Вплив доз, форм, строків та способів застосування азотних добрив на урожай і якість післяокисної суданської трави в умовах зрошення півдня України - Автореферат
Витрати основних елементiв живлення на формування 1т врожаю при рiзних строках, формах та дозах застосування азотних добрив. Розрахунок пожнивно-кореневих залишків та кiлькості поживних речовин, якi надходять в грунт пiсля збирання суданської трави.
Аннотация к работе
Ось чому нами були проведені досліди по вивченню впливу доз, форм, строків та способів внесення азотних добрив на врожай та якість цієї культури. Дослідження мали своєю метою оцінити ефективність внесення доз азотних добрив на фоні фосфору та калію, різних форм, строків та способів їх застосування при вирощуванні суданської трави в післяукісних посівах на зрошуваних землях півдня України; визначити i рекомендувати оптимальну дозу та строк внесення мінеральних добрив. визначити винос поживних речовин із грунту та витрати основних елементів живлення на формування 1т врожаю при різних строках, формах та дозах застосування азотних добрив; Встановлено оптимальну дозу, строки та способи внесення азотних добрив під суданську траву післяукісного посіву. добриво урожай суданська трава Рекомендовано виробництву оптимальні дози, способи та строки внесення азотних добрив під післяукісну суданську траву в умовах зрошення півдня України.Аміачна селітра більше, ніж сечовина і вуглеамонійні солі, підвищувала вміст нітратів у грунті. При внесенні добрив врозкид в 0-30 см шарі грунту нітратів було в 2.6 рази більше, ніж в контролі, в 1.2 - варіанту з сечовиною та в 1.3 рази - вуглеамонійною сіллю. Наші досліди показали, що в середньому за три роки, вміст рухомого фосфору в 0-30 см шарі грунту в період сходів суданської трави при внесенні N60Р60 підвищувався проти контролю без добрив на 7.7 мг, N60Р60К45 на 8.6 мг та N120Р60К45 - на 8.1 мг/кг грунту. Так, якщо кількість листя в контролі (без добрив) склала в першому укосі 27.8 та в другому 37.6%, то при внесенні N90P60K45 під основний обробіток грунту і підживленні азотом N60 одержали відповідно 42.1 та 46.3%. Розмір листя зростав по фазах розвитку рослин і на початку викидання волотей склав без добрив 33.2; з внесенням врозкид аміачної селітри (N60) - 52.0; а вуглеамонійних солей - (N60) - 51.0 тис м2/га.Аміачна селітра в більшій мірі, ніж сечовина і вуглеамонійні солі, підвищує вміст нітратів в грунті при внесенні добрива врозкид під передпосівний обробіток грунту в дозі N60. При застосуванні аміачної селітри і вуглеамонійних солей з поливною водою в підживлення суданської трави після першого укосу кількість нітратів в грунті цих варіантів була однаковою. Максимальний вміст їх в грунті був при внесенні N120P60K45 і становив в період сходів цієї культури в 0-50 см шарі грунту 33.3 мг/кг, що в 2.6 рази більше, ніж без добрив. Фосфорні добрива (Р60) збільшують вміст рухомих фосфатів в орному шарі грунту в період сходів суданської трави в порівнянні із кількістю його в грунті без добрив на 43.6%. Максимального розміру вона досягла на фоні N150P60K45 і була більшою, ніж в неудобрених рослин в період кущіння в 2.8, трубкування і на початку викидання волоті в 1.6 рази, а при внесенні N90P60K45 відповідно в 2.4; 1.2 та 1.4 рази.
Вывод
Вплив мінеральних добрив на поживний режим грунту
В середньому за три роки забезпеченість грунту нітратами була низькою. Внесення добрив значно підвищило рівень нітратного азоту: N60P60K45 під основний обробіток грунту в 2.3; N120P60K45 в 2.9 в орному, та відповідно в 1.9 та 2.6 раза в 0-50 шарі грунту (табл. 1.).
Вміст нітратів зменшувався від сівби до збирання суданської трави в наслідок використання його рослинами на формування зеленої маси. Крім того, в період зволоження грунту під час поливів відбуваються втрати азоту в результаті денітрифікації, а також інтенсивного переміщення нітратів по профілю грунту з низхідним та висхідним током вологи.
Аміачна селітра більше, ніж сечовина і вуглеамонійні солі, підвищувала вміст нітратів у грунті. При внесенні добрив врозкид в 0-30 см шарі грунту нітратів було в 2.6 рази більше, ніж в контролі, в 1.2 - варіанту з сечовиною та в 1.3 рази - вуглеамонійною сіллю.
Таблиця 1 - Вплив мінеральних добрив на вміст нітратів в грунті
(1995-1997 рр), мг/кг
Період шар ВАРІАНТ розвитку грунту, Без добрив N60P60* N60K45* N60P60K45* N120P60K45* рослин см (контроль)
* - добрива вносили під основний обробіток грунту.
Наші досліди показали, що в середньому за три роки, вміст рухомого фосфору в 0-30 см шарі грунту в період сходів суданської трави при внесенні N60Р60 підвищувався проти контролю без добрив на 7.7 мг, N60Р60К45 на 8.6 мг та N120Р60К45 - на 8.1 мг/кг грунту.
В наших дослідах відмічено збільшення рухомого фосфору в грунті від застосування азотних добрив внаслідок активізації процесів нітрифікації. Всі азотні добрива, які вивчали: аміачна селітра, сечовина, вуглеамонійні солі позитивно впливали на цей показник, однак їх ефективність була неоднаковою. Вуглеамонійні солі в більшій мірі сприяли підвищенню Р2О5 в орному шарі грунту. Це повязано з тим, що вони збагачують грунтовий розчин вуглецевою кислотою і вивільняють нерозчинні форми солей фосфору. Так, в середньому за три роки в період сходів в 0-30 см шарі грунту містилось рухомого фосфору в варіанті з застосуванням аміачної селітри 29.0; сечовини 28.3 і вуглеамонійної солі 32.9; а в контролі 25.4 мг/кг.
Калійні добрива, внесені під передпосівний обробіток грунту, вплинули на вміст обмінного калію лише в 0-30 см шарі грунту. До кінця вегетації суданської трави вміст обмінного калію в ньому зменшувався. Так, його було менше в грунті, який не удобрювався на 18.5%. Внесення азотних добрив не позначилось на вмісті обмінного калію в грунті.
Ріст і розвиток суданської трави в залежності від мінеральних добрив
Динаміка нагромадження зеленої маси суданською травою. Результати наших досліджень показали, що в усіх варіантах з використанням мінеральних добрив приріст зеленої маси виявився вищим від контролю без добрив в усі фази розвитку рослин. Максимальним він був в період викидання волотей на варіанті N150P60K45 (6.3 см/доб).
Приріст вегетативної маси при застосуванні аміачної селітри і вуглеамонійних солей виявився практично одинаковим. В період трубкування він був дещо більшим при використанні аміачної селітри, а в період викидання волотей - вуглеамонійних солей.
Облистяність суданської трави. Площа асиміляційної поверхні та чиста продуктивність фотосинтезу. Наші досліди показали, що в залежності від застосування мінеральних добрив змінюються співвідношення листової та стеблевої маси урожаю. Так, якщо кількість листя в контролі (без добрив) склала в першому укосі 27.8 та в другому 37.6%, то при внесенні N90P60K45 під основний обробіток грунту і підживленні азотом N60 одержали відповідно 42.1 та 46.3%.
Усі азотні добрива, які вивчали в наших дослідах, позитивно впливали на облистяність рослин. При цьому ефективність вуглеамонійних солей була дещо вищою порівняно з аміачною селітрою.
Добрива разом з поливами стимулюють формування листя і збільшують площу їх поверхні. Під дією добрив значно підвищувалась площа листя і була найвищою по всіх фазах розвитку рослин при внесенні N150Р60К45 під основний обробіток грунту. Так, у фазу викидання волотей вона склала 51.4 тис м2/га, що на 54.8% вище ніж без застосування добрив, та на 23.9% і на 11.5% при внесенні відповідно N60Р60К45 та N90Р60К45 (табл.2).
Таблиця 2 - Розмір листової поверхні та чиста продуктивність фотосинтезу у суданської трави в залежності від мінеральних добрив (1995-1997 рр)
Варіанти Площа асиміляційної поверхні, тис м2/га Чиста продуктивність фотосинтезу, г/м2 доб.
Кущіння трубкування початок викидання волотей кущіння- трубкування трубкування- початок викидання волотей
Без добрив 5,1 23,3 33,2 4,1 4,0
N60P60K45 * 10,5 27,7 41,5 5,7 5,3
N90P60K45 * 12,4 28,4 46,1 6,2 5,8
N150P60K45 * 14,1 36,4 51,4 4,7 4,3
* - добрива вносили під основний обробіток грунту.
При використанні аміачної селітри та вуглеамонійних солей врозкид, більш інтенсивно нагромаджувалась площа листя у рослин, вирощених на фоні аміачної селітри, а при внесенні добрив з поливною водою, навпаки, вуглеамонійних солей. Розмір листя зростав по фазах розвитку рослин і на початку викидання волотей склав без добрив 33.2; з внесенням врозкид аміачної селітри (N60) - 52.0; а вуглеамонійних солей - (N60) - 51.0 тис м2/га. При застосуванні добрив з поливною водою площа асиміляційної поверхні рослин суданської трави до періоду викидання волотей в обох цих варіантах була однаковою - 52.0 тис м2/га.
Чиста продуктивність фотосинтезу суданської трави збільшувалась з підвищенням доз азотних добрив. Максимальною вона була при внесенні N90P60K45 і в фазу від кущіння до трубкування становила 6.2 г/м2 доб., що на 51,2% вище ніж без внесення добрив. При застосуванні аміачної селітри чиста продуктивність фотосинтезу була більшою, ніж при використанні вуглеамонійних солей, в період до виходу рослин в трубку на 12,1; в період до викидання волоті - на 11,1%.
Вміст азоту, фосфору та калію в рослинах. Встановлено, що азотні добрива, внесені на фоні фосфору та калію (Р60К45) сприяли підвищенню в рослинах першого та другого укосу кількості азоту і фосфору. Вміст калію від азотних добрив практично не змінювався. Така закономірність накопичення мінеральних речовин в рослинах спостерігалась як при використанні аміачної селітри, так і вуглеамонійних солей. Однак вуглеамонійні солі дещо в більшій мірі сприяли збільшенню в рослинах фосфору. Очевидно це пояснюється навністю у складі ВАС діоксида вуглецю (50%), який збагачує грунтовий розчин вуглецевою кислотою і вивільняє нерозчинні форми солей фосфору, тим самим поліпшуючи фосфорне живлення рослин.
Винос основних елементів живлення з врожаєм суданської трави та витрати їх на одиницю продукції. Неудобрена суданська трава післяукісного посіву в наших дослідах виносила з грунту 85.6 - 98.9 кг/га азоту, 19.5-22.3 кг фосфору та 108.2-118.5 кг калію. При внесенні під основний обробіток грунту N60P60K45 винос азоту, фосфору та калію рослинами збільшувався і склав відповідно 150.1; 32.1 та 153.2; а при подрібненому внесенні N120P60K45: азоту - 180.4; фосфору 37.6; калію 184.2 кг/га.
Найбільший винос азоту та фосфору суданською травою спостерігали при використанні вуглеамонійних солей. При внесенні їх врозкид винос азоту був на 23.4, а фосфору на 32.3% вище ніж рослинами без добрив та відповідно на 1.6 і 13.0% варіанту з застосуванням аміачної селітри.
З підвищенням дози азоту на фоні фосфору та калію (P60K45) витрати азоту та фосфору рослинами збільшувались. При внесенні N150P60K45 під основний обробіток грунту на формування 1т сухої речовини суданська трава витратила 24.3 кг азоту та 4.7 кг фосфору, а рослини без добрив лише 19.2 та 4.4 відповідно. Споживання калію при цьому практично не змінювалось.
Аміачна селітра та вуглеамонійні солі внесені врозкид одинаково вплинули на витрати азоту рослинами, збільшуючи його кількість в порівнянні з контролем без добрив відповідно на 1.2 та 1.1 кг на 1 т сухої речовини, або 6.3 та 5.8%.
Пожнивно-кореневі залишки суданської трави в балансі поживних речовин. Основну частку післяжнивних залишків складає коренева система. Після збирання суданської трави в грунті залишається 21.6-38,9 ц/га абсолютно сухого коріння, маса якого була більшою при внесенні мінеральних добрив.
Маса стебел в удобрених рослинах зростала із підвищенням дози азоту. Хімічний склад їх був також багатшим в варіантах з використанням азотних, фосфорних та калійних добрив.
Як показують розрахунки, частка повернення поживних речовин залежить від кількості рослинних залишків, які надійшли в грунт та їх хімічного складу. Максимальний відсоток повернення їх виявився при внесенні N90P60K45 під основний обробіток грунту та N30 після I-го укосу і склав 27,9% азоту, 88% фосфору та 25,1% калію, тоді як без застосування добрив відповідно 22.3; 69.7; 17.7.
Урожай та якість зеленої маси суданської трави в залежності від мінеральних добрив
Урожай суданської трави. Дані обліку врожаю суданської трави показують, що з підвищенням дози азоту збільшувався і врожай зеленої маси. Максимальним він був при подрібненому внесенні N150P60K45 (N90P60K45 під основний обробіток грунту та N60 після першого укосу) i склав за два укоси 394 ц/га, що на 169 ц/га (75 %) більше ніж без застосування добрив. При внесенні подрібнено N120 врожай був дещо нижчим, але різниця знаходилась в межах помилки досліду (табл. 3).
Високий врожай зеленої маси одержано i при одноразовому внесенні N120 та N150 на фоні фосфорних та калійних добрив (P60K45) під основний обробіток грунту i несуттєво поступався подрібненому внесенню цих доз добрив.
Всі форми азотних добрив, які вивчали в дослідах, сприяли підвищенню врожаю суданської трави.
В середньому за три роки внесення врозкид аміачної селітри (N60) під суданську траву за два укоси забезпечило одержання 285 ц/га зеленої маси, сечовини та вуглеамонійної солі (N60) - 269 і 270 ц/га. Це відповідно на 28 та 21% вище контролю без добрив.
Таблиця 3 - Врожай зеленої маси післяукісної суданської трави в залежності від мінеральних добрив, (1995-1997 рр.), ц/га
Урожайність Приріст врожаю
ВАРІАНТИ 1995р. 1996р. 1997р. середнє ц/га %
за 3 роки
Без добрив 167 224 285 225 --- ---
N60P60 під основний обробіток грунту 196 297 403 299 73 33
N60K45 -“”- 191 305 388 295 70 31
N60P60K45 -“”- 201 311 419 310 85 38
N90P60K45 -“”- 199 417 422 346 121 54
N120P60K45 -“”- 209 461 467 379 154 68
N150P60K45 -“”- 209 461 495 388 163 72
N60P60K45 -“”- N30 після І укосу 205 415 483 368 142 64
N90P60K45 -“”- N30 після І укосу 213 421 482 372 146 65
N90P60K45 -“”- N60 після І укосу 212 462 509 394 169 75
HIP05 14.8 23.3 25.9
При застосуванні азотних добрив з поливною водою вони забезпечують одержання більш високого врожаю зеленої маси, ніж при внесенні їх врозкид у варіанті з аміачною селітрою на 13, сечовиною - на 15 i з вуглеамонійними солями - на 10%. (табл. 4.).
Разом з підвищенням врожаю зеленої маси суданської трави в залежності від мінеральних добрив зростав i збір сухої маси рослин. Так, при внесенні N60P60K45 одноразово було одержано 67.2 ц/га, а N150P60K45 - 77.7 ц/га, тоді як без добрив лише 44.5 ц/га сухої речовини.
Якість зеленої маси. Мінеральні добрива покращують якість врожаю суданської трави. Із збільшенням дози азоту на фоні фосфору та калію підвищувався вміст в рослинах перетравного протеїну та кормових одиниць. При внесенні N90P60K45 їх кількість була на 33.9 та 16.4% вище ніж без застосування добрив.
Таблиця 4 - Вплив азотних добрив та способів їх внесення на врожай суданської трави (1995-1997 рр.), ц/га
ВАРІАНТИ Урожайність Приріст врожаю
1995р. 1996р. 1997р. середнє за 3 роки ц/га %
Без добрив 190 174 305 223 --- ---
N60 а.а. врозкид 217 299 338 285 62 28
N60 сечовина врозкид 208 269 331 269 46 21
N60 в.а.с. врозкид 221 231 357 270 47 21
N60 а.а. з водою 218 335 412 322 99 44
N60 сечовина з водою 219 318 392 310 87 39
N60 в.а.с. з водою 224 283 388 298 75 34
N60 а.а. врозкид N30 а.а. з водою після І укосу 220 288 483 330 107 48
N60 в.а. врозкид N30 в.а.с. з водою після І укосу 227 282 380 296 73 33
HIP05 15.2 9.8 15.6
Аміачна селітра та вуглеамонійні солі практично одинаково вплинули на якість суданської трави, але вміст сирого протеїну, альбумінів та глобулінів був більшим при застосуванні аміачної селітри, ніж вуглеамонійних солей.
Економічний і енергетичний аналіз застосування мінеральних добрив
Посів суданської трави на фоні N120P60K45, внесених одноразово під передпосівний обробіток грунту, забезпечив в середньому за роки досліджень максимальний чистий прибуток на рівні 146.2 грн/га. При застосуванні N90P60K45 та подрібнено N120P60K45 він був практично одинаковим.
Економічна оцінка використання різних форм азотних добрив показала, що найбільш вигідною із них була аміачна селітра внесена як врозкид, так і з поливною водою. Собівартість 1 ц зеленої маси при застосуванні її врозкид склала 1.59 грн., а при внесенні з поливною водою - 1.43 грн. При використанні ж вуглеамонійної солі одержали відповідно 1.85 та 1.69 грн.
Завдяки підвищенню врожаю від внесених добрив, збільшився прихід енергії з 74.10 в контролі до 82.82 тис. МДЖ при внесенні N120P60K45 і в кінцевому результаті перекрив додаткові витрати сукупної енергії, зумовленої внесенням добрив.
Розрахунки енергетичної ефективності вирощування суданської трави на фоні різних форм азотних добрив показали, що при застосуванні добрив врозкид приріст енергії був найвищим при внесенні аміачної селітри (59,56 тис. МДЖ), а енергоємність 1 ц зеленої маси по варіантах була однаковою - 0.12 тис. МДЖ.
Витрати енергії на одиницю продукції зменшуються при застосуванні добрив з поливною водою як при внесенні вуглеамонійних солей, так і аміачної селітри; найменшими вони були при використанні останньої.Аміачна селітра в більшій мірі, ніж сечовина і вуглеамонійні солі, підвищує вміст нітратів в грунті при внесенні добрива врозкид під передпосівний обробіток грунту в дозі N60. При застосуванні аміачної селітри і вуглеамонійних солей з поливною водою в підживлення суданської трави після першого укосу кількість нітратів в грунті цих варіантів була однаковою. Максимальний вміст їх в грунті був при внесенні N120P60K45 і становив в період сходів цієї культури в 0-50 см шарі грунту 33.3 мг/кг, що в 2.6 рази більше, ніж без добрив.
Фосфорні добрива (Р60) збільшують вміст рухомих фосфатів в орному шарі грунту в період сходів суданської трави в порівнянні із кількістю його в грунті без добрив на 43.6%.
Облистяність суданської трави залежить від доз азотного добрива. При внесенні N60 на фосфорно-калійному фоні (P60K45) в першому укосі в порівнянні з неудобреними рослинами вона була більшою на 37.8, N90 - на 50.7 і N150 - 53.2 відносних відсотка. Тобто збільшення дози азотного добрива із N90 до N150 практично не позначилось на цьому показникові. Аміачна селітра і вуглеамонійні солі в однаковій мірі впливали на облистяність.
Мінеральні добрива позитивно впливали на асиміляційну поверхню суданської трави. Максимального розміру вона досягла на фоні N150P60K45 і була більшою, ніж в неудобрених рослин в період кущіння в 2.8, трубкування і на початку викидання волоті в 1.6 рази, а при внесенні N90P60K45 відповідно в 2.4; 1.2 та 1.4 рази. Тобто різниця між цими варіантами була незначною.
Чиста продуктивність фотосинтезу при внесенні аміачної селітри була більшою, ніж при використанні вуглеамонійної солі в період виходу рослин в трубку на 12.1, а на початку викидання волотей - на 11.1%.
Із збільшенням дози азотного добрива з 60 до 150 кг д.р. на фоні P60K45 вміст загального азоту в рослинах підвищується в порівнянні з контролем, при внесенні N60 - на 18.5, N90 - 20.6 і N150 - на 26.1%. Аміачна селітра і вуглеамонійні солі в однаковій мірі впливали на цей показник.
Мінеральні добрива помітно впливали на винос суданською травою елементів живлення із грунту. Максимальним він був на фоні застосування
N90P60K45 (N60P60K45 під основний обробіток грунту N30 в підживлення після першого укосу). В порівнянні з неудобреними рослинами винос азоту збільшився в 2.2, фосфору в 1.9, а калію в 1.7 рази. Практично такий же винос елементів живлення, за виключенням калію, був і при внесенні N150P60K45.
При застосуванні вуглеамонійних солей винос азоту, в порівнянні з аміачною селітрою, збільшився на 1.6%, фосфору на 13.0%, а калію, навпаки, зменшився на 4.6%.
Витрати азоту та фосфору на формування однієї тонни врожаю післяукісної суданської трави, як і загальний їх винос, були найбільшими на фоні застосування N90P60K45. В порівнянні з неудобреними рослинами витрати азоту збільшились на 22.9, фосфору - на 9.1%, а калію - зменшились на 3.3%. Суттєвої різниці по впливу форм азотних добрив на витрати елементів живлення на формування одиниці врожаю не виявлено.
При низькому вмісті в грунті азоту та рухомого фосфору і середньому обмінного калію максимальний врожай суданська трава забезпечила при внесенні N60, а при низькому вмісті азоту і середньому фосфору та калію - N120-150.
Ефективність азотних добрив залежить від способів їх застосування. При внесенні аміачної селітри з поливною водою врожай підвищувався в порівнянні із застосуванням її врозкид на 13.1, сечовини на 15.1, вуглеамонійної солі - на 10.7%.
Одноразове внесення азотних добрив під передпосівний обробіток грунту забезпечує одержання такого ж врожаю суданської трави як і при подрібненому його застосуванні.
Азотні добрива на фоні фосфорних і калійних добрив змінюють показники якості врожаю. Внесення N90 підвищує в порівнянні з контролем вміст сирого протеїну на 21.8%, кормових одиниць в 100 кг корму на 16.4%, перетравного протеїну на 33.9%, а сирого жиру зменшує на 6.8 відносних відсотка. При цьому загальна зольність і кількість клітковини практично не змінюються.
На фоні внесення аміачної селітри в урожаї суданської трави містилось більше ніж при застосуванні вуглеамонійних солей, сирого протеїну на 8.2%, альбумінів та глобулінів на 15.3%, а проламінів, мало цінної фракції білка, навпаки, менше на 33.3%.
Повне мінеральне добриво (N120P60K45) забезпечує одержання найбільшого чистого прибутку, максимальну рентабельність і мінімальну собівартість врожаю суданської трави.
В умовах зрошення внесення N120P60K45 забезпечує найбільш ефективне використання сонячної енергії: з врожаєм зеленої маси фіксується 124.27 тис.МДЖ, енергетичний коефіцієнт при цьому складає 3.0.
При вирощуванні суданської трави в післяукісних посівах на зелений корм в умовах зрошення півдня України на темно-каштановому середньосуглинковому грунті при низькому вмісті в ньому азоту, фосфору та середньому калію слід вносити N120P60K45 одноразово під основний обробіток грунту. Із азотних добрив краще використовувати аміачну селітру. Ефективність її підвищується при внесенні з поливною водою. При відсутності аміачної селітри можна застосовувати сечовину або вуглеамонійні солі.
Список литературы
1. Ляшенко М. Ю. Урожай и качество суданской травы в зависимости от минеральных удобрений. // Таврійський науковий вісник. - Херсон. - 1997. - вип. 1. част. 4.- С. 660.
2. Ляшенко М. Ю. Вплив добрив на урожай і якість післяукісної суданської трави в умовах зрошення: Зб. наук. статей.- Херсон, 1997. - С. 119-121.
3. Філіпєв І. Д., Ляшенко М. Ю. Вплив добрив на урожай і якість післяукісної суданської трави в умовах зрошення півдня України: Зб. наук. праць Уманської с. - г. академії. - част. 1.- Сучасні проблеми рослинництва і кормовиробництва. - Умань, 1998. - С. 150-153.
Узагальнила вплив доз азотних добрив, форм, строків та способів їх застосування на врожай суданської трави.
4. Ляшенко М.Ю., Макарчук А.М. Влияние удобрений на урожай суданской травы при поукосном ее посеве в условиях орошения юга Украины // Матеріали міжнародної наукової конференції присвяченій 100-й річниці з дня заснування Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції. - Том 1. Землеробство. - Одеса. - 1996. - С. 160.
Внесок здобувача в статті полягає в самостійному проведенні оцінки впливу добрив на урожай суданської трави.