Вплив перфторану на функції легень, гемодинаміку та кисневий статус у післяопераційному періоді у хворих онкоторакального профілю - Автореферат

Використання нових анестетиків з чітким управлінням, а також диференційований вибір тактики анестезії та інфузійно-трансфузійної терапії у хворих онкоторакального профілю сприяють зниженню можливих ускладнень загальної анестезії, однак не вирішують проблему кисневої заборгованості. Для досягнення мети дослідження були поставлені такі завдання: Визначити зміни респіраторної функції хворих онкоторакального профілю, що формуються під впливом інфузійно-трансфузійної терапії з введенням рефортану в дозі 5 мл/кг, перфторану в дозах 1,5 мл/кг і 3 мл/кг, після оперативних втручань на легенях. Провести порівняльний аналіз впливу різних варіантів інфузійно-трансфузійної терапії на функцію зовнішнього дихання, центральну гемодинаміку і кисневий статус хворих онкоторакального профілю після оперативних втручань на легенях. У клінічному дослідженні вперше проведено оцінку впливу рефортану і перфторану як компонентів ІТТ на функцію зовнішнього дихання, кисневий статус і центральну гемодинаміку у хворих онкоторакального профілю в ранньому післяопераційному періоді з різним висхідним ступенем вентиляційної дихальної недостатності. Одноразове інтраопераційне введення перфторану (3 мл/кг) забезпечує значну редукцію вентиляційних порушень протягом 3-го тижня післяопераційного періоду у 20% хворих з передопераційним рівнем ВДН ІІ ступеня і у 36,4% хворих з передопераційним рівнем ВДН ІІІ ступеня.У першій групі (42 хворих) як компонент інтраопераційної ІТТ використовували колоїдний плазмозамінник рефортан („Berlin-Chemie”, Германія) у дозі 5 мл/кг; у другій групі (43 хворих) - плазмозамінник з функцією переносу кисню перфторан (Росія) у дозі 1,5 мл/кг; у третій (40 хворих) - перфторан у дозі 3 мл/кг. Спірографічне дослідження функціїї зовнішнього дихання у хворих, які до операції не мали вентиляційної дихальної недостатності, виявило істотне зниження рівнів ЖЄЛ, ФЖЄЛ і ОФВ1 (на 43-49%) у порівнянні з передопераційними величинами на 1 добу після операції з інтраопераційним введенням рефортану в дозі 5 мл/кг. У хворих з передопераційним рівнем ВДН І ступеня протягом 1 доби після лобектомії з введенням рефортану (5 мл/кг) спостерігалося значне поглиблення рівня респіраторних порушень: у 33,3% хворих розвинулося різке порушення функції зовнішнього дихання (ВДН ІІІ ступеня); у 66,7% хворих спостерігалася ВДН ІІ ступеня. Після введення перфторану в дозі 1,5 мл/кг на 1 добу після лобектомії спостерігалося помірне зниження ЖЄЛ, ФЖЄЛ і ОФВ1, але наступне активне відновлення спірографічної картини призводило до того, що на 7 добу після операції у більшості хворих (63,7%) спостерігалася ВДН І ступеня, а наприкінці 3 тижня у 9,1% хворих спірографічні показники відповідали нормальним значенням. Зокрема, після введення рефортану на 3 добу після операції лише у 1 хворого (10%) спостерігалася редукція порушень від ІІІ до ІІ ступеня; на 7 добу - у 3 хворих (30%).Вивчення післяопераційної динаміки показників систем гемодинаміки, зовнішнього дихання, кисневого статусу організму у хворих онкоторакального профилю дозволило обгрунтувати диференційований вибір варіанту корекції означених показників в залежності від передопераційного рівня респіраторних порушень і поліпшити результати лікування даного контингенту хворих за рахунок включення в інфузійно-трансфузійну інтенсивну терапію плазмозамінника з функцією переносу кисню перфторану в дозах 1,5 мл/кг і 3 мл/кг. У хворих, які до операції не мали вентиляційної дихальної недостатності, післяопераційна динаміка спірографічних показників після інтраопераційного використання рефортану і перфторану в досліджуваних дозах свідчить про ефективне відновлення функції зовнішнього дихання. У хворих з ВДН І і ІІ ступеня використання перфторану в дозі 1,5 мл/кг обумовлює відновлення спірографічних параметрів до передопераційного рівня на 7 добу після проведення операції. Одноразове інтраопераційне введення перфторану (3 мл/кг) забезпечує значну редукцію вентиляційних порушень протягом 3-го тижня післяопераційного періоду у 20% хворих з передопераційним рівнем ВДН ІІ ступеня і у 36,4% хворих з передопераційним рівнем ВДН ІІІ ступеня. Інтраопераційне введення перфторану в дозі 1,5 мл/кг хворим з ВДН І і ІІ ступеня супроводжувалось оптимізацією вивчених параметрів протягом післяопераційного періоду, в той час як використання рефортану не забезпечувало адекватного підтримання кисневого статусу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вивчення післяопераційної динаміки показників систем гемодинаміки, зовнішнього дихання, кисневого статусу організму у хворих онкоторакального профилю дозволило обгрунтувати диференційований вибір варіанту корекції означених показників в залежності від передопераційного рівня респіраторних порушень і поліпшити результати лікування даного контингенту хворих за рахунок включення в інфузійно-трансфузійну інтенсивну терапію плазмозамінника з функцією переносу кисню перфторану в дозах 1,5 мл/кг і 3 мл/кг.

У хворих, які до операції не мали вентиляційної дихальної недостатності, післяопераційна динаміка спірографічних показників після інтраопераційного використання рефортану і перфторану в досліджуваних дозах свідчить про ефективне відновлення функції зовнішнього дихання. У хворих з респіраторними порушеннями ІТТ із застосуванням рефортану (5 мл/кг) не забезпечує відновлення функції зовнішнього дихання протягом 3 тижнів післяопераційного періоду. У хворих з ВДН І і ІІ ступеня використання перфторану в дозі 1,5 мл/кг обумовлює відновлення спірографічних параметрів до передопераційного рівня на 7 добу після проведення операції. У хворих з передопераційним рівнем ВДН ІІ ступеня після введення перфторану (3 мл/кг) відбувається істотне покращення значень ЖЄЛ, ФЖЄЛ і ОФВ1 на 21 добу післяопераційного періоду. Одноразове інтраопераційне введення перфторану (3 мл/кг) забезпечує значну редукцію вентиляційних порушень протягом 3-го тижня післяопераційного періоду у 20% хворих з передопераційним рівнем ВДН ІІ ступеня і у 36,4% хворих з передопераційним рівнем ВДН ІІІ ступеня.

Більшість вивчених параметрів кисневого статусу хворих з непорушеною вентиляційною функцією і з ВДН І ступеня після інтраопераційного введення перфторану в досліджуваних дозах зберігали загальну динаміку, що спостерігалася після проведення ІТТ з рефортаном, але, в цілому, мали більш наближені до контрольних величин значення, що особливо чітко було виражено на 1-3 добу післяопераційного періоду. Інтраопераційне введення перфторану в дозі 1,5 мл/кг хворим з ВДН І і ІІ ступеня супроводжувалось оптимізацією вивчених параметрів протягом післяопераційного періоду, в той час як використання рефортану не забезпечувало адекватного підтримання кисневого статусу. У хворих з ВДН ІІІ ступеня після ведення перфторану в дозі 1,5 мл/кг спостерігалися істотні зміни показників кисневого статусу протягом 1 тижня після операції, однак при цьому не відбувалося суттєвого відновлення більшості параметрів до кінця 3 тижня післяопераційного періоду. Найбільш виразний ефект препарату у хворих з ВДН ІІІ ступеня виявлявся при використанні перфторану в дозі 3 мл/кг.

Вплив перфторану в дозах 3 мл/кг і 1,5 мл/кг на показники центральної гемодинаміки значною мірою перевершує ефективність ІТТ з використанням рефортану (5 мл/кг) у післяопераційному періоді і залежить від висхідного ступеня порушень вентиляційної функції легень у хворих онкоторакального профілю. Відновлення нормодинамічного типу гемодинаміки, що перешкоджає розвиткові синдрому гострого ушкодження легень, досягається протягом 1 тижня післяопераційного періоду після введення перфторану в дозі 1,5 мл/кг хворим з висхідною дихальною недостатністю I і II ступенів. У хворих з незміненими передопераційними вентиляційними показниками стан гемодинамічних параметрів у післяопераційному періоді після введення рефортану (5 мл/кг) і перфторану (1,5 мл/кг) відповідає нормодинамічному типу. У більшості хворих з висхідною дихальною недостатністю III ступеня відновлення нормодинамічного типу гемодинаміки в найближчому післяопераційному періоді не забезпечується введенням рефортану в дозі 5 мл/кг і перфторану в дозі 1,5 мл/кг та досягається після використання перфторану в дозі 3 мл/кг.

У померлих у ранньому післяопераційному періоді після пневмонектомії з інтраопераційним введенням перфторану спостерігаються компенсаторної реакції, спрямовані на підтримку респіраторної функції. У померлих після пневмонектомії, які отримували рефортан (5 мл/кг), істотні морфологічні зміни в респіраторному відділі легень реалізуються в комплексі дистрофічних, деструктивних і, значно меншою мірою, компенсаторних реакцій у структурах аерогематичного барєру.

Оптимальним методом інтраопераційної ІТТ онкоторакальних хворих без вентиляційних порушень є одноразове застосування рефортану в дозі 5 мл/кг; у хворих з ВДН І і ІІ ступеня - використання перфторану в дозі 1,5 мл/кг; у хворих з ВДН ІІІ ступеня - введення перфторану в дозі 3 мл/ кг.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для вибору компонентів інтраопераційної ІТТ при проведенні лобектомії у хворих онкоторакального профілю перед операцією необхідно проводити спірографічне вивчення стану вентиляційної функції легень. Обстеження проводиться вранці натщесерце; прийом ліків з адрено- або холінолітичною дією припиняється щонайменше за 8 годин до дослідження. Для визначення рівня вентиляційної дихальної недостатності показники спірографії оцінюються по відсотковому відношенню до належних величин.

2. Препаратами вибору післяопераційної органопротекції у онкоторакальних хворих є рефортан і перфторан.

3. У залежності від передопераційного стану респіраторної функції онкоторакальних хворих необхідно забезпечити одноразове інтраопераційне введення таких компонентів ІТТ: а) у хворих без вентиляційних порушень - рефортан у дозі 5 мл/кг (внутрішньовенно зі швидкістю 3 мл/хвил). б) у хворих з ВДН І або ІІ ступенів - перфторан у дозі 1,5 мл/кг (внутрішньовенно зі швидкістю 1 мл/хвил). в) у хворих з ВДН ІІІ ступеня - перфторан у дозі 3 мл/кг (внутрішньовенно зі швидкістю 2 мл/хвил).

Клигуненко О.М., Новіков С.П. Вплив перфторану на центральну гемодинаміку та обмін кисню у хворих онкоторакального профілю з вираженою дихальною недостатністю // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія.- 2004.- №2 (д).- С.462-463. Автором проведено порівняльний аналіз ефективності рефортану і перфторану при проведенні інтраопераційної ІТТ у хворих з ВДН ІІІ ступеня.

Клигуненко О.М., Новіков С.П. Стан центральної гемодинаміки у хворих на рак легень в післяопераційному періоді в залежності від компонентності інфузійно-трансфузійної терапії та висхідного ступеня вентиляційної дихальної недостатності // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія.- 2005.- №3.- С.2-9. Автором особисто проведено клінічне дослідження інтраопераційного використання рефортану і перфторану в онкоторакальних хворих.

Клигуненко О.М., Новіков С.П. Порівняльна оцінка впливу рефортану і перфторану на функцію зовнішнього дихання у хворих онкоторакального профілю з вентиляційною дихальною недостатністю ІІ та ІІІ ступенів // Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О.Можаєва.- 2005.- Т.6, №2.- С.38-42. Автором проведено інтенсивну терапію хворих, статистичну обробку результатів клінічного та інструментального обстеження.

Новіков С.П. Післяопераційні зміни показників кисневого статусу онкохірургічних хворих підвпливом інфузійно-трансфузійної терапії з використанням рефортану і перфторану // Онкологія.- 2005.- №3.- С.242-245.

Новіков С.П. Післяопераційна динаміка респіраторної функції онкохірургічних хворих з помірними вентиляційними порушеннями під впливом рефортану і перфторану // Вісник проблем біології і медицини.- 2005.- №3.- С.93-97.

Новиков С.П., Клигуненко Е.Н., Чебанов К.О. Влияние перфторана на центральную гемодинамику в послеоперационном периоде у больных онкоторакального профиля // Материалы ХІІІ Международной конференции “Перфторуглеродные соединения в медицине и биологии”.- Пущино, 2004.- С.92-93. Автором особисто проведено інтенсивну терапію хворих, статистичну обробку та порівняльний аналіз результатів обстеження.

Клигуненко Е.Н., Новиков С.П. Влияние перфторана и рефортана на показатели центральной гемодинамики и кислородного статуса у больных онкоторакального профиля с различной исходной степенью дыхательной недостаточности // Труды Российской научной конференции „Перфторуглеродные соединения в экспериментальной и клинической медицине”.- Санкт-Петербург, 2004.- С.51-53. Автором особисто проведено ІТТ з інтраопераційним введенням рефортану і перфторану, проведено порівняльний аналіз отриманих результатів.

Новіков С.П. Стан респіраторного відділу легень у померлих після проведення пневмонектомії з інтраопераційним використанням перфторану і рефортану // Матеріали ІІ Всеукраїнської морфологічної наукової конференції „Карповські читання”.- Дніпропетровськ, 2005.- С.49-51.

Винаходи: Деклараційний патент на винахід № 59109 А, МКИ А61В5/02. Спосіб визначення стереометричних характеристик ультраструктур клітин; Заявл. 23.01.2003; Опубл. 15.08.2003, Бюл. №8.- 4 с.

Деклараційний патент на винахід № 69727 А, МКИ А61В5/02. Спосіб визначення ступеня лізосомальної активності біологічної тканини; Заявл. 25.11.2003; Опубл. 15.09.2004, Бюл. №9.- 4 с.