на 6 - 10% за зростання собівартості кормових одиниць на 5 - 7%.

Рекомендації виробництву

1. Для збереження та підвищення родючості неглибоких (45 - 50 см) карбонатних осушуваних торфових ґрунтів Лісостепу слід проводити плантажну оранку на 55 см з приорюванням до торфу підстилаючої мінеральної породи (оглеєний легкий суглинок) товщиною 8 - 10 см, яка поліпшує водно-фізичні і поживні характеристики органомінерального ґрунту з наступним залуженням багаторічною травосумішкою у складі стоколосу безостого - 9 кг, тимофіївки лучної - 6, костриці лучної - 6 та конюшини лучної - 4 кг насіння на 1 га. Така технологія забезпечує екологічно збалансований та стабільний стан ефективного використання неглибоких торфовищ і є кінцевим заходом осушуваних меліорацій.

2. На сформованому бобово-злаковому травостої доцільно щорічно вносити повне мінеральне добриво (N30 30Р45К60 60) з наступним його перезалуженням на 7 - 9-й роки використання, що забезпечує приріст урожайності трав відносно контролю (без добрив) близько 65,0 ц/га сухої маси.

1. Слюсар І.Т. Вплив основного обробітку та удобрення торфово-глейового ґрунту на врожайність багаторічної травосумішки / І.Т. Слюсар, В.О. Сербенюк // Зб. наук. праць ННЦ «Інститут землеробства УААН» - К.: ЕКМО, 2008. - Вип. 3 - 4. - С. 3 - 7. (Особистий внесок: проводив експериментальні дослідження, обраховував результати досліджень, формував висновки - 75%).

2. Слюсар І.Т. Урожайність багаторічної травосуміші залежно від основного обробітку мілкого торфу та добрив / І.Т. Слюсар, В.О. Сербенюк // Зб. наук. праць ННЦ, Інститут землеробства УААН’’ - К., 2008. - Вип. 3 - 4. - С. 3 - 7. (Особистий внесок: узагальнював результати досліджень, формував висновки - 70%).

3. Сербенюк В.О. Вплив оструктурювання торфових ґрунтів на їх водно-фізичні та агрохімічні показники / В.О. Сербенюк // Зб. наук. праць Уманського держ. аграр. ун. Частина 1. «Агрономія». - Умань, 2008. - Вип. 67. - С. 68 - 73.

4. Сербенюк В.О. Особливості використання торфово-глейових ґрунтів / В.О. Сербенюк // , Новітні технології виробництва конкурентноспроможної продукції рослинництва’’: Мат. наук.-прак. конф. молодих вчених і спеціалістів, Інст. земл. УААН (29 - 30 листопада 2005 року). - К., 2005. - С. 9 - 10.

5. Сербенюк В.О. Урожайність багаторічних травосумішок залежно від удобрення та оструктурювання торфовищ / В.О. Сербенюк // , Енергозберігаючі технології в землеробстві за ринкових умов господарювання»: Мат. наук.-прак. конф. молодих вчених і спеціалістів (27 - 29 листопада 2006 року). - К., 2006. - С. 80 - 81.

6. Сербенюк В.О. Вплив меліоративного обробітку торфово-глейового ґрунту на його поживний режим при вирощуванні лучних трав / В.О. Сербенюк // , Інноваційний розвиток систем землеробства та агротехнологій в Україні»: Мат. наук.-практ. конф. молодих вчених і спеціалістів, Інст. земл. УААН

7. (10 - 12 грудня 2007 року). - К., 2007. - С. 3-4.

8. Слюсар І.Т. Оструктурювання неглибоких осушуваних торфовищ Лісостепу / І.Т. Слюсар, В.О. Сербенюк // Аграрна наука - виробництву: Науково-інформаційний бюлетень завершених наукових розробок. - К., 2007. - №3 (41). - 6 с. (Особистий внесок: узагальнював результати дослідже6нь, проводив випробування в господарстві - 65%)

Размещено на .ru