Вплив комунікативних особливостей жінки-керівника закладу освіти на ефективність її управлінської діяльності - Автореферат

Практичне розвязання завдань сучасної освіти, зокрема середньої загальноосвітньої школи, можливе за умови належної підготовленості керівників, здатних ефективно здійснювати управління школою, організовувати діяльність особистості, групи, колективу в складних умовах сьогодення. Йдеться насамперед про розвиток тих психологічних якостей керівника школи, що можуть забезпечити ефективну реалізацію функцій його професійної діяльності як управлінця. Відсутність експериментальних досліджень, на підставі яких можна було б зробити науково обґрунтовані висновки про вплив статевих відмінностей на ефективність управлінської діяльності керівників середніх загальноосвітніх закладів, призводить до формування статеворольових стереотипів щодо особливостей реалізації управлінських функцій керівниками-жінками. Визначення впливу психологічних, зокрема комунікативних, якостей (які особливо важливі, зважаючи на специфічну мету діяльності закладу освіти) жінки-керівника школи на ефективність її управлінської діяльності становить наукову проблему, розвязання якої сприятиме поглибленню прикладних знань із соціальної психології. Актуальність і недостатня наукова розробленість проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Вплив комунікативних особливостей жінки-керівника закладу освіти на ефективність її управлінської діяльності».

Основні теоретичні та експериментальні результати дослідження викладено в 7 одноосібних публікаціях, і в 3-х у співавторстві (6 вміщено у збірниках наукових праць, науково-методичних збірниках, 4 - у матеріалах міжнародних та науково-практичних конференцій).

Структура та обсяг дисертації

Структура дисертації зумовлена логікою дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації становить 145 сторінок; текст дисертації містить 27 таблиць, 15 рисунків. Список використаних джерел складається з 226 найменувань.

Основний зміст дисертації комунікативний освітній керівник жінка

У вступі обґрунтовано актуальність та рівень дослідженості обраної проблеми, визначено обєкт, предмет, мету, завдання роботи, теоретико-методологічні основи і методи дослідження; розкрито його наукову новизну, теоретичне та практичне значення, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, наведено відомості про апробацію результатів та структуру роботи.

Перший розділ «Комунікативні особливості жінки-керівника закладу освіти як психологічна проблема» присвячено аналізу наукових досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів з питань управління, комунікативних характеристик управлінської діяльності в цілому та діяльності в закладах освіти зокрема, а також з питань статевих відмінностей, що зумовлюють своєрідність комунікативних якостей жінки-керівника закладу освіти.

Здійснено теоретичний аналіз наукової літератури з питань психології менеджменту, в якій науковці розкривають власне розуміння процесу управління, подають відомості про школи управлінської думки в історії менеджменту, розглядають основні функції і психологічні особливості управління в освіті, психологічні, особливо комунікативні вимоги до керівника, зокрема директора школи (В.П. Казміренко, Л.М. Карамушка, Н.Л. Коломінський, О.Ю. Панасюк, А.Л. Свенцицький, Р.Х. Шакуров, Г.В. Щокін, С.Вітковський, К.Кіллен, Г. Кунц, ОДОННЕЛ, М.Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоурі, Л. Розенштіль, Т. Токарський та ін.).

Поняття спілкування детально розглядається в працях дослідників цієї проблеми (О.О. Бодальова, О.О. Леонтьєва, Б.Ф. Ломова, М.М. Обозова, Б.Д. Паригіна, В.М. Панфьорова, В.В. Рижова, В.А. Семиченко та ін.). Процес комунікації у широкому розумінні тотожний спілкуванню, адже ці поняття мають спільну семантичну основу, багатозначні у використанні в буденному та науковому розумінні, а також близькі за виконуваними функціями (М.Н. Корнєв, А.Б. Коваленко). Отже, комунікативними якостями можемо вважати ті якості особистості, що виявляються у процесі спілкування.

У розділі проаналізовано поняття, що їх використовують різні автори, розглядаючи комунікативну діяльність особистості: комунікативні здібності (Г.С. Васильєв, Д.М. Гриджук, В.Л. Дранков, О.О. Леонтьєв, С.Д. Максименко та ін.), комунікативні якості (А.Л. Журавльов, Р.О. Максимова, В.М. Панфьоров, Е.С. Чугунова, Р.Х. Шакуров та ін.), комунікативні риси (Г.А. Ключникова та ін.), комунікативні властивості (Б.Г. Ананьєв, О.О. Отюгов та ін.), комунікативний потенціал (М.С. Каган, Р.О. Максимова, В.В. Рижов та ін.) тощо.

Проаналізувавши наукову літературу, дійшли висновку, що основою для розгляду комунікативних якостей особистості є комунікативне ядро, до складу якого можуть бути зараховані не тільки якості, безпосередньо повязані зі спілкуванням, тобто не лише комунікативні якості, а й якості, які належать до вольових, моральних і навіть інтелектуальних.

У роботі доведено, що комунікативні якості професійно важливі для особистості управлінців, зокрема для директорів середніх загальноосвітніх шкіл, серед яких переважну більшість становлять жінки.

Під час аналізу особливостей управлінської діяльності вдалося зясувати, що існують статеворольові стереотипи у розумінні особливостей реалізації управлінських функцій жінками-менеджерами (переконання про схильність жінок до виконавчої, а не творчої роботи, відсутність необхідних для здійснення ефективної управлінської діяльності якостей, залежність від групи тощо). Це зумовлює потребу враховувати фактор статі під час аналізу управлінської діяльності керівників закладів освіти та вивчення їх комунікативних характеристик.

На врахування поняття статі як необхідної змінної у вивченні психологічних характеристик індивіду одним із перших вказував Б.Г. Ананьєв. Сучасні дослідники, особливо зарубіжні, аналізуючи цю проблему, досить часто використовують поняття «гендер», визначаючи його як соціально-біологічну характеристику, тимчасом як стать є власне біологічною категорією (Д. Майєрс та ін.). Тому «мужність» і «жіночність» розглядають не як біолого-анатомічні, а як культурно-психологічні характеристики (Г.М. Лактіонова та ін.).

Отже, фактор статі визначається сукупністю біологічних, психологічних, психофізіологічних і соціокультурних передумов, у тому числі статеворольових та культурно-історичних стереотипів, уявлень тощо.

Теоретичний аналіз досліджень, проведених науковцями, виявив низку статевих відмінностей, а саме: у процесі набуття певних умінь і навичок, зважаючи на вік особистості (Т.М. Титаренко), в основних формах мислення (М.А. Дворящина), у таких властивостях особистості, як тривожність, емоційна нестабільність (О.В. Вороніна, Г.М. Лактіонова, Д. Майєрс), а також у рівні самооцінки (М.П.Пікельнікова, П. Голдберг) тощо.

Як засвідчили дослідження, чоловікам притаманна насамперед рішучість, упевненість у собі (В.А. Шаховий), прямолінійність відносин, обєктивність, розважливість та критичність (В.І. Куликов), зорієнтованість на індивідуальні досягнення (Ю.Є. Альошина, А.С. Волович). Чоловікам також властивий стиль спілкування, що визначається турботою про незалежність (Д. Майєрс). Жінки на відміну від чоловіків надають більшого значення стосункам між людьми. Це виявляється у високій контактності, товариськості, життєрадісності, відкритості (Г.М. Лактіонова, М.М. Обозов, Д. Майєрс), довірливості (О.Н. Кричевська, А.Є.Чірікова), сприйнятливості, чутливості, здатності до емпатії та інтуїції (О.О. Бодальов, Я.Л. Коломінський, І.С. Кон, В.І. Куликов, Т.М. Титаренко), конформності поведінки, втілюється у власне жіночому стилі спілкування, що характеризується тактовністю, ввічливістю, динамічністю і соціальною активністю (О.В. Вороніна, Д. Майєрс).

Отже, можна зробити висновок про те, що існують зумовлені статтю відмінності в психологічних, і, зокрема комунікативних, якостях директорів шкіл, але їх не слід оцінювати категоріями «краще-гірше». Необхідно наголосити на своєрідності комунікативних характеристик жінки-керівника закладу освіти, зумовлених психологічними особливостями статі, які впливають на комунікативні особливості її управлінської діяльності, і дослідити їх.

У другому розділі роботи - «Експериментальне вивчення комунікативних особливостей жінки-директора середньої загальноосвітньої школи» - визначено етапи, методику експериментального дослідження комунікативних особливостей жінки - директора середньої загальноосвітньої школи та їх вплив на особливості управлінської взаємодії.

В експерименті взяли участь керівники середніх загальноосвітніх шкіл західного, східного та центрального регіонів України - загалом 132 керівники, з яких 54 - чоловіки і 78 - жінки.

Дослідження здійснювалося в декілька етапів, кожен з яких мав певні завдання і свій методичний інструментарій.

Перший етап дослідження - підготовчий: було визначено проблему, сформульовано мету, завдання, гіпотезу дослідження, розроблено та підготовлено методики і процедуру дослідження комунікативних характеристик управлінської діяльності керівників середніх загальноосвітніх шкіл. Зокрема було використано методику вільного опису, 16-факторний опитувальник Р. Кеттелла, компютерний варіант методики «Соціал», розробленої академіком АПН України О.В. Киричуком, модифіковану нами методику визначення стилю керівництва (за А.Л. Журавльовим), методику Р.Х. Шакурова, комбіновану анкету для визначення СПК у колективі, запропоновану Н.Л. Коломінським, методику експертної оцінки рівня ефективності управлінської діяльності досліджуваних.

Шляхом застосування модифікованої методики вільного опису директорами шкіл було названо 95 якостей, які сприяють ефективності спілкування з підлеглими, і 45 комунікативних якостей, що негативно позначаються на цьому процесі. Проаналізувавши наукову літературу, досвід управлінської діяльності керівників загальноосвітніх шкіл, а також врахувавши результати застосування методики вільного опису, вдалося визначити комунікативні якості, що є найбільш значущими в управлінській діяльності директора школи. До переліку таких комунікативних якостей зараховано 21 якість. При цьому, на думку переважної більшості директорів, які взяли участь в експерименті (89,4%), якості керівника закладу освіти, що увійшли до переліку, значною мірою визначають ефективність його комунікативної діяльності.

Для визначення рівня розвитку комунікативних якостей директорів шкіл застосовано метод експертних оцінок. Експертам було надано переліки визначених під час дослідження комунікативних якостей директора школи, побудованих за принципом полярних профілів - якість, яку потрібно було охарактеризувати, виражалася двома протилежними значеннями. Кожну комунікативну якість особистості експерти оцінювали умовним балом за 5-бальною шкалою.

Поряд з методом експертного оцінювання серед директорів шкіл використовувався і метод самооцінювання, що дало змогу отримати додаткову інформацію про адекватність самооцінювання керівників середніх загальноосвітніх навчальних закладів.

З метою виявлення звязку між комунікативними якостями та іншими особистісними характеристиками управлінців використано опитувальник Р. Кеттелла (форму «С»). При цьому особлива увага приділялася факторам, які найбільше позначаються на процесі спілкування, а саме: а) товариськість: спілкування безпосереднє, міжособистісне, в малих групах (А), активність соціального спілкування (Н), емоційна забарвленість у процесі спілкування, експансивність та динамічність спілкування (F);

б) соціально-психологічні характеристики комунікативних якостей: ставлення до людей (L), незалежність і домінування (Е), конформність і залежність від групи (Q2), дотримання загальноприйнятих соціальних правил і норм (G), природність або стриманість поведінки, проникливість (N);

в) емоційні особливості спілкування: емоційна стійкість або нестійкість (С), здатність до емпатії, співчуття та розуміння інших людей (І), упевненість у собі або тривожність (О), рівень внутрішнього контролю за поведінкою (Q3), розслабленість або напруженість (Q4).

Щоб дослідити особливості управлінської взаємодії залежно від рівня розвитку комунікативних якостей, застосовано компютерний варіант методики «Соціал». Особлива увага при цьому приділялася характеристикам, які позначаються на спілкуванні з іншими людьми, зокрема точності у сприйнятті особливостей складу іншої людини; рівневі обєктивності в оцінці власних якостей, що впливають на ефективність співпраці; емоційній чутливості до внутрішнього світу людини і здатності правильно уявляти собі, що вона переживає, до чого прагне, як сприймає і оцінює себе й навколишній світ тощо.

Під час експерименту широко застосовувався метод цілеспрямованого спостереження, яке здійснювалося в процесі відвідування зборів педагогічного колективу школи, присутності на педрадах тощо. Це дало змогу поглибити знання про індивідуальні особливості директорів шкіл, які взяли участь в експерименті, уточнити експертні оцінки, надані вчителями і заступниками директора з навчально-виховної роботи.

Проведені бесіди, інтервю з керівниками шкіл, завідуючими відділами освіти районних (міських) держадміністрацій, педагогічними колективами середніх загальноосвітніх навчальних закладів, учнями допомогли уточнити результати дослідження.

Другий етап дослідження полягав в організації і проведенні констатуючого експерименту, під час якого вивчалися комунікативні особливості жінки-директора середньої загальноосвітньої школи та їх вплив на ефективність її управлінської діяльності.

На третьому етапі роботи на основі пакету програм «Statistica 95» було здійснено якісну та кількісну обробку даних дослідження, узагальнено і уточнено результати, сформульовано висновки, розроблено рекомендації.

У результаті проведення експертного оцінювання виявлено рівні розвитку комунікативних якостей керівників середніх загальноосвітніх шкіл (табл. 1).

Таблиця 1. Рівні розвитку комунікативних якостей директорів середніх загальноосвітніх шкіл залежно від статі (%)

Рівні розвитку комунікативних якостей Директори шкіл чоловіки жінки

Високий 41,3 49,2

Середній 29,3 26,7

Низький 29,4 24,1

Кількісний аналіз даних, наведених у таблиці 1, дав змогу зробити висновок про відсутність статистично значущих відмінностей у рівні розвитку комунікативних якостей у чоловіків і жінок. Тим часом якісний аналіз даних дозволяє виявити певні відмінності у ранжуванні зазначених якостей керівниками шкіл залежно від їх статі. Так, жінки - директори шкіл найважливішою комунікативною якістю вважають «гнучкість у стосунках», тимчасом як чоловіки - «обєктивність». Найменш значимою для чоловіків-директорів є «самокритичність», а для жінок - «комунікативна врівноваженість».

Керівникам закладів освіти також було запропоновано ранжувати комунікативні якості за показником вираженості у себе особисто. Результати дослідження показали, що чоловіки-директори шкіл (згідно з експертною оцінкою - з низьким рівнем ефективності діяльності) завищують оцінку своїх комунікативних якостей. Разом з тим, жінки-керівники, як правило, оцінювали себе більш адекватно. Це зумовлено тим, що жінки насамперед оцінюють себе з погляду стосунків між людьми, а також через те, що вони краще розуміють тонкощі людських взаємин і тому краще, ніж чоловіки, інтерпретують емоції оточуючих.

Аналіз результатів, отриманих за опитувальником Р. Кеттелла, дав змогу виявити відмінності у структурі особистості чоловіків і жінок-директорів шкіл. Зясувалося, що жінки-керівники більш товариські, уважніші до людей, готові до співпраці. Вони відзначаються більшою сміливістю та активністю у налагодженні соціальних контактів, емоційно значущих для них. Жінки відрізняються більшою експансивністю і динамічністю у спілкуванні. Показники, які визначають емоційний фон спілкування, свідчать, що він яскравіше виражений у жінок-директорів шкіл. Так, жінки більш поступливі та доброзичливі, вони відзначаються вищим, ніж чоловіки, рівнем чутливості. Водночас директори шкіл жіночої статі конформніші та залежніші від групи, їм притаманна більша, ніж у колег-чоловіків, тривожність.

Здійснивши кореляційний аналіз комунікативних якостей та особистісних характеристик за факторами шкали Р. Кеттелла, виявлено тісний кореляційний звязок між ними. Кореляційні звязки високого рівня значущості мають такі комунікативні якості, як «толерантність», «самокритичність», «тактовність» тощо.

Аналіз результатів дослідження за методикою «Соціал» дав змогу виявити особливості управлінської взаємодії керівників шкіл, зумовлені їх статтю. А саме: керівники закладів освіти жіночої статі відзначаються більшою стійкістю в умовах стресових ситуацій, вищими значеннями показників, що характеризують ефективність застосування індивідуального підходу до підлеглих, а також максимальною експресивністю тощо.

Отже, можна стверджувати, що існує сукупність тісно повязаних між собою характеристик, що визначають особливості управлінської взаємодії і є специфічними для чоловіків та жінок зазначеної категорії. При цьому було виявлено тісний кореляційний звязок між показниками застосованої методики і комунікативними якостями керівника закладу освіти. Тому ці показники можна вважати комунікативним ядром особистості, що визначає здатність до управлінської взаємодії.

Окрім того, в ході дослідження виявлено схожість і відмінність структури комунікативного ядра особистості директора школи з урахуванням фактора статі. Для жінок-керівників центральними якостями, що визначають успішність управлінської діяльності, є «порядність», «гнучкість у стосунках», «повага до людей», «товариськість», «відповідальність», «колегіальність», «заохочення та надання ініціативи підлеглим», «вимогливість до себе», «врахування індивідуальних особливостей підлеглих», «доброзичливість», «толерантність». Ці якості, утворюючи комплекс, зосереджуються навколо таких показників особливостей управлінської взаємодії, як «уміння відмовитися від стереотипів», «уміння бути самим собою», «здатність до соціальної взаємодії», а також «пошук індивідуального підходу». Усі перераховані вище особливості можна вважати стрижневими складниками комплексів, що репрезентують комунікативне ядро особистості жінки-директора школи.

Щодо комунікативного ядра особистості чоловіків - керівників закладів освіти, то тут центральними якостями, крім спільних із якостями жінок-управлінців, а саме: «порядності», «гнучкості у стосунках», «поваги до людей» та «товариськості», є і відмінні - «обєктивність», «довіра до колег», «упевненість у собі», «відсутність дріб’язковості, причепливості», «комунікативна врівноваженість», «вимогливість до підлеглих». У чоловіків, як і в жінок, стрижневими складниками є «здатність до соціальної взаємодії», «уміння відмовитися від стереотипів», «уміння бути самим собою». На відміну від переліку складників комунікативного ядра особистості жінок-керівників шкіл, для чоловіків його доповнює такий показник особливостей управлінської взаємодії, як «обєктивність і здатність сприймати членів педагогічного колективу такими, якими вони є». Отже, здійснивши дослідження, вдалося виявити якісні відмінності у структурі комунікативного ядра управлінців різної статі.

У третьому розділі «Дослідження впливу комунікативних особливостей жінки-директора середньої загальноосвітньої школи на ефективність її управлінської діяльності» розглянуто комунікативні особливості жінки-керівника закладу освіти, в тому числі й комунікативні особливості стилю керівництва, вивчався вплив цих особливостей на ефективність управлінської діяльності, розглядалися основні напрямки врахування комунікативних особливостей в оптимізації управлінського процесу.

У наукових джерелах (Р.Л. Кричевський та ін.) виділяють два класи критеріїв ефективності управлінської діяльності: психологічні і непсихологічні. До психологічних критеріїв належать: задоволеність від приналежності до трудового колективу та від самого процесу роботи, авторитет керівника, самооцінка керівництва тощо, які визначають рівень сформованості соціально-психологічного клімату (СПК) в педагогічних колективах шкіл. Це зумовлено тим, що ці рівні відображають сукупну задоволеність приналежністю до групи і працею в певному колективі. Відомості про рівні СПК у педагогічних колективах шкіл отримано: а) анкетуванням; б) за допомогою спостережень за спілкуванням і поведінкою членів педагогічного колективу; в) шляхом проведення бесід, інтервю з учителями, керівниками, їх заступниками, учнями і батьками про ставлення педагогічних працівників один до одного та до інших учасників навчально-виховного процесу, про те, чи задоволені члени педколективу своєю роботою; г) шляхом здійснення аналізу документації, що дало змогу визначити рівень плинності педагогічних кадрів, кількість порушень у колективі середньої школи тощо.

До непсихологічних критеріїв ефективності зараховують результативність роботи колективу. Отже, в дисертаційному дослідженні йдеться про результати навчально-виховної роботи середньої загальноосвітньої школи як про підсумок діяльності її директора, що виявляється в рівні знань і навичок учнів, а також у рівні їх вихованості. Непсихологічні критерії визначалися переважно на основі аналізу шкільної документації та за допомогою методу експертної оцінки.

У результаті отримані сумарні показники ефективності роботи директорів середніх загальноосвітніх шкіл (табл. 2).

Таблиця 2. Порівняльна характеристика ефективності управлінської діяльності директорів середніх загальноосвітніх шкіл залежно від статі (%).

За рівнем ефективності Групи керівники-жінки керівники-чоловіки

Високий рівень 41,6 39,3

Низький рівень 58,4 60,7

Результати свідчать, що управлінська діяльність значної кількості директорів шкіл низькоефективна. Щодо керівників, управлінська діяльність яких є високоефективною, то їх, на думку експертів, більше серед жінок-керівників закладів освіти (41,6% проти 39,3%), хоча різниця ефективності управлінської діяльності чоловіків і жінок не є статистично значущою.

За допомогою елементів регресивного аналізу (побудова емпіричних ліній регресії ефективності на ряд комунікативних якостей, що належать до комунікативного ядра особистості директора школи) виявлено складний характер залежності ефективності управлінського процесу від комунікативних якостей керівників середніх загальноосвітніх навчальних закладів.

У результаті виділено три рівні прояву комунікативних якостей керівників: низький (до 15 балів), середній (до 30 балів) і високий (понад 30 балів).

Дослідження показує, що не всі рівні вияву комунікативних якостей директора школи супроводжуються високою ефективністю управління. Так, наприклад, вивчення залежності ефективності управлінської діяльності директорів шкіл різної статі від рівня їх доброзичливості показало, що індивідуальні значення цієї якості розподіляються в межах 5-34 балів у жінок і 5-32 балів у чоловіків (рис. 1).

Висока ефективність здійснення процесу управління жінками-директорами шкіл відповідає середньому та високому рівню доброзичливості (13-34 бали), тимчасом як у чоловіків-директорів вона перебуває в межах середніх значень (18-29 балів). Це пояснюється існуванням соціальних стереотипів і сподівань щодо поведінки керівників-чоловіків та керівників-жінок. У звязку з цим підлеглі досить толерантно сприймають керівників чоловічої статі, які не такі доброзичливі, як жінки-управлінці, оскільки від чоловіка чекають суворості, мужності, а жінок бачать мякими, ніжними, здатними до співчуття. Також з цим повязаний факт наявності низької ефективності управлінської діяльності в групі чоловіків-директорів шкіл, рівень доброзичливості яких був високим (29,5-32 бали).

Директори шкіл, діяльність яких низькоефективна, характеризуються низьким рівнем доброзичливості (5-12,5 балів серед жінок і 5-18 балів серед чоловіків).

Зясувалося, що вплив комунікативних якостей директорів загальноосвітніх шкіл на ефективність їх управлінської діяльності багато в чому спільний для керівників різної статі. Так, для високої ефективності управлінської діяльності директорам шкіл необхідно виявляти середній і високий рівень упевненості в собі, комунікативної врівноваженості, обєктивності, довіри до колег, середній рівень толерантності. Водночас виявлено значущі відмінності в досягненні високої ефективності управлінської діяльності керівниками шкіл різної статі залежно від ступеня виявлення їх товариськості, відповідальності, доброзичливості, колегіальності, вимогливості до себе.

Усі комунікативні якості директорів шкіл своєрідно поєднуються і позначаються на стилі керівництва, визначають вибір конкретних методів і прийомів здійснення управлінського впливу на всіх учасників навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх школах.

Щоб виявити залежність стилю керівництва школою від статі, на наступному етапі дослідження застосовано модифіковану нами методику визначення стилю керівництва за А.Л. Журавльовим (рис. 2).

Встановлено, що серед управлінців-чоловіків найпоширеніший демократичний стиль керівництва (39,3%), тимчасом як серед жінок - комбінований (42,3%).

Важливо також відзначити, що комбінований стиль керівництва у жінок-директорів шкіл зустрічається в 1,5 рази частіше, ніж у чоловіків-директорів (відповідно 42,3 і 27,4%). Цей факт свідчить про те, що визначальною особливістю стилю керівництва жінок-директорів насамперед є інтуїтивність, відчуття ситуації, яка склалася в шкільному колективі, а також динамічність і гнучкість у застосуванні методів та прийомів здійснення впливу на учасників навчально-виховного процесу.

Кореляційний аналіз комунікативних якостей особистості чоловіків і жінок-керівників закладів освіти і основних компонентів кожного зі стилів виявив факт звязку між ними. При цьому якості, що повязані з певними компонентами кожного зі стилів керівництва, дещо відмінні для кожної статі. Так, демократичність у жінок-директорів шкіл позитивно корелює з такими комунікативними якостями, як «доброзичливість» (0,51), «повага до людей» (0,69), «гнучкість у стосунках» (0,63), тимчасом як у чоловіків - з «відсутністю причепливості» (0,34), «упевненістю в собі» (0,44) тощо.

На наступному етапі дослідження вивчався вплив стилю керівництва на ефективність діяльності директорів шкіл різної статі. Результати аналізу (в балах) подаємо в таблиці 3.

Таблиця 3. Показники ефективності основних стилів керівництва директорів шкіл (максимальний бал ефективності 5)

Стать Стиль керівництва авторитарний демократичний ліберальний комбінований

Жінки 3,43 3,95 2,41 4,87

Чоловіки 2,48 4,12 3,32 4,69

Показники таблиці свідчать, що висока ефективність управлінської діяльності директорів шкіл незалежно від статі, повязана з використанням демократичного та комбінованого стилів керівництва. Проте, найбільш ефективна діяльність тих управлінців (як чоловіків, так і жінок), які використовують комбінований стиль керівництва. Показники ефективності цього стилю для директорів шкіл різної статті істотно не відрізняються. Найменш ефективний у застосуванні для жінок-керівників ліберальний стиль керівництва, тоді як для чоловіків - авторитарний.

Отже, у дисертаційному дослідженні науково обгрунтовано і експериментально підтверджено припущення про залежність комунікативних особливостей і специфіки управлінської діяльності від статі директора школи.

Урахування комунікативних особливостей керівників закладів освіти з метою оптимізації їх управлінської діяльності доцільно здійснювати за такими основними напрямками: перший напрямок полягає в забезпеченні керівників знаннями з психології статевих відмінностей (шляхом читання лекційних курсів, проведення спецсемінарів, практичних і семінарських занять, організації тематичних дискусій, науково-практичних конференцій, шляхом здійснення психологічного консультування); другий напрямок - це вдосконалення методів, прийомів і засобів, рекомендованих до використання в управлінському спілкуванні на основі врахування комунікативних особливостей керівників навчальних закладів залежно від їх статі.

З метою практичного втілення цих напрямків розроблено спецкурс «Психологія статевих відмінностей керівників загальноосвітніх закладів системи загальної середньої освіти», що може бути складовою частиною процесу перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних педагогічних працівників освіти, зокрема жінок-директорів середніх шкіл.

У висновках підсумовано і викладено результати теоретичного й експериментального дослідження, визначено перспективи подальшої розробки проблеми. Результати дослідження дали змогу зробити такі висновки: 1. Загалом можна стверджувати, що підвищення вимог до рівня розвитку комунікативних якостей керівників середніх загальноосвітніх навчальних закладів значною мірою зумовлене особливою значимістю соціальних функцій школи і психологічними особливостями управління в галузі освіти. До останніх належать: відмінність основної мети для середніх загальноосвітніх навчальних закладів (забезпечення всебічного розвитку особистості; формування особистості учня, розвиток його здібностей і обдаровань; повага до народних традицій і звичаїв тощо) від мети в сфері бізнесу або виробництва (насамперед - отримання прибутку);

переважна більшість педагогічних працівників у галузі освіти - жінки (75,2%). Це, безперечно, позначається на соціально-психологічній ситуації в колективі, в силу підвищеної емоційності жінок, їх чутливості до соціальної ситуації тощо. неоднорідність учасників навчально-виховного процесу школи, до складу якого входять представники різних вікових груп (учні, педагогічні працівники, інші спеціалісти, батьки), які істотно відрізняються за своїми соціально-психологічними особливостями, характером функціональних відносин з керівником школи;

значне навантаження керівника як організатора, адміністратора, громадського діяча, педагога і вихователя, здатного передати свої знання і досвід учасникам навчально-виховного процесу, забезпечуючи при цьому єдність навчання і виховання тощо.

2. Комунікативні якості керівника закладу освіти - структурні компоненти особистості управлінця, що повязані безпосередньо з процесом комунікації і зумовлюють комунікативні характеристики управлінської діяльності, які виявляються у процесі взаємодії керівника з учасниками навчально-виховного процесу.

3. Виявлено комунікативні якості, що є найбільш значущими для здійснення управлінської діяльності директора школи. Їх можна поділити на безпосередньо комунікативні і опосередковано комунікативні. До безпосередньо комунікативних належать такі якості: «доброзичливість», «товариськість», «толерантність», «гнучкість у стосунках», «тактовність», «повага до людей», «колегіальність», «довіра до колег», «комунікативна врівноваженість», «врахування індивідуальних особливостей підлеглих». Тимчасом як «відповідальність», «правдивість, порядність», «вимогливість до підлеглих», «відсутність дріб’язковості», «колективізм», «надання та заохочення ініціативи підлеглих», «готовність сприяти службовому зростанню підлеглих», «обєктивність», «впевненість у собі», «вимогливість до себе» та «самокритичність» можна вважати опосередковано комунікативними.

4. Виявлена інтегральна характеристика управлінської взаємодії директора школи - комунікативне ядро, під яким розуміється системна якість особистості, що складається з комплексу безпосередньо і опосередковано комунікативних якостей особистості. Своєрідність комунікативного ядра зумовлюється фактором статі.

5. Проаналізувавши управлінську діяльність значної кількості керівників шкіл, було встановлено існування статеворольових стереотипів. При цьому зясувалося, що багато відмінностей між керівниками-чоловіками і жінками зумовлені саме цими стереотипами. Водночас експериментально встановлені реально існуючі статеві відмінності, що зумовлюють комунікативні особливості жінки-директора школи. Зясувалося, що жінки відрізняються більшою, ніж представники чоловічої статі, товариськістю, доброзичливістю, схильністю до колективного розвязання проблем, чутливістю, експресивністю, більшою здатністю до емпатії. Поряд із цим представницям жіночої статі притаманна підвищена тривожність, більша комунікативна неврівноваженість, дещо занижена самооцінка і менша впевненість у собі, конформність поведінки тощо.

6. Встановлено сталі взаємозвязки між комунікативними якостями та іншими особистісними характеристиками, між комунікативними якостями і особливостями управлінської взаємодії, між комунікативними якостями і основними компонентами стилю керівництва, між рівнем розвитку комунікативних якостей і ефективністю управлінської діяльності з урахуванням фактора статі.

7. Дослідженням доведено, що лише певні рівні розвитку комунікативних якостей керівника школи, які дещо відмінні для управлінців різної статі, - одна з умов забезпечення високої ефективності управлінської діяльності в загальноосвітніх навчальних закладах. Тому неправомірними є вимоги до особистості директора школи, повязані з наявністю або відсутністю у нього певних якостей, оскільки слід говорити про певні рівні виявлення цих якостей. Так, зокрема, отримані результати з високим ступенем достовірності свідчать, що взагалі низькому, а в деяких випадках і надто високому рівню розвитку комунікативних якостей відповідає низька ефективність управлінської діяльності, тимчасом як висока повязана переважно з середнім та високим рівнем розвитку цих якостей.

8. Найбільш ефективним для директорів шкіл (як чоловіків, так і жінок) є комбінований стиль керівництва. Водночас для жінок-директорів найменш ефективним є ліберальний стиль керівництва, тоді як для чоловіків - директивний.

9. Розроблено спецкурс «Психологія статевих відмінностей керівників загальноосвітніх закладів системи загальної середньої освіти», а також цикли лекцій, практичні (семінарські) заняття, тематичні дискусії, тематику випускних творчих робіт і контрольно-залікові запитання до модулів «Психологія педагогічного менеджменту» та «Психологія післядипломної освіти» типового навчального плану підвищення кваліфікації керівних кадрів освіти, інших категорій управлінців. Експериментально перевірені результати дослідження використані в процесі підготовки магістрів психології (спеціальність 8.040101 «Психологія») і магістрів менеджменту (спеціальність 8.050201 «Менеджмент організацій»).

У цих програмно-методичних матеріалах висвітлено психологічні особливості жінок і чоловіків, зокрема керівників шкіл різної статі, на основі аналізу статеворольових стереотипів, результатів експериментально досліджених відмінностей, розглянуто можливості врахування статевих відмінностей керівників середніх шкіл у їх управлінській діяльності; висвітлено проблеми формування адекватних уявлень про статеві особливості у підростаючого покоління тощо.

Основний зміст дисертації викладено в таких публікаціях

Бондарчук О.І., Шкурко Я.І. Зміст, форми і методи підвищення психологічної компетентності керівників шкіл // Педагогічний пошук. - 1997. - №2. - С. 26 -28.

Бондарчук О.І., Шкурко Я.І. Проблема розробки методики підвищення психологічної компетентності керівників шкіл // Післядипломна освіта педагогічних кадрів: проблеми розвитку: Матеріали звітної наукової конференції 31 жовтня - 1 листопада 1996 р. - К.: УІПККО, 1997. - С. 230 - 231.

Бондарчук О.І., Шкурко Я.І. Проблеми підвищення психологічної компетентності керівників шкіл // Освіта і управління. - 1997. - №2. - С. 114 - 122.

Шкурко Я.І. Дослідження комунікативних якостей жінки - керівника закладу освіти // Післядипломна освіта та управління навчальними закладами в умовах трансформації суспільства: Матеріали звітної наукової конференції 1-2 квітня 1999 р. - К.: ДАККО, 1999. - С. 270 - 274.

Шкурко Я.І. Комунікативні якості в управлінській діяльності жінки-керівника закладом освіти // Управління національною освітою в умовах становлення і розвитку української державності: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 28 - 30 жовтня 1998 р. - К.: МО України, АПН України, ДАККО, ІЗМН, 1998. - С. 193 - 195.

Шкурко Я.І. Проблема врахування комунікативних особливостей жінки-керівника закладу освіти в процесі підвищення її кваліфікації // Актуальні проблеми теорії і практики післядипломної освіти керівних і педагогічних кадрів: Матеріали звітної наукової конференції 5-6 березня 1998 р. - Част. І. - К.: ДАККО, 1998. - С. 146 - 147.

Шкурко Я.І. Психологічні особливості управлінської діяльності жінок-керівників закладів освіти // Наука і освіта. - 1998. - №4-5. - С. 86 - 88.

Шкурко Я.І. Психологічні підходи до визначення ефективності управлінської діяльності жінки-керівника закладом освіти // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1999. - №1. - С. 200 - 203.

Шкурко Я.І. Українська жінка як предмет історико-психологічного дослідження // Збірник навчально-методичних матеріалів і наукових статей історичного факультету / - Луцьк: Волинський держ. ун-т ім. Лесі Українки, 1999. - Вип. 4. - С. 193 - 195.

Шкурко Я.І. Женщина у штурвала? Стереотипы и реальность // Персонал. - 1998. - №5. - С. 86 - 89.

Размещено на .ru