Вплив емоційного благополуччя студентів на засвоєння навчального матеріалу - Курсовая работа

Людське життя проявляється двома формами активності: поведінкою і діяльністю. Під поведінкою розуміють зовнішні прояви системи рухових реакцій організму людини на дії обєктивного світу, а діяльність - це взаємодія з обєктивним світом, у процесі якої людина активно та свідомо намагається досягти поставленої мети. Діяльність складається з ряду дій відносно завершених елементів діяльності, спрямованих на досягнення проміжної усвідомлюваної мети.Корисно засвоїти деякі принципи ставлення до життя, які сприятливо впливають на мотиваційну саморегуляцію.Такі переживання називають емоціями, почуттями. Емоції і почуття здійснюють сигнальну та регулювальну функції, спонукають людину до знань, праці, вчинків або стримують її. Вона виявляється в тому, що кожна емоція, кожне почуття за різних обставин можуть виявлятися протилежно: "радість - горе ", "любов-ненависть", "симпатія - антипатія", "задоволення - незадоволення". Залежно від індивідуальних особливостей особистості, її стану і ставлення до ситуації та обєктів, що викликають переживання, емоції і почуття виявляються більш або менш інтенсивно, бувають довготривалими або короткочасними. Емоції та почуття людини взаємно повязані з її діяльністю: діяльність викликає різноманітні переживання у звязку зі ставленням до неї та успіхами у виконанні, а емоції і почуття, в свою чергу, стимулюють людину до діяльності, наснажують її, стають внутрішньою спонукою, її мотивами.Багатство емоційних станів виявляється у формі настроїв, афектів, стресів, фрустрацій, пристрастей.Настрій - це загальний емоційний стан, якій своєрідно забарвлює на певний час діяльність людини, характеризує ії життєвий тонус. Особи, яким властиве самовладання, не піддаються настрою, не занепадають духом навіть тоді, коли для цього є якісь підстави, а навпаки, переборюють труднощі. Вони потребують підтримки колективу.Афект - це сильне, короткочасне збудження, що виникає раптово, оволодіває людиною так сильно, що вона втрачає здатність контролювати свої дії та вчинки. Павлов, аналізуючи афектний стан, зазначав, що людина у стані афекту, який перевищує гальмівну функцію кори, говорить і робить те, чого вона ніколи не зробить у спокійному стані і про що шкодує, коли мине афект. Афекти викликаються несподіваними гострими життєвими ситуаціями, в які потрапляє людина.Внутрішній світ учасника педагогічного процесу (учня, педагога) - сприймання, мислення, переживання - завжди належить конкретному субєктові, конкретній людині. Потреби і мотиви, з одного боку, і особливості ситуацій, з іншого, сигналять субєктові про можливість чи неможливість задоволення його потреби у наявній ситуації та викликатимуть в учня чи педагога різні емоційні стани. Розуміння педагогом того, що мотивація відкривається учневі-субєкту у вигляді емоційних станів у формі переживань, які сигналять йому про значущість обєктів і збуджують спрямовувати на них діяльність, дозволяє йому моделювати потрібні ситуації педагогічного процесу з урахуванням субєктної складової, системи мотивів. Наші дослідження показують, що організація уроку, виховного заходу, усього педагогічного процесу з ігровим відтінком привчає дітей до невимушеного сприймання організаційних структур педагогічного процесу, правил поведінки, усвідомлення свого місця у педагогічному процесі; згладжує емоційні "вибухи". Процес, бо у проблемній ситуації відбуваються постійні зміни стану розвязання проблеми від постановки до результату, зміни емоційного стану учнів від переживань, викликаних "нерозвязуваністю" проблеми до емоційного задоволення після її розвязання, від переходу з світу поля можливостей до дійсності, переходу від незнання до знання, від нерозуміння до розуміння, переходу на вищий ступінь мислення.Зокрема, зазначається, що процес засвоєння знань можна розглядати як звязок нових елементів (нової інформації) з вже набутими "вузлами" мережі знань (С.А.Ізюмова). Згідно з С.Л.Рубінштейном, засвоєння виступає центральною ланкою процесу навчання. Б.П.Бархаєв відзначає, що традиційно у процес засвоєння знань включають сприймання, осмислення, закріплення знань та їх використання в діяльності. Шліхунова зазначають, що процес засвоєння знань має три послідовних етапи: засвоєння знань на рівні уявлення, на рівні упізнавання та на рівні відтворення. О.А.Виходцева, спираючись на точку зору С.Л.Рубінштейна, пропонує виділяти наступні етапи засвоєння: сприймання матеріалу; його розуміння; запамятовування; зберігання; актуалізацію (відтворення та використання в діяльності).Метою пізнавальної діяльності читача є оволодіння смислом, тому процес розуміння тексту можна розглядати і як процес одержання смислу. Це стає можливим завдяки тому, що мислення здійснюється в особливій кодовій формі, яка принципово відрізняється від мови, тобто за рахунок існування субєктивного, за висловом М. І. Дослідник розглядає розуміння як "переведення з натуральної мови на внутрішню", а одержаний смисл - як "інформаційне утворенн

Зміст

Вступ

1. Поняття про емоції

1.1 Значення та особливості емоцій. Форми переживання емоцій. Емоційні стани

2. Емоції та почуття

2.1 Форми переживання емоцій і почуттів

2.2 Вплив емоцій та почуттів

3. Засвоєння студентами навчального матеріалу

3.1 Психологічні особливості засвоєння студентами навчального матеріалу

3.2 Особливості засвоєння

3.3 Вплив особливостей навчального тексту на його засвоєння студентами

Висновки

Література