Сучасні тенденції в сфері засобів масової інформації та інформаційної політики провідних медіакомпаній, пов’язані з комерціалізацією, їх змістовні та структурно-функціональні характеристики. Негативні і позитивні наслідки даного процесу в Україні.
Аннотация к работе
Обєктивний процес комерціалізації ЗМІ поступово витіснив порівняно невелику частку пожертвувань, що надаються пресі політичними партіями в імя принципів свободи слова і відкритої боротьби ідей. Сьогодні проблема комерціалізації ЗМІ є досить актуальною в контексті її колосального впливу на інформаційну політику медіакомпаній і достовірність висвітлення фактів, а, отже, обєктивність медіа, з яких ми черпаємо інформацію мало не кожного дня. Медіа як рупор громадської активності особливо в умовах, де виникають проблеми з демократією, коли треба ззовні показати, що професійні стандарти витримуються часто перетворюються на інструмент вишуканих маніпулятивних технологій. З іншого боку, комерціалізація, що існує в умовах конкуренції, примушує створювати продукти медіа-культури все більшої технологічної якості, пропонує широкий вибір медіа-продукції, розширює можливості комунікації. Мета наукового дослідження - розглянути сучасні тенденції в сфері засобів масової інформації та інформаційної політики провідних медіакомпаній, повязані з їх комерціалізацією.Економічні та соціальні чинники оформилися внаслідок розвитку масового машинного виробництва і розширення збуту товарів та їх споживання. Застосування машин дозволило не тільки різко підняти продуктивність праці в індустріальному виробництві, але і в багато разів збільшити обсяг і різноманітність вступників на ринки товарів. За тридцять років, що передують початку XX ст., загальнорічна тривалість робочого часу скоротилася в провідних країнах Західної Європи та США в середньому на 250-300 годин, а напередодні Другої світової війни вона була вже на 600-1000 годин меншою, ніж у 1870 р. Так були сформовані передумови для суттєвого зростання аудиторії преси за рахунок низів суспільства, що складали в той період переважну більшість населення [1, с. Боротьба за демократичні права громадян призвела до проголошення у найбільш передових країнах того часу загального виборчого права (яке поширювалося в більшості випадків тільки на дорослу чоловічу частину населення).Створення одного концерну (14 газет і журналів) було ініційовано популярним щоденним виданням «Postimmes». Ціна одного примірника недільного номера його щоденної газети «New York Post», наприклад, складає всього 50 центів, тобто в два з половиною рази нижче, ніж примірник недільного номера конкуруючої газети «New York Daily News». Мердоку належать більше 30 газет в Англії та Америці, серед яких «New York Post», «Times», «The Sun», «The Sunday Times» і «Daily Telegraph», видавництво «Harper Collins», звукозаписна компанія «Mushroom Records», рекламна компанія «News Outdoor». Новини CNN можна отримувати на мобільний телефон, персональний портативний компютер, пейджер, електронною поштою, можна замовити «новини за вимогою», тобто індивідуальну добірку з потрібних тем, встановити свою редакцію CNN в мережі Інтернет - MYCNN.com. Такі передачі, як «Ваш світ сьогодні», «Дипломатична ліцензія», «Журналісти-міжнародники», «Інсайт», і, звичайно, знамениті ток-шоу Ларрі Кінга «Ларрі Кінг в прямому ефірі» і «Вікенд з Ларрі Кінгом», користувались популярністю в усьому світі.Впливи суспільства та ринку на інформаційну політику засобів масової інформації та навпаки значною мірою взаємоповязані, оскільки відбуваються у площині “попит-пропозиція”. На сьогодні загальносвітовою тенденцією є комерціалізація ЗМІ, тобто перетворення ЗМІ із механізму донесення думки певних політичних сил, фінансово-промислових груп та держави до суспільства на субєкт надання населенню інформаційно-розважальних послуг. В цих умовах зростаючу роль у визначенні інформаційної політики ЗМІ відіграють рекламодавці, які, купуючи рекламний час/рекламну площу, можуть впливати на вибір каналами потенційної аудиторії, а отже, і змістового наповнення інформаційних програм, визначення тематичних пріоритетів у друкованих ЗМІ тощо. Так, комерційний інтерес і погоня за рейтингами деякою мірою негативно вплинула на достовірність фактів і характер висвітлення подій на американській глобальній телемережі CNN. Сила впливу даної компанії полягає в концепції безперервної подачі інформації, що перетворює події в спектакль і перешкоджає будь-якій аналітиці.
Вывод
Впливи суспільства та ринку на інформаційну політику засобів масової інформації та навпаки значною мірою взаємоповязані, оскільки відбуваються у площині “попит-пропозиція”. На сьогодні загальносвітовою тенденцією є комерціалізація ЗМІ, тобто перетворення ЗМІ із механізму донесення думки певних політичних сил, фінансово-промислових груп та держави до суспільства на субєкт надання населенню інформаційно-розважальних послуг. Наслідком цього є зміна пріоритетів у діяльності ЗМІ з пропагування певних ідей, цінностей та думок у бік досягнення максимальної економічної ефективності. В цих умовах зростаючу роль у визначенні інформаційної політики ЗМІ відіграють рекламодавці, які, купуючи рекламний час/рекламну площу, можуть впливати на вибір каналами потенційної аудиторії, а отже, і змістового наповнення інформаційних програм, визначення тематичних пріоритетів у друкованих ЗМІ тощо.
Найбільш очевидною є тенденція до сенсаційності в інформаційній політиці такої глобальної і широко популярної медіакомпанії, як CNN. Ця телемережа стала справжнім прикладом оперативності, але не завжди професійності, у сучасній журналістській діяльності.
Так, комерційний інтерес і погоня за рейтингами деякою мірою негативно вплинула на достовірність фактів і характер висвітлення подій на американській глобальній телемережі CNN. Сила впливу даної компанії полягає в концепції безперервної подачі інформації, що перетворює події в спектакль і перешкоджає будь-якій аналітиці. Збільшення цілодобових інформаційних каналів у світі, які в прямому ефірі ретранслюють картинки CNN, посилило «ефект CNN» і зробило телеглядачів ще більш вразливими. Безперервна інформація стала новим методом інформаційної політики багатьох медіакомпаній, адже є ефективним механізмом психологічної обробки громадської думки. Незважаючи на це, ми не тільки не скаржимося на втрату свободи, але, навпаки, знаходимо задоволення в цій маніпуляції і частково несемо за неї відповідальність.
На противагу CNN виступає не менш впливова всесвітня британська телемережа BBC, яка, навпаки, завдяки професіоналізму і аналітичності журналістської діяльності, зуміла підкорити аудиторію не тільки елітарної групи, але й звичайних сімей з усього світу. І хоча дана компанія є комерційною структурою, її інформаційна політика цілком відповідає інтересам справжнього громадянського суспільства, яке прагне не тільки бути поінформованим, але й освіченим. У цьому аспекті важливим фактором є те, що BBC пропонує своїй аудиторії не примітивні розважальні шоу, а програми з високоякісним аналітичним наповнення у сфері економіки, політики, екології тощо.
Тоді як країни Заходу вже в деякій мірі створили альтернативу комерційно і політично заангажованим засобам масової інформації (у вигляді громадських ЗМІ), в Україні явище комерціалізації тільки починає набувати масштабного впливу. Такі тенденції, як надмірне рекламне наповнення, концентрація ЗМІ у руках впливових політиків і медіамагнатів, лобіювання політичних і економічних інтересів можновладців через масмедіа, а також спрощення подання новин - тільки маленький перелік негативних наслідків комерціалізації засобів масової інформації в Україні.
Таким чином, в умовах глобалізації набувають актуальності питання комерціалізації ЗМІ. За таких обставин єдиним способом уникнення негативних наслідків цього явища постає створення громадських ЗМІ. Світовий досвід свідчить, що саме вони за умови ефективного адміністрування та громадського контролю за програмною і редакційною політикою здатні певною мірою відновити тематичний та змістовний баланс у сфері масмедіа. Чимало західних країн завдяки свідомій підтримці суспільства і державної влади уже сформували ефективну систему громадського мовлення, яка б відповідала інтересам їх громадян. Україні залишається прослідувати їх прикладу і хоча б закласти основи для розвитку взаємовідносин «суспільство - ЗМІ - влада» у якісно новому, демократичному руслі.
Список литературы
Беспалова, А.Г., Корнилов, Е.А., Короченский, А.П., Лучинский, Ю.В., Станько, А.И. История Мировой Журналистики. - Москва. СПБ: Издательский центр «МАРТ», 2003. - 341с.
Вуд Д. Влияние телесети Си-Эн-Эн. -Америка. 1991. -№ 420. - 201 с.
Землянова Л. И. Коммуникативистика и средства информации: Англо-русский толковый словарь концепций и терминов / Л. И. Землянова. - М.: Изд-во Моск. Ун-та, 2004. - 416 с.
Любимов Б. Великобритания и глобализация мирового теле- и радиовещания // Вестник Моск. ун-та. - Сер. 10: Журналистика. - 1999. - №5. - 100 c.
Мак-Квейл Д. Теорія масової комунікації / Д. Мак-Квейл. - Львів: Літопис, 2010. - 538 с.
Онуфрів С.Т. Політичний дискурс ЗМІ України у світовому інформаційному просторі: автореф. дис.. на здобуття наук. ступеня канд.. філол.. наук: 10.01.08/С.Т. Онуфрів; Київ. Нац.. ун-т ім. Т. Шевченка. - К., 2005. - 20 с.
Тангейт М. Медиагиганты. Как крупнейшие медиакомпании выживают на рынке и борются за лидерство. - Москва. СПБ: Издательство Альпина Паблишер, 2006. - 262 с.
Уильямс Г. Чем больше смотрим, тем меньше видим. // INDEX-Досье на цензуру, 1998. - 341 с.