Забезпеченість міддю, цинком і кобальтом раціону сухостійних корів у дослідному господарстві. Деякі показники мінерального обміну в організмі корів за корекції мікроелементного живлення. Вплив підгодівлі хелатами на показники неспецифічної резистентності.
Аннотация к работе
Продуктивність молочної худоби залежить від видових і породних особливостей, а прояв їх спадкових якостей і властивостей у значній мірі визначається умовами, в яких протікає їх ембріональний і фетальний розвиток (від здоровя, віку, годівлі та утримання вагітних корів) (Георгиевский В.И. и др., 1979-1990; Богданов Г.О. и др., 1986; Кальницкий Б.Д. и др., 1988; Смолянінов Б.В. та ін., 1990; Лагодюк П.З., 1991; Палфій Ф.Ю., 1992; Стояновський С.В., 1992; Зубець М.В., 1996; Демчук М.В. та ін., 1996; Кравців Р.Й., 1996-1998; Лизогуб М.І. та ін., 1997; Столярчук П.З. та ін., 1998). Забезпечити потребу вагітних тварин в мікроелементах за рахунок кормів не завжди можливе, особливо в західних передгірських районах України, де грунти, вода та корми значно бідніші мікромінеральними факторами годівлі порівняно з іншими регіонами (Кравців Р.Й., 1992, 1997-1999). Металохелати успішно можуть використовуватись з метою підвищення резистентності, продуктивності та відтворювальних функцій (Tainturier D., 1984; Spears J.W., 1989; Кальницкий Б.Д., 1990). Ці та деякі інші дані послужили основою для розроблення нових принципів мікроелементної підгодівлі вагітних корів, що полягають у пошуку найефективніших форм сполук мікроелементів для корекції субстратно-кофакторної рівноваги, які б володіли заданим профілем біологічної дії з врахуванням зональних особливостей мінерального складу кормів та не викликали порушень метаболізму в системі мати-плід при умові тривалого їх застосування. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що проведеними дослідженнями одержані нові дані про вплив мікроелементної підгодівлі корів в період сухостою на обмін речовин в їх організмі та процеси внутріутробного розвитку плода.Годівля проводилась згідно деталізованих норм з урахуванням рекомендацій практичного посібника інтенсивних технологій виробництва молока, а дослідні групи ще отримували додаткову підгодівлю солями міді, цинку і кобальту або їх хелатних форм з амінокислотою метіоніном. Для експерименту було відібрано 5 груп (одна контрольна і чотири дослідні) корів (по 10 голів у кожній) 6-7 річного віку, які були на 7 місяці тільності, з середнім надоєм за лактацію 2723 кг молока, середньою живою масою 433 кг. Перша дослідна група - корови отримували, крім основного раціону, мікроелементну підгодівлю солями міді, цинку і кобальту (CUSO4 - 0,08; ZNSO4 - 0,14, COCL2 - 0,01) г/ гол. добу. У корів кров для досліджень брали з яремної вени до ранкової годівлі на початку сухостою, через 15 днів, на 45 та 60 дні сухостою, а у телят - в 1, 5, 15 та 30-ти денному віці. Найсуттєвішим було збільшення вмісту міді, цинку і кобальту в крові у корів IV-ї дослідної групи, яким до основного раціону додавали хелатні сполуки даних мікроелементів з амінокислотою метіоніном.Шевченка Рожнятівського району Івано-Франківської області в раціонах сухостійних корів нами виявлено дефіцит міді, цинку і кобальту відповідно на 26%, 8,2% і 48,5%. Включення до раціону корів мікроелементної підгодівлі метіонатами міді, цинку і кобальту підвищує вміст кальцію на 20%, магнію - 4,9, неорганічного фосфору - 19,2, міді - 11,3, цинку - 14,9 і кобальту - 28,8% в їх крові. Новонароджені телята від корів, яким в період сухостою давали мікроелементну підгодівлю хелатними сполуками міді, цинку і кобальту, мають вищий запас цих елементів, ніж телята інших груп: міді на 9,7%, цинку - 21,9, кобальту - 34,4%, а також кальцію - на 15%, магнію - 2,7 і неорганічного фосфору - 6,5%. Під впливом підгодівлі корів міддю, цинком і кобальтом підвищується неспецифічна резистентність корів та їх телят, яка проявляється збільшенням вмісту лейкоцитів в середньому на 9,5%, фагоцитарного числа - 7,7, фагоцитарного індексу - 26,3, комплементарної активності - 9,2 і бактерицидної активності сироватки крові - на 3,25% (у корів) і відповідно цих самих показників у телят - на 17,9; 7; 62,6; 23,1 і 6,6%.
Вывод
Матеріал і методика досліджень.
Експериментальна частина роботи виконана на кафедрі фізіології тварин і НДІ біоекологічного моніторингу Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького та тваринницькій фермі ксп імені Т.Г. Шевченка Рожнятівського району Івано-Франківської області протягом 1996-1998 років.
Матеріалом для досліджень служили сухостійні корови симентальської породи та їх новонароджені телята. Всі тварини були клінічно здорові, підбирались за принципом аналогів, враховуючи фізіологічний стан, живу масу, вік. Годівля проводилась згідно деталізованих норм з урахуванням рекомендацій практичного посібника інтенсивних технологій виробництва молока, а дослідні групи ще отримували додаткову підгодівлю солями міді, цинку і кобальту або їх хелатних форм з амінокислотою метіоніном. При цьому попередньо в дослідному господарстві було проведено аналіз кормової бази на вміст мікроелементів та забезпеченість ними раціону тварин.
Для експерименту було відібрано 5 груп (одна контрольна і чотири дослідні) корів (по 10 голів у кожній) 6-7 річного віку, які були на 7 місяці тільності, з середнім надоєм за лактацію 2723 кг молока, середньою живою масою 433 кг. Тварини контрольної групи отримували основний раціон. Перша дослідна група - корови отримували, крім основного раціону, мікроелементну підгодівлю солями міді, цинку і кобальту (CUSO4 - 0,08; ZNSO4 - 0,14, COCL2 - 0,01) г/ гол. добу. Тварини другої дослідної групи до основного раціону отримували амінокислоту метіонін - 0,05 г/ гол. добу. Третя дослідна група - корови крім основного раціону, отримували солі міді, цинку і кобальту (CUSO4 - 0,08, ZNSO4 - 0,14, COCL2 - 0,01 г/ добу кожної солі) і 0,05 г амінокислоти метіонін. Четверта дослідна група - до основного раціону корови додатково отримували хелати мікроелементів у дозі: метіонат міді - 0,038 г, метіонат цинку - 0,06 г і метіонат кобальту - 0,005 г. Добавки до раціону коровам дослідних груп додавали щоденно разом з концентрованими кормами. Дослід тривав від початку сухостою до родів. Телят, які були народжені від піддослідних корів, зважували і, досліджувані показники у них, визначали протягом першого місяця життя.
У корів кров для досліджень брали з яремної вени до ранкової годівлі на початку сухостою, через 15 днів, на 45 та 60 дні сухостою, а у телят - в 1, 5, 15 та 30-ти денному віці. Молозиво корів для дослідження його повноцінності брали з 1, 3, 5, 10, 15, 20, 25 та 30-го надоїв після отелення.
Дослідження мікроелементного складу кормів дослідного господарства, сироватки крові тварин та молозива проводили з допомогою атомно-абсорбційного спектрофотометра (типу AAS - 30) за методикою, описаною Прайсом. У крові корів і телят визначали такі показники: кількість еритроцитів на спектрофотометрі типу Specord M 400 за методикою Є.С. Гаврилець, М.В. Демчук; вміст гемоглобіну за Г.В. Дервізом та Воробйовим; гематокрит на мікроцентрифузі МЦГ - 8; концентрацію глюкози з ортотолуїдиновим реактивом за В.В. Меньшиковою; кількість лейкоцитів з допомогою приладу Pikoskel ; фагоцитарну активність лейкоцитів, фагоцитарне число та індекс завершеного фагоцитозу визначали за методом В.В. Меньшикова. У сироватці крові та молоці визначали: кількість неорганічного фосфору ; вміст загального білка - з біуретовим реактивом за методом Л.М. Делекторської; співвідношення білкових фракцій плазми крові за методом Олла і Маккорда в модифікації С.А. Карпюка; активність аспартатамінотрансферази (К.Ф. 2.6.1.1.) і аланінамінотрансферази (К.Ф. 2.6.1.2.) за методом Райтмана і Френкеля в модифікації К.Г. Капетанакі. бактерицидну активність сироватки крові - за О.В. Смірновою та Т.А. Кузьміною; комплементарну активність сироватки крові за методикою В. Желтова і І. Чекопіго.
Біологічну повноцінність молозива визначали за методами, що описані М.С. Карсніцькою і П.В. Кугеньовим. У відібраних пробах визначали: вміст молочного жиру кислотним методом Гербера; казеїну - за Кєльдалем; розчинних білків (лактальбумін лактглобулін) - електрофоретично; лактози - рефрактометрично; сухої речовини - висушуванням наважки до постійної маси при температурі 105 0С; сухого знежиреного молочного залишку (СЗМЗ) - розрахунковим методом; води - розрахунковим методом; золи - спалюванням наважки в муфельній печі при температурі 500 0С; кислотність - методом титрування; густину - за допомогою ареометра; фосфор - колориметрично; Живу масу телят визначали методом контрольних зважувань в 1, 30, 90, 180, 270 та 360-ти денному віці.
Усі результати досліджень обробляли біометрично за методикою, яка описана М.А. Плохінським і Є.К. Меркурьєвою з використанням персональної електронно-обчислювальної машини ІВМ. Результати середніх значень вважали статистично вірогідними при Р<0,05 - *, Р<0,02 - **, Р<0,01 - * ** та Р<0,001 - ****.
Забезпеченість міддю, цинком і кобальтом раціону сухостійних корів у дослідному господарстві.
З отриманих даних аналізу мікроелементного складу кормів дослідного господарства стало зрозумілим, що в зелених кормах у різних їх видах вміст досліджуваних мікроелементів неоднаковий. Так, найвищу концентрацію міді виявлено в траві червоної конюшини і траві культурного пасовища - 2,025 і 3,216 мг/ кг натурального корму. Дещо менше міді є в листі кормового буряку (1,854 мг/ кг) і найнижчий рівень цього елементу виявлено в кукурудзі молочно-воскової стиглості (0,473 мг/ кг). Цинку в даних кормах містилось значно більше, ніж міді. Найбільший його вміст виявлено в траві природного луку, листі кормового буряку і траві культурного пасовища (відповідно 4,571, 4,632 і 5,283 мг/кг натурального корму), а найменша кількість була в траві бобово-злакових культур (2,744 мг/ кг).
Корми зернової групи дослідного господарства характеризуються порівняно більшим вмістом міді і цинку та меншим кобальту, ніж зелені корми. Так, найвищий рівень міді був у комбікормі, зерні жита і зерні пшениці (відповідно 6,62; 5,164 і 5,500 мг/кг натурального корму), а найнижчий в ячмінній дерті (3,423 мг/ кг). Цинку також було найбільше в комбікормі (66,2 мг/кг натурального корму) порівняно з іншими кормами даної групи. Найменша концентрація цинку була в зерні жита і зерні пшениці 20,027-20,298 мг/кг. Що стосується вмісту кобальту, то слід сказати, що дані корми характеризуються дуже низьким його рівнем порівняно з іншими кормами. Найменший його рівень містився в дерті ячмінній (0,039 мг/ кг), а найвищий в зерні пшениці (0,07 мг/ кг).
Вміст міді, цинку і кобальту в коренебульбоплодах дослідного господарства також характеризувався низьким рівнем даних мікроелементів. Так, міді у даних кормах було в межах 0,540-1,874 мг/кг натурального корму. Найменше її виявлено в куузіці (0,540 мг/ кг) і столовому буряку (0,651 мг/ кг), а найбільше в кормовому буряку (1,784 мг/ кг) і кислому жомі (1,874 мг/ кг). Цинку в кормах даної групи було більше в столовому буряку (3,732) і кормовому буряку (3,021 мг/ кг). Кобальту корми даної групи містили від 0,004 мг/кг в столовому буряку до 0,590 мг/кг в кислому жомі, що є найнижчим показником серед всіх досліджуваних кормів даного господарства.
Грубі корми в своєму складі мали міді в межах 1,058 - 5,55 мг/кг натурального корму, де найнижчий вміст даного елементу мав силос кукурудзяний, а найвищий - сіно конюшини. Цинку найбільше було в сіні конюшини (24,299 мг/ кг), а найменше в сінажі конюшини (4,247 мг/ кг). Щодо кобальту, то слід відмітити, що низька його концентрація виявлена в сінажі конюшини, а висока в соломі вівса порівняно з іншими видами кормів даної групи і відповідно становила 0,044 і 0,620 мг/кг натурального корму.
Враховуючи низький вміст міді, цинку і кобальту в кормах дослідного господарства, нами було проаналізовано раціон годівлі сухостійних корів, а також встановлено відсоток забезпеченості даними елементами тварин. На основі цих даних ми вираховували потребу в мікроелементній підгодівлі сухостійних корів даного господарства.
Деякі показники мінерального обміну в організмі сухостійних корів та їх телят за корекції мікроелементного живлення.
Проведеними дослідженнями протягом сухостійного періоду нами спостерігалось поступове зниження вмісту кальцію в сироватці крові корів контрольної групи до 2,40±0,05 ммоль/л на 30-й день і 2,25±0,02 ммоль/л на 60-й день сухостою (таб.1). У корів дослідних груп також спостерігалась подібна тенденція, проте вміст даного елементу в їх сироватці крові був вищим від контролю, що вказує на позитивний вплив мікроелементної підгодівлі корів на цей показник.
Найкраще і найефективніше стимулювала збільшення вмісту кальцію в сироватці крові сухостійних корів корекція їх раціону хелатними сполуками міді, цинку і кобальту. У цих тварин на 15-й день сухостою в сироватці крові було на 11,6% (Р< 0,01) більше кальцію, ніж у корів контрольної групи. В наступні дні ця різниця становила18,7 (Р< 0,001); 24,7 (Р< 0,001) і 24,9% (Р< 0,001) відповідно на 30, 45 і 60-й дні сухостою.
Новонароджені телята одноденного віку від корів дослідних груп також мали більший вміст кальцію в сироватці крові на 6,6 (Р< 0,001); 2,2; 9,1 (Р< 0, 001) і 15,0% (Р< 0,001) відповідно у I, II, III і IV-й дослідних групах при його концентрації у телят контрольної групи 2,73±0,02 ммоль/л. У наступні дні життя кількість кальцію в сироватці крові телят мала тенденцію до зниження, проте даний показник у дослідних групах залишався вищим від контрольної. При цьому в телят IV-ї дослідної групи містилось більше кальцію, ніж у контролі на 15,0 (Р< 0,001); 15,0 (Р< 0,001); 17,2 (Р< 0,001) і 18,5% (Р< 0,001) відповідно на 1, 5, 15 і 30-й дні після народження, хоч в цілому рівень кальцію в їх крові мав тенденцію до зниження від 3,14±0,02 ммоль/л в одноденному до 2,94±0,02 ммоль/л у 30-ти денному віці.
Відносно магнію (таб.1), слід відмітити, що поряд із загальним більшим вмістом його в сироватці крові корів дослідних груп ми спостерігали тенденцію до зменшення вмісту даного елементу від початку сухостою до родів, хоч мікроелементна підгодівля, особливо хелати мікроелементів, сприяли утриманню даного показника на певному рівні і різкого зниження магнію в сироватці крові дослідних груп ми не спостерігали. У цих тварин було на 15, 30, 45 і 60-й дні сухостою більше магнію, ніж в тварин контрольної групи відповідно на 0,6; 5,2; 5,9 (Р< 0,05) і 7,8% (Р< 0,01). Мікроелементна корекція раціонів сухостійних корів також позитивно впливала на вміст магнію в сироватці крові їх телят. Так, у новонароджених I, II, III і IV-ї дослідних груп в одноденному віці було більше магнію, ніж в контролі на 2,3; 0,3; 2,5 і 2,7%. У наступні дні ми помітили зниження рівня магнію в сироватці крові телят усіх груп. Так, при вмісті 0,962±0,01 ммоль/л в одноденному віці у новонароджених контрольної групи на 30-й день даного елементу було 0,888±0,01 ммоль/л. Проте у телят дослідних груп таки було більше магнію, ніж в контрольній групі. Особливо помітною була різниця в IV-й дослідній групі, де матерям згодовували метіонати міді, цинку та кобальту і вона становила порівняно до контролю 2,0; 1,9 і 2,0% відповідно на 5, 15 і 30 дні.
Згодовування коровам хелатних форм мікроелементів (Cu, Zn, Co) з амінокислотою метіоніном (IV-та дослідна група) сприяло підвищенню вмісту неорганічного фосфору в сироватці крові (таб.1). Цей показник був вищий на 15, 30, 45 і 60-й дні сухостою порівняно до контролю відповідно на 10,7% (Р< 0,01); 21,0 (Р< 0,001); 22,3 (Р< 0,001) і 22,9% (Р< 0,001). У крові новонароджених телят від дослідних груп корів в порівнянні з контрольною також спостерігався більш високий вміст неорганічного фосфору. Найпомітнішою була різниця у телят III і IV-ї дослідних груп, де було більше неорганічного фосфору в одноденному віці відповідно на 4,3 (Р< 0,02) і 6,5% (Р< 0,01) щодо контролю.
Як показали наші дослідження, корекція раціону сухостійних корів за вмістом міді, цинку і кобальту сприяє підвищенню рівня даних мікроелементів у крові, як цих тварин, так і народжених від них телят. Найсуттєвішим було збільшення вмісту міді, цинку і кобальту в крові у корів IV-ї дослідної групи, яким до основного раціону додавали хелатні сполуки даних мікроелементів з амінокислотою метіоніном. У цих корів у крові порівняно з контрольною групою було більше міді на 6,4% (Р< 0,001); 8,7 (Р< 0,001); 10,3 (Р< 0,001) і 19,8% (Р< 0,001), цинку на 7,9 (Р< 0,001); 17,5 (Р< 0,001); 16,6 (Р< 0,001) і 17,6% (Р< 0,001), а кобальту - на 25,4% (Р< 0,001), 32,3 (Р< 0,001); 25,6 (Р< 0,001) і 32,0% (Р< 0,001) відповідно на 15, 30, 45 і 60 дні (таб.1).
Поряд зі збільшенням вмісту даних мікроелементів у крові в корів дослідних груп ми також зауважили загальну тенденцію до збільшення вмісту міді та зменшення цинку і кобальту протягом періоду сухостою.
Таблиця 1
Показники мінерального обміну в організмі сухостійних корів та їх телят за корекції мікроелементного живлення (ммоль/л), M±m, n=5
Показник ГРУПИ ТВАРИН контроль I дослідна II дослідна III дослідна IV дослідна
Сухостійні корови
Ca 2,40±0,06 2,61±0,02 2,48±0,07 2,68±0,03 2,79±0,04
Co 0,448±0,004 0,513±0,003**** 0,462±0,002 0,564±0,001**** 0,602±0,002****
У новонароджених телят від корів дослідних груп було виявлено більший вміст досліджуваних елементів у крові, ніж у контрольній групі. Так, при рівні міді 14,79±0,03 мкмоль/л у одноденних телят контрольної групи, у дослідних групах її було більше на 5,4 (Р< 0,001); 1,2% (Р< 0,01); 6,6 (Р< 0,001) і 9,7% (Р< 0,001), цинку - на 14,5 (Р< 0,001); 4,6 (Р< 0,001); 18,0 (Р< 0,001) і 21,9% (Р< 0,001), а кобальту - на14,5% (Р< 0,001); 3,1 (Р< 0,001); 25,9 (Р< 0,001) і 34,4% (Р< 0,001) відповідно у I, II, III і IV-й дослідних групах. Пізніше, до одномісячного віку, спостерігалось зниження вмісту даних мікроелементів у крові телят, хоч у дослідних групах завжди їх рівень був вищий, ніж у контролі.
Отже, нами встановлено позитивний вплив мікроелементної підгодівлі корів в період сухостою, особливо метіонатами міді, цинку і кобальту на показники мінерального обміну в організмі сухостійних корів та їх телят.
Вплив хелатів міді, цинку і кобальту на показники гемопоезу і вміст глюкози в сухостійних корів та їх новонароджених телят.
Проведені нами дослідження показали, що корекція раціонів сухостійних корів за мікроелементами і їх підгодівля сполуками міді, цинку та кобальту має позитивний вплив на вміст еритроцитів та гемоглобіну в крові матерів і їх потомства. Так, при наявному загальному зниженні вмісту еритроцитів у крові сухостійних корів дослідних груп їх вміст залишався на досить високому рівні порівняно з контрольною групою. Найвищий показник кількості еритроцитів був у IV-й дослідній групі, де до основного раціону коровам додавали хелатні сполуки міді, цинку і кобальту з метіоніном. В цих тварин було більше червонокрівців відповідно на 1,9 % (Р< 0,001); 6,1 (Р< 0,001); 20,6 (Р< 0,001) і 25,2% (Р< 0,001) по відношенню до контролю на 15, 30, 45 і 60-й дні сухостійного періоду.
Мікроелементна підгодівля сухостійних корів також сприяла зростанню кількості еритроцитів у крові їх новонароджених телят. Так, у I, ІІ, ІІІ та IV-й дослідних групах телят в одноденному віці містилось на 3,1% (Р< 0,001); 2,3% (Р< 0,01); 7,0% (Р< 0,001) та 9,1% (Р< 0,001) більше еритроцитів, ніж у контрольній групі. В наступні дні ми спостерігали поступове незначне зменшення кількості еритроцитів у телят всіх груп, але у дослідних групах завжди цей показник був вищий, ніж у контролі.
Проведеними дослідженнями встановлено також зростання вмісту гемоглобіну в тварин дослідних груп порівняно з контролем, проте найвищим цей показник у крові корів і телят був у IV-й дослідній групі, де матерям до основного раціону в сухостійний період ми додавали хелатні форми міді, цинку і кобальту з амінокислотою метіоніном. У їх крові виявлено вищий вміст гемоглобіну, ніж в контрольній групі на 5,8% (Р< 0,01); 6,7 (Р< 0,001) і 7,8% (Р< 0,001) у корів на 30, 45 і 60-й дні сухостою та в 1, 5, 15 і 30-ти денному віці у телят відповідно на 13,2% (Р<0,001); 13,6 (Р<0,001); 7,5; (Р<0,001) і 8,1% (Р<0,001).
Слід відмітити, що у тварин дослідних груп концентрація глюкози в період сухостою зберігалася майже на однаковому рівні, коли в контрольній групі відмічалось поступове її зниження до 60-го дня сухостою. Ще нами було виявлено позитивний вплив мікроелементної корекції раціонів сухостійних корів на рівень глюкози в сироватці крові їх потомства. Так, у телят дослідних груп в одноденному віці було більше глюкози, ніж в контрольній групі на 3,6% (Р < 0,05); 1,8 (Р < 0,02); 5,0 (Р < 0,001); і 7,8% (Р < 0,001).
Проведені дослідження також показали, що мікроелементна підгодівля корів у сухостійний період хелатними сполуками міді, цинку і кобальту з амінокислотою метіоніном найкраще, з поміж інших досліджуваних форм мікроелементів, сприяє збільшенню показника гематокриту, як в корів-матерів, так і в їх телят, відповідно на 0,96%; 4,6; 6,1 і 10,5% (на 15,30, 45 і 60-й дні сухостою) та 6,4% (Р< 0,001); 6,8 (Р< 0,01); 6,2 (Р< 0,01) і 6,6% (Р< 0,01) - в 1, 5, 15 і 30-ти денному віці.
При додаванні до раціону сухостійних корів хелатних форм міді, цинку і кобальту з амінокислотою метіоніном (IV-та дослідна група) ми виявили найвищий рівень глюкози в сироватці крові їх телят - відповідно на 7,6% (Р < 0,001); 7,7 (Р < 0,001) і 7,3% (Р < 0,001) порівняно з контролем на 5, 15 і 30-й дні після народження.
Вміст загального білка, білкових фракцій та активність амінотрансфераз сироватки крові сухостійних корів і їх телят за мікроелементної підгодівлі.
Результати наших досліджень показали, що у тварин дослідних груп, яким до основного раціону в сухостійний період додавали мікроелементну підгодівлю, спостерігається більший вміст загального білка сироватки крові та вища активність ферментів аланінамінотрансферази (АЛАТ) і аспартатамінотрансферази (АСАТ), ніж в контрольній групі.
Особливо помітним було збільшення вмісту загального білка в сироватці крові корів IV-ї дослідної групи, яким до основного раціону додавали хелатні форми міді, цинку і кобальту з метіоніном (таб.2). Як свідчать дані таблиці загального білка було більше на 1,4%; 2,3; 4,3 (Р< 0,01) і 5,8% (Р< 0,01) відповідно на 15, 30, 45 і 60-й дні сухостою, що вказує на позитивний вплив даної підгодівлі щодо обміну білків.
Мікроелементна підгодівля сухостійних корів сприяла також більшому вмісту загального білка сироватки крові в телят. Особливо це проявилось в IV-ій дослідній групі, де згодовували сухостійним коровам хелати міді, цинку і кобальту з амінокислотою метіоніном. У телят цієї групи в сироватці було більше загального білка на 1, 5, 15 і 30-й дні після народження на 22,1% (Р < 0,001); 20,3 (Р< 0,001); 17,6 (Р< 0,001) і 17,4% (Р< 0,001).
Підгодівля корів хелатами міді, цинку і кобальту з амінокислотою метіоніном (IV дослідна група) сприяла збільшенню g-глобулінів по відношенню до контролю на 0,42% (Р < 0,01); 0,24 (Р < 0,01); 1,9 (Р < 0,001) і 2,83% (Р < 0,001) на 15, 30, 45 і 60-й дні сухостійного періоду, а у їх телят даний показник був вищим від контролю на 2,07% (Р < 0,01); 3,94 (Р < 0,001); 3,27 (Р < 0,001) і 3,55% (Р < 0,001) відповідно на 1, 5, 15 і 30-й дні після народження (таб. 2).
Отримані дані показали, що мікроелементна корекція раціонів сухостійних корів впливає на співвідношення білкових фракцій в сироватці крові як самих корів, так і їх телят. Спостерігається збільшення відсотка альбумінів і g-глобулінів та зниження альфа-глобулінів по відношенню до контрольної групи, а у телят - зниження альбумін/ глобулінового співвідношення за рахунок збільшення g-глобулінової фракції в їх сироватці порівняно з контролем.
Проведені нами дослідження виявили, що у сухостійних корів зростає активність АСАТ. Так, у контрольній групі тварин при активності 1,22±0,03 ммоль/год.л. на початку сухостою активність аспартатамінотрансферази на 60-й день сухостійного періоду становила 1,40±0,03 ммоль/год.л. У телят від цієї групи корів при активності аспартатамінотрансферази в одноденному віці 1,30±0,02 ммоль/год.л. на 30-й день після народження активність даного ферменту в їх сироватці крові дорівнювала 1,21±0,03 ммоль/год.л., що на 0,13 ммоль/год.л є меншим від початкової величини. Проведені нами дослідження по використанню корекції мікроелементного живлення сухостійних корів метіонатами міді, цинку і кобальту показали, що дані сполуки також підвищують активність АСАТ в сироватці крові сухостійних корів (IV дослідна група). Так, корови даної групи мали вищу активність досліджуваного ферменту на 15, 30, 45 і 60-й дні сухостою на 18,7% (Р< 0,01); 31,8 (Р< 0,001); 25,9 (Р< 0,001) і 21,4% (Р< 0,001), ніж контрольна група. Телята від цих корів також відзначались більшою активністю АСАТ, ніж контрольні на 22,4% (Р< 0,001); 25,4 (Р< 0,001); 28,0 (Р< 0,001) і 31,4% (Р< 0,001) відповідно на 1, 5, 15 і 30-й дні після народження.
Таблиця 2
Вміст загального білка, білкових фракцій та активність амінотрансфераз сироватки крові сухостійних корів і їх телят за мікроелементної підгодівлі, M±m, n=5
Показник ГРУПИ ТВАРИН контроль I дослідна II дослідна III дослідна IV дослідна
АЛАТ, ммоль/год.л 0,620±0,03 0,703±0,04 0,792±0,01*** 0,795±0,01*** 0,796±0,01***
При регулюванні рівня мікроелементного живлення в сухостійних корів спостерігається також підвищення активності аланінамінотрансферази порівняно з контрольною групою. Найефективніше збільшення активності АЛАТ ми виявили від підгодівлі сухостійних корів хелатами міді, цинку і кобальту з метіоніном. У цій групі тварин (IV дослідна) активність АЛАТ була більшою від контролю на 15, 30, 45 і 60-й дні сухостою на 6,2%; 15,1 (Р< 0,02); 18,7 і 24,0% (Р< 0,01). У телят від корів даної групи також спостерігалась вища активність АЛАТ, ніж в контрольній групі на 28,4% (Р< 0,01); 19,6 (Р< 0,01); 20,4 (Р< 0,02) і 21,7% (Р< 0,05) відповідно на 1, 5, 15 і 30-й дні після народження.
Слід також сказати, що нами було зауважено зниження активності ферменту АЛАТ у сухостійних корів від початку сухостою до 60-го дня у всіх групах тварин, за виключенням незначного підвищення активності даного ферменту в IV-й дослідній групі на 30-й день сухостою. Також ми виявили, що активність АЛАТ у телят всіх груп була вища при народженні і пізніше до 30-го дня життя поступово знижується.
Вплив підгодівлі хелатами на показники неспецифічної резистентності крові сухостійних корів та їх новонароджених телят.
Проведеними нами дослідженнями встановлено, що корекція мікроелементного живлення сухостійних корів позитивно впливає на показники неспецифічної резистентності крові корів і їх телят (таб.3). Так, у IV-й дослідній групі, де до основного раціону сухостійні корови отримували хелатні форми міді, цинку і кобальту з метіоніном спостерігався вищий вміст лейкоцитів на 9,3%; 9,2; 8,1 і 11,6% (Р< 0,05) на 15, 30, 45 і 60-й дні сухостою, ніж у контрольній групі. У телят від цієї дослідної групи в крові було більше лейкоцитів, ніж в контролі на 15,9% (Р< 0,05); 16,4 (Р< 0,02); 19,7 (Р< 0,02) і 19,6% (Р< 0,02) відповідно на 1, 5, 15 і 30-й дні постнатального періоду. Також слід сказати, що ми зауважили зростання кількості лейкоцитів у всіх групах сухостійних корів від початку сухостою до його 60-го дня і протилежну картину у їх телят, в яких кількість лейкоцитів в крові була найвищою при народженні і поступово знижувалась до 30-го дня після народження. мікроелемент фізіологічний корова раціон
Нами також виявлено позитивний вплив корекції мікроелементного живлення сухостійних корів на показники фагоцитозу в крові корів і їх телят. Проте, найкращий результат ми отримали при додаванні до основного раціону сухостійних корів метіонатів міді, цинку і кобальту (IV дослідна група). У тварин цієї дослідної групи фагоцитарне число крові було вищим від контролю на 5%; 7; 8 і 11% (Р< 0,02) відповідно на 15, 30, 45 і 60-й дні сухостою. Їх телята також мали вище фагоцитарне число на 6%; 5; 9 і 8% на 1, 5, 15 і 30-й дні після народження, ніж контрольна група. Також ми виявили, що у корів усіх груп фагоцитарне число крові протягом сухостійного періоду зростає. У їх телят спостерігається така ж сама картина - збільшення фагоцитарного числа від народження до одномісячного віку.
Таблиця 3
Вплив підгодівлі хелатами на показники неспецифічної резистентності крові сухостійних корів та їх новонароджених телят, M±m, n=5
Показник ГРУПИ ТВАРИН контроль I дослідна II дослідна III дослідна IV дослідна
Вивчаючи вплив корекції мікроелементного живлення на комплементарну активність крові сухостійних корів і їх телят, ми виявили, що в корів даний показник з періодом сухостою підвищується. У телят при народженні комплементарна активність нижча, ніж у їх матерів майже у три рази, але з часом вона підвищується до одномісячного віку. Підгодівля сухостійних корів метіонатами міді, цинку і кобальту підвищувала комплементарну активність порівняно з контролем на 7,7; 7,5; 8,1 і 13,6% (Р< 0,02) на 15, 30, 45 і 60-й дні сухостою. У телят від цих корів комплементарна активність в 1, 5, 15 і 30-ти денному віці була більшою від контролю на 25,8 (Р< 0,01); 24,4 (Р< 0,02); 21,6 (Р< 0,001) і 20,7% (Р< 0,02) відповідно.
В дослідженнях бактерицидної активності крові сухостійних корів і їх телят ми виявили, що даний показник зростає в процесі сухостою. Так, при активності в контрольній групі тварин 75,0% на початку сухостою, в кінці вона становила 79,7%. Використання в раціонах сухостійних корів хелатних форм міді, цинку і кобальту з амінокислотою метіоніном (IV дослідна група) призводить до підвищення бактерицидної активності крові корів порівняно з контролем на 15, 30, 45 і 60-й дні сухостою на 2,2; 2,6; 4,0 і 4,2% (Р< 0,05), а у телят від цих корів даний показник був вищим від контролю на 1, 5, 15 і 30-й дні після народження відповідно на 5,8; 6,4; 6,6 (Р< 0,05) і 7,7% (Р< 0,05).
Отже, узагальнюючи дані вивчення дії мікроелементної корекції раціонів сухостійних корів на показники неспецифічної резистентності в корів і їх телят, слід відмітити, що найкращий вплив на її підвищення ми мали в IV-й дослідній групі, де до основного раціону сухостійні корови отримували метіонати міді, цинку і кобальту.
Біологічна повноцінність молозива корів при застосуванні метіонатів міді, цинку і кобальту в їх раціоні.
Проведеними дослідженнями (таб.4) встановлено, що найбільш суттєвою різниця вмісту води, сухої речовини та золи порівняно до контролю була в молозиві корів, яких в сухостійний період підгодовували хелатними формами мікроелементів з амінокислотою метіоном. Так, в цій групі тварин в молозиві було в середньому менше на 1,63% води і більше на 1,6% сухої речовини та 0,18% золи, ніж у контролі.
Таблиця 4
Склад молозива корів за корекції мікроелементного живлення в сухостійному періоді, M±m, n=5.
Показники Групи тварин контроль I-дослідна II-дослідна III-дослідна IV-дослідна
З інших показників молозива слід відмітити, що мікроелементна підгодівля корів в сухостійний період сприяє зменшенню кислотності молозива в середньому на 1,1; 0,2; 1,7 і 2,2 0Т відповідно у I, II, III і IV-й дослідних групах порівняно до контролю, де цей показник в середньому становив 30,4±0,2 0Т. Вміст сухого знежиреного молочного залишку в молозиві корів дослідних груп також відрізнявся від контрольної групи і дорівнював 14,39±0,19%; 14,13±0,14%; 14,87±0,15% і 15,28±0,14% у I, II, III і IV-й дослідних групах, що відповідно на 0,55; 0,29; 1,03 і 1,44% більше, ніж в контролі, проте статистично достовірною (Р<0,001) різниця була тільки в молозиві корів IV-ї дослідної групи. Молозиво корів дослідних груп також мало більший вміст жиру, ніж молозиво контрольної групи на 0,19; 0,05; 0,23 і 0,3% відповідно у I, II, III і IV-й дослідних групах при його кількості у контролі - 4,89±0,05%. Лактози в молозиві корів контрольної групи було на 0,09; 0,02; 0,11 і 0,14% (відповідно до груп) менше, ніж у дослідних тварин і її кількість становила 4,73±0,01%, але статистично вірогідною різниця була тільки в IV-й дослідній групі (Р<0,001). Тварини дослідних груп мали також більший вміст казеїну в молозиві. Так, у I, II, III і IV-й групах його було - 3,18±0,02; 3,15±0,02; 3,23±0,03 і 3,28±0,03%, що, відповідно на 0,1; 0,07; 0,15 і 0,2% більше, ніж у контрольної групи. Білків сироватки молозива (альбуміни глобуліни) було більше також на 0,26; 0,2; 0,61 і 1,01% у дослідних групах, ніж у контрольній.
Корекція мікроелементного живлення сухостійних корів також сприяла більшому вмісту мінеральних речовин в їх молозиві. Проте, найефективніше впливало на вміст мінеральних речовин у молозиві корів додавання до їх раціону в період сухостою хелатних сполук міді, цинку і кобальту з амінокислотою метіоніном (IV дослідна група). У цій групі корів в молозиві було більше, ніж в контролі Ca, Mg, неорг. P, Cu, Zn і Co, відповідно на 31,3%; 11,8; 24,7; 25,8; 13,3 і 37,6%.
Отже, узагальнюючи результати наших досліджень, слід сказати, що хелатні сполуки міді, цинку і кобальту з метіоніном при додаванні їх до основного раціону сухостійних корів найбільш ефективно, порівняно з іншими формами мікроелементів, підвищували біологічну повноцінність молозива.
Вплив корекції мікроелементного живлення сухостійних корів на продуктивність їх, а також потомства.
Під час науково-виробничого експерименту нами встановлено, що мікроелементна підгодівля сухостійних корів солями міді, цинку і кобальту (I дослідна група), амінокислотою метіоніном (II дослідна група), солями міді, цинку і кобальту та метіоніном (III дослідна група) і хелатними сполуками міді, цинку і кобальту з метіоніном (IV дослідна група) підвищує продуктивність корів і їх телят.
Так, молочна продуктивність корів дослідних груп за перший місяць лактації була вища від контролю на 4,4% (I група); 0,6 (II група); 5,1 (III група) і 6,3% (IV-група).
Досліджуючи динаміку росту телят в постнатальний період, ми виявили, що у телят дослідних груп жива маса була більшою від контролю (рис.1). Значно вищою жива маса була у телят, матері яких, крім основного раціону, отримували метіонати міді, цинку і кобальту. У цих телят даний показник був вищий на 22,5%; 18,7; 35,8; 6,2; 13,7 і 10% в 1-денному та 1, 3, 6, 9 і 12-ти місячному віці, ніж у контрольній групі. Відповідно, були вищими від контролю і прирости телят у 1, 3, 6, 9 і 12-ти місячному віці на 7,9%; 46,9; 2,3; 12,3 і 8,3%.
Отже, узагальнюючи наші дослідження, слід сказати, що корекція мікроелементного живлення сухостійних корів позитивно впливає на життєздатність новонароджених телят та має стимулюючий вплив на молочну продуктивність корів і мясну продуктивність їх телят. Особливо добрий ефект має підгодівля корів хелатними сполуками міді, цинку і кобальту з амінокислотою метіоніном, що було відмічено нами у IV-й дослідній групі.В ксп ім. Т.Г. Шевченка Рожнятівського району Івано-Франківської області в раціонах сухостійних корів нами виявлено дефіцит міді, цинку і кобальту відповідно на 26%, 8,2% і 48,5%.
Включення до раціону корів мікроелементної підгодівлі метіонатами міді, цинку і кобальту підвищує вміст кальцію на 20%, магнію - 4,9, неорганічного фосфору - 19,2, міді - 11,3, цинку - 14,9 і кобальту - 28,8% в їх крові.
Новонароджені телята від корів, яким в період сухостою давали мікроелементну підгодівлю хелатними сполуками міді, цинку і кобальту, мають вищий запас цих елементів, ніж телята інших груп: міді на 9,7%, цинку - 21,9, кобальту - 34,4%, а також кальцію - на 15%, магнію - 2,7 і неорганічного фосфору - 6,5%.
За корекції мікроелементного живлення сухостійних корів підвищуються показники гемопоезу крові корів і їх телят: вміст еритроцитів (на 2,3-9,1%), гемоглобіну (на 5,8-13,2%) і гематокрит (на 0,9-10,5%) та рівень глюкози в сироватці (на 4,2-10,3%).
Мікроелементна підгодівля сухостійних корів у формі хелатних сполук мікроелементів з метіоніном, сприяє вищому вмісту загального білка сироватки крові корів (на 1,4-5,8%) та їх телят (на 17,4-22,1%), а також більшій активності трансаміназ (відповідно на 6,2-31,8% та 19,6-31,4%).
Під впливом підгодівлі корів міддю, цинком і кобальтом підвищується неспецифічна резистентність корів та їх телят, яка проявляється збільшенням вмісту лейкоцитів в середньому на 9,5%, фагоцитарного числа - 7,7, фагоцитарного індексу - 26,3, комплементарної активності - 9,2 і бактерицидної активності сироватки крові - на 3,25% ( у корів) і відповідно цих самих показників у телят - на 17,9; 7; 62,6; 23,1 і 6,6%.
Корекція мікроелементного живлення корів у період сухостою забезпечує вищу біологічну повноцінність молозива, а саме: більше сухих речовин (на 1,6%), жиру (на 0,3%), лактози (на 0,14%), казеїну (на 0,2%), сироваткових білків (на 1,01%).
Згодовування сухостійним коровам метіонатів міді, цинку і кобальту сприяє збільшенню вмісту в молозиві мінеральних речовин (Ca - на 31,3%; Mg - 12,1; неорганічного P - 40,5; Cu - 27,6; Zn - 13,4 і Co - 37,5%).
Забезпечення корів у період сухостою необхідною кількістю міді, цинку і кобальту в раціоні підвищує їх молочну продуктивність у перші місяці лактації на 6,3%.
Мікроелементна корекція раціонів сухостійних корів хелатними сполуками міді, цинку і кобальту з амінокислотою метіоніном сприяє народженню телят з більшою живою масою (на 22,5 %) і кращими потенційними можливостями продуктивності (на 15,5%).
Пропозиції виробництву
З метою забезпечення корів у період сухостою необхідними мікроелементами потрібно проводити аналіз мінерального складу їх раціонів.
Для корекції обміну речовин в організмі корів, повноцінного забезпечення ними плоду, народження життєздатного потомства, підвищення молочної продуктивності необхідно в раціонах сухостійних корів доводити вміст міді до 6,1 мг, цинку - 31,1 мг і кобальту - 0,47 мг на кілограм сухої речовини раціону.
Щоб задовільнити потребу сухостійних корів в мікроелементах, краще додавати до їх раціону хелатні сполуки міді, цинку і кобальту з метіоніном.
Список литературы
Кравців Р.Й., Марків А.М. Мікроелементний склад кормів у господарствах передгірської зони Карпат Івано-Франківської області // Сільський господар.- 1998.- №4.- С. 6-7.
Кравців Р.Й., Марків А.М. Корекція цинкової недостатності в корів у період сухостою // Сільський господар.- 1999.- №5-6.- С. 50-51.
Кравців Р.Й., Марків А.М. Динаміка міді в організмі сухостійних корів і їх телят за підгодівлі біологічно активними речовинами (БАР) // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького.- 1999.- Вип. 2.- С. 15-21.
Кравців Р.Й., Марків А.М. Біологічна повноцінність молозива корів за корекції дефіциту Cu, Zn, Co у раціоні в сухостійний період // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького.- 1999.- Вип. 3.- Ч. 1.- С. 61-63.
Stupnytskyi R.M., Stoyanovskyi S.V., Kyslenko M.F., Tsymbala V.I., Holovach P.I., Romanyshyn V.P., Kostiuk S.S., Markiv A.M. Cofactoric and substratic correction of immunodeficite of animals // Ukrainian-Austrian sumposium “Agriculture: Science and Practice”.- Lviv.- 1996.- P. 115-116.
Кравців Р.Й., Біленчук Р.В., Марків А.М. Гематологічні показники сухостійних корів при корекції мікроелементного живлення // Тези доповідей міжнародної конференції “Біологічні основи живлення сільськогосподарських тварин” (15-18 вересня 1998 р.).- Львів.- 1998.- С. 11-12.
Кравців Р.Й., Марків А.М. Використання хелатних форм мікроелементів в раціоні сухостійних корів для підвищення фізіологічної зрілості новонароджених телят // Інформ. листок Лв ЦНТЕІ.- Львів.- 1999.- №02-99.- 4 с.