Розробка та вдосконалення прийомів селекційної і племінної роботи, які базуються на врахуванні особливостей екологічної та етологічної структур культури шовковичного шовкопряда. Складові, що обумовлюють її життєздатність та продуктивність при розведенні.
Аннотация к работе
З погіршенням екологічного стану середовища змінюється біохімічний склад листя основної кормової рослини шовковичного шовкопряда - шовковиці, що призводить до зниження основних біологічних та господарсько цінних показників у культурі. У звязку з цим для підвищення життєздатності та продуктивності порід шовковичного шовкопряда необхідна подальша розробка нових високоефективних способів оптимізації культури комах, особливо таких, які б базувалися на врахуванні особливостей екологічної та етологічної структур культури шовковичного шовкопряда і чинників, що впливають на неї й обумовлюють життєдіяльність популяції. Робота проводилась згідно з державними науково-технічними програмами “Шовківництво”: “Розробити ефективні технології виробництва шовкової сировини на основі високопродуктивних нових порід і гібридів шовковичного шовкопряда і сортів шовковиці” реєстраційний номер 0101U001891; “Система створення високопродуктивних порід і гібридів шовковичного шовкопряда, сортів і гібридів шовковиці”, номер державної реєстрації 0101U001851; завдання 04 - “Розробити теоретичні принципи і практичні прийоми оптимізації життєздатності і продуктивності шовковичного шовкопряда і зниження собівартості продуктів шовківництва”. Метою досліджень є розробка та вдосконалення прийомів селекційної і племінної роботи, які базуються на врахуванні особливостей екологічної та етологічної структур культури шовковичного шовкопряда як складових, що обумовлюють її життєздатність та продуктивність при розведенні. В шовківництві запропоновано нові прийоми оптимізації екологічної та етологічної структур культури шовковичного шовкопряда для підвищення життєздатності та продуктивності.Робота виконувалась у 2001-2005 роках на базі Інституту шовківництва УААН (Харківська обл., м. У роботі було використано породи шовковичного шовкопряда Bombyx mori L. Реалізація поставленої в дисертації мети та завдань дослідження здійснювались за наступною схемою (рис. У проведених експериментах ураховували такі біологічні та господарсько цінні показники шовковичного шовкопряда: життєздатність гусениць, %; урожай коконів з 1 г гусениць, кг; кількість сортових коконів, %; середню масу кокона, г; кількість коконів-“глухарів”, %; шовконосність коконів, %.Злотіним, суть якого полягає у встановленні прямої залежності між інтенсивністю хемотаксису гусениць-“мурашів” на запах листя шовковиці і їх життєздатністю (Остапенко Л.Н., Злотин А.З., 2000). Дослід здійснювався в чотирьох серіях: 1) добір гусениць-“мурашів” на різні нетрадиційні кормові подразники з подальшою їх вигодівлею на оптимальному агрофоні; 2) відбракування гусениць протягом трьох поколінь, які зреагували на запах нетрадиційних кормових подразників, та вигодівля решти особин, що віддають перевагу запаху листя шовковиці на оптимальному агрофоні; 3) відбракування гусениць, які зреагували на запах нетипових кормових рослин, та вигодівля решти особин, що віддають перевагу запаху листя шовковиці на песимальному агрофоні; 4) одноразове відбракування гусениць, які зреагували на запах нетипових кормових рослин, та вигодівля решти особин, що віддають перевагу запаху листя шовковиці на оптимальному агрофоні. Одержані дані першої серії досліду свідчать, що у варіанті з кульбабою лікарською відмічено зниження - на 2,4 % показника життєздатності гусениць у весняну вигодівлю та - на 3,61 % влітку порівняно з контролем (рис. У варіанті з відбракуванням гусениць-“мурашів” за реакцією на запах маклюри протягом першого покоління у весняний сезон вигодівлі 2002 року відмічено підвищення показника життєздатності на 2,84 % при достовірній різниці (p?0,05), крім того, спостерігалося збільшення урожаю коконів з 1 г гусениць-“мурашів” на 0,40 кг (p?0,05) порівняно з контролем. В результаті проведеного дослідження по породі Б-2 пол. встановлено достовірне підвищення показників життєздатності гусениць - на 4,24 % (p<0,01), врожаю коконів - на 0,70 кг (p<0,001), кількості сортових коконів - на 6,10 % (р<0,01), відмічено зниження відсотка коконів-“глухарів” на 2,7 (p<0,05) при доборі на запах козельцю великого порівняно з контролем.Уперше експериментально встановлено, що звільнення популяції гусениць-“мурашів” від особин, що реагують на нетрадиційні кормові подразники, підвищує біологічні та господарсько цінні показники популяції шовковичного шовкопряда. При відбракуванні гусениць шовковичного шовкопряда першого віку (протягом трьох поколінь) за інтенсивністю хемотаксису, що перейшли: на запах кульбаби лікарської - життєздатність основного матеріалу підвищилася у середньому на 3,2 %, урожай коконів збільшився на 0,53 кг; на запах козельцю великого - життєздатність підвищилася у середньому на 3,79 %, урожай коконів зріс - на 0,57 кг у весняні сезони вигодівель; на запах маклюри - життєздатність підвищилася - на 4,03 %, урожай коконів зріс - на 0,42 кг. Після одноразового відбракування гусениць шовковичного шовкопряда першого віку на запах нетрадиційних кормових подразників по породах Мерефа 6 та Б-2 пол. в середньому відміче
План
Основний зміст роботи
Вывод
вплив добору за параметрами екологічної структури на біологічні ознаки культури шовковичного шовкопряда
Відбракування гусениць шовковичного шовкопряда першого віку за реакцією переваги на нетиповий кормовий подразник. Серед прийомів, спрямованих на підвищення життєздатності та продуктивності шовковичного шовкопряда, найбільш ефективний, з нашої точки зору, є спосіб, запропонований Л.Н. Остапенко та О.З. Злотіним, суть якого полягає у встановленні прямої залежності між інтенсивністю хемотаксису гусениць-“мурашів” на запах листя шовковиці і їх життєздатністю (Остапенко Л.Н., Злотин А.З., 2000).
Ураховуючи це, ми дослідили вплив добору і відбракування гусениць-“мурашів”, які реагують на запах нетрадиційних кормових рослин, на життєздатність і продуктивність відбракованої та основної маси гусениць, залишених на вигодівлю.
Дослід здійснювався в чотирьох серіях: 1) добір гусениць-“мурашів” на різні нетрадиційні кормові подразники з подальшою їх вигодівлею на оптимальному агрофоні; 2) відбракування гусениць протягом трьох поколінь, які зреагували на запах нетрадиційних кормових подразників, та вигодівля решти особин, що віддають перевагу запаху листя шовковиці на оптимальному агрофоні; 3) відбракування гусениць, які зреагували на запах нетипових кормових рослин, та вигодівля решти особин, що віддають перевагу запаху листя шовковиці на песимальному агрофоні; 4) одноразове відбракування гусениць, які зреагували на запах нетипових кормових рослин, та вигодівля решти особин, що віддають перевагу запаху листя шовковиці на оптимальному агрофоні.
Одержані дані першої серії досліду свідчать, що у варіанті з кульбабою лікарською відмічено зниження - на 2,4 % показника життєздатності гусениць у весняну вигодівлю та - на 3,61 % влітку порівняно з контролем (рис. 1). У літню вигодівлю досліджували додатковий варіант: добір гусениць-“мурашів” за реакцією на запах козельцю великого. Як показали отримані результати, життєздатність шовковичного шовкопряда в контрольному варіанті перевищувала аналогічний показник із використанням добору на запах листя козельцю великого - на 5,13 % (p?0,05).
Рис. 1 Вплив добору гусениць першого віку за інтенсивністю хемотаксису на життєздатність та продуктивність шовковичного шовкопряда
Друга серія дослідів проводилась в період 2002-2003 років на оптимальному агрофоні. Наведені результати свідчать про підвищення основних показників при відбракуванні гусениць-“мурашів” за реакцією на запах нетрадиційних кормових подразників (табл. 1).
У варіанті з відбракуванням гусениць-“мурашів” за реакцією на запах маклюри протягом першого покоління у весняний сезон вигодівлі 2002 року відмічено підвищення показника життєздатності на 2,84 % при достовірній різниці (p?0,05), крім того, спостерігалося збільшення урожаю коконів з 1 г гусениць-“мурашів” на 0,40 кг (p?0,05) порівняно з контролем. У варіанті з відбракуванням гусениць-“мурашів” за реакцією на запах кульбаби лікарської урожай коконів збільшився на 0,70 кг (p?0,05), а також відзначено тенденцію до підвищення основних біологічних показників порівняно з контролем. шовкопряд розведення екологічний етологічний
У другому поколінні (літній сезон 2002 року) у варіанті з відбракуванням гусениць-“мурашів” за реакцією на запах козельцю великого відмічено підвищення життєздатності на 2,98 % (р<0,05). Крім того, кількість сортових коконів збільшилась на 5,53 % (p<0,05) порівняно з контролем. У варіанті з відбракуванням гусениць-“мурашів” на запах маклюри відмічено підвищення життєздатності на 5,36 % (p<0,05). Крім того, збільшився відсоток сортових коконів на 6,21 % (p<0,01) порівняно з показником контролю.
Аналогічна картина, за рівнем основних біологічних і господарсько цінних показників, спостерігалася і у третьому поколінні.
Таблиця 1 Вплив відбракування гусениць-“мурашів” породи Б-2 пол. за інтенсивністю хемотаксису на нетрадиційні кормові подразники на життєздатність та продуктивність протягом трьох поколінь
Варіант добору Життєздатність гусениць, % Урожай коконів, кг Кількість сортових коконів, % Кількість коконів-“глухарів”, %
Весняна вигодівля 2002 року (перше покоління)
Контроль - добір на запах листя шовковиці 94,52±0,92 4,06±0,17 91,91±1,15 2,76±0,25
Вигодівля залишку після відбракування особин на запах: - кульбаби лікарської 95,44±0,57 4,76±0,12* 92,14±0,51 3,48±0,86
- козельцю великого 94,11±0,38 4,30±0,05 89,00±0,66 4,59±1,12
Третя серія досліду передбачала вивчення показників життєздатності і продуктивності після трьох поколінь відбракування на песимальному агрофоні. Отримані дані показали (табл. 2) достовірне підвищення життєздатності у варіантах добору: на запах козельцю великого - на 6,98 % (p<0,01) та маклюри - на 4,41 % (p<0,01). Урожай коконів достовірно виріс у варіанті з використанням козельцю великого на 0,60 кг (p<0,01) порівняно з контролем.
Таблиця 2 Вплив відбракування гусениць-“мурашів” породи Б-2 пол. за інтенсивністю хемотаксису на нетрадиційні кормові подразники на життєздатність та продуктивність (літній сезон, 2003 р., песимальний агрофон)
Варіант добору Життєздатність гусениць, % Урожай коконів, кг Кількість сортових коконів, % Кількість коконів-“глухарів”, %
Контроль - добір на запах листя шовковиці 75,53±0,35 2,93±0,10 81,81±0,70 11,79±0,69
Вигодівля залишку після відбракування особин на запах: - кульбаби лікарської 76,33±0,76 2,67±0,03 83,97±0,88 12,94±0,29
- козельцю великого 82,51±0,90** 3,53±0,03** 86,16±0,74 9,36±0,95
Четверта серія досліду передбачала визначення ефективності запропонованого прийому при одноразовій дії на культуру шовковичного шовкопряда порід Б-2 пол. та Мерефа 6 у весняний та літній сезони вигодівлі на оптимальному агрофоні.
В результаті проведеного дослідження по породі Б-2 пол. встановлено достовірне підвищення показників життєздатності гусениць - на 4,24 % (p<0,01), врожаю коконів - на 0,70 кг (p<0,001), кількості сортових коконів - на 6,10 % (р<0,01), відмічено зниження відсотка коконів-“глухарів” на 2,7 (p<0,05) при доборі на запах козельцю великого порівняно з контролем.
При відбракуванні на запах маклюри життєздатність гусениць підвищилася - на 4,88 % (p<0,01). Помітно зріс показник урожаю коконів - на 0,70 кг (p<0,01) та кількості сортових коконів - на 2,77 % (p<0,05), спостерігалось зниження відсотка коконів-“глухарів” на 4,12 (p<0,05) порівняно з контролем.
У весняний період вигодівлі порода Мерефа 6 показала найвищу позитивну реакцію при відбракуванні гусениць-“мурашів” на запах кульбаби лікарської: життєздатність гусениць підвищилася на 7,79 % (p<0,01), показник урожаю коконів зріс порівняно з контрольним варіантом на 0,84 кг (p<0,01).
У літній сезон вигодівлі гусениць шовковичного шовкопряда 2003 року по породі Б-2 пол. відмічено підвищення життєздатності гусениць на 7,84 % (p<0,01), кількості сортових коконів на 4,67 % (p<0,05) при відбракуванні гусениць-“мурашів” на запах козельцю великого порівняно з контролем.
По породі Мерефа 6 відмічено достовірне підвищення життєздатності гусениць при відбракуванні на всі три нетипові кормові рослини.
Дослідження впливу попереднього охолодження імаго-самців шовковичного шовкопряда на біологічні та господарсько цінні показники в нащадків. Відбір високожиттєздатних нащадків шовкопряда за показниками життєздатності та продуктивності батьків досить перспективний, бо дозволяє відібрати найбільш життєздатний біоматеріал без значних витрат (Злотин А.З., Кораблева Е.С., Акименко Л.М., 1974, Злотин А.З., Кириченко В.Н., Акименко Л.М., 1979). Ураховуючи той факт, що між життєздатністю шовкопряда за батьківською лінією і біологічними показниками в нащадків існує пряма залежність, ми зробили припущення про можливість добору за руховою активністю після попереднього охолодження високожиттєздатних імаго-самців за реакцією “залицяння” (в присутності самок).
Добір імаго-самців, які першими виявили рухову активність після охолодження у першому поколінні, призвів до підвищення біологічних показників (табл. 3).
Життєздатність у варіанті добору підвищилася на 16,78 % з достовірною різницею (p<0,001), також відмічено зниження відсотка коконів-“глухарів” на 4,65 % (p<0,05) порівняно з варіантом контролю.
Таблиця 3 Вплив попереднього охолодження імаго-самців шовковичного шовкопряда на біологічні та господарсько цінні показники нащадків
Варіант добору Життєздатність гусениць, % Урожай коконів, кг Середня маса кокона, г Кількість сортових коконів, % Кількість коконів-“глухарів”, %
Літня вигодівля 2001 року. Перше покоління
Контроль 71,94±0,31 2,16±0,09 1,64±0,03 83,20±0,97 10,17±0,82
У другому поколінні відмічено незначне підвищення біологічних та господарсько цінних показників порівняно з контролем.
Третє покоління характеризується підвищеними біологічними та господарсько цінними показниками. Так життєздатність підвищилася на 9,23 % (p<0,001), урожай коконів зріс на 0,30 кг (p<0,05), збільшилась кількість сортових коконів на 4,77 % (p<0,01) порівняно з контролем.
Добір високожиттєздатних гусениць-“мурашів” шовковичного шовкопряда за інтенсивністю фототаксису. Установлено (Михайлов Е.Н., 1950, Маркіна Т.Ю., 1999), що вплив світла на ембріональний розвиток шовкопряда виявляється, головним чином, у зміні ритму добової активності гусениць. Відомо, що мінімальний поріг чутливості гусениць-“мурашів” до світла при виході з грени становить 40 хвилин. Це мінімальна експозиція, під час якої відбувається вихід гусениць з грени при штучному освітленні. Тому в нас виникла думка відібрати тих гусениць, які вийшли в перші 40 хвилин після початку освітлення грени, як найбільш чутливих до світла (гусениці з найбільшою інтенсивною фототаксису), припустивши, що вони матимуть найвищу життєздатність.
Одержані дані (табл. 4) свідчать, що у варіанті добору (40 хвилин) при інкубації з затемненням у середньому у весняні сезони 2001-2003 років відмічено підвищення життєздатності на 4,42 % (p<0,01). Кількість сортових коконів збільшилась на 2,94 % (p<0,01), урожай коконів зріс на 0,36 кг (p<0,01), відмічене зниження кількості коконів-“глухарів” на 4,38 % (p<0,001), що призвело до покращення якості біоматеріалу за господарсько цінними показниками.
Таблиця 4 Вплив добору за інтенсивністю фототаксису на життєздатність та продуктивність шовковичного шовкопряда
Порода Варіант Життєздатність гусениць, % Урожай коконів, кг Кількість сортових коконів, % Кількість коконів-“глухарів”, %
Весняна вигодівля. Середнє за 2001-2003 роки
Б-2 пол. Контроль 90,75±0,13 3,90±0,02 87,36±0,15 6,31±0,13
Аналогічна картина (за рівнем основних біологічних показників) отримана і в літні сезони вигодівель шовковичного шовкопряда 2001-2002 років. Показник життєздатності гусениць шовковичного шовкопряда підвищився на 4,34 % (p<0,01) порівняно зі звичайним добором, господарсько цінні показники залишилися на рівні контролю, що, на нашу думку, повязано зі зниженням якості корму і його привабливості для гусениць в літні сезони вигодівель. вплив добору шовковичного шовкопряда за параметрами етологічної структури на його біологічні ознаки
Добір імаго-самців шовковичного шовкопряда за максимальною чутливістю до статевого феромону самок. О.З Злотіним та іншими (1981) було доведено існування прямої залежності між ступенем чутливості самців до запаху статевого феромону самки шовковичного шовкопряда і життєздатністю нащадків, отриманих від них. Також було відомо, що фізіологічне дозрівання самців підвищує життєздатність їх нащадків (Злотін, 1982).
Виходячи з цього, метою нашого дослідження було вивчення впливу поєднаних разом способів: добору самців за чутливістю до статевого феромону самок після доби дозрівання самців при температурі 24 ОС. Дані дослідження наведені в таблиці 5.
Таблиця 5 Вплив добору імаго-самців за максимальною чутливістю до статевого феромону самок на біологічні та господарсько цінні ознаки
Варіант добору Життєздатність гусениць, % Урожай коконів, кг Кількість сортових коконів, %
Літня вигодівля 2001 р. Перше покоління
Контроль - самці без добору 71,94±0,31 2,16±0,09 83,20±0,97
- чутливістю на феромон самки 90,97±1,00** 3,98±009 89,63±1,07*
Вплив дії двох факторів 95,02±0,29*** 4,03±0,03 91,96±1,28*
Примітка. * - p<0,05; ** - p<0,01; *** - p<0,001.
У першому поколінні показник життєздатності підвищився за всіма варіантами. Також у всіх варіантах збільшився урожай коконів. Крім того у варіанті дії двох факторів знизилась кількість коконів-“глухарів” на 3,81 % (p<0,05) порівняно з контролем.
У другому поколінні життєздатність підвищилась у варіанті впливу дії двох факторів на 2,7 % (p<0,05), а також збільшилась кількість сортових коконів на 3,30 % (p<0,05) порівняно з контролем.
Третє покоління характеризується підвищеною життєздатністю за всіма варіантами добору порівняно з контролем.
Добір гусениць та імаго-самок шовковичного шовкопряда за руховою активністю. Існування прямої залежності між руховою активністю особин шовковичного шовкопряда та показниками життєздатності дало підставу для вивчення та розробки методів добору популяції шовковичного шовкопряда з високою руховою активністю для отримання якісного біоматеріалу без суттєвих трудомістких витрат. Для реалізації цієї мети було проведено добір гусениць пятого віку, які першими почали завивати кокони, добір імаго-самок, які першими почали інтенсивно відкладати грену, та комбінований добір за двома показниками.
У результаті проведеного дослідження було доведено, що добір гусениць пятого віку за швидкістю початку завивки коконів призводить до достовірного підвищення життєздатності нащадків у середньому на 3-3,5 % та збільшення сортності коконів - на 2-3 % порівняно з контролем як навесні, так і влітку.
Добір самок шовкопряда, які першими почали інтенсивно відкладати грену, призвів до суттєвого підвищення життєздатності (4-9 %), зниження кількості коконів-“глухарів” - на 3-4 % у весняні та літні сезони вигодівель порівняно з контролем.
Комбінований добір привів до підвищення життєздатності гусениць шовковичного шовкопряда - на 8-10 %, кількості сортових коконів - на 6- 6,5 % та вірогідного зменшення кількості коконів-“глухарів” - на 3-4 % порівняно з контролем в літній сезон вигодівлі.
Рис. 2 Результати впливу добору за руховою активністю гусениць першого дня завивки коконів на життєздатність та продуктивність
Запропонований метод добору за руховою активністю гусениць І дня завивки коконів було апробовано на трьох породах шовковичного шовкопряда: Б-2 пол., Українська 11 та Мерефа 6. Результати дисперсійного аналізу показників життєздатності та урожаю коконів за період весняної та літньої вигодівель 2004 року на оптимальному агрофоні (рис. 2) свідчать про їх підвищення в усіх трьох порід по відношенню до контролю. шовковичного шовкопряда
З практики шовківництва відомо, що гусениці третього дня завивки коконів мають низькі життєздатність та продуктивність.
Враховуючи це, ми вважали доцільним для підвищення життєздатності та продуктивності шовковичного шовкопряда проводити добір на племя лише тих самок, які першими почали інтенсивно відкладати грену, як тих, що дають найбільш життєздатних нащадків.
Проведені експерименти показали (табл. 6) наявність достовірного підвищення показника життєздатності гусениць по породах: Б-2 пол.- на 14,81 % (p<0,01), Українська 11 - на 2,96 % (p<0,05) порівняно з контролем.
Таблиця 6 Вплив добору за руховою активністю гусениць третього дня завивки коконів та імаго-самок за швидкістю відкладання яєць на біологічні та господарсько цінні показники нащадків (літня вигодівля 2004 р., песимальний агрофон)
Порода Варіант Життєздатність гусениць, % Урожай коконів, кг Кількість сортових коконів, % Кількість коконів-“глухарів”, %
Б-2 пол. Контроль 82,14±0,04 3,21±0,35 72,68±0,55 10,12±2,52
Показники продуктивності майже скрізь залишилися на рівні контролю, крім Української 11, в якої збільшився урожай коконів на 0,73 кг (p<0,01), а також відсоток сортових коконів у породи Б-2 пол. - на 10,41 (p<0,001) відповідно. Істотно знизилася кількість коконів-“глухарів” у породах: Б-2 пол. - на 8,21 % (p<0,05) та Мерефа 6 - на 7,45 % (p<0,001) порівняно з контролем.
Для апробації ефективності запропонованого способу було досліджено вплив добору за руховою активністю гусениць пятого віку при завивці коконів на біологічні та господарсько цінні показники нащадків менш життєздатної клонованої породи Українська 28 (клон).
Як свідчать результати досліджень (табл. 7), при доборі гусениць пятого віку першого дня завивки коконів життєздатність була на рівні контролю, показник життєздатності варіанта добору гусениць третього дня завивки коконів значно поступався контролю - на 9,55 % (p<0,05) та добору гусениць першого дня завивки коконів - на 10,54 % (p<0,01).
Урожай коконів у варіанті добору гусениць першого дня завивки коконів перевищував контрольний на 1,42 кг (p<0,001) і варіант добору третього дня завивки коконів - на 1,47 кг при достовірній різниці (p<0,001).
Таблиця 7 Вплив добору за різницею в строках завивки коконів на біологічні та господарсько цінні показники нащадків (порода Українська 28 (клон), літній сезон вигодівлі, 2005 p.)
Варіант Життєздатність гусениць, % Урожай коконів, кг Кількість сортових коконів, % Кількість коконів-“глухарів”, %
Контроль 93,03±1,78 2,51±0,11 86,41±0,79 6,38±0,53
Добір І дня завивки коконів 94,02±1,28 3,93±0,04*** 85,21±1,59 5,62±1,06
Добір ІІІ дня завивки коконів 83,48±1,42 2,46±0,10 86,94±0,33 6,36±2,73
Примітка. *** - p<0,001.
Таким чином, проведені дослідження показали, що для племінної роботи з шовковичним шовкопрядом необхідно проводити добір за руховою активністю гусениць пятого віку першого дня завивки коконів для отримання в подальшому високожиттєздатного та продуктивного біоматеріалу.
Економічна ефективність розроблених прийомів підвищення життєздатності та продуктивності шовковичного шовкопряда.
Результати розрахунків показали, що економічний ефект при відбракуванні гусениць-“мурашів” на нетрадиційні кормові подразники протягом трьох поколінь складає: у варіанті з кульбабою лікарською 266,17 грн., з козельцем великим - 598,5 грн., з маклюрою - 292,81 грн. Одноразове відбракування гусениць за інтенсивністю хемотаксису на нетрадиційні кормові подразники дало найбільший економічний ефект по породі Мерефа 6.
При доборі особин за руховою активністю максимальний економічний ефект при вигодівлі спостерігався по породі Мерефа 6 і складав 166,44 грн. Застосування способу добору за руховою активністю самок для варіанту третього дня завивки коконів підвищило економічну ефективність вигодівлі у породи Українська 11 на 404,91 грн.