Дослідження процесів стратегічного розвитку у територіальних громадах та різноманітних формах їх об’єднання. Переваги запровадження децентралізації управління. Вирішення протиріччя органів влади через запровадження багаторівневого публічного управління.
Аннотация к работе
Сучасний етап розвитку українського суспільства характеризується одночасним впровадженням двох фундаментальних процесів - децентралізації та реалізацією низки стратегічних документів державного та регіонального рівнів: Стратегії сталого розвитку «Україна - 2020» [1], Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 р. [2] разом з якими в усіх областях реалізуються регіональні стратегії розвитку, розраховані до 2020 р. Одночасно стратегія як інструмент публічного управління усе частіше використовується територіальними громадами, хоча формування та реалізації стратегій для органів місцевого самоврядування базового рівня законодавчо не унормовано. Зростаюча кількість субєктів стратегічного планування територій різного масштабу - від країни до територіальної громади, - що є наслідком децентралізації в Україні, значно актуалізує проблему узгодження та координації діяльності усіх органів влади - центральних, регіональних та місцевих, органів місцевого самоврядування в рамках усіх складових фундаментального циклу стратегічного управління - розробки, реалізації та оцінки результатів виконання стратегічних документів. Для досягнення поставленої мети було сформульовано та вирішено такі завдання: дослідити звязок між децентралізацією та стратегічним управлінням, зясувати важливість такого звязку в умовах України, сформувати пропозиції щодо спрямування стратегічного розвитку регіонів та громад в умовах децентралізації. Стратегії передбачають складання планів заходів з їх реалізації, розрахованих на трирічний (дворічний) період, які вміщують опис пріоритетних заходів та проектів, що забезпечують досягнення цілей, визначених стратегіями, і передбачають періодичну (щоквартальну та щорічну) звітність обласних державних адміністрації з їх виконання. Як декларується в текстах, усі стратегії узгоджені (по цілях, пріоритетах, основних завданнях) із Державною стратегією регіонального розвитку на період до 2020 року і є посилання (в планах заходах їх реалізації у випадку, коли стратегії розроблені до прийняття Указу Президента України) на Стратегію сталого розвитку Україна-2020.
Список литературы
1. Романюк С.А. Децентралізація: теорія та практика застосування : монографія / С. А. Романюк - Київ : НАДУ, 2017. - 214 с.
2. Rondinelli, D. A., MCCULLOUGH, J. and Johnson, R. W. “Analyzing Decentralization Policies in Developing Countries: A Political-Economy Framework,” Development and Change20, №. 1 (1989) pp. 57-87.
3. Нижник О.М. Стратегічний регіональний розвиток: концептуалізація поняття/ Нижник О.М. //Державне управління: теорія та практика, № 1, 2016.-С. 127-140.
4. Закону України від 05.02.2015 року №156-19 “Про засади державної регіональної політики”, Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2015, №13, ст.90
5. Швейцарсько-український проект “Підтримка децентралізації в Україні”. Технічне завдання - Експертна підтримка інтеграції Стратегій обєднаних громад в регіональні довгострокові плани областей. Листопад 2016 р.
6. Закон України від 17.06.2014 року №1508-18 “Про співробітництво територіальних громад”, Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 34, ст.1167.
7. Multilevel governance and partnership practices in development and implementation of Sustainable Energy Action Plans (SEAP). European Union, 2016.-P.2.
9. Вюртенбергер Т. Історія та легітимація децентралізованої держави / Т. Вюртенбергер // Організація регіональної та місцевої влади : досвід держав-членів Європейського Союзу : Спеціальне доповнення Українсько-європейський журнал з міжнародного та порівняльного права. - К. : Вид-во ТОВ «Українська консалтингова група», 2005. - 128 с.
10. Романюк С. А. Політика регіонального розвитку в Україні: сучасний стан і нові можливості: Регіональні дослідження : монографія [Текст] / С. А. Романюк. - К. : УАДУ, 2001. - 112 с.