Вплив гуманістично-орієнтованого навчання на психічні стани школярів - Автореферат

Але дослідження психічних станів у навчально-виховному процесі не має великого поширення через складність формалізації процедури дослідження самих станів та через їх більш опосередковане відношення до навчання, ніж психічних процесів. Мета дослідження - зясувати особливості психічних станів школярів при організації навчально-виховного процесу за різними принципами, визначити детермінанти позитивних впливів на такі стани. Характеристики психічних станів школярів відображають ступінь відповідності навчально-виховного процесу психологічним можливостям та потребам школярів і тому можуть бути використані для оцінки якості організації цього процесу. Проаналізувати поняття "психічний стан" та значення дослідження психічних станів для педагогічної психології. Психічні стани є провідним засобом формування певних якостей психіки на початкових етапах їх розвитку та становлення, відіграючи тут організуючу та інтегруючу роль.Спроби гуманізації освітнього процесу у тому чи іншому навчальному закладі потребують обєктивного психологічного аналізу, при цьому показники психічних станів учнів мають бути важливими експертними критеріями, характеризуючи насамперед ступінь збалансованості навчально-виховного процесу. Високий рівень сформованості інтелектуальних умінь є фактором профілактики шкільного перевантаження, оскільки розумові дії зі складною структурою виконуються дітьми в енергетично економнішому режимі. Індивідуальне творче начало у педагогічній діяльності вчителя створює умови для ефективного розвитку пізнавальної та соціальної активності учнів, що є важливим чинником гуманізації освітнього процесу. Найкраще зазначеній гармонізації сприяє комплексна гуманізація навчально-виховного процесу, яка поєднує сприятливу емоційну атмосферу в класі із заохоченням творчості учнів та їх продуктивного спілкування. Важливим чинником гуманізації освітнього процесу, що підвищує активність учнів, є надання підліткам достатнього рівня свободи та незалежності у виборі напрямів навчальної та дозвільної діяльності, а у молодшому шкільному віці систематична пропедевтична робота з формування самостійності як пізнавальної, так і соціальної.

Узагальнення результатів дослідження дає підстави для таких висновків.

1. Спроби гуманізації освітнього процесу у тому чи іншому навчальному закладі потребують обєктивного психологічного аналізу, при цьому показники психічних станів учнів мають бути важливими експертними критеріями, характеризуючи насамперед ступінь збалансованості навчально-виховного процесу.

2. Передумовами реальної гуманістично орієнтації навчально-виховного процесу є, зокрема: - його концептуальна цілісність (нееклектичність);

- достатня міра "камерності" (у противагу зорієнтованості на зовнішню показовість);

- його відповідність потребам та інтересам учнів, їх виявленим і потенційним можливостям, віковим та індивідуальним особливостям.

3. Високий рівень сформованості інтелектуальних умінь є фактором профілактики шкільного перевантаження, оскільки розумові дії зі складною структурою виконуються дітьми в енергетично економнішому режимі.

4. Індивідуальне творче начало у педагогічній діяльності вчителя створює умови для ефективного розвитку пізнавальної та соціальної активності учнів, що є важливим чинником гуманізації освітнього процесу.

5. Еклектичне застосування педагогічних інновацій може дати гірший, з точки зору гармонізації психічних станів, ефект, ніж традиційно-консервативні підходи, неодноразово апробовані практикою. Найкраще зазначеній гармонізації сприяє комплексна гуманізація навчально-виховного процесу, яка поєднує сприятливу емоційну атмосферу в класі із заохоченням творчості учнів та їх продуктивного спілкування.

6. Важливим чинником гуманізації освітнього процесу, що підвищує активність учнів, є надання підліткам достатнього рівня свободи та незалежності у виборі напрямів навчальної та дозвільної діяльності, а у молодшому шкільному віці систематична пропедевтична робота з формування самостійності як пізнавальної, так і соціальної.

Рекомендації, що логічно випливають з висновків, ми формулюємо таким чином. Гуманістична спрямованість освітнього процесу може бути реалізована за таких умов.

При створенні концептуальної моделі навчального закладу, так само як і концептуальної моделі авторської програми окремого педагога, необхідним є виділення головних пріоритетів та підпорядкування їм структури всієї моделі. Щоб уникнути еклектизму в освітній концепції, слід обирати обмежене число пріоритетів, оскільки їх багаточисельність призводить до зниження ефективності навчально-виховного процесу.

Змістова складність та інформаційна насиченість навчального матеріалу мають добиратися за принципом розумної достатності й узгоджуватися з віковими та індивідуальними можливостями й потребами школярів.

У дозвільній активності учнів важливо уникати переважання "організаційно-гуртового" компоненту, зважаючи на те, що самостійна діяльність за власним вибором є стимулятором позитивних та профілактикою негативних станів, а головне - важливим засобом соціалізації школярів.

Перспектива подальшого дослідження проблеми вбачається у розкритті звязку гуманізації освітніх процесів з їх ефективністю. гуманізація емоціональний люшер педагогічний

1. Красновський В.М. Про деякі закономірності розподілу інтересів школярів // Сучасна психологія у ціннісному вимірі: Матеріали ІІІ Костюківських читань 20-22 грудня 1994 р. - К., 1994. - С. 189-190.

2. Красновський В.М. Побудова і реалізація комплексної програми роботи шкільного психолога // Проблеми та перспективи розвитку психології в Україні: Матер. ІІ зїзду психологів України 23-24 вересня 1996 р. - К., 1994. - С. 48-49.

3. Красновський В.М. Вплив соціальних факторів на духовний розвиток старшокласників // Проблеми реалізації духовно-творчого потенціалу молоді: Пошуки і перспективи: Матер. доповідей та повідомлень Всеукраїнської науково-практичної конференції 17-18 жовтня 1996 р. - Рівне, 1996. - С. 174-175.

4. Красновський В.М. Спрямованість особистості сучасного школяра // Психолого-педагогічні проблеми гуманізації шкільної освіти: Зб. матер. міжрегіонального науково-практичного семінару 28-30 березня 1996 р. - К.-Рівне, 1997. - С. 66-68.

5. Красновський В.М. Психологічний підхід в організації виховання школярів // Психологія - школі: Зб. матер. ІІ міжрегіонального науково-практичного семінару 16-18 січня 1997 р. - К.: Наук. думка, 1997. - С. 176-184.

6. Красновський В.М. Як залучити школяра до шкільного життя? Гуманістичний підхід в організації шкільного виховного процесу // Практична психологія та соціальна робота. - 1999. - № 3. - С. 14-16.

7. Красновський В.М. Гуманізація шкільної освіти: проблеми і суперечності // Практична психологія та соціальна робота. - 1999. - № 4. - С. 2-3.

8. Красновський В.М. Особливості соціальної ситуації розвитку сучасного підлітка // Педагогіка толерантності. - 1999. - № 2. - С. 64-72.

9. Красновський В.М. Необхідність гуманістичного підходу до виховання школярів у сучасних умовах // Міжнародний семінар з гуманістичної психології та педагогіки: Тези доповідей і повідомлень. - Рівне, 1998. - С. 51.

10. Красновський В.М. Проблема психічних станів у педагогічній психології // Київський військовий гуманітарний інститут: Зб. наукових праць. - К., 1999. - № 5’2. - С. 382 -386.

11. Красновський В.М. Організація шкільного виховного процесу: гуманістичний підхід // Освіта і управління. - 1999. - № 3. - С. 41-46.

Размещено на .ru