Аналіз функціонального стану серцево-судинної системи у хворих на дифтерію, ангіни, кір, інфекційний мононуклеоз та епідемічний паротит в період розпалу та одужання. Застосування базисної терапії, рибоксину, тіотриазоліну та ацебутололу при міокардиту.
Аннотация к работе
При інфекційних хворобах на серцево-судинну систему діють три основні фактори: інфекційний агент, тропний до міокарда, який безпосередньо впливає на кардіоміоцити, а інколи і локалізується в його структурах; токсини та інші біологічно активні речовини мікроорганізмів і вірусів, які локалізуються не в міокарді, але діють на нього через кров; підвищене навантаження на серце в результаті порушень у периферійній судинній системі, особливо тих органів, ураження яких характерне для тієї чи іншої інфекції (Барштейн Ю.А. и др., 1996). Таким чином, актуальність теми визначається поширенням захворюваності на дифтерію, ангіни, кір, інфекційний мононуклеоз та епідемічний паротит, складністю їх диференціації, необхідністю вдосконалення диференційно-діагностичних засобів та пошуками оптимальних комбінацій лікарських засобів, які б володіли ефективними властивостями корекції порушень з боку серцево-судинної системи. Вивчити функцію серцево-судинної системи у хворих на дифтерію, ангіни, кір, інфекційний мононуклеоз і епідемічний паротит в залежності від тяжкості та періоду хвороби за результатами визначення фазової структури систоли лівого шлуночка, периферійного опору судин. Дослідити динаміку функціональних змін міокарда у хворих на дифтерію, ангіни, кір, інфекційний мононуклеоз і епідемічний паротит за даними ехокардіографії (ЕХОКГ) та диференційованої електрокардіограми (ЕКГ). Для вирішення поставлених у роботі завдань обстежено 211 хворих, з них 81 (38,4%) на дифтерію, 70 (33,3%) - на ангіни, 18 (8,5%) - на кір, 20 (9,4%) - на інфекційний мононуклеоз та 22 (10,4%) - на епідемічний паротит, які знаходились на стаціонарному лікуванні в 1995-1998 рр. в інфекційному відділенні обласної клінічної лікарні м.Чернівці.Дифтерія, ангіни, кір, інфекційний мононуклеоз та епідемічний паротит супроводжуються змінами функції серцево-судинної системи. Міокардит виник у 32 (39,5%) хворих на дифтерію, у 4 (5,7%) - на ангіни, у 1 (5,4%) - на кір, у 1(5,0%) - на інфекційний мононуклеоз). Призначення рибоксину, тіотриазоліну та ацебутололу у випадку ускладнення вказаних інфекційних хвороб міокардитом сприяє легшому його клінічному перебігу і швидшій нормалізації функції серцево-судинної системи, усуненню порушень реполяризації, метаболізму міокарда, ритму і провідності. Комплексне застосування у хворих на дифтерію, ангіни, кір, інфекційний мононуклеоз та епідемічний паротит методів полікардіографії, ЕХОКГ та диференційованої ЕКГ дає змогу в ранні строки захворювання обєктивно визначити ступінь тяжкості міокардиту, прогнозувати його розвиток і обґрунтувати лікувальну тактику. З метою нормалізації функціонального стану міокарда та гемодинаміки, зменшення периферійного опору судин, доцільно з перших днів появи міокардиту призначати внутрішньовенно струминно або крапельно рибоксин по 10,0 мл 1 раз на добу 10 днів поспіль, потім по 0,2 г всередину 3 рази на день 11 діб, тіотриазолін - внутрішньомязово по 2,0 мл 2,5% розчину 1 раз на добу протягом 10 днів , ацебутолол - по 200 мг 2 рази на добу протягом 5 діб, в наступні 5 діб - по 200 мг 1 раз на день.
Вывод
1. Дифтерія, ангіни, кір, інфекційний мононуклеоз та епідемічний паротит супроводжуються змінами функції серцево-судинної системи. Найчастіше виявляються порушення провідності, аритмії, розширення відділів і меж серця, зсув фазової структури систоли лівого шлуночка як ознака синдрому гіподинамії міокарда. Міокардит виник у 32 (39,5%) хворих на дифтерію, у 4 (5,7%) - на ангіни, у 1 (5,4%) - на кір, у 1(5,0%) - на інфекційний мононуклеоз).
2. Зміни центральної гемодинаміки характеризуються зниженням систолічного та хвилинного обємів за підвищення загального периферійного опору судин.
3. Використання методу диференційованої ЕКГ дозволяє встановити у більш ранні строки, порівняно з класичним записом, порушення процесів реполяризації міокарда. Вони проявляються змінами швидкісних показників зубця Т: зростанням відношення його максимальної швидкості на другому коліні до максимальної швидкості на першому коліні та зниженням відношення сусідніх екстремальних значень.
4. Призначення рибоксину, тіотриазоліну та ацебутололу у випадку ускладнення вказаних інфекційних хвороб міокардитом сприяє легшому його клінічному перебігу і швидшій нормалізації функції серцево-судинної системи, усуненню порушень реполяризації, метаболізму міокарда, ритму і провідності.
Практичні рекомендації
Комплексне застосування у хворих на дифтерію, ангіни, кір, інфекційний мононуклеоз та епідемічний паротит методів полікардіографії, ЕХОКГ та диференційованої ЕКГ дає змогу в ранні строки захворювання обєктивно визначити ступінь тяжкості міокардиту, прогнозувати його розвиток і обґрунтувати лікувальну тактику.
З метою нормалізації функціонального стану міокарда та гемодинаміки, зменшення периферійного опору судин, доцільно з перших днів появи міокардиту призначати внутрішньовенно струминно або крапельно рибоксин по 10,0 мл 1 раз на добу 10 днів поспіль, потім по 0,2 г всередину 3 рази на день 11 діб, тіотриазолін - внутрішньомязово по 2,0 мл 2,5% розчину 1 раз на добу протягом 10 днів , ацебутолол - по 200 мг 2 рази на добу протягом 5 діб, в наступні 5 діб - по 200 мг 1 раз на день.
ПЕРЕЛІК РОБІТ, ЯКІ ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Москалюк В.Д. Клініка та ускладнення дифтерії у дорослих // Інфекційні хвороби. - 1998. - № 4. - С. 18 - 22.
Москалюк В.Д. Функціональний стан серцево-судинної системи у хворих на кір, інфекційний мононуклеоз та епідемічний паротит // Буковинський медичний вісник. - 1998. - Т.2, №4. - С.59-62.
Москалюк В.Д., Полянська О.С. Зміни показників фазової структури серцевого циклу та центральної гемодинаміки у хворих на ангіни //Буковинський медичний вісник. - 1999. - Т.3, № 1. - С. 80-86.
Москалюк В.Д. Зміни ЕКГ у хворих на дифтерію, ангіни, кір, інфекційний мононуклеоз та епідемічний паротит // Буковинський медичний вісник. - 1999. - Т.3, №4. - С.85-87.
Москалюк В.Д., Сокол А.М., Тащук В.К. Швидкісні показники зубця Т електрокардіограми у хворих на дифтерію, ангіну, кір, інфекційний мононуклеоз та епідемічний паротит // Український кардіологічний журнал. - 1999.- ІІ випуск, №2. - С.75-77.
Москалюк В.Д. Про зміни серцево-судинної системи при деяких гострих вірусних захворюваннях // Нове в діагностиці та лікуванні вірусних хвороб: Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України (30-31 жовтня 1997 р., м. Суми).- Суми - Тернопіль.- 1997.- С. 28-29.
Москалюк В.Д. Особливості клінічного перебігу дифтерії у дорослих //Другий міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених: Тези доповідей. - Тернопіль, 1998. - С. 212.
Москалюк В.Д., Богачик Н.А., Венгловська Я.В., Трефаненко А.Г. Діагностичне значення швидкісних показників зубця Т диференційованої ЕКГ у хворих на дифтерію // Нове в діагностиці і терапії інфекційних хвороб: Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України (18-19 травня 2000 р., м.Львів).-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.- С. 266-267.