Заходи оптимізації діагностики та лікування хворих на епілепсію та епілептичні синдроми. Дослідження ефекту пригнічення ТМС у відношенні вогнищ епілептичної активності мозку. Особливості клінічних проявів хвороби. Порушення метаболічного контуру.
Аннотация к работе
За даними ВООЗ, у світі нараховується біля 50 мільйонів хворих на епілепсією, поширеність захворювання в популяції становить 0,8-1,2% (Максутова Э.Л., Железнова Е.В., 2001, Вассерман Л.И., 1998, Петрухин А.С., Мухин К.Ю., Медведев М.И., 1998). Завдяки розвитку нейрофармакології і створенню нових класів антиепілептичних препаратів підвищилася ефективність медикаментозної терапії епілепсії та епілептичних синдромів, проте у 20-30% хворих спостерігають первинну або вторинну фармакорезистентність, зумовлену біологічними, соціогенними, носорогенними чинниками, і захворювання набуває прогредієнтного злоякісного характеру (Зенков Л.Р., 1996, Темин П.А., Никанорова М.Ю., 1999). Визнається, що значну роль у формуванні “некурабельних” епілепсії і епілептичних синдромів відіграє зрив ендогенних “захисних механізмів” центральної нервової системи, зокрема діяльності структур так званої “антиепілептичної системи мозку” (АЕС). Враховуючи залежність змін мозкового кровоплину від нейрональної активності, перспективним можна вважати поглиблення уявлень про патоморфологічні зміни в системі нейрон-гліоцит-міоцит, порушення метаболізму і церебральної гемодинаміки у хворих на епілепсію, стан метаболічного і міогенного компонентів ауторегуляції мозкового кровообігу тощо. Останнім часом все більше уваги в лікуванні фармакорезистентних форм епілепсій і епілептичних синдромів приділяють немедикаментозним методам, одним з яких є транскраніальна магнітна стимуляція (ТМС), яка все ширше використовується для діагностики і лікування захворювань центральної нервової системи (Самосюк І.З., 2002, Steinhoff B., Stodieck S., Paulus W., Witt T., 1992, Weiss S.R., Li X., Rosen J.B., Li H., Heynen T, Post R.,1995, Chen R., Classen J., Gerloff C., et al, 1997, Ziemann U., Steinhoff B., Tergau F., Paulus W., 1998).Клінічні дослідження проведені у 118 хворих з верификованим діагнозом епілепсії та епілептичних синдромів, які знаходилися під спостереженням Одеського обласного психоневрологічного диспансеру у 2000-2002 рр. Чоловіків було 55 (46,6%), жінок 63 (53,4%), у віці від 10 до 59 років, середній вік - 29,5 ± 1,3 р. До стандартизованих карт обстеження пацієнта вносили основні відомості про пацієнта, анамнестичні дані, можливі етіологічні чинники, спадкову схильність, результати нейровізуалізуючих досліджень головного мозку, дані про стан до початку захворювання, маніфестацію процесу, епілептичні припадки, клінічний перебіг, неврологічні і психіатричні симптоми поза припадком, оцінку за спеціально розробленою 6-бальною шкалою тестів для виявлення мозочкової дисфункції та екстрапірамідних порушень, ЕЕГ у міжнападний період і під час нападу, результати нейропсихологичного тестування, особливості лікувального підходу. Комбінацію з двох антиконвульсантів приймали 37 пацієнтів (31,4%), із них редукція пароксизмів на 100-75% була у 7 хворих (5,9%), контроль над припадками на 50% відзначений у 13 хворих (11%), зниження частоти нападів на 25% і менш - у 17 хворих (14,4%). Частина пацієнтів (5 чоловік) приймали комбінацію з трьох антиконвульсантів, з них у 3 хворих (2,5%) контроль над нападами складав 100-75%, у 2 хворих (1,7%) - контроль над нападами - 25% і менш. Аналіз патернів фонової (спонтанної) ЕЕГ показав, що домінуючим виявлено патерн гіперсинхронної ЕЕГ із прискореною (уповільненою) активністю і зі спалахами - у 67 хворих (56,8%), з них у 41,5% випадків (49 хворих) при фокальних формах епілепсій, у 11,3% (13 хворих) з - генералізованими формами, у 4,2% випадків (5 хворих) - з некласифікованими формами.
План
. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Вывод
1. У дисертації отримані теоретичні, клінічні та експериментальні результати, що в сукупності дозволили обґрунтувати використання дозованої транскраніальної магнітної стимуляції в комбінованому лікуванні фармакорезистентних форм епілепсії;
2. Магнітна стимуляція кори мозочка у щурів із сформованою кіндлінг-епілепсією викликає зменшення ступеня вираженості і тривалості кіндлінгових судом, зниження загальної спектральної потужності біоелектричної активності головного мозку та пригнічення епілептичної активності;
3. При симптоматичних та криптогених фармакорезистентних формах епілепсії виявляються ознаки мозочкової дисфункції різного ступеня вираженості, що можна трактувати як прояв судинно-гіпоксичної енцефалопатії та порушення функціонування антиепілептичної системи головного мозку;
4. За результатами транскраніальної допплєрографії з функціональними тестами у хворих на епілепсію встановлено ознаки порушення метаболічного контуру ауторегуляції мозкового кровообігу на боці фокусу епілептичної активності у вигляді зниження реакції на гіперкапничне навантаження артерій малого діаметру в басейні основної артерії та середньої мозкової артерії;
5. Аналіз за методом морфологічної матриці електроенцефалограм хворих на епілепсію дозволив визначити особливості прояву дисфункції неспецифічних структур головного мозку в гіперсинхронізації нейронів кори великих півкуль, а саме: активації структур лімбічної системи, таламуса і гіпоталамуса, пригнічення ретикулярної формації;
6. Розроблений метод комбінованого лікування хворих на фармакорезистентну парціальну епілепсію з використанням дозованої транскраніальної магнітної стимуляції потиличної області (Патент на винахід №56929 А) дозволив підвищити ефективність лікування цього контингенту хворих, що підтверджено покращенням контролю над нападами та тенденцією до нормалізації показників ЕЕГ;
7. Розроблено комплекс клініко-нейрофізіологічних критеріїв діагностики та алгоритм їх використання в динаміці комбінованої терапії фармакорезистентних форм епілепсії і епілептичних синдромів із застосуванням дозованої ТМС потиличної області.
Список литературы
1. Чеботарьова Л.Л., Жилінська Г.В. Зміни цереброваскулярної реактивності у хворих на епілепсію в динаміці лікування // Матеріали II Національного конгресу неврологів, психіатрів та наркологів України. - Харків. - 2002. - С. 239-240. лікування епілепсія хвороба
2. Чеботарева Л.Л. Брусенцов А.И., Жилинская А.В., Муратова Т.Н. Оптимизация методов диагностики и лечения резистентных форм эпилепсии // Науково-практична конференція з міжнародною участю. “Сучасні аспекти лікування епілепсії”. - Одеса. - 2001. - С. 62-63.
3. Жилінська Г.В., Брусенцов О.І. Судомні синдроми у дітей: від електрографічного аналізу, етіології та патогенезу до терапії та прогнозу // Матеріали III Національного Конгресу патофізіологів України. - Одеса. - 2000. - С. 79.
4. Годлевський Л.С., Шандра О.А., Брусенцов О.І., Жилінська Г.В., Садлій Г.А. Особливості впливу транскраніальної магнітної стимуляції на епілептиформні вияви в умовах моделювання кідлінгу. // Матеріали VIII конгресу Світової Федерації Українських лікарських товариств (СФУЛТ). - Львів: Україна. - 2000. - С. 278-278.