Залежності показників будови та фізичних властивостей деревини від висотно-екологічного градієнта. Висотно-екологічні пояси за будовою та фізичними властивостями деревини. Формування високоякісних (без несправжнього ядра) стовбурів бука лісового.
Аннотация к работе
Якість деревини, як свідчать дослідження (Калниньш, 1949; Мелехов, 1949; Солнцев, 1949; Вихров, 1950; Левченко, 1956; Клар, 1958; Цибик, 1963; Молотков, 1973; Перелыгин, Уголев, 1974; Полубояринов, 1974; Вінтонів, 1974; Білей, Вінтонів, 1983; Умаров, Спивак, 1980; Тышкевич, 1984; Жуков, 1991; Kollmann, Klietsch, 1966; Schдdelin, 1970; Krzysik, 1978; Bosshard, 1982; Niepagen, 1995; Sutapa, 1998 та ін.), залежить від умов місцезростання і піддається формуванню спрямованими лісогосподарськими заходами. Для реалізації поставленої мети вирішували такі завдання: визначити вплив лісорослинних умов на будову та фізичні властивості деревини; встановити залежності показників будови та фізичних властивостей деревини від висотно-екологічного градієнта; У дисертаційній роботі використано такі методи: закладки пробних площ - для визначення модельних дерев; відбору та дослідження взірців - для визначення анатомічних елементів будови деревини та її фізичних властивостей; математичної статистики - для обробки результатів досліджень і встановлення рівнянь регресії та кореляційних звязків. Результати дослідження будови та фізичних властивостей деревини бука лісового в конкретних лісорослинних умовах дають змогу ефективно використовувати деревинні ресурси залежно від особливостей формування високоякісної стовбурної деревини, віку деревостану, висотно-екологічного градієнта.Отже, лісорослинні умови, які виражені через висотно-екологічний градієнт, впливають на анатомічні елементи будови та фізичні властивості деревини бука. Встановлено, зокрема, що із зростанням висотно-екологічного градієнта середні показники фізичних властивостей та будови деревини збільшуються до висотно-екологічного поясу 600-950 м над рівнем моря, а з подальшим зростанням висотно-екологічного градієнта - зменшуються. Рівняння залежностей показників будови (висоти серцевинних променів, діаметра судин, відсоткового вмісту ранньої та пізньої деревини в річному кільці) і фізичних властивостей (коефіцієнтів всихання та розбухання) від базисної та стандартної щільностей деревини бука свідчать, що щільність деревини є одним із визначальних чинників, за яким можна охарактеризувати властивості деревини. Встановлено, що кількість дерев без несправжнього ядра у букових деревостанах віком 80…120 років у типах лісу свіжа грабова та волога бучина в середньому становить 22 % загальної кількості дерев, а у віці 50…80 років - 45 %. Для вивчення впливу механічних пошкоджень на утворення несправжнього ядра проведено перелік дерев бука лісового із несправжнім ядром (утворення якого не спричинене механічними пошкодженнями) та без нього з урахуванням висотно-екологічного градієнта та типів лісу.
План
Основний зміст роботи
Список литературы
1. Сопушинський І.М. Особливості формування якісної деревини бука європейського // Науковий вісник. Зб. наук.-техн. пр. Вип. 9.3. - Львів: УКРДЛТУ. - 1999. - С. 24-26.
2. Вінтонів І.С., Сопушинський І.М. Вплив висотно-екологічних умов Українських Карпат на будову деревини бука лісового // Науковий вісник. Зб. наук.-техн. пр. Вип. 11.1.- Львів: УКРДЛТУ. - 2001. - С. 26-30.
3. Вінтонів І.С., Сопушинський І.М. Проблема деревинознавчої селекції в лісовому господарстві // Науковий вісник. Зб. наук.-техн. пр. Вип. 5. “Лісівницькі дослідження в Україні”. - Львів: УКРДЛТУ. - 1996. - С. 233-235.
4. Сопушинський І.М. Вологість свіжозрубаної деревини бука лісового в Українських Карпатах // Тези міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми та перспективи розвитку лісівничої освіти, науки та виробництва” - Львів: УКРДЛТУ. - 1999. - с. 115-116.