Особливості розвитку менопаузального синдрому у жінок в хірургічній менопаузі. Розробка програми диференційованої корекції психо-вегетативного і обмінно-ендокринного балансу в структурі комплексної профілактики і лікування менопаузального синдрому.
Аннотация к работе
Значне зростання захворюваності серед жінок у віці, що збігається з настанням менопаузи, є серйозним аргументом, щоб вважати менопаузу і повязані з нею зміни в організмі одним з основних факторів, що визначають якість і тривалість життя жінки (О.М. Термін “хірургічна менопауза” використовується стосовно жінок, менструальна функція яких була штучно припинена в результаті видалення яєчників, яєчників і матки або тільки матки. На даний час визнається, що в основі розвитку МПС у жінок в віковий і хірургічній менопаузі ведучу роль відіграють зміни гіпоталамо-лімбічної регуляції, що призводить до порушень у функціонуванні вегетативної нервової системи (ВНС) у відповідь на зміни в гормональній регуляції організму. Автором виконано фрагмент роботи з профілактики та лікування менопаузального синдрому та порушень системи опори та руху у жінок в хірургічній менопаузі. Метою даної роботи стало поліпшення результатів профілактики і лікування менопаузального синдрому і патології системи опори та руху у жінок в хірургічній менопаузі на підставі встановлення і наукового обгрунтування взаємозвязку між порушеннями стану вегетативної нервової системи і розвитком менопаузального синдрому та його ускладнень та розробка програми комплексної корекції психо-вегетативних і обмінно-ендокринних порушень.Для досягнення мети і задач, поставлених у дисертації, проведено аналіз матеріалів комплексного обстеження і лікування 162 жінок в хірургічній і віковій менопаузі, що проводилось на базі клініки кафедри акушерства та гінекології №1 Харківського державного медичного університету, кафедри ортопедії, травматології та військово-польової хірургії ХДМУ, клінічних відділень та поліклініки Інституту загальної та невідкладної хірургії АМН України, лабораторії морфології сполученої тканини Інституту патології хребта та суглобів ім. проф. М.І.Ситенко АМН України з 2000 по 2005 рр. Серед обстежених 132 жінки в хірургічній менопаузі були розділені на три групи: у 60 пацієнток, що складали I групу, в результаті оперативного лікування були видалені обидва яєчники і матка, 42 жінкам II групи була виконана гістеректомія з односторонньою оваріоектомією і 30 жінкам ІІІ групи була виконана гістеректомія із збереженням обох яєчників. З метою вивчення ефективності розроблених лікувально-профілактичних концепцій жінки в хірургічній менопаузі були розділені на основу і контрольну групи. До контрольної групи увійшли 64 жінки в хірургічній менопаузі, яким профілактичні і лікувальні заходи здійснювалися за традиційними принципами (диференційоване призначення препаратів замісної гормональної терапії (ЗГТ), препаратів кальцію). Жінкам основної групи (68 жінок) разом з традиційними засобами згідно розробленій комплексній програмі профілактики та лікування менопаузального синдрому та порушень системи опори та руху у жінок в хірургічній менопаузі, здійснювалась диференційована корекція нейро-вегетативних та эндокрино-обмінних порушень, із застосуванням вегетотропних, психотропних засобів, дихальної гімнастики, препаратів відновлення мінерального балансу та тканинної терапії із застосуванням підшкірної імплантації кріоконсервованої плацентарної тканини.Дисертаційна робота містить новий напрямок вирішення актуального наукового завдання удосконалення засобів профілактики та лікування менопаузального синдрому та порушень системи опори та руху у жінок в хірургічній менопаузі, що припускає застосування комплексного патогенетично обгрунтованого лікувально-діагностичного підходу з урахуванням корекції порушень вегетативної нервової системи. У жінок в хірургічній менопаузі на несприятливому преморбідному фоні поєднаного характеру, обумовленому поєднанням соматичної, гінекологічної патології і післяопераційного гормонального дисбалансу відбувається збільшення частоти і ступеня тяжкості розвитку менопаузального синдрому і захворювань опорно-рухової системи в порівнянні з жінками у віковій менопаузі, що найбільш виражено в групі жінок, що перенесли гістеректомію з двосторонньою оваріоектомією. Виявлене при дослідженні гормонального профілю характерного для менопаузи підвищення ЛГ, ФСГ та зменшення естрадіолу виявлене у всіх жінок після двосторонньої оваріоектомії (100±6%), в 44±9% жінок після гістеректомії зі збереженням одного з яєчників та в 8±5% жінок після гістеректомії свідчить на користь того факту, що максимальне збереження інтактної яєчникової тканини у жінок, оперованих в репродуктивному і пременопаузальному періоді, є важливим чинником збереження гормонального гомеостазу і профілактики розвитку менопаузального синдрому і його ускладнень в хірургічній менопаузі. При вивченні мінеральної щільності кісткової тканини остеопенічний синдром був виявлений в 72±6% випадків серед жінок після гістеректомії з двосторонньою оваріоектомією, в 48±8% у жінок після односторонньої оваріоектомії та в 47±9% серед жінок після гістеректомії, що вказує на прискорення розвитку остеопенічного синдрому у жінок в хірургічній менопаузі в порівнянні з жінками у віковій менопаузі (27±8%). Розробл