Вивчення особливостей впливу кріоконсервованого екстракту плаценти на серцево-судинну систему гомойотермних тварин в умовах загального охолодження. Максимальна виживаність тварин на етапі самовідігрівання. Варіабельність ритму серця при охолодженні.
Аннотация к работе
Загальне охолодження в природних умовах носить аварійний характер і тому набуває рис неспецифічної стресорної реакції. При цьому реакції на охолодження можуть бути різні залежно від ряду умов: виду теплокровного організму, його віку, ступеня акліматизації до холоду, наявності тієї або іншої патології, а також особливостей охолодження (способу, швидкості й глибини зниження температури тіла тощо) [Акимов Г.А. и др., 1977]. Загальне охолодження в першу чергу впливає на центральну нервову систему, серцево-судинну систему й систему дихання. Було встановлено, що посилення протифазних коливань проникності ГЕБ для симпато-і парасимпатомиметиків при гіпотермії може відновити фізиологічну ритміку функціонування ГЕБ, оптимізувати прямі й зворотні звязки в центральній нервовій і серцево-судинній системах. Метою роботи було зясування характеру впливу на стан серцево-судинної системи теплокровного організму кріоконсервованого екстракту плаценти (КЕП) в умовах загального охолодження.Всі маніпуляції з тваринами проводили, дотримуючись положення Європейської конвенції по охороні хребетних тварин і національного законодавства по гуманному поводженню із тваринами (Страсбург, 1986р.). Загальне охолодження лабораторних тварин здійснювалося у водяній бані при температурі 4?С, де тварина плавала, не маючи можливості опиратися на стінки й дно резервуару. Слід зазначити також, що не виявлено розходжень ректальної температури та часу плавання у тварин, які піддавалися охолодженню, і тварин, яким перед охолодженням уводили КЕП (табл.1). Водночас на етапі самовідігрівання у 2-й експериментальній групі (охолодження) загинуло більше 90% тварин, у той час щури, які одержували КЕП, виявилися більш стійкими до впливу переохолодження: в 4-й групі виживаність тварин дорівнювала 86,6 % (табл.1). При дослідженні ВРС було показано, що стан нейрогуморальної регуляції тварин 4-й групи (КЕП охолодження) (рис.2), у порівнянні із тваринами 3-ї групи (тільки КЕП), характеризується зниженням рівня як парасимпатичних (HF), так і симпатичних впливів (LF) на серцевий ритм, а так само знижується рівень гуморально-метаболічних впливів на ритм серця.Введення кріоконсервованого екстракту плаценти розширює функціональні можливості різних систем теплокровного організму і компенсує патологічні порушення, що виникають у серцево-судинній системі при охолодженні, внаслідок чого підвищується виживаність лабораторних тварин на етапі самовідігрівання після холодового стресу. Показано, що після введення КЕП спостерігається максимальна виживаність (86,6±3,4%) лабораторних тварин 4-ї групи (КЕП охолодження) на етапі самовідігрівання, порівняно з 2-ю групою (охолодження)-6,7 ±0,3%. Попереднє введення КЕП лабораторним тваринам 3-ї групи (КЕП) приводить до збільшення змісту норадреналіну в крові щурів на 20% у порівнянні з інтактними тваринами. Загальна спектральна потужність (ТР) ВРС в 4-й експериментальній групі тварин в 1,5 рази вища, ніж у тварин 2-ї групи, що свідчить про підвищення адаптаційних можливостей організму даної групи тварин до переохолодження. Введення КЕП 4-й групі тварин (КЕП охолодження) знижує накопичення ТБК-активних продуктів (на 30%) і інтенсивність спонтанного й аскорбат-індукованого ПОЛ (на 10%), у порівнянні з 2-ю групою тварин (охолодження), а також нормалізує антиокисну активність і активність супероксиддисмутази у вивчених тканинах лабораторних тварин.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
На теперішній час актуальною задачею кріобіології є пошук способів, що підвищують стійкість гомойотермних організмів до дії холоду. Дисертаційна робота присвячена вивченню дії кріоконсервованого екстракту плаценти на серцево-судинну систему лабораторних тварин в умовах холодового стресу. Введення кріоконсервованого екстракту плаценти розширює функціональні можливості різних систем теплокровного організму і компенсує патологічні порушення, що виникають у серцево-судинній системі при охолодженні, внаслідок чого підвищується виживаність лабораторних тварин на етапі самовідігрівання після холодового стресу.
1. Показано, що після введення КЕП спостерігається максимальна виживаність (86,6±3,4%) лабораторних тварин 4-ї групи (КЕП охолодження) на етапі самовідігрівання, порівняно з 2-ю групою (охолодження)- 6,7 ±0,3%.
2. Попереднє введення КЕП лабораторним тваринам 3-ї групи (КЕП) приводить до збільшення змісту норадреналіну в крові щурів на 20% у порівнянні з інтактними тваринами. Це свідчить про активацію нейроендокринних механізмів, що спостерігається при аклімації тварин до переохолодження. При загальному охолодженні, в умовах попереднього введення КЕП, у крові тварин рівень норадреналіну наближається до норми.
3. Загальна спектральна потужність (ТР) ВРС в 4-й експериментальній групі тварин в 1,5 рази вища, ніж у тварин 2-ї групи, що свідчить про підвищення адаптаційних можливостей організму даної групи тварин до переохолодження.
4. Оцінка морфофункціонального стану вивчених тканин і органів свідчить, що у щурів, які одержували КЕП, спостерігається збільшення обсягу мікрогемоциркуляторного русла, що дозволяє організму лабораторних тварин ефективніше відновлювати свої функції на етапі самовідігрівання.
5. Попереднє введення КЕП в умовах охолодження не приводить до значного підвищення вязкості крові та гематокриту, що сприяє нормалізації гемореологічних показників на етапі самовідігрівання.
6. Введення КЕП 4-й групі тварин (КЕП охолодження) знижує накопичення ТБК-активних продуктів (на 30%) і інтенсивність спонтанного й аскорбат-індукованого ПОЛ (на 10%), у порівнянні з 2-ю групою тварин (охолодження), а також нормалізує антиокисну активність і активність супероксиддисмутази у вивчених тканинах лабораторних тварин.
ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ
1. Прокопюк О.С., Черемской А.К., Слета И.В., Луценко Д.Г., Чижевский В.В., Грищенко Н.Г. Микроциркуляция при остром общем охлажденни на фоне введения криоконсервированного экстракта плаценты// Проблемы криобиологии.-2005.-Т.15.-№3.-С.479-481.
2. Прокопюк О.С., Черемской А.К., Никитченко Ю.В., Чижевский В.В. Влияние криоконсервированного экстракта плаценты на интенсивность ПОЛ и содержание гидроперекисей липидов в тканях крыс в норме и после общего острого охлаждения// Проблемы криобиологии.-2005.-Т.15.- №4.-С.681-687.
3. Черемской А.К., Прокопюк О.С., Губина- Вакулик Г.И., Чижевский В.В., Фалько О.В. Влияние криоконсервированного экстракта плаценты на морфофункциональные показатели лабораторных животных при общем охлаждении// Вісник ХНУ.-2006.-Вип.3, №729.-С.232-235
4. Прокопюк О.С.,Черемской А.К., Липина О. В., Чижевский В.В., Марченко В. С. Электрические и гемореологические показатели состояния сердечно-сосудистой системы крыс после введения криоконсервированного экстракта плаценты на фоне общего охлаждения// Світ медицини та біології.- 2006.-№2.- С.41-45
5. Черемской А.К., Чижевский В.В., Фалько О.В. О криопротекторном действии криоконсервированного экстракта плаценты при остром общем охлаждении// Матеріали 5 науково-практичної конференції „Клінічна фармація в Україні”. - Харків, 2004р.- С.108.
6. Чижевский В.В., Черемской А.К., Мусатова И.Б., Фалько О.В. О возможности коррекции изменений гормонального статуса у лабораторных животных в условиях острого общего охлаждения// Матеріали науково-практичної конференції „Фундаментальні питання експериментальної та клінічної ендокринології”: Четверті Данилевські читання. - Харків, 2005р.-С.210-212.
7. Чижевский В.В., Прокопюк О.С., Никитченко Ю.В., Черемской А.К. Новые подходы в коррекции холодового стресса// Материалы 1 съезда физиологов СНГ”Физиология и здоровье человека”.-Сочи, 2005г.-С.87.