Вплив азотних добрив на врожайність, білковість та інші показники якості зерна ячменю. Усунення надлишкової кислотності грунту та оптимальні норми, форми, терміни і способи внесення фосфорно-калійних добрив. Дослідження агрохімічних показників родючості.
Аннотация к работе
При усуненні надлишкової кислотності грунту та внесення фосфорно-калійних добрив в більшості грунтово-кліматичних зон країни найбільший вплив на врожай, білковість та інші показники якості зерна ячменю роблять азотні добрива. Тому в даний час, коли проблема якості зерна ячменю стоїть особливо гостро, велику увагу приділяють азотних добрив: виявляють оптимальні норми, форми, терміни і способи їх внесення. При сприятливих погодніх умовах внесення помірних норм (40 - 60кг/га) азотних добрив може підвищити врожай зерна ячменю на 10-15ц/га.Робоча гіпотеза: внесення в грунт елементів мінерального живлення сприяє покращенню агрохімічних показників ґрунтів та зростанню врожайності сільськогосподарських культур.Зясувати значення живлення рослин та залежність агрохімічних показників родючості від застосування добрив.Зясувати суть та процеси мінерального живлення рослин;Площа відведена під дослід складає 0,5 га, сорт ячменю "Водограй", норма висіву 5.5 міл. нас./га, ширина міжрядь 15 см., попередник картопля. В даному досліді ми хочемо порівняти та аналізувати різні норми добрив внесення під ячмінь в наступній послідовності: N 90 P90 K60 N120 P90 K60 N60 P60 K60 контроль N 90 P90 K60 N120 P90 K90 N60 P60 K60 контроль N 90 P90 K60 N120 P90 K90 N60 P60 K60 контроль N 90 P90 K60 N120 P90 K90 N60 P60 K60 контроль N 90 P90 K60 N120 P90 K90 N60 P60 K60 контроль Умови: грунт - дерново-підзолистий, коефіцієнт варювання родючості грунту - 15%, плануємо НІР 05 - 21%. Внесення фосфору збільшує кущистість рослин, запобігає виляганню, прискорює достигання, підвищує якість зерна. Внесення калію сприяє формуванню більш виповненого зерна, збільшує стійкість рослин до ураження хворобами, підвищується стійкість соломини до вилягання, ячмінь краще витримує посуху.Визначаємо густоту стояння рослин на 2-3 день сходів. Продуктивність окремої рослини в посіві збільшується при зменшенні кількості рослин на площі. Однак продуктивність площі посіву зменшується як при збільшенні, так і при зменшенні кількості рослин. Фенологічні спостереження - спостереження, які проводяться над рослинами від посіву до дозрівання. Врожай обумовлюється в основному площею листової поверхні рослин, тривалістю їх активної діяльності і продуктивністю фотосинтезу рослин.
План
План
1. Обґрунтування теми
2. Робоча гіпотеза
3. Мета дослідження
4. Завдання дослідження
5. Схема досліду
6. Програма і методика спостережень
1. Обгрунтування теми
Список литературы
1. Мойсеєнко В.Ф., Єщенко В.О. - Основи наукових досліджень в агрономії: Підручник. - К.: Вища школа, 1994.- 334с.: іл.
2. Журнал - Агроном: №4 (22) листопад 2009р.
3. Когут П.М., Лихочвор В.В., Петрунів В.М., Іваницький Б.М. Строки сівби та удобрення сортів озимої пшениці при інтенсивній технології вирощування. - Київ: Урожай, 1990. Вип.35.- C.45-49.