Особливості впливу різних режимів кріоконсервування на апоптоз-індукуючий потенціал суспензії плаценти та зіставлення його зі зміною її клітинного складу. Порівняльне вивчення структурно-функціональної організації центральних та периферичних органів ЛГПК.
Аннотация к работе
Вивчення протягом тривалого часу властивостей і характеристик продуктів ембріофетоплацентарного комплексу (ПЕФПК) продемонструвало широкий спектр їхньої біологічної активності та затребуваність для лікування різноманітних патологій людини [Грищенко В.И. и др., 1996, 2002; Гольцев А.Н. и др., 2003]. Гідне місце у цих роботах займає кріобіологічний вектор, у якому можна виділити два ключових моменти: по-перше, розробка ефективних методів кріоконсервування зазначених біообєктів та, по-друге, вивчення особливостей механізмів реалізації їхнього терапевтичного ефекту після кріоконсервування. Апоптоз є універсальним фізіологічним процесом, що відіграє фундаментальну роль у підтримці структурно-функціональної сталості як окремих органів та тканин, так і організму в цілому [Kerr J. Не менш важливою є також оцінка структурно-функціональних характеристик лімфогемопоетичного комплексу (ЛГПК), оскільки за умов зміни цитокінового профілю при РА існує висока вірогідність модифікації мембранних маркерів, що відповідають за каскадні про-та протизапальні процеси, які мають безпосереднє відношення до апоптозу. Здатність ПЕФПК коригувати стан регуляторних субпопуляцій клітин імунної системи, що забезпечують становлення та підтримку толерантності [Гольцев А.Н., 2000], теоретично обґрунтовує можливість керування як загальним станом ІКК при аутоімунних патологіях у цілому, так і окремих механізмів їх розвитку, тобто апоптозом.Для кількісної оцінки вмісту апоптотичних клітин у тимусі, лімфовузлах, перитонеальній порожнині та периферичній крові використовували індекс апоптозу (ІАП), який розраховували за формулою: [Фильченков А.А. и др., 1999]. Зміни вмісту клітин у перитонеальній порожнині, їх фагоцитарної активністі та адгезивного потенціалу, а також динаміка фагоцитарної активності клітин периферичної крові відображали зниження активності запального процесу. Було відзначено, що на 7, 14 та 21-у добу після індукції патології у тварин із АА на тлі достовірного (у порівнянні з контролем) підвищення кількості нейтрофільних гранулоцитів у периферичній крові та моноцитів/макрофагів у перитонеальній порожнині відбувається дворазове, а іноді триразове зниження їх ІАП (рис.1). 1, у тварин із АА відзначалося достовірне у порівнянні з контролем зниження вмісту Хехст -клітин (клітини, з характерним для апоптозу світінням) у тимусі на 7 і 14-у добу майже у 2 рази, на 21 добу - у 6 разів. Іншими словами, зниження вмісту Хехст -клітин у тимусі з 7-ї по 21-у добу не співпадало з такою ж динамікою кількості клітин у лімфовузлах, більш того, не корелювала зі ступенем активації експресії Bcl-2 білка в клітинах цих органів.Підвищення ефективності методів лікування патологій аутоімунного генезу є по теперішній час актуальною задачею, вирішення якої має суттєву значущість не тільки для біології та медицини, але й у соціальному плані. У дисертаційній роботі оцінено стан ключових ланок процесу апоптозу в імунокомпетентних клітинах експериментальних тварин з адювантним артритом i проведено порівняльний аналіз характеру впливу на них трансплантації суспензії клітин кріоконсервованої та нативної плаценти. Комплексна оцінка стану клінічного статусу, гематологічних та імунологічних показників продемонструвала, що введення повного адюванту Фрейнда викликає значне збільшення значень індексу артрита на тлі лейкоцитозу, підвищення ШОЕ, відсотка адгезивних клітин, кількості ЦІК та збільшення фагоцитарної активності клітин моноцитарно-фагоцитарної системи, характерної для клінічних ознак розвитку ревматоїдного артриту в клініці. На підставі морфологічної оцінки, кількісного підрахунку Хехст -клітин і електрофоретичного аналізу фрагментації ДНК, встановлено виразне пригнічення апоптотичної активності імунокомпетентних клітин у тимусі, лімфовузлах, перитонеальній порожнині і периферичній крові у період маніфестації основних клінічних проявів адювантного артриту. Суспензія плаценти купіровала клінічні ознаки адювантного артриту, стимулювала гемопоез та інгібувала розвиток гіперплазії тимусу, селезінки і лімфовузлів.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
Підвищення ефективності методів лікування патологій аутоімунного генезу є по теперішній час актуальною задачею, вирішення якої має суттєву значущість не тільки для біології та медицини, але й у соціальному плані. У звязку з цим, не викликає сумнівів необхідність проведення подальших досліджень, спрямованих на виявлення клітинних та молекулярних основ розвитку таких патологій.
У дисертаційній роботі оцінено стан ключових ланок процесу апоптозу в імунокомпетентних клітинах експериментальних тварин з адювантним артритом i проведено порівняльний аналіз характеру впливу на них трансплантації суспензії клітин кріоконсервованої та нативної плаценти. Зіставлені ступінь розвитку апоптозу, стан клітинно-тканинних структур лімфгемопоетичного комплексу та клінічна маніфестація патології до і після використання суспензії плаценти.
Комплексна оцінка стану клінічного статусу, гематологічних та імунологічних показників продемонструвала, що введення повного адюванту Фрейнда викликає значне збільшення значень індексу артрита на тлі лейкоцитозу, підвищення ШОЕ, відсотка адгезивних клітин, кількості ЦІК та збільшення фагоцитарної активності клітин моноцитарно-фагоцитарної системи, характерної для клінічних ознак розвитку ревматоїдного артриту в клініці.
Встановлені закономірності динаміки зміни структурної організації центральних та периферичних органів імунної системи. Так, у тимусі на 7-у добу мала місце гіпоплазія, яка на 21-у добу змінювалась на гіперплазію. У селезінці та лімфовузлах гіперплазія розвивалась протягом усього періоду спостереження.
На підставі морфологічної оцінки, кількісного підрахунку Хехст -клітин і електрофоретичного аналізу фрагментації ДНК, встановлено виразне пригнічення апоптотичної активності імунокомпетентних клітин у тимусі, лімфовузлах, перитонеальній порожнині і периферичній крові у період маніфестації основних клінічних проявів адювантного артриту.
Пригнічення апоптозу імунокомпетентних клітин відбувається на тлі активації антиапоптотичного каскаду, що підтверджується збільшенням вмісту в них антиапоптотичного білка Bcl-2 та свідчить про присутність зворотної кореляції між цими процесами.
Трансплантація кріоконсервованої та нативної суспензії плаценти при адювантному артриті супроводжувалась нормалізацією клінічних, гематологічних та імунологічних показників. Суспензія плаценти купіровала клінічні ознаки адювантного артриту, стимулювала гемопоез та інгібувала розвиток гіперплазії тимусу, селезінки і лімфовузлів.
Розроблено метод кріоконсервування суспензii плаценти, який забезпечує високе збереження в ній клітин Кащенко-Гофбауера. Встановлена участь клітин Кащенко-Гофбауера у пролонгацii апоптоз-індукованого потенціалу та імуномодулюючого ефекту крiоконсервованоi суспензii плаценти у віддалені строки посттрансплантаційного періоду.
ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Гольцев А.Н., Останкова Л.В., Рассоха И.В. Вклад апоптоза в патогенез ревматоидного артрита. Возможные пути управления процессом // Проблемы криобиологии. - 2002. - №3. - С. 52-59.
Рассоха И.В., Гольцев А.Н., Останкова Л.В., Михалин М.А. Показатели состояния клеток моноцитарно-фагоцитарной системы как характеристика изменения общей иммунореактивности организма после применения продуктов эмбриофетоплацентарного комплекса // Проблемы криобиологии. - 2002. - №4. - С. 63-67.
Гольцев А.Н., Рассоха И.В., Луценко Е.Д., Дубрава Т.Г., Останкова Л.В. Межклеточные взаимодействия в иммунокомпетентной сфере при ревматоидном артрите после применения гемопоэтических клеток эмбриональной печени // Проблемы криобиологии. - 2003. - №3. - С. 45-54.
Гольцев А.Н., Грищенко В.И., Рассоха И.В., Останков М.В. Возможность использования продуктов эмбриофетоплацентарного комплекса как корректора апоптотических процессов при аутоиммунных заболеваниях // Проблемы криобиологии. - 2003. - №4. - С. 41-49.
Рассоха И.В., Гольцев А.Н., Гурина Т.М. Влияние разных режимов криоконсервирования на способность суспензии плаценты проявлять иммунокорригирующую активность при лечении адъювантного артрита у мышей // Проблемы криобиологии. - 2004. - №1. - С. 21-29.
Рассоха И.В., Гольцев А.Н. Особенности проявления иммунокорригирующей активности суспензии плаценты при развитии адъювантного артрита у мышей // Пробл. мед. науки та освіти. - 2005. - №1. - С. 55-57
Гольцев А.Н., Михалин М. А., Останкова Л.В., Дубрава Т.Г., Луценко Е.Д., Рассоха И.В., Горская А.Ю. Состояние лимфогемопоэтической системы организма после трансплантации продуктов эмбриофетоплацентарного комплекса// Проблемы криобиологии. - 2001. - №3. - С. 40-41.
Гольцев А.Н., Дубрава Т.Г., Бабенко Н.Н., Рассоха И.В., Горская А.Ю. Состояние тимуса в патогенезе аутоиммунных заболеваний и его коррекция продуктами эмбриофетоплацентарного комплекса // Тези доповідей III Міжнародної науково-практичної конференції ”Наука i соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія”, Харків, Україна, 2003. - С. 252.
Гольцев А.Н., Рассоха И.В., Останкова Л.В. Дубрава Т.Г., Луценко Е.Д. Интенсивность апоптотических процессов как характеристика степени развития и эффективности лечения аутоиммунных заболеваний продуктами эмбриофетоплацентарного комплекса // Тези доповідей III Міжнародної науково-практичної конференції ”Наука i соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія”, Харків, Україна, 2003. - С. 254
Гольцев А.Н., Рассоха И.В., Горская А.Ю., Бабенко Н.Н. Коррекция состояния центрального органа иммунитета - тимуса продуктами эмбриофетоплацентарного комплекса при аутоиммунных заболеваниях // Збірник тез науково-практичної конференції ”Сучасні напрямки розвитку ендокринології” (Другі Данилевські читання), Харків, Україна, 2003. - С. 46.
Гольцев А.Н., Рассоха И.В. Перспективы использования препаратов плаценты как модуляторов апоптотических процессов при аутоиммунных заболеваниях // Збірник наукових робіт науково-практичної конференції “ Сучасні аспекти репродуктології, перінатальної медицини та кріобіології ” Харків, Україна, 2003. - С. 24.