Аналіз лейкоцитарної реакції вогнища хронічного запалення при дії низькоінтенсивного випромінювання, визначення стану кістково-мозкового кровотворення. Залежність рівня хронічного запалення системи крові від дози опромінення, поняття радіочутливості.
Аннотация к работе
Запалення, як типовий патологічний процес, є основою більш 70% відомих захворювань людини, тому становить центральну й актуальну проблему медицини впродовж всієї її історії. Особливе значення має проблема затяжного (підгострого, первинно та вторинно хронічного) запалення, оскільки воно характеризується невідповідністю між еволюційно-біологічною захисно-пристосувальною сутністю запальної реакції та її користю для конкретного організму [Маянский Д.Н., 1991; Серов В.В., Пауков В.С., 1995; Пауков В.С., Б.Б. Гострі запальні процеси у теперішній час частіше, ніж раніше, набувають затяжного перебігу, та збільшується кількість первинно хронічних запальних захворювань, мабуть, у звязку зі зниженням загальної та імунологічної реактивності внаслідок несприятливого впливу факторів зовнішнього середовища [Петров Р.В., 1999; Робинсон М.В., Труфакин В.А., 1999; Хаитов Р.М., 1999; Хаитов Р.М., Пинегин Б.В., 1999; Нагорнев В.А., Яковлева О.А., Мальцева С.В., 2000]. Окремо треба підкреслити, що хронічне запалення саме має виражений онкогенний потенціал та вважається передпухлинним станом [Ames B.N., Swirsky Gold L., Willett W.C., 1995; Бурлакова E.Б., Ерохин В.Н., 2001], та те , що значна частина населення, яка піддається постійному впливу іонізуючого випромінювання у невеликих дозах, має хронічні запальні захворювання. Крім того, такі дослідження важливі для пояснення механізмів отриманих у останній час даних щодо клітинних реакцій вогнища хронічного запалення при дії низькоінтенсивного г-випромінювання, у тому рахунку і в малих дозах, які свідчать про посилення онкогенного потенціалу вогнища хронічного запалення [Клименко М.О., Онищенко М.І., 2004-2006].Доза в 0.1 Гр лежить в області т.зв. малих доз (менш 0.2 Гр або 1 трек на ядро), доза в 1.0 Гр є класичною радіобіологічною дозою, доза в 0.5 Гр знаходиться в проміжній області. При опроміненні до 7-ї доби запалення й вивченні негайних ефектів радіації виявляється бімодальна дозозалежність коливань у кількості нейтрофілів й моноцитів - тенденції до збільшення змісту нейтрофілів при дозах 0,1 та 1 Гр й відсутність змін при 0,5 Гр, вірогідне зменшення кількості моноцитів при 0,1 Гр, тенденція до зниження при 1 Гр й відсутність змін при 0,5 Гр; найбільшими змінами є вірогідне зменшення вмісту моноцитів при дозі 0,1 Гр й еозинофілів - при 1 Гр. При опроміненні до 7-ї доби запалення та виведенні з експерименту відразу після опромінення спостерігається вірогідне збільшення активності МПО у нейтрофілах при 0,1 Гр та зниження активності КФ при 1 Гр, при забої на 14-у добу (віддалений ефект) - зниження активності МПО при 1 Гр й збільшення активності КФ при дозі 0,5 Гр. Усе це може мати значення у особливо значному зниженні кількості лімфоцитів у вогнищі запалення при опроміненні до 3-ї доби в усіх дозах, які вивчаються, й дослідженні відразу після опромінення. Разом з тим він найбільш виражений в дози 0,1 Гр, а при збільшенні дози в деяких випадках вже починає проявлятися ефект пригнічення (наприклад, зменшення вмісту еозинофілів у вогнищі при опроміненні в дозі 1 Гр до 7-ї доби запалення й дослідженні відразу після опромінення).Загальне низькоінтенсивне г-опромінення, не тільки в класичній радіобіологічній дозі (1 Гр), але й в малій (0,1 Гр) й у проміжній (0,5 Гр) дозах, значно впливає на усі ланки системи крові при запаленні: лейкоцити вогнища й периферичної крові, кістковомозкове кровотворення. Крім негайних ефектів низькоінтенсивного г-опромінення на реакції системи крові при хронічному запаленні, спостерігаються виражені віддалені (при дослідженні на 7-у добу запалення після опромінення до 3-ї доби й на 14-у добу після опромінення до 7-ї доби). Більші негайні й віддалені зміни у реакціях системи крові при хронічному запаленні відбуваються при опроміненні до ранішого терміну запалення (3-я доба), ніж до пізнішого (7-а доба), мабуть, у звязку з більшою інтенсивністю реакцій системи крові у ранні строки запалення й, відповідно, їхньою радіочутливістю.
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У дисертації наведене теоретичне узагальнення й нове вирішення актуальної наукової медичної задачі - зясування впливу низькоінтенсивного г-випромінювання на механізми хронічного запалення, зокрема, реакцій системи крові при загальному низькоінтенсивному опроміненні у різних дозах на тлі хронічного запалення.
1. Загальне низькоінтенсивне г-опромінення, не тільки в класичній радіобіологічній дозі (1 Гр), але й в малій (0,1 Гр) й у проміжній (0,5 Гр) дозах, значно впливає на усі ланки системи крові при запаленні: лейкоцити вогнища й периферичної крові, кістковомозкове кровотворення.
2. Низькоінтенсивне г-опромінення у вказаних дозах чинить виражений стимулюючий (горметичний) вплив на вогнище хронічного запалення (посилює нейтрофільну й послаблює моноцитарну й лімфоцитарну реакції), гемопоез й функціональну активність нейтрофілів периферичної крові. Мабуть, через низьку інтенсивность опромінення горметичний ефект притаманний не тільки дозі 0,1 Гр, але навіть 1 Гр, а також 0,5 Гр. Разом з тим, він найбільш виражений у дози 0,1 Гр.
3. Крім негайних ефектів низькоінтенсивного г-опромінення на реакції системи крові при хронічному запаленні, спостерігаються виражені віддалені (при дослідженні на 7-у добу запалення після опромінення до 3-ї доби й на 14-у добу після опромінення до 7-ї доби). Вони полягають у стимуляції відновлення природної клітинної динаміки запалення, зміненої у негайних ефектах опромінення.
4. Більші негайні й віддалені зміни у реакціях системи крові при хронічному запаленні відбуваються при опроміненні до ранішого терміну запалення (3-я доба), ніж до пізнішого (7-а доба), мабуть, у звязку з більшою інтенсивністю реакцій системи крові у ранні строки запалення й, відповідно, їхньою радіочутливістю.
5. Має місце як практична відсутність, так і наявність дозозалежності ефектів низькоінтенсивного г-випромінювання на реакції системи крові при хронічному запаленні. Дозозалежність менш виражена при опроміненні до ранішого терміну запалення, з боку кількості лейкоцитів у вогнищі, мабуть, через більшу радіочутливість механізмів запалення у цей час. При наявності дозозалежності - вона головним чином нелінійна, у тому рахунку бімодальна.
Список литературы
1. Клименко М.О., Золотухін В.В. Вплив низькоінтенсивного g-випромінювання на кістковий мозок при хронічному запаленні //Укр. радіол. журн. - 2006. - Т.14, вип. 1. - С. 42-46 (здобувачеві належать 80% роботи: отримані експериментальні результати, проведено їхній аналіз і узагальнення; інтерпретація отриманих даних здійснена спільно з науковим керівником).
2. Клименко Н.А., Золотухин В.В. Лейкоцитарная реакция периферической крови при действии низкоинтенсивного г-излучения на фоне хронического воспаления //Експерим. і клін. медицина. - 2006. - №2. - С. 22-25 (здобувачеві належать 80% роботи: отримані експериментальні результати, проведено їхній аналіз і узагальнення; інтерпретація отриманих даних здійснена спільно з науковим керівником).
3. Клименко Н.А., Золотухин В.В. Функциональное состояние лейкоцитов периферической крови при действии низкоинтенсивного г-излучения на фоне хронического воспаления //Медицина сьогодні і завтра. - 2006. - №2. - С. 4-7 (здобувачеві належать 80% роботи: отримані експериментальні результати, проведено їхній аналіз і узагальнення; інтерпретація отриманих даних здійснена спільно з науковим керівником).
4. Клименко Н.А., Золотухи В.В. Лейкоцитарная реакция очага хронического воспаления при действии низкоинтенсивного г-излучения // Експерим. і клін. медицина. - 2006. - №3. - С. 5-9 (здобувачеві належать 80% роботи: отримані експериментальні результати, проведено їхній аналіз і узагальнення; інтерпретація отриманих даних здійснена спільно з науковим керівником).
5. Клименко М.О., Ліпшиць Р.У., Єщенко В.Ю., Татарко С.В., Шевченко О.М., Павлова О.О., Кратінова М.А., Онищенко М.І., Козирєва Г.Ф., Шутова Н.А., Литвиненко О.Ю., Золотухін В.В., Бєда О.С. Досягнення і перспективи досліджень Харківської школи патофізіологів // Матер. наук.-практ. конф. з міжнарод. участю, присвяченої 200-річчю з дня заснування Харківського державного медичного університету (Харків, 17 - 18 січня 2005 року). - Харків, 2005. - С. 285 - 286 (здобувачеві належать 20% роботи, а саме: дані про вплив низькоінтенсивного г-випромінювання на реакції системи крові при хронічному запаленні).
6. Тесленко Н.А., Руднева Е.А., Золотухин В.В. Нейросетевая кластеризация данных в изучении хронических воспалений на фоне г-излучения //Матер. 9-го международ. молодежного форума „Радиоэлектроника и молодежь в XXI веке” (Харьков, 2005). - Харьков, 2005. - С. 459 (здобувачеві належать 80% роботи: отримані експериментальні результати, проведено їхній аналіз і узагальнення; статистична обробка даних здійснена спільно зі співавторами).
7. Золотухін В.В. Вплив низькоінтенсивного г-випромінювання на кістковий мозок при хронічному запаленні //Зб. тез міжвуз. конф. молодих вчених “Медицина третього тисячоліття” (Харків, 2006). - Харків, 2006. - С. 16-17.
8. Золотухин В.В. Влияние низкоинтенсивного г-излучения на лейкоцитарную реакцию периферической крови при хроническом воспалении //Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. „Внесок молодих вчених в розвиток медичної науки і практики” (Харків, 2006). - Харків, 2006. - С. 42.
9. Клименко Н.А., Золотухин В.В. Реакции кроветворной ткани при действии низкоинтенсивного г-излучения на фоне хронического воспаления //Бюл. матер. наук. конф. "V читання ім. В.В. Підвисоцького" (Одеса, 2006). - Одеса, 2006. - С. 77-78 (здобувачеві належать 80% роботи: отримані експериментальні результати, проведено їхній аналіз і узагальнення; інтерпретація отриманих даних здійснена спільно з науковим керівником).
10. Klimenko N.A., Onyshchenko V.I., Varvarycheva O.S., Zolotukhin V.V. Cellular response on low dose-rate gamma-irradiation at chronic inflammation in rats //Chin. J. Pathophysiol. - 2006. - Vol. 22, № 13. - Р. 353 (здобувачеві належать 25% роботи: дані про вплив низькоінтенсивного г-випромінювання на реакції системи крові при хронічному запаленні).
11. Клименко М.О., Ліпшиць Р.У., Татарко С.В., Шевченко О.М., Павлова О.О., Онищенко М.І., Золотухін В.В., Шутова Н.А., Литвиненко О.Ю., Варваричева О.С., Савенко І.О., Перін В.О., Лупир М.В. Клітинні та молекулярні, локальні та системні механізми гострого та хронічного запалення //Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. гос. мед. ун-та. им. С.И. Георгиевского. - 2006. - Т. 142, № 3. - С. 218-219 (здобувачеві належать 20% роботи, а саме: дані про вплив низькоінтенсивного г-випромінювання на реакції системи крові при хронічному запаленні).
12. Золотухін В.В. Активність маркерних ферментів лейкоцитів периферичної крові при дії низькоінтенсивного г-випромінювання на тлі хронічного запалення //Тез. доп. III Всеукр. наук. конф., присвяченої 70-річчю з дня народження Г.М. Чайченка „Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі і патології” (Київ, 2006). - Київ, 2006. - С. 49-50.
13. Золотухін В.В. Лейкоцитарна реакція вогнища хронічного запалення при дії низькоінтенсивного г-випромінювання //Тез. доп. наук.-практ. конф. молодих вчених з міжнарод. участю "Вчені майбутнього" (Одеса, 2006). - Одеса, 2006. - С. 44.