Основні тенденції дослідження етнопсихологічних аспектів ціннісно-смислової сфери студентської молоді та її само актуалізації. Зміст етнопсихологічних життєвих орієнтацій та їх вплив на самоактуалізацію студентської молоді різних регіонів України.
Аннотация к работе
Умови життєтворчості людини ускладнюються суспільною нестабільністю, суттєвими змінами пріоритетів у структурі ціннісно-смислової сфери, утворенням своєрідного „екзистенційного вакууму” (В.Франкл), духовно-моральною руйнацією особистості, послабленням регулятивної ролі етнопсихологічних чинників. Стрижневими у психологічному зростанні бачаться проблеми врахування етнічних особливостей процесу соціалізації молоді, впливу етнопсихологічних чинників на самоактуалізацію особистості, формування її життєвих орієнтацій, пошуку сенсу життя, окреслення життєвих планів, визначення перспектив і програм. Сьогодні набуває актуальності проблема національного відродження, відновлення ідеї національної самобутності, неповторності, підвищення рівня етнічної самоідентифікації, усвідомлення сенсу власного існування та гармонізації ціннісно-смислової сфери особистості. Досліджуються шляхи і способи формування життєвих орієнтацій, психологічні аспекти стратегії життя та життєвого успіху (К.Абульханова-Славська, Р.Ануфрієва, Є.Головаха, О.Донченко, О.Злобіна, Т.Титаренко). Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в розкритті структури, змісту та відмінностей етнопсихологічних життєвих орієнтацій студентів навчальних закладів різних регіонів України; одержанні нових знань про характер впливу етнопсихологічних життєвих орієнтацій на самоактуалізацію студентства; визначенні психологічних чинників підвищення самоактуалізації: відповідальності за своє майбутнє та за майбутнє країни, ставлення до часу життя та ставлення до себе; у поглибленні та конкретизації понять „етнопсихологічні життєві орієнтації”, „самоактуалізація студентської молоді”, в обґрунтуванні моделі підвищення самоактуалізації студентства під впливом етнопсихологічних чинників життєвих орієнтацій.У вступі обґрунтовано актуальність теми, звязок з напрямами наукових досліджень Інституту соціальної та політичної психології АПН України, визначено мету, гіпотези та завдання дослідження, наукову новизну, практичне та теоретичне значення даного дослідження, подано відомості про апробацію результатів дослідження. У першому розділі „Теоретико-методологічні засади дослідження етнопсихологічних життєвих орієнтацій студентської молоді” зроблено історичний екскурс до психології етносу, зясовано сутність понять „психічний склад етносу”, „національний характер”, „етнічна самоідентифікація”, „самоактуалізація”, „життєві орієнтації”; розкрито основні чинники формування національного характеру; акцентовано увагу на ролі архетипів колективного несвідомого як основи психічного складу етносу; проаналізовано дослідження особливостей українського психотипу в етнопсихологічних дослідженнях, охарактеризовано домінантні риси українського національного характеру. У другому розділі „Зміст етнопсихологічних життєвих орієнтацій та самоактуалізації студентської молоді” обґрунтовано вихідні положення, загальну процедуру дослідження й обробки даних; подано авторські проективні методики „Символи українського етносу”, „Дорога мого життя”; представлено структурну модель підвищення самоактуалізації молоді. Для діагностики прагнення студентської молоді до самоактуалізації застосовано опитувальник САМОАЛ, адаптований А.Лазукіним, який дав можливість зясувати рівень самоактуалізації у студентства трьох віддалених регіонів України (46,8%) та особливості самоактуалізації молоді за окремими шкалами: цінності (60,4%), креативність (55,1%), потреба у пізнанні (54,3%), орієнтування в часі (47,6%), контактність (47,6%), погляд на природу людини (45,2%), аутосимпатія (43,2%), гнучкість у спілкуванні (43,0%), саморозуміння (42,5%), автономність (39,0%), спонтанність (36,8%). У третьому розділі „Етнопсихологічні чинники підвищення самоактуалізації студентської молоді” описано чинники особистісного зростання: відповідальність за своє майбутнє та за майбутнє країни, ставлення до часу життя та ставлення до себе; окреслено їх роль у підвищенні рівня самоактуалізації особистості в етнопсихологічному аспекті; розглядаються результати та дається інтерпретація емпіричних даних про взаємозвязок самоактуалізації та окремих компонентів життєвих орієнтацій; обґрунтовується інформаційно-тренінгова програма особистісного зростання студентської молоді.Вивчення структури, змісту, ієрархії етнопсихологічних життєвих орієнтацій студентської молоді різних регіонів України засвідчує факт, що її самоактуалізація може суттєво гальмуватись окремими чинниками, недостатньо актуалізованими в етнічній самосвідомості: рівнем відповідальності за власне майбутнє та за майбутнє країни; асиметричним ставленням до минулого, теперішнього та майбутнього; неадекватним ставленням до себе, що створює перешкоди на шляху до життєвого успіху, задоволення власною самореалізацією. Вони стосуються розуміння змісту понять „моя Батьківщина”, де домінантним вважається „країна проживання”, а не „країна дитинства” чи „етнічна Батьківщина”, та „територія Батьківщини”, де виокремлюється поняття „національна Батьківщина” і малозначущими вважаються „і