Дослідження економічної природи процесу іноземного фінансування та особливостей його взаємодії з національним господарством країни-реципієнта. Шляхи оптимізації ролі іноземного фінансування у розвитку країн з транзитивною економікою на прикладі України.
Аннотация к работе
В українській економічній науці значний внесок у розробку проблематики міжнародного руху капіталу та залучення його потоків до країн з транзитивною економікою зробили В. Увага дослідників зосереджена на питанні факторів та механізмів залучення іноземного фінансування, проте немає системного викладення зворотної за характером проблеми впливу іноземного фінансування на внутрішні перетворення у національному господарстві країни-реципієнта, не розкрито потенціалу його сукупних потоків для розбудови національної конкурентоспроможності країн з транзитивною економікою. Для досягнення мети дослідження у дисертації поставлено такі завдання: - дослідити економічну природу процесу іноземного фінансування та особливості його взаємодії з національним господарством країни-реципієнта; Найсуттєвішими результатами, що характеризують наукову новизну дисертаційного дослідження та особистий внесок автора, є такі: вперше: розроблено модель взаємодії потоку іноземного фінансування із національним господарством країни-реципієнта, яка розкриває функціональне призначення його складових у розвитку країни з транзитивною економікою: зокрема, офіційне фінансування та допомога сприяють удосконаленню інституційної системи, зменшують рівень трансакційних витрат у національній економіці; прямі іноземні інвестиції через механізми ринкової конкуренції стимулюють зростання продуктивності праці у господарському секторі; іноземний приватний позичковий капітал та портфельні інвестиції підвищують інтенсивність використання фінансових ресурсів - за рахунок впливу на певні параметри функціонування національного господарства кожна форма іноземного фінансування створює передумови для підвищення доходності капіталу та збільшення обсягів сукупного продукту; встановлено особливості характеру впливу окремих форм іноземного фінансування на розвиток країни-реципієнта та обґрунтовано застосування до них різних стратегій залучення та регулювання: 1) офіційне фінансування є тимчасовим інструментом активізації розвитку, доцільність використання якого обмежена періодом системного реформування національної економіки; 2) пряме іноземне інвестування є постійним стимулом зростання сукупного продукту, проте сила його впливу залежить від рівня трансакційний витрат в економіці; 3) приватний іноземний позичковий капітал та портфельне інвестування є засобом економічного зростання у межах природного рівня насичення внутрішнього фінансового ринку та потребує зваженого підходу до обсягів його залучення;У першому розділі "Іноземне фінансування в системі міжнародних економічних відносин" розкрито економічний зміст та специфічні риси іноземного фінансування, розглянуто структуру його потоку; досліджено роль міжнародного руху капіталу в сучасному процесі глобалізації; встановлено фактори, які визначають міжнародний перерозподіл капіталу у світовому господарстві, та тенденції розвитку цього процесу; зясовано передумови залучення іноземних капіталів до країн з транзитивною економікою. Іноземне фінансування є підсистемою міжнародного руху капіталу, що охоплює собою відносини між субєктами світового господарства стосовно припливу та використання іноземних капіталів усіх форм та видів у межах певної країни-реципієнта. Завдяки здатності переносити у своїх потоках прогресивні досягнення людства та примножувати ресурсний потенціал країни-реципієнта, воно виступає важливим чинником економічного розвитку для будь-якого національного господарства та розглядається як головна передумова реформування країн з транзитивною економікою. Спираючись на критерій мотивації та стратегії поведінки інвесторів/донорів, ми виділяємо три складові потоку іноземного фінансування, які мають принципово різні механізми впливу на країну-реципієнта (див. рис.1): І - прямі іноземні інвестиції, повязані з безпосередньою участю нерезидентів у господарському житті країни та створенням сукупного продукту; У другому розділі "Потенціал іноземного фінансування та напрями його реалізації в країні-реципієнті" розкрито теоретичні основи руху іноземного капіталу різних форм; виявлено сфери та механізми впливу окремих складових іноземного фінансування на країну-реципієнта; встановлено можливі наслідки надходження іноземного фінансування, фактори їх виникнення та варіації; визначено напрями та можливості застосування потоків іноземного фінансування у соціально-економічному розвитку та провадженні системних реформ у країні-реципієнті; визначено причини виникнення та механізми запобігання ризикам, які несе в собі залучення іноземного капіталу.Для розвитку країн з транзитивною економікою першочергове значення має здатність потоків іноземного фінансування впливати на оптимізацію параметрів національного господарства країн-реципієнтів, і тільки у другу чергу - нарощувати обсяги капітальних ресурсів. Залучення іноземного фінансування не може розглядатися як пріоритетне завдання національної стратегії розвитку країн з транзитивною економікою, але має бути інструментом її реалізації: воно повинно відповідати зага