Особливості становлення та основні типи архітектурно-конструктивних вирішень баневих церков України. Принципи та національні ознаки формування архітектоніки баневої структури храмових будівель, які зберігають їх традиційну та українську ідентичність.
Аннотация к работе
Дослідження проводиться автором на межі кількох наукових напрямків, а зокрема: дослідження аспектів архітектоніки сакральних храмових споруд та їх символічно-образного вираження в історії та теорії архітектури; використання результатів дослідження в реставраційній науці, з огляду реставрації памяток архітектури в церковному будівництві; і, безумовно, в будівельній науці, головно у вивчені та застосуванні нових технологій, конструкцій та матеріалів, у формуванні баневої структури в українських церковних спорудах. Мета дослідження-визначити особливості становлення баневих просторових структур у храмовій архітектурі України; виявити конструктивні фактори вирішення баневих структур церковних будівель і співвідношення в них між простором, конструкцією та формою; встановити принципи формування та розвитку українських баневих церков, і розробити пропозиції та рекомендації щодо використання в архітектурі баневих церков сучасних будівельних технологій та матеріалів. Виявити співзалежності та взаємовпливи між простором, конструкцією та формою баневих структур в українських церковних спорудах. виявлено співвідношення між простором, конструкцією та формою в структурі формування баневих церков України; встановлено, що конструкція баневої просторової структури, стає вирішальним чинником у сучасному втіленні церковно-літургічних вимог та архітектурних традицій, як і важливим елементом творення сакрального простору в українських церквах;Виявляються принципи і національні традиції та особливості формування архітектурно-просторової структури українських баневих церков та розроблені рекомендації щодо сучасних напрямків їх розвитку в аспекті нових будівельних технологій і матеріалів. Застосована будівничими українських церков форма баневого завершення (видовжена догори, параболічна), має суттєві переваги в аспекті архітектонічних та конструктивних особливостей - акцентація висотного розвитку простору, гармонії, пропорційності як і краще розподілення зусиль і конструктивної стійкості, забеспечення гідро-і теплотехнічних переваг, тощо. Метод розрахунково-числового експеримента підтвердив, що поширені в українських храмах розміри підбаневих просторів, в межах 6 - 8 м - це не тільки вияв архітектурної традиції, але й оптимальне конструктивне вирішення, стосовно існуючих будівельних матеріалів та технологій. Конструктивні фактори вирішення (несуча основа, тип конструкцій і баневих форм та технології їх зведення, як і принципи формування баневих структур в українському храмобудуванні повинні стати головним підгрунттям творення нових зразків церковних споруд, в яких синтезуються і розвиваються характерні національні ознаки українського храму, виражені і втілені через сучасні конструктивні та архітектонічні засоби. Особливості архітектурно-планувального вирішення і розвитку храмових просторових компонентів та фактори конструктивно-будівельного формування їх структури, завершеної банею, в сукупності виявляють головні принципи творення баневих церковних споруд: хрестово-баневу або хрещату планувальну структуру; завершення головного простору або всіх просторів, по головним планувальним осям банями; осьова вертикальність та пропорційність його акцентуючих, обємно-просторових вирішень; конструктивно-будівельна доцільність та виразність.
Вывод
1. Сучасний стан дослідження архітектурно-просторової структури українських баневих церков і, зокрема, факторів та принципів впливу на їх формування, не зважаючи на чисельні публікації, свідчить про те, що вони розглядалися в них здебільшого відокремлено, а комплексний аспект їх впливу та дії розкритий, недостатньо.
2. Для вирішення поставлених завдань в дослідженні формування та розвитку архітектурно-просторових структур баневих церков України розроблена комплексна функціональна схема методики досліджень, яка використовує традиційні і загальнонаукові методи, а також спеціальні професійні методи. Розроблений спеціальний метод розрахунково-числового експеримента дослідження баневих конструкцій та форм. Виявляються принципи і національні традиції та особливості формування архітектурно-просторової структури українських баневих церков та розроблені рекомендації щодо сучасних напрямків їх розвитку в аспекті нових будівельних технологій і матеріалів.
3. Застосована будівничими українських церков форма баневого завершення (видовжена догори, параболічна), має суттєві переваги в аспекті архітектонічних та конструктивних особливостей - акцентація висотного розвитку простору, гармонії, пропорційності як і краще розподілення зусиль і конструктивної стійкості, забеспечення гідро- і теплотехнічних переваг, тощо. Метод розрахунково-числового експеримента підтвердив, що поширені в українських храмах розміри підбаневих просторів, в межах 6 - 8 м - це не тільки вияв архітектурної традиції, але й оптимальне конструктивне вирішення, стосовно існуючих будівельних матеріалів та технологій.
4. Конструктивні фактори вирішення (несуча основа, тип конструкцій і баневих форм та технології їх зведення, як і принципи формування баневих структур в українському храмобудуванні повинні стати головним підгрунттям творення нових зразків церковних споруд, в яких синтезуються і розвиваються характерні національні ознаки українського храму, виражені і втілені через сучасні конструктивні та архітектонічні засоби.
5. Особливості архітектурно-планувального вирішення і розвитку храмових просторових компонентів та фактори конструктивно-будівельного формування їх структури, завершеної банею, в сукупності виявляють головні принципи творення баневих церковних споруд: хрестово-баневу або хрещату планувальну структуру; завершення головного простору або всіх просторів, по головним планувальним осям банями; осьова вертикальність та пропорційність його акцентуючих, обємно-просторових вирішень; конструктивно-будівельна доцільність та виразність.
6. Архітектоніка баневого простору в структурі українських храмів, виражена співзалежністю внутрішних та зовнішних обємів у площинному та висотному вирішеннях. Зовнішня архітектурно-просторова структура є відображенням його внутрішньої побудови; пропорційність та композиційна і конструктивна виразність його баневих форм, самобутня та індивідуальна за виявом сприяють його динамічній та висотній напрямленості. Вони є розпізнавальними особливостями українського храмобудування і непересічним явищем у розвитку європейської та світової архітектури.
7. Використання в несучих конструкціях церковних споруд, зокрема баневих, залізобетону, металу та інших ефективних матеріалів (деревини, цегли, тощо) творить суттєві переваги при їх спорудженні. Це торкається не тільки технології та методів спорудження і зведення їх несучих основ та баневих конструкцій, але й архітектоніки вираження їх планувально-просторових обємів, зі значними вільними площами для вірних. Цим суттєво підвищується їх функціонально-композиційні і експлуатаційні якості, так важливі для архітектури храмової будівлі.
8. Одержують широке використання методи спорудження баневих конструкцій і самої бані, на значній висоті без риштовань (початок використання 1960-ті рр.). Запропонований до використання і розроблений при участі автора в Національному університеті “Львівська політехніка” метод, де тришарові бані діаметром 6 - 18 м, споруджуються без риштовань. Його висока технологічність та комплексність у завершальних стадіях роботи, легкість монтажу, індустріальність виготовлення, різноманітність і універсальність у виборі форм та тектонічних вирішень, суттєво вирізняють його від інших, йому близьких. І це є доброю перспективою для його широкого використання в майбутньому.
9. На підставі виявлених в роботі факторів формування баневих просторових структур, визначених особливостей творення архітектурно-просторових компонентів храмових будівель при використанні сучасної будівельної технології та матеріалів створюються можливості до творення нових зразків в архітектурі української баневої церкви. Існуючий досвід свідчить про наступне: Якщо стоїть питання збереження української архітектурної традиції в сучасних церковних будівлях, то необхідно враховувати всі фактори та особливості їх творення. Протилежне може привести до втрати цієї традиції та творення іншого образу храмової будівлі, адвентивного (чужого) за своєю формою вираження і суттю.
Впровадження вищеперелічених заходів, значно підвищить архітектурно-конструктивні та експлуатаційні можливості сучасних баневих церковних будівель. А дослідження архітектури просторів баневих церков і їх конструктивно-будівельних особливостей творення, є лише початком та потребують, подальшого комплексного і всебічного вивчення.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА
Гнідець Р. Проявлення сакрум у просторовому заложенні українських церков // Вісник Державного університету „Львівська політехніка“. - Львів: Видавництво Державного університету „Львівська політехніка“, 1998. - № 358. Архітектура. - С. 29-32.
Гнідець Р. Генеза структури бань в архітектурі українських церков // Вісник Державного університету „Львівська політехніка“. -Львів: Видавництво Державного університету „Львівська політехніка“, 1998. - № 358. Архітектура. - С. 134-138.
Гнідець Р.Б. Різновиди баневих завершень українських церков // Вісник Державного університету „Львівська політехніка“. - Львів: Видавництво Державного університету „Львівська політехніка“, 1999. - № 375. Архітектура. - С. 67-76.
Р.Б. Гнідець Банна структура української церкви в контексті сучасного розвитку конструкцій та матеріалів // Будівництво України. Виробничо-технічний загальногалузевий журнал. - Київ: Укрархбудінформ, 1999. - № 6. - С. 10-15.
Р. Гнідець Традиції розвитку церковного простору та їх виявлення в сучасних українських церквах // Київська церква. Альманах християнської думки. - Київ-Львів: Видавець- Провінція Отців Василіян «Найсвятішого Спасителя в Україні», 2000.- № 3 (9). - С. 119-123.
Р.Б. Гнідець Конструктивні особливості хрестово-баневої структури українських церков Княжої доби (Х-ХІІ ст.) // Вісник Національного університету „Львівська політехніка“. - Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка“, 2000. - № 410. Архітектура. - С. 326-331.
А. Рудницький, Р. Гнідець Конструкція як засіб втілення архітектурної форми в українському храмобудуванні // Будівництво України. Виробничо-технічний загальногалузевий журнал. - Київ: Укрархбудінформ, 2001. - № 5.- С. 19-23.
Р. Гнідець Особливості баневої структури в церквах Галичини кін. ХІХ- 20-30-років ХХ ст. та їх сучасне втілення у храмовому будівництві // Записки Наукового товариства імені Шевченка. - Львів: Видавничий комплекс Наукового товариства імені Шевченка, 2001. - Т. CCXLI. Праці Комісії архітектури та містобудування. - С. 341-360.
Р. Гнідець Особливості баневих просторів українських храмів в архітектурі Львівського собору св. Юра // Київська церква. Альманах християнської думки. - Київ-Львів: Видавець- Провінція Отців Василіян “Найсвятішого Спасителя в Україні”, 2001. - № 4 (15). - С. 158-161.
10. Р. Гнідець Сучасні вирішення баневих конструкцій у церковних спорудах // Будівництво України. Виробничо-технічний загальногалузевий журнал. - Київ: Укрархбудінформ, 2001. - № 1. - С. 11-14.