Встановлення та аналіз впливу аерогенних полютантів гірничо-металургійного комплексу на ембріональний розвиток плоду білих щурів у експерименті. Визначення критеріїв чутливості дітей віком 6-7 років до аерогенного забруднення за показниками гемодинаміки.
Аннотация к работе
Довкілля представляє багатокомпонентну систему, яка обєднує фізичні, хімічні, соціальні та інші фактори; серед них хімічне антропогенне забруднення представляє серйозну загрозу для стану здоровя груп населення зі зниженими адаптаційними можливостями організму, до яких, в першу чергу, відносяться діти (Сердюк А.М. та співавт., 2004; Кундієв Ю.І., 2004; Тимченко О.І., 2008; Білецька Е.М., 2005; Бердник О.В., 2006; Гапон В.О., 2002; Кутепов Е.Н. и др., 1999; Присяжнюк В.Є. та співавт., 2004). Реактивність організму дитини на дію антропогенних факторів довкілля залежить від багатьох чинників, зокрема, чутливості організму, яка може коливатися в широких межах і залежати від статі, віку, спадкових та етнічних особливостей та ін. У практиці епідеміологічних досліджень, проведених серед дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, таким факторам, як стать і вік, приділяється недостатньо уваги; надаються неоднозначні дані щодо особливостей статевої, вікової резистентності дітей до дії несприятливих факторів довкілля (Бердник О.В., 1999; Рублевська Н.І., 2004; Богоявленська В.Ф. та співавт., 2004; Гапон В.О., 2003). Недостатньо вивчено особливості психофізіологічного розвитку дітей дошкільного і раннього шкільного віку в умовах екологічного навантаження (Главацька В.І., 2006; Ященко Ю.Б., 2001; Привалов Л.И., 2002), оскільки саме періоди 3 і 6 років є критичними для формування вищої нервової діяльності дитини (Кольцова М.М. и др., 1975; Бехтерева Н.П., 1968; Блонский П.П., 1979). Тому вважаємо за доцільне визначити стан фізичного, інтелектуального розвитку популяції дітей віком від 3-х до 7 років, які народилися і мешкають на території Криворізького гірничо-металургійного регіону, що допоможе визначити чутливі до антропогенного навантаження характеристики розвитку серцево-судинної, дихальної систем, вищої нервової діяльності цих дітей.Для вирішення завдань, поставлених у роботі, проведено експериментальні та епідеміологічні дослідження, загальна характеристика їх обсягу та змісту представлена в таблиці 1. В експериментальних дослідженнях використано методичні підходи, що відповідають сучасним міжнародним вимогам щодо проведення токсикологічних експериментів з використанням тварин (Європейська конвенція щодо захисту хребетних тварин, яких використовують в експериментальних та інших наукових цілях (Страсбург, 1986), Директива Ради Європи № 609, 1986). За багаторічними (1991-1995 рр.) даними, які дають можливість найбільш обєктивно оцінити стан забруднення атмосфери в районах спостереження, середньодобові концентрації в промисловому районі перевищували ГДК за діоксидом сірки - у 3,7 рази, за пилом - у 8,4 рази, за фенолом - у 4,6 рази, за діоксидом азоту - у 1,4 рази, за оксидом вуглецю - у 1,6 рази. Підбір дітей проведений методом копі-пара з урахуванням біологічних та соціальних факторів: діти були народжені в перших нормальних пологах без ускладнень, вік матерів на момент пологів коливався від 18 до 25 років, діти мали повну сімю, сприятливий сімейний клімат, батьки мали повну або неповну вищу освіту, однаковий середньомісячний прибуток на одного члена сімї. Так, в умовах екологічного навантаження у хлопчиків віком 6 років вірогідно змінювався лише один гемодинамічний показник у порівнянні з даними умовно чистого району - ДАТ (Х-критерій > Х05), віком 7 років - чотири показники: ЧСС у спокої та після фізичного навантаження (Х-критерій > Х01), ВІК (Х-критерій>Х05), Іа (Х-критерій>Х05); у дівчаток віком 6 років вірогідно змінюються два показники: ЧСС після фізичної проби (Х-критерій>Х01) та Іа (Х-критерій>Х05), віком 7 років - вже шість показників: САТ (Х-критерій>Х05), середній тиск (Рсер, Х-критерій>Х05), ЧСС у спокої та після фізичного навантаження (Х-критерій>Х01), ВІК (Х-критерій>Х05) та Іа (Х-критерій>Х05).Експериментально доведена несприятлива дія атмосферного забруднення гірничо-металургійного регіону на показники ембріонального, постнатального розвитку, показано формування поведінкових реакцій щурів, функціонування ЦНС у потомства, ембріогенез яких проходив в умовах аерогенного навантаження. Виявлено, що в період внутрішньоутробного розвитку комплекс хімічних речовин - аерогенних ксенобіотиків, притаманних гірничо-металургійному регіону, впливає на процеси функціонування ЦНС тварин: у піддослідного потомства, починаючи з 1,5-місячного віку і до настання тваринами статевої зрілості, вірогідно (Х-критерій>Х05) знижується локомоторна рухова активність, що вказує на зміну рівноваги між процесами гальмування та збудження в корі головного мозку. Антропогенні полютанти в період ембріогенезу впливають на становлення функціональної активності півкуль головного мозку, як у новонароджених, так і у статевозрілих тварин: серед перших вірогідно (р<0,05) збільшується (на 12,8%) число тварин-амбідекстрів і зменшується (на 17,1%) число особин з функціональною активністю лівої півкулі головного мозку; серед статевозрілого потомства вірогідно (р<0,05) збільшується (на 19,9%) кількість т