Розвиток еволюційного вчення і еволюція людини. Властивості популяції як біологічної системи. Закономірності існування популяцій людини. Вплив елементарних еволюційних факторів на генофонд людських популяцій. Демографічні процеси в популяціях людини.
Аннотация к работе
Клітинні і фізико-хімічні організми спадковості і мінливості універсальні для всіх живих істот, включаючи людину. Більшу частину своєї історії людство було сукупністю більш чи менш ізольованих в репродуктивному відношенні відносно нечисленних груп. В окремі історичні періоди відбувались міграції значних мас людей. В наш час міграції населення посилилися в звязку зі зростанням численності людей, вдосконаленням транспортних засобів, нерівномірним розвитком економіки. В природних умовах особливо інтенсивно розмноження відбувається в популяціях, які являються мінімальними самовідтворюваними групами особин всередині виду.Протяром багатьох мільйонів років, починаючи з виникнення життя на Землі, у результаті безупинного, незворотного, природного процесу заміни одних видів іншими сформувалися тваринні і рослинні форми, що існують зараз. Лінней запропонував також посіб опису належності того або іншого виду до певної таксономічної групи - бінарну (подвійну) номенклатуру. За його пропозицією вид почали позначати двома словами, перше з яких визначає рід (звичайно іменник), а друге - вид (звичайно прикметник). Кожен вид він вважав незмінним i постійним, не звязаним з іншими видами. Проте він визнавав, що види можуть виникнути шляхом схрещування чи в результаті зміни середовища, але таке розумінвя до нього прийшло лише наприкінці життя.Таким чином, вид у природі поділяється на порівняно ізольовані групи особин - популяції. Якщо ген знаходиться в популяції у вигляді двох алелів: домінантного R та рецесивного r, а загальна кількість особин популяції дорівнює N, то у такому разі N складається з трьох генотипів - RR, Rr та rr. Частоти домінантного та рецесивного алелів у даній популяції з покоління в покоління будуть залишатись постійними за таких умов: популяція велика; спарення відбувається випадково; нові мутації не виникають; усі генотипи однаково плодючі; обмін генами з іншими популяціями відсутній. Еволюцію можна визначити як поступову зміну частот геніву популяції, коли рівновага, передбачена законом Гарді-Вайнберга, порушена мутаційним процесом, вибірковим відтворенням особин або дрейфом генів (якщо популяція надто мала). Нові спадкові зміни виникають переважно в результаті мутацій, і якщо організми з новою мутацією виживають і залишають у середньому більше життєздатних нащадків, то в наступних поколіннях генофонд популяції буде поступово змінюватись.Видом називають сукупність особин, подібних за основними морфологічними і функціональними ознаками, каріотипу, реакціями поведінки, що мають спільне походження, що заселяють певну територію (ареал), що в природних умовах схрещуються між собою і дають нащадків. Найважливіші ознаки виду - його генетична (репродуктивна) ізоляція, що лежить в несхрещуваності особин даного виду з представниками інших видів, а також генетична стійкість в природних умовах, що призводить до незалежності еволюційної долі. В складі виду в природних умовах особина народжується, досягає статевої зрілості і виповнюють свою головну біологічну функцію: приймаючи участь в репродукції, забезпечують продовження роду. На відміну від виду таксони над видового рангу, такі як рід, отряд, сімейство, клас, тип, не являються ареною життя організмів. В результаті досягаються нівелювання відмінностей між організмами всередині виду і тривале збереження основних морфологічних, фізіологічних і інших ознак, що відрізняють вид один від одного.Будь-яка популяція обовязково повинна бути генетичною системою - організацією взаємоповязаних одиниць, що зберігає і передає генетичну інформацію, отриману від попередніх поколінь, як ціле, що реагує на зовнішні подразники, і повинна характеризуватися такими генетичними параметрами, як співвідношення статей, система схрещування, особливостями репродукції тощо.Структуру популяцій людей характеризують такі показники, як чисельність і густота популяції, віковий і статевий склад особин та їх поширення в просторі. Прискорений розвиток чисельності населення почався приблизно 8 тис. років тому з розвитком землеробства, завдяки якому стало можливим життя в містах. За переписом, проведеним у 1960 році, кількість людей на земній кулі досягла 3 млрд. чоловік, а в 1970 році збільшилася до 3,5 млрд. Це свідчить про те, що лише за 40 чи 50 років людська популяція збільшилася у 2 рази. У країнах, що розвиваються, простежується зниження народжуваності, але все ж таки зростання чисельності їх населення достатньо високе і не може не турбувати суспільство. Тому підвищення рівня життя (умови існування людини: харчування, забезпеченість житлом, освіта, політичні права та ін.) не обовязково супроводжується підвищенням якості життя.Однак у демографії i соціальній гігієні ці події розглядаються не яв окремі випадки народження i cmepti, а як послідовність таких подій у житті покоління (тобто сукупності людей, що народилися в тому чи іншому році), що визначає демографічні процеси. Кількість дітей у поколінні залежить від того, яку частину життя люди з даного покоління проживають у шлюбі. Співвідношення чис
План
ЗМІСТ
Вступ
1 Розвиток еволюційного вчення і еволюція людини
1.1 Теорія еволюції
1.2 Еволюція і генетика
1.3 Еволюційний розвиток людини
2 Поняття про вид та популяцію
2.1 Поняття про вид
2.2 Загальні властивості популяції як біологічної системи
2.3 Структура і закономірності існування популяцій людини
2.4 Демографічні процеси в популяціях людини
3 Елементарні фактори, що впливають на генофонд людини та генетичне різноманіття популяцій людини
3.1 Вплив елементарних еволюційних факторів на генофонд людських популяцій