Іноземне перестрахування як основа фінансової надійності страховика. Процеси перестрахування страхових ризиків вітчизняних страховиків в ЗАТ Українська акціонерна страхова компанія "АСКА"; оптимізація структури перестрахування в страховому портфелі.
Аннотация к работе
Виникнення перестрахування як системи перерозподілу страхових ризиків і збитків було історично обумовлене розвитком світового господарства, появою нових обєктів страхування та пошуком страховиками нових форм і методів їх страхового захисту на якісно новій фінасовій основі. Перестрахування забезпечує фінансову надійність функціонування страхових компаній, динамічний розвиток національного страхового ринку, збільшення його місткості. Застосування можливостей перестрахування є вкрай необхідним для молодих і малопотужних страхових ринків країн з перехідною економікою, у тому числі і України. Історично склалося так, що перші операції з перестрахування почали здійнюватися вітчизняними страховими компаніями лише з початку 90-х років ХХ століття. За умов державної монополії у сфері страхування, перестрахування всередині країни для забезпечення фінансової стійкості страхових компаній не використовувалося.Результати досліджень Держфінпослуг у 2003 році показали, що не більше 2% сум, виведених через перестрахування, повертаються в Україну у вигляді страхових виплат. Близько 80% коштів було переказано до нестрахових організацій країн Балтії, які навіть не мають ліцензій на право займатися страхуванням та перестрахуванням і не перебувають під наглядом у своїх країнах [49]. У 2004 р. в Україні розпочалася кампанія боротьби з незаконним виведенням капіталів за кордон через перестрахування. Затверджено постанову №24 «Про затвердження Порядку й вимог до здійснення перестрахування в страховика (перестраховика) - нерезидента», якою посилено контроль за перестрахуванням нерезидентами українських страховиків [5]. Крім того, постанова зобовязує страховиків протягом 10 днів повідомляти Держфінпослуг про укладання договору перестрахування з компанією-нерезидентом.Усі перевищення встановленої межі відповідальності повинні обовязково перестраховуватися страховиком в інших страховиків. Передаючи частину взятого на себе ризику іншим страховикам (перестрахувальникам), перший страховик (перестрахувальник) продовжує відповідати перед його страхувальником в обсязі всього прийнятого ним ризику, але при цьому набуває право вимоги до його перестрахувальників в обсязі перестрахованих у них ризиків (зобовязань). З одному боку, страховик може підвищити тарифи, посилити відбір договорів страхування, відмовляючи в страхуванні клієнтам, що характеризуються високою ймовірністю виникнення збитків по страховому полісі. Головна мета формування страхового портфеля складається в досягненні оптимального сполучення між ризиком і доходом для страховика. Головними параметрами страхового портфеля є величина, структура, динамічність, однорідність, розсіювання середньої страхової суми, а також прибутковість і ризик Формує портфель андеррайтер - висококваліфікований фахівець в області страхування (перестрахування), що має владні повноваження від керівництва страхових кампаній приймати на страхування (перестрахування) запропоновані страхові ризики й відповідає за формування страхового (перестрахувального) портфеля.Завдяки структурним перебудовам у світовому господарстві, значного розвитку науково-технічного прогресу перестрахування в процесі генезису виокремилося в самостійну сферу страхової діяльності, забезпечуючи інтенсивний і широкомаштабний перерозподіл страхового капіталу і ризиків в рамках міжнародного страхового ринку. У звязку з цим розкрито економічну сутність перестрахування в сучасних умовах розвитку страхового ринку, доведено шляхом порівняння зі співстрахуванням переваги перестрахування як універсального методу забезпечення фінансової стійкості страхових операцій для вітчизняних страховиків. Правильне комбінування тих чи інших форм і видів договорів перестрахування дозволить страховикам уникнути багатьох недоліків в страховій діяльності. Ці проблеми, як показали результати аналізу в дипломному дослідженні, пояснюються наступними недоліками системи перестрахування в Україні: 1. Закон України «Про страхування» визначає перестрахування, як «страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обовязків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований».Звіти про фінансові результати діяльності УАСК «АСКА» за 2004-2007 роким. Київ _____________ 2007 р.
Українська акціонерна страхова компанія АСКА, в особі Голови Правління, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та в особі, що діє на підставі, з іншої сторони (надалі - Сторони), уклали даний Договір про співпрацю в галузі факультативного перестрахування (ретроцесії) (далі - Договір) про наступне:1.4 В договорах факультативного перестрахування (ретроцесії) та в інших документах, що відносяться до факультативного перестрахування (ретроцесії) Сторони прийшли до згоди про наступне єдине тлумачення вживаних термінів і визначень: Перестрахування (Цесія) - страхування Страховиком (Цедентом)
План
ЗМІСТ
ВСТУП
Розділ 1. Іноземне перестрахування як одна з основ фінансової надійності страховика
1.1 Теоретичні засади перестрахування
1.2 Стан та тенденції світового ринку перестрахування
1.3 Сучасний стан іноземного перестрахування в Україні
Розділ 2. Вплив перестрахування на платоспроможність страхової компанії ЗАТ «УАСК АСКА»
2.1 Характеристика діяльності ЗАТ «УАСК АСКА»
2.2 Аналіз забезпечення платоспроможності ЗАТ «УАСК АСКА» в 2004-2007 рр.
2.3 Економетричне моделювання впливу перестрахування на рівень платоспроможності ЗАТ "УАСК АСКА в програмі 2004-2007 рр.
Розділ 3. Розвиток іноземного перестрахування як важіль забезпечення фінансової стійкості страхових компаній в Україні
3.1 Ефективність заходів по декріміналізації процесів іноземного перестрахування в Україні як основа розвитку реального іноземного перестрахування в Україні
3.2 Оптимізація складу та структури перестрахування страхового портфеля як ефективний захід підвищення платоспроможності страхової компанії
3.3 Оптимізація частки та структури власного утримання як основа забезпечення платоспроможності страховика
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Вывод
Проведене дипломне дослідження дозволило зробити ряд висновків теоретико-методологічного і науково-практичного характеру, зокрема: 1. Еволюція міжнародного страхового ринку призвела до появи перестрахування як нової, вищої форми організації страхового захисту на якісно новій фінансовій основі у порівнянні зі страхуванням. Завдяки структурним перебудовам у світовому господарстві, значного розвитку науково-технічного прогресу перестрахування в процесі генезису виокремилося в самостійну сферу страхової діяльності, забезпечуючи інтенсивний і широкомаштабний перерозподіл страхового капіталу і ризиків в рамках міжнародного страхового ринку. У звязку з цим розкрито економічну сутність перестрахування в сучасних умовах розвитку страхового ринку, доведено шляхом порівняння зі співстрахуванням переваги перестрахування як універсального методу забезпечення фінансової стійкості страхових операцій для вітчизняних страховиків. Впорядковано категорійно-понятійний апарат, використовуваний вітчизняними страховиками.
2. Встановлено, що визначення перестрахування у вітчизняному законодавстві не враховує відносини по вторинному перерозподілу ризиків, яке лежить в основі перестрахування.
3. Проведене дослідження сучасного стану перестрахування в Україні доводить, що перестраховувальна діяльність в країні є невід”ємним сегментом страхового ринку. Найбільше вітчизняні страховики застосовують перестраховувальні операції в майновому страхуванні та страхуванні відповідальності, що в цілому відображає загальні тенденції страхового ринку. За результатами дослідження зроблено висновок, що саме перестраховики-нерезиденти сплачують більшу частку всіх виплат за договорами перестрахування в порівнянні з вітчизняними перестраховиками, що свідчить про накопичення певного досвіду в країні в проведенні перестраховувальних операцій. Але водночас така тенденція є і доказом необхідності вітчизняними страховиками передавати великі ризики за кордон, що пояснюється недостатньою місткістю страхового ринку України.
4. В зарубіжній практиці облігаторне перестрахування застосовується частіше, але в Україні переважають факультативні пропорційні договори, хоча останнім часом дуже активно впроваджується облігаторне непропорційне перестрахування. Встановлено, що використання тих чи інших договорів перестрахування завжди повинно визначатись потребами страховика (цедента) і характерними ознаками, специфікою обєктів перестрахування. Правильне комбінування тих чи інших форм і видів договорів перестрахування дозволить страховикам уникнути багатьох недоліків в страховій діяльності.
Основними проблемами іноземного перестрахування на вітчизняному ринку є: 1) невеликі обсяги власних коштів страхових компаній України і, відповідно, незначні перестрахувальні ємності. Звідси виникає неможливість прийому на власне утримання значних обсягів відповідальності з-за кордону і необхідність використання ретроцесії у нерезидентів. Все це зменшує капіталізацію українського ринку та породжує кумуляцію ризику на ньому;
2) значне превалювання вихідного іноземного перестрахування над вхідним, що означає відтік валюти за кордон та інвестуванні іноземних економік;
3) наявність «транспортних схем», коли перестрахування використовують як можливість переводити гроші за кордон з мінімальними операційними витратами. Будучи непричетними до класичного перестрахування, вони допомагають перестрахувальникам підвищувати фінансовий результат, але сприяють витоку коштів за кордон;
4) превалювання вхідного перестрахування в формі факультативних договорів, що характеризує недовіру іноземних партнерів до стабільності державної політики України в галузі перестрахування;
5) існування фронтуючих перестрахових компаній (лідер СК «Лемма»). По суті, вони виконують функції агентів, передаючи в перестрахування до 90 % і більше премії. Безумовно, такі операції важко назвати перестрахуванням і не зрозумілі нашим іноземним партнерам;
6) здійснення прийому ризиків переважно від страхових компаній з Росії та країн СНД, що знову ж таки характеризує недовіру іноземних перестрахувальників до української системи перестрахування і становить під сумнів можливість її інтегрування до міжнародного ринку перестрахування;
7) пріоритетом розвитку вихідного іноземного перестрахування в Україні є перестрахування життя, що складає 95% загального рівня перестрахування цього ризику.
Ці проблеми, як показали результати аналізу в дипломному дослідженні, пояснюються наступними недоліками системи перестрахування в Україні: 1. Перестрахувальна діяльність в Україні, як вид діяльності, не до кінця визначена і врегульована законодавчо. Закон України «Про страхування» визначає перестрахування, як «страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обовязків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований».
Питання відшкодування збитків у перестрахуванні, питання ретроцесії, стосунків між ретроцедентом і ретроцесіонарієм і т.д. залишаються не визначеними законом і діють на основі звичаєвого та договірного права.
2. Перестрахуванням в Україні займаються всі субєкти страхового ринку, які отримали ліцензію на той чи інший вид страхування. Такий підхід породив невиправдану ніякими економічними законами взаємність, демпінгові страхові та перестрахувальні тарифи, відсутність єдиних стандартів і вимог до договорів перестрахування. 3. Перестрахувальна діяльність в Україні не визначена законом як окремий вид діяльності і не ліцензована. Тобто, в державі практично не існує законодавчого середовища для роботи професійної перестрахувальної компанії з відповідною ліцензією. В країнах ЄС ліцензування на перестрахувальну діяльність ввели ще з 1 січня 2005 року, тому про розвиток вхідного іноземного перестрахування з цих країн в нашій державі не може бути й мови.
Таким чином, розумний підхід до диверсифікації ризиків має наступний вигляд: великі ризики потрібно виводити за межі України, оскільки серйозний збиток на великому підприємстві може спричинити дестабілізацію вітчизняного страхового ринку. З іншого боку невеликі й середні обєкти варто розміщувати у перестрахування в українських перестраховиків, що дозволить утримати відтік грошей за кордон і буде працювати на економіку країни.
Можна виділити 7 напрямків сучасного розвитку реального(класичного) іноземного перестрахування в Україні: 1) Перестрахування авіаційних ризиків, організація яких висуває підвищені вимоги до надійності перестраховиків. Це пояснюється і значними лімітами відповідальності і наявністю міжнародної складової авіаційного бізнесу. Авіаційне перестрахування здійснюється переважно через перестрахувальних брокерів «Ллойдс»
2) «Зелена карта». З 1 січня 2005 року Україна стала повноправним членом договору «Зелена карта» - системи міжнародного страхування цивільної відповідальності власників автомобільного транспорту в Європі. 3) Перестрахування морських ризиків. Взяти на себе відповідальність за цей ризик не може дозволити собі жодна вітчизняна страхова компанія як з точки зору фінансових можливостей та безпеки компанії, так і з точки зору міжнародних вимог і стандартів відносно перестрахування подібних договорів.
4) Перестрахування промислових ризиків. Цей вид страхування потребує від страховиків високого професіоналізму, серйозного андерайтингу та надійного перестрахування, тому досі занчною частиною перестраховується за кордоном.
5) «Автокаско» - це найзбитковіший вид страхування і потребує значної диверсифікації, а це означає, що акумулювати цей ризик на вітчизняному ринку не варто.
6) Перестрахування вантажів. Україна - держава в центрі Європи, обсяги перевезення та вартість вантажобагажу великі, тому потребують перестрахування. Треба відзначити, що в цьому різновиді перестрахування Україна може і повинна конкурувати з іноземними перестраховиками з прийняття ризику на страхування.
7) Перестрахування відповідальності перед третіми особами як обовязкова (15 видів), так і добровільна (4 вида) форми. Не всі страхові і, тим паче, перестрахові компанії України мають повний набір ліцензій з обовязкових видів страхування відповідальності, тому коло потенційних перестраховиків звужується, відбувається кумуляція ризиків в Україні. Як наслідок - необхідність перестрахування у нерезидентів.
Дослідження показали, що у 2006 - 2007 роках види страхування в Україні за якими частка перестрахування у перестраховиків-нерезидентів становила більше 20% від валових премій, отриманих за такими видами страхування, розподілились наступним чином: - страхування повітряного транспорту - 26,95% (2006) та 21,57%(2007), - страхування водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту) - 40,80%(2006) та 23,8%(2007), - страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника) - 24,77%(2006) та 36,9%(2007), - страхування відповідальності власників повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізника) - 47,72% (2006) та 90,1%(2007), - страхування відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника) - 51,48%(2006) та 38,02%(2007), - обов‘язкове авіаційне страхування цивільної авіації - 57,15%(2006) та 68,38%(2007), - обов‘язкове страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту - 54,20%(2006) та 49,5%(2007).
Багаторічний досвід роботи дозволив створити ЗАТ УАСК «АСКА» одну з найбільш надійних, ємних і ефективних перестрахувальних програм в Україні: 1. Майновий портфель
Уже пятий рік відновляється договір облігаторного пропорційного перестрахування вогневих і супутніх ризиків з Mu№ich Re (рейтинг Sta№dard& Poors A ). У договорі 2008 р. облігаторна ємність перестрахувального захисту складає 10 млн дол. США. Додаткові класи бізнесу, включаючи перерви у виробництві, - 4 млн. дол. США, а також ризики страйків.
Відпрацьовано факультативну перестрахувальну програму з ємністю 200 млн. дол. США і вище на рейтинговому закордонному перестрахувальному ринку.
2. Технічні ризики
На 2008 рік з Mu№ich Re укладений облігаторний договір з ємністю 5,6 млн дол. США по наступних видах: - страхування електронного устаткування (Electro№ic Equipme№t);
- страхування промислових машин і технологічного устаткування від поломок (Machi№ery);
- страхування будівельного підприємця від усіх ризиків (Со№tractors All Risks);
- страхування монтажних робіт від усіх ризиків (Erectio№All Risks);
- страхування будівельних машин і устаткування (Co№tractors Pla№t Machi№ery).
3. Моторний портфель
Облігаторний непропорційний захист по катастрофі від стихійних лих для автотранспорту з лімітом - 2 млн дол. США. Перестрахувальник лідер - SCOR, (рейтинг Sta№dard&Poors BBB )
4. Вантажі
Облігаторний пропорційний договір ємністю 1 млн дол. США (перестрахувальник САТ «Інгосстрах» рейтинг BB Sta№dard&Poors).
Відпрацьована факультативна програма з ємністю до 10 млн дол. США за участю російських і німецького перестрахувальних ринків.
5. «Зелена карта»
Облігаторне перестрахування на базі эксцедента збитку понад 200 тис. євро з нелімітованою відповідальністю. Перестрахувальник лідер: Mu№ich Re. Додаткове покриття пріоритету (Перестрахувальники: BALVA - эксцедент збитку понад 100 тис. євро.).
Проведене в дипломному досліджені чисельне компютерне моделювання показало, що за рахунок перестрахування коефіцієнт запасу платоспроможності в УАСК «АСКА» зріс: у 2004 році з рівня 2,804 до рівня 3,620 (рівень вихідного перестрахування - 45,1%, частка іноземного перестрахування в вихідному авіаційному перестрахуванні - 89,2% );
у 2005 році з рівня 3,884 до рівня 4,547 (рівень вихідного перестрахування - 29,17%, частка іноземного перестрахування в вихідному авіаційному перестрахуванні - 77,6%);
у 2006 році з рівня 3,955 до рівня 4,668 (рівень вихідного перестрахування - 30,56%, частка іноземного перестрахування в вихідному авіаційному перестрахуванні - 85,4%);
у 2007 році з рівня 3,586 до рівня 4,361 (рівень вихідного перестрахування - 35,55%, частка іноземного перестрахування в вихідному авіаційному перестрахуванні - 81,4%);
Таким чином, для політики перестрахування УАСК «АСКА» (рівень вихідного перестрахування 30-35%) коефіцієнт запасу платоспроможності за рахунок перестрахування зростає в середньому в 1,2 рази.
В той же час, як показали результати кореляційно-регресійного аналізу результатів діяльності у 2004 -2007 роках при підвищенні рівня перестрахування в УАСК «АСКА» запас коефіцієнту платоспроможності знижується. Тобто спільний аналіз свідчить про доцільність оптимізації рівня перестраххування, оскільки підвищення рівня перестрахування веде до зростання 50% норми суми перестрахування в нормативному запасі платоспроможності та знижує коефіцієнт запасу платоспроможності.
В рекомендаційному розділі 3 дипломної роботи проведена розробка пропозицій з розвитку іноземного перестрахування як важелю забезпечення фінансової стійкості страхових компаній в Україні: 1. Аналіз ефективності заходів декриміналізації іноземного перестрахування в Україні.
Як показали результати аналізу, впровадження декриміналізаційних заходів Держфінпослуг на ринку іноземного перестрахування привело до того, що при рівні перестрахування у валових преміях в Україні в 2004 р. 60%, з яких 35% перестраховувалися у іноземних страховиків, з 2005 року в Україні розпочалися процеси: різкого зниження іноземного перестрахування з 35% валових премій у 2004 році до 4-5% у 2006 -2008 роках ( результати боротьби з фіктивним перестрахуванням - переведенням валюти за кордон);
одночасного поступового зниження рівня вітчизняного перестрахування з рівня 50% валових премій у 2005 році до рівня 31% у 2007 році (боротьба з податковими мінімізаторами в сфері перестрахування).
При цьому рівень перестрахування у резидентів, закономірно, зростав, хоча в цілому на ринку частка перестрахування у валових преміях знижувалася через зменшення операцій з основним капіталом. У 2003-2004 роках близько 80% обсягів перестрахування скеровувалось до країн Балтії. У 2005 році обсяги перестрахування за кордоном різко впали, оскільки канал закрився.
2. Методологія оптимізації складу та структури перестрахування в страховому портфелі.
Як показава проведений аналіз страхового портфелю УАСК «АСКА»: 1) За обсягами залучених страхових премій у 2006 -2007 роках страховий портфель має 3 основні складові: - страхування майна (питома вага 25,5% у 2006 році, яка зростає до 28,5% у 2007 році);
- страхування АВТОКАСКО (питома вага 28,1% у 2006 році, яка зростає до 31,3% у 2007 році); - страхування вогневих ризиків (питома вага 27,6% у 2006 році, яка дещо знижується до рівня 25,0% у 2007 році).
2) Рівень перестрахування основних складових валових ризиків у 2006 -2007 роках в страховому портфелі становить: - страхування майна ( 55,6% у 2006 році, який знижується до 46,2% у 2007 році);
- страхування АВТОКАСКО ( 12,5% у 2006 році, який знижується до 12,1% у 2007 році);
- страхування вогневих ризиків (питома вага 46,8% у 2006 році, який зростає до рівня 54,1% у 2007 році).
3) Рівень доходності основних складових валових ризиків у 2006 -2007 роках в страховому портфелі становить: - страхування майна ( питома вага 33,5% у 2006 році від загального доходу страхової компані та питома вага 326,3% від загального доходу страхової компанії у 2007 році);
- страхування АВТОКАСКО (питома вага 15,4% у 2006 році від загального доходу страхової компані та питома вага 152,0% від доходу у 2007 році);
- страхування вогневих ризиків (питома вага 30,5% у 2006 році від загального доходу страхової компані та питома вага збитку - 513,1% від загального доходу страхової компанії у 2007 році).
Таким чином, андеррайтери у 2007 році здійснили значну помилку у прогнозуванні ризиків вогняного страхування, що практично поставило компанію УАСК «АСКА» на межу безприбуткової роботи за 2007 рік.
3. Методологія оптимізації рівня власного утримання як основи забезпечення платоспроможності страховика.
Як показав проведений аналіз для умов УАСК «АСКА»: у 2006 році чисті страхові доходи від страхування майнових ризиків та вогневих ризиків принесли найбільш питомі частки доходу, але андеррайтери компанії перестрахували найбільші частки залучених валових премій по цим видам страхування;
в той же час андеррайтери залишили на власному утриманні більше 37,0% валових премій страхування АВТОКАСКО, але це принесло тільки 15,6% питомого валового чистого доходу.
Як показав аналіз , спираючись на досвід та результати 2006 року: у 2007 році чисті страхові доходи від страхування майнових ризиків та страхування АВТОКАСКО повністю погашені величезними збитками від вогневих ризиків;
в той же час андеррайтери залишили на власному утриманні більше 48,0% валових премій страхування АВТОКАСКО, але це принесло тільки 12,6% питомого валового чистого доходу.
Таким чином, проведений аналіз показує, що в дослідженній УАСК «АСКА» аналітично-прогнозна робота андеррайтингу знаходиться на низькому рівні, а рівні власного утримання є заниженими та неоптимальними, враховуючи виявлений в розділі 2 дипломної роботи завищений рівень коефіцієнта фактичної платоспроможності над нормативним рівнем.
Тобто, керівництву УАСК «АСКА» для підвищення платоспроможності потрібно: розмістити страхові ризики АВТОКАСКО у перестраховиків - нерезидентів на базі облігаторного договору;
підняти страхові тарифи вогняних ризиків та розмістити їх основну частину у перестраховиків на базі ексцедентного непропорційного договору, тобто залучити до участі перестраховиків-нерезидентів тільки за умови перевищення рівня власного утримання;
страхові майнові ризики максимально залишити на власному утриманні.
Практична та наукова цінність отриманих результатів дипломного дослідження полягає в систематизації даних по іноземному перестрахуванню ризиків страховими компаніями України в умовах відсутності спеціального законодавства в Україні по перестрахуванню і відсутності професійних перестраховиків в Україні та виявлені етапів: - різкого нарощування рівня іноземного перестрахування в 2000 - 2003 роках, як процесу використання перестрахування в якості кримінального інструменту «псевдоперестрахування», прикриваючого нелегальне переміщення та відмивання «брудної валюти» валюти за кордоном;
- різкого падіння рівня іноземного перестрахування після введення ліцензування договорів в Держфінпослуг та Держфінмоніторинг з перестрахувальниками-нерезидентами з 2004 року;
- різкого зростання рівня внутрішнього перестрахування між страховими компаніями України у 2005 - 2008 роках, як схем податкової мінімізації податку на страхові доходи;
- різкої зміни пріоритетів важливості іноземного перестрахування ризиків для страховиків України з моменту вступу України в СОТ у 2008 році та допущення конкурентоспроможних іноземних страховиків до страхування в особливо ємних галузях авіаційного, космічного та морського страхування в Україні з можливим витісненням з цих галузей вітчизняних страховиків.
Висновки щодо проведеного аналізу іноземного перестрахування в Україні: 1) українські страховики все менше прагнуть перестраховувати ризики за кордоном, де-факто це перший сигнал, який демонструє зниження схемності ринку та стійкої тенденції класичного перестрахування;
2) сьогодні в Україні вихідне іноземне перестрахування розвинуте значно більше ніж вхідне, а це означає, що вітчизняна економіка недоотримує фінансових надходжень, в тому числі в іноземній валюті.
Рекомендації страховим компаніям України в сучасних умовах мінімізації іноземного перестрахування по причині високих вхідних барєрів у світових перестраховиків - нерезидентів: - в результаті проведеного дослідження оптимальною та перспективою формою іноземного перестрахування для страховиків України визначено облігаторні непропорційні договори з ексцедентом збитку: - в цьому випадку підключення фінансової міці перестраховика здійснюється тільки при рівнях збитків, які перевищують рівень власного страхового утримання страховика України, що є вигідними умовами для перестраховика-нерезидента, оскільки рівень власного утримання страховика України для нього працює в якості франшизи, до рівня якої в нього немає відповідальності.
Список литературы
1. Закон України «Про страхування» (Законом України від 4 жовтня 2001 року №2745-III цей Закон викладено у новій редакції) // із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 28 грудня 2007 року №107-VI
2. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Вводиться в дію Постановою Верховної Ради України від 28 грудня 1994 року №335/94-ВР) // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 19 грудня 2006 року №489-V
3. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від №959 // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 19 грудня 2006 року №489-V
4. Указ Президента України Про Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України // від 4 квітня 2003 року №292/2003 ( Із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 5 березня 2004 року №280/2004)
5. «Про затвердження Порядку та вимог щодо здійснення перестрахування у страховика (перестраховика) нерезидента» // Кабінет Міністрів України, Постанова від 4 лютого 2004 р. №124
6. «Про затвердження форми декларації страховика про операції з перестрахування» // Кабінет Міністрів України, Постанова від 13 червня 2002 р. №821
7. «Про затвердження Порядку складання та подання декларації страховика про операції з перестрахування» // Наказ Міністерства фінансів України від 25 липня 2002 року №582
8. «Про затвердження Порядку підтвердження перестраховими брокерами здійснення за їхньою участю перестрахування у перестраховика-нерезидента, рейтинг фінансової надійності (стійкості) якого відповідає встановленим вимогам» // Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 1 лютого 2007 року №6763
9. «Про затвердження Вимог до рейтингів фінансової надійності (стійкості) страховиків та перестраховиків-нерезидентів» // Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 3 грудня 2004 року №2885
10. «Про затвердження Порядку погодження в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України договорів перестрахування з перестраховиками-нерезидентами для перерахування (купівлі) іноземної валюти страховиками-резидентами та страховими (перестраховими) брокерами-резидентами» // Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 3 червня 2005 року №4123
11. «Про застосування іноземної валюти в страховій діяльності» // Постанова Правління Національного банку України від 11 квітня 2000 року №135 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України від 29 вересня 2006 року №381)
12. «Про затвердження Порядку надання страховиками (цедентами, перестрахувальниками) інформації про укладені договори перестрахування із страховиками (перестраховиками) нерезидентами до Держфінпослуг» // Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 4 червня 2004 року №914
13. Про затвердження Ліцензійних умов провадження страхової діяльності // Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 року №40 ( Із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженнями Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України станом від від 17 січня 2008 року №71)
14. Про затвердження Правил формування, обліку та розміщення страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя// Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17 грудня 2004 року №3104 (Із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженнями Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України станом від 30 листопада 2007 року №8316)
15. Про затвердження Рекомендацій щодо аналізу діяльності страховиків // Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17.03.2005 р. №3755
16. Про затвердження Порядку складання звітних даних страховиків // Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 3 лютого 2004 року №39
17. Вимоги до рейтингів фінансової надійності (стійкості) страховиків та перестраховиків-нерезидентів // Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 23 грудня 2004р. № 1627/10226
19. Базилевич В.Д. Страхова справа. - 3 вид., перероб. і доп. К.: Товариство «Знання», КОО, 2003 р. - 250 с.
20. Волошина А. Прозрачность и перспективность украинского рынка перестрахования // ПК "VAB RE", Журнал "Страхова справа" №1(21)2006 // FORI№SURER.com
21. Волошина А. Поява в Україні професійних перестраховиків - закономірність // Журнал "Страхова справа" №2(18)2005 // FORI№SURER.com
22. Голубев С.Д., Черная Л.А., Шарафутдинова Н.Е. Оптимизация состава страхового портфеля с учетом платы за перестраховочные услуги в условиях пауссоновского распределения числа страховых событий // Страховое дело, 2005. - №4. - с.45-51 (начало), №5. - с. 44-51 (окончание)
23. Горбач Л.М. Страхова справа: Навчальний посібник. - 2-ге вид., виправлене. - К: Конкорд, 2003. - 252 с.
24. Інформація про стан і розвиток страхового ринку України за 2004 рік // Статистичний бюлетень Держфінпослуг України, 2005 рік, 25. Інформація про стан і розвиток страхового ринку України за 2005 рік // Статистичний бюлетень Держфінпослуг України, 2006 рік, 26. Інформація про стан і розвиток страхового ринку України за 2006 рік // Статистичний бюлетень Держфінпослуг України, 2007 рік, 27. Інформація про стан і розвиток страхового ринку України за 2004, 2005, 2006 рр.
28. Інформація про стан і розвиток страхового ринку України за 2007 рік // Статистичний бюлетень Держфінпослуг України, 2008 рік, 29. Кривицька Ю. Співстрахування та перестрахування в Україні // “Юридична газета”, №5, 2006
30. Макаренко Н.Л., Косаренко Н.Н. Страховое дело/ Серия «Высшее образование». - М.: Национальный институт бизнеса. Ростов-на-Дону: Изд-во «Феникс», 2003. - 608 с.
32. Міжнародне страхування: Навчальний посібник./ під ред. Внукової Н.М. - К.:Центр навчальної літератури, 2006. - 504 с.
33. Мних М.В. Перестрахування. - К.: Видавництво: Знання України, 2006. - 96 с.
34. Осадець С.С. «Страхування»; Вид. 2-ге, переробл. і доповнене - К - КНЕУ, 2002 . - 599 с.
35. Основы страховой деятельности: Учебник / Отв. Ред. Проф. Т.А. Федорова. . М.: Издательство БЕК, 1999. - 776 с.
36. Охріменко О.О. Страховий захист: менеджмент, маркетинг, економіка безпеки (туристське підприємництво): Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів/ О.О. Охріменко. - К.: Міжнар. агенція "BEEZO№e", 2005. - 416 с.
37. Палійчук Д., Палійчук М., Толстенко О. Страхування та перестрахування - досвід застосування франшизи від величини збитку // Страхова справа, 2007. - №2. - с. 20-27
38. Паращак О., Завгородня Ю. Огляд світового ринку перестрахування у 2004 фінансовому році // Журнал "Страхова справа" №3(19)2005
39. Плиса В.Й. Страхування: Навчальний посібник/ В.Й. Плиса. - К.: Каравела, 2005. - 392 с.
40. Страхование и перестрахование - опыт применения франшизи от величины убытка - Палийчук Д.И., Толстенко О.Ю., СОСДО «Гарантия», Палейчук М.Д., Страховой Дом «АКТОН» по заказу журнала "Страхова справа" №2(26)2007
41. Страхування: теорія та практика: Навчально-методичний посібник / Внукова Н.М., Успаленко В.І., Временко Л.В. та ін.; За заг.ред.проф. Внукової Н.М. - Харків: Бурун Книга, 2004. - 376с.
42. Суслов В.І. Регулювання ринку перестрахування в Україні // Матеріали семінару “Киівська весна 2006”, 17 травня 2006 року, м.Київ
43. Татаріна Т.В. Перестрахування і співстрахування // Страхування: Підручник / Керівник авт.колективу і наук.ред. С.С.Осадець. - Вид.2-ге, перероб. і доп.- К.: КНЕУ, 2002.- С. 428 - 446. - 0,8 д.а.
44.Татаріна Т.В. Перестрахування і співстрахування // Страхування: навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. /О.О. Гаманкова, Т.М. Артюх, С.В. Горянська та ін.; За заг.ред. О.О. Гаманкової. - К.: КНЕУ, 2000. - С.76-83. - 0,3 д.а.
45.Татаріна Т.В. Управління перестраховувальними операціями // Магістерські програми. Фінанси: “Програма страховий менеджмент”. 2001/02 навч.рік Ч.ІІ. Під керівництвом д-ра екон.наук, проф.Осадця С.С..- К.: КНЕУ, 2001.-С.42 - 61.-0,8 д.а.
46. Татаріна Т.В. Державне регулювання перестраховувальної діяльності // Вісник Тернопільської академії народного господарства.- Тернопіль:Економічна думка, 2001.- №15. - С.75-76.- 0,1 д.а.
47. Татаріна Т.В. Особливості перестрахування ризиків у нерезидентів // Вісник Тернопільської академії народного господарства.-Тернопіль:Економічна думка, 2002. - №1.- С. 67-72.- 0,3 д.а. 48. Теория и практика страхования. Учебное пососбие / Под общ.ред.проф. Турбиной К.Э. - М.: Антил, 2003. - 704 с.
49. Типології легалізації злочинних коштів в Україні у 2004-2005 роках // затверджені наказом Державного комітету фінансового моніторингу України від 27.12.2005 р. №249
50. Ткаченко Н. Оптимізація параметрів перестрахування // Вісник Тернопільського державного економічного університету, 2007. - №4. - с.52-64
51. Тринчук В. Перестраховий ринок України та Росії очима експертів // Журнал "Страхова справа" №4(20)2005 // FORI№SURER.com
52. Турбина Е.К. Современный перестраховочный рынок в условиях глобализации мировой экономики // Финансы № 6, 2001
53. Турбина Е.К. Тенденции развития мирового рынка страхования. - М.: Анкил, 2000. - 320 с.
54. Фурман В.М. Страхування: теоретичні засади та стратегія розвитку: Монографія. - К.: КНЕУ, 2005. - 296 с.
55. Фурман В.М. Страхування ризиків зовнішньоекономічної діяльності субєктів господарювання // Фінанси України. - 2004. - №4. - С. 120-127.
56. Фурман В.М. Світові тенденції розвитку ринку страхових послуг // Економіст. - 2004. - №8. - С. 50-53.
57. Фурман В.М. Розвиток нових технологій в страхуванні // Фінанси України. - 2005. - №2. - С. 135-145.
58. Чураков А. Договор облигаторного перестрахования: Правовая природа и проблемы его заключения // журнал "Страховое ревю" №1(141)/2006
59. Шумелда Я. Страхування: Навчальний посібник для студ. вищих навчальних закладів/ Я. Шумелда. - 2-ге вид., переробл. і допов.. - Тернопіль: Джура, 2006. - 296 с.
60. Юрченко Л.А. Финансовый менеджмент страховика. Учеб.пособие для вузов. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 199с.
61. Законодавча-довідкова система
62. Онлайновая библиотека «Страхование в Украине»
63. Офіційний Інтернет-сайт страхової компанії ЗАТ «УАСК АСКА», 2008
64. Офіційний Інтернет-сайт міжнародного рейтингового агентства «A.M.Best», 2007
65. Офіційний Інтернет-сайт міжнародного рейтингового агентства «Sta№dart&Poors», 2007
66. Офіційний Інтернет-сайт міжнародного рейтингового агентства «Moodys I№vestors Service», 2007
67. Офіційний Інтернет-сайт міжнародного рейтингового агентства «Fitch Rati№gs», 2007
68. Офіційний Інтернет-сайт Державної комісії з регулювання фінансових ринків України, 2008
69. http://www.smida.gov.ua - Офіційний Інтернет-сайт Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, 2008