Еколого-демографічний стан людства. Вплив екологічних факторів на тривалість життя людини та стан здоров"я. Проблема демографічної кризи та причини зниження народжуваності. Аналіз причин захворюваності та темпів зростання смертності громадян України.
Аннотация к работе
Екологічні проблеми є світовими, глобальними, оскільки загрожують здоровю і життю людської цивілізації загалом. Між чисельністю, темпами зростання населення, з одного боку, і темпами приросту сукупного суспільного продукту, що супроводжується збільшенням забруднення природного середовища - з іншого, існує тісний взаємозвязок. Зростання населення потребує відповідного приросту виробничих фондів для збереження вже досягнутого рівня споживання товарів і благ, приросту невиробничих фондів, створення нових робочих місць.Людське суспільство протягом своєї історії безперервно впливало на навколишнє природне середовище, однак значення природи в житті людини, а одночасно і обсяг впливу суспільства на довкілля постійно змінювалися. Пристосування природних умов до власних потреб стало однією з причин зростання чисельності населення планети, яке залежить і від економічних та соціальних умов.Ще Гіпократ наголошував на помірності в їжі, необхідності фізичних навантажень, прогулянок на свіжому повітрі тощо, тим самим звертаючи увагу на необхідність дотримання екологічних вимог. екологічний демографічний здоровя В історичному розрізі тривалість життя людини постійно зростала. За оцінками вчених, у камяному віці вона становила 19 років, в античний період - до 30, в XVII ст. Натепер середня тривалість життя в різних країнах дуже диференційована - в Японії та Ісландії до 80 років, у Чад - 39 років, що зумовлено комплексом економічних, екологічних, медико-біологічних, зокрема генетичних, та інших умов [1]. Загалом, кожний етап науково-технічного і соціального розвитку суспільства сприяв подовженню середньої тривалості життя, оскільки поліпшував його рівень і якість.ООН попереджує, що до 2050 р. українців може стати на 23 млн менше, тобто їх залишиться всього 24 млн. Основою розрахунків є тенденції, які можуть змінюватися, зокрема, в 2004 р. народилося 412 тис. дітей, а в 2005 - 432 тис. Однак цей приріст не покриває кількості померлих, і тільки в минулому році кількість населення скоротилася на третину мільйона. У наступні роки депопуляція невпинно зростала, проте у 1991 і 1992 рр. міграційний приплив нових жителів в Україну (відповідно 148,4 і 228,1 тис. осіб) з-за кордону дещо компенсував природне зменшення населення, забезпечивши його загальне зростання аж до кінця 1992 р. У 1993 р. обсяги імміграції в Україну зменшилися до 49,6 тис. осіб, а 1994 р. уперше зафіксовано помітний відплив населення з України: цього року міграційні втрати становили 143,2 тис. осіб. Надалі Україна незмінно втрачала населення, чисельність її жителів скорочувалася. На початок 2002 р., за результатами Всеукраїнського перепису населення, в Україні проживало 48,4 млн осіб, у містах - 32,5 млн, у сільських поселеннях - 15,9 млн [3]. З 1987 p., тобто через рік після глобальної Чорнобильської катастрофи, знизилася народжуваність, у віковій структурі населення зросла частка літніх осіб, а українська сімя поступово перейшла до однодітної моделі, яка не забезпечує розширеного відтворення населення.Останніми роками зниження обсягів надходження шкідливих речовин в атмосферне повітря, зумовлене кризою в промисловості, зупинкою багатьох підприємств і транспорту, позитивно позначилось на показниках захворюваності населення, повязаної із забрудненням повітря, зокрема хвороб органів дихання, серед них і раку. В Україні рівень захворюваності на рак щитовидної залози виріс удвічі порівняно із очікуваним, а у Києві та Київській області, куди було евакуйовано близько 70 % населення м. У 2001 р. захворюваність на рак становила 316,1 на 100000 населення та порівняно з 1995 р. зросла на 2,6 %, а порівняно з 2000 - кількість випадків захворювань знизилася на 0,2 %. За 10-річний період зменшилася захворюваність на рак ротової порожнини, губ, шлунка, трахеї, бронхів, легень, гортані, яєчників. Однак, незважаючи на зниження, показники захворюваності на рак органів дихання залишаються в Україні високими.Рівень здоровя населення стає одним з основних критеріїв оцінки оптимальності соціоекосистеми, а параметри навколишнього середовища, які її забезпечують - визначальними. Особливого значення набувають медичні аспекти екології людини, зокрема зростає роль гігієни - галузі, що вивчає вплив різноманітних факторів на здоровя людини, її працездатність, тривалість і якість життя. Закономірністю сучасних демографічних процесів в Україні є динамічне зменшення населення, спричинене низкою основних чинників, серед яких найважливішим слід вважати низький рівень народжуваності. У цій ситуації вбачається доцільним розроблювати концепції подовження віку проживання населення шляхом формування концепції здорового способу життя, активно впроваджуючи її із застосуванням стимуляційних механізмів (обмеження вживання алкоголю й тютюну, посилення боротьби з наркоманією та алкоголізмом тощо). Демографічні проблеми людства поруч з питаннями структури суспільства, міграції населення, етнічного, расового та релігійного складу визначають екологію людських спільнот, що підтверджує правомірність людино-цен
План
ЗМІСТ
Вступ
1. Еколого - демографічний стан людства
2. Вплив екологічних факторів на тривалість життя людини
3. Вплив соціальних факторів на демографічні процеси