Обмін азотистих речовин між кров’ю і молочною залозою в лактуючих кіз під дією адреналіну, карбахоліну і гангліоблокатора бензогексонію. Концепція патогенезу і засобів лікування хвороб молочної залози, вегетативної нервової системи лактуючих кіз.
Аннотация к работе
Проте, зрозуміло, що інтенсивність і направленість обміну речовин між кровю і молочною залозою залежать від функціонального стану регуляторних систем організму і в першу чергу вегетативної нервової системи. Глибоке пізнання механізмів регуляції метаболічної функції молочної залози дозволить успішно вирішити деякі питання патогенезу захворювань молочної залози, ефективного використання поживних речовин раціону і попередників складових частин молока. Метою роботи було вивчення обміну азотистих речовин між кровю і молочною залозою в лактуючих кіз в умовах 24-28-годинного голодування, характеру впливу адреналіну й карбахоліну на інтенсивність і направленість обміну азотистих сполук у молочній залозі, а також їх дії на фоні вимкнення передачі нервових імпульсів через центральні ганглії вегетативної нервової системи на рівні Н-холінореактивних систем. Відповідно до цього завданням даної роботи було вивчення: обміну азотистих речовин між кровю і молочною залозою в кіз через 24 - 28 годин після годівлі; Адреналін посилює періодичність обміну азотистих речовин між кровю і молочною залозою, зменшує поглинання азотистих метаболітів із крові тканинами молочної залози та знижує вміст білка в молоці.При аналізі обміну білків сироватки крові за даних умов досліду видно, що молочна залоза поглинає загальний білок із крові. У середньому ж за серію дослідів молочна залоза поглинає із притікаючої крові аміак, амінний азот, загальний білок, альбуміни і бета-глобуліни, одночасно виділяючи в кров молочної вени альфа-і гамма-глобуліни. В середньому за серію дослідів після введення адреналіну молочна залоза переважно виділяла в кров аміак при концентрації його в крові сонної артерії 0,27, а в крові молочної вени 0,30 мг%. До інєкції адреналіну молочна залоза поглинала із крові 0,9 мг% сечовини, а через 60 хвилин після застосування препарату позитивна А-В різниця сечовини зменшилася до 0,5 мг%, а пізніше молочна залоза почала виділяти сечовину в кров молочної вени. До інєкції карбахоліну молочна залоза поглинала із крові 0,09 мг% сечовини, а через 30 і 60 хвилин після введення препарату вона стала виділяти в кров відповідно 1,6 і 2,0 мг% сечовини, можливо, як продукт безпосереднього синтезу сечовини в тканинах молочної залози лактуючих кіз.Вивчено характер змін обміну азотистих речовин між кровю і молочною залозою, а також вміст білка в молоці лактуючих кіз при стимуляції симпатичної і парасимпатичної нервових систем та на фоні вимкнення центральних структур Н-холінореактивних систем бензогексонієм. Молочна залоза лактуючих кіз на фоні 24-28-годинного голодування поглинає з притікаючої крові як небілкові азотисті речовини, так і білки сироватки: загальний білок, альбуміни, бета-глобуліни. Адреналін знижує поглинання молочною залозою з артеріальної крові сечовини, аміноазоту, загального білка, альбумінів і бета-глобулінів, зменшує концентрацію білків у молоці та в сироватці крові обох судин і підвищує рівень аміаку та сечовини. Блокування передачі нервових імпульсів у центральних гангліях Н-холінореактивних систем приводить до зниження концентрації більшості метаболітів азотистого обміну в крові сонної артерії і молочної вени, зменшення поглинання з крові молочною залозою сечовини, аміноазоту, загального білка, альбумінів і бета-глобулінів і переважного виділення в кров молочної вени аміаку й аміноазоту, що свідчить про зниження використання азотистих метаболітів тканинами молочної залози і утворення білків молока. На фоні блокування Н-холінореактивних систем бензогексонієм адреналін посилював періодичність обміну азотистих речовин між кровю і молочною залозою, знижував інтенсивність поглинання азотистих без суттєвих змін у вмісті білків молока та азотистих речовин у крові обох судин.Обмін азотистих речовин між кровю і молочною залозою у лактуючих кіз // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб.наук.праць ХЗВІ. Х.: РВВ ХЗВІ, 1998. Вип.4. Т.2. С. Динаміка обміну білків сироватки крові між молочною залозою та кровю у кіз через 24-28 годин після годівлі та інєкції карбахоліну // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. Вплив карбахоліну на обмін азотистих речовин між кровю та молочною залозою у лактуючих кіз (за ангіостомічними даними) // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету: Зб.наук.праць. Влияние адреналина на обмен азотистых веществ между кровью и молочной железой лактирующих коз на фоне применения бензогексония // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб.наук.праць ХЗВІ. Х.:РВВ ХЗВІ, 1998. Вип.5. Т.2. С.
План
Зміст дисертації викладений у публікаціях, у тому числі
Вывод
Обмін азотистих речовин між кровю та молочною залозою в кіз через 24-28 годин після годівлі. Встановлено, що через 24 години після чергової ранкової годівлі молочна залоза лактуючих кіз поглинала із притікаючої крові аміак. У результаті періодичності обміну аміаку між кровю і молочною залозою в середньому за серію дослідів спостерігалася лише тенденція до поглинання аміаку з притікаючої крові. Формула періодичності дорівнювала 49:16:35 (табл. 1).
Таблиця 1
Обмін азотистих речовин між кровю і молочною залозою
Показники Судини Артеріовенозна різниця Формула періодичності
В обміні сечовини між кровю і молочною залозою спостерігалася така ж закономірність. На початку досліду молочна залоза поглинала з артеріальної крові сечовину від 0,6 до 1,8 мг%, а потім до закінчення досліду реєструвалася негативна А-В різниця сечовини. У середньому за серію дослідів переважали фази поглинання сечовини з притікаючої крові (формула періодичності - 52:14:34). Молочна залоза лактуючих кіз, можливо, використовує небілковий азот для біосинтезу азотистих речовин. За даних умов досліду молочна залоза кіз у середньому за серію дослідів поглинала з артеріальної крові 0,17 мг% амінного азоту. При цьому не було різких коливань у його вмісті ні в артеріальній, ні у венозній крові, хоч А-В різниця коливалася впродовж досліду від плюс 0,19-0,36 до мінус 0,11-0,24 мг%.
При аналізі обміну білків сироватки крові за даних умов досліду видно, що молочна залоза поглинає загальний білок із крові. У формулі періодичності тільки в 16 % випадків молочна залоза виділяє загальний білок у кров молочної вени, а в 78 % випадків концентрація загального білка в крові сонної артерії була вищою, ніж у венозній. У середньому ж за серію дослідів молочна залоза вірогідно (Р<0,01) поглинала з артеріальної крові 0,21 г% загального білка.
Аналіз обміну білкових фракцій показує, що поглинання загального білка з артеріальної крові молочною залозою йде, головним чином, за рахунок альбумінової фракції. В середньому за серію дослідів концентрація альбумінів у крові сонної артерії дорівнювала 3,41 г%, у крові молочної вени - 3,29 г%, а позитивна А-В різниця складала 0,12 г% (Р<0,01).
В обміні глобулінових фракцій більш виразно проявилася періодичність обміну, хоча в середньому за серію дослідів молочна залоза кіз переважно виділяла в кров молочної вени альфа- і гамма-глобуліни та поглинала з артеріальної крові бета-глобуліни. Вміст білка в молоці коливався від 3,45 до 3,51 %.
Таким чином, в умовах 24-28-годинного голодування молочна залоза періодично виділяє в кров молочної вени і поглинає з артеріальної крові як небілкові азотисті сполуки, так і білки сироватки крові. У середньому ж за серію дослідів молочна залоза поглинає із притікаючої крові аміак, амінний азот, загальний білок, альбуміни і бета-глобуліни, одночасно виділяючи в кров молочної вени альфа- і гамма-глобуліни.
Вплив адреналіну на обмін азотистих речовин між кровю та молочною залозою. Встановлено, що до інєкції адреналіну молочна залоза, як і в фоновій серії дослідів, незначно поглинала аміак із притікаючої крові. Інєкція адреналіну викликала підвищення концентрації аміаку в крові обох судин. Так, через 60 хвилин після введення адреналіну вміст аміаку в крові сонної артерії збільшився на 0,05, молочної вени - на 0,14 мг%, що було обумовлено посиленням катаболічних процесів у тканинах, у тому числі і в молочній залозі. Під дією адреналіну змінювалася і направленість обміну аміаку між кровю і молочною залозою. В середньому за серію дослідів після введення адреналіну молочна залоза переважно виділяла в кров аміак при концентрації його в крові сонної артерії 0,27, а в крові молочної вени 0,30 мг%. Формула періодичності дорівнювала 38:15:47 (табл.2).
Таблиця 2
Вплив адреналіну на обмін азотистих речовин між кровю і молочною залозою
Показники Судини Артеріовенозна різниця Формула періодичності
В обміні сечовини також проявлялася періодичність, як і у фоновій серії дослідів. До інєкції адреналіну молочна залоза поглинала із крові 0,9 мг% сечовини, а через 60 хвилин після застосування препарату позитивна А-В різниця сечовини зменшилася до 0,5 мг%, а пізніше молочна залоза почала виділяти сечовину в кров молочної вени.
В обміні білків сироватки крові реєструвалося переважне поглинання з притікаючої крові загального білка, альбумінів, бета-глобулінів. Але порівняно з фоновою серією дослідів, та й з вихідним співвідношенням обміну, відмічалося зменшення інтенсивності поглинання цих метаболітів. Після інєкції адреналіну підвищується періодичність обміну азотистих речовин між кровю і молочною залозою, а вміст білка в молоці зменшується з 3,58 %, на початку дослідів, до 3,40 %, після ін?єкції адреналіну.
Таким чином, під дією адреналіну концентрація аміаку, сечовини і гамма-глобулінів у крові сонної артерії і молочної вени збільшується, а вміст загального білка, альбумінів і альфа-глобулінів знижується. При цьому молочна залоза лактуючих кіз менше поглинає із притікаючої крові сечовини, амінного азоту, загального білка, альбумінів і бета-глобулінів, що, можливо, повязане з вазопресорною дією адреналіну.
Вплив карбахоліну на обмін азотистих сполук між кровю та молочною залозою. Встановлено, що через 24 години після чергової ранкової годівлі молочна залоза кіз незначно виділяє аміак у кров молочної вени. Після інєкції карбахоліну реєструється зменшення концентрації аміаку в крові молочної вени і ймовірно підвищується інтенсивність поглинання аміаку з крові молочною залозою. У середньому за серію дослідів молочна залоза поглинала із притікаючої крові 0,07 мг% аміаку (Р<0,01) при вмісті його в крові сонної артерії 0,25, а в крові молочної вени 0,18 мг% (табл.3). У формулі періодичності в 77% випадків молочна залоза поглинала аміак із притікаючої крові.
В обміні ж сечовини відмічалася протилежна направленість. До інєкції карбахоліну молочна залоза поглинала із крові 0,09 мг% сечовини, а через 30 і 60 хвилин після введення препарату вона стала виділяти в кров відповідно 1,6 і 2,0 мг% сечовини, можливо, як продукт безпосереднього синтезу сечовини в тканинах молочної залози лактуючих кіз.
Размещено на .ru
Таблиця 3
Вплив карбахоліну на обмін азотистих речовин між кровю і молочною залозою
Показники Судини Артеріовенозна різниця Формула періодичності
Після інєкції карбахоліну спостерігається підвищення інтенсивності поглинання молочною залозою з крові й амінного азоту та підвищення концентрації його в артеріальній крові, що, можливо, повязано з посиленням синтезу амінокислот у тканинах або з більшим надходженням амінокислот до крові із шлунково-кишкового тракту.
Карбахолін викликає суттєві зміни як у вмісті, так і в обміні білків сироватки крові. Так, уже через 60 хвилин після інєкції препарату концентрація загального білка в крові сонної артерії збільшилася із 6,82 до 7,14 г%, або на 0,32 г% (Р<0,01). При цьому, на цей час молочна залоза ймовірно збільшувала поглинання з крові загального білка до 0,31 г% (Р<0,01). У формулі періодичності в 73% випадків йшло поглинання загального білка з артеріальної крові. І в середньому за серію дослідів концентрація загального білка в крові сонної артерії була більшою, ніж у крові молочної вени на 0,22 г% (Р<0,01).
Аналіз результатів вмісту в крові білкових фракцій і направленості їх обміну між кровю та молочною залозою виявив, що під дією карбахоліну молочна залоза переважно поглинає з крові альбуміни, альфа- і гамма- глобуліни. Збільшення поглинання білкових і небілкових азотистих речовин із крові молочною залозою під впливом карбахоліну пов?язано з посиленням синтезу білків, у тому числі молока. Якщо до ін?єкції карбахоліну у молоці було 3,45 % білка, то після використання препарату його кількість підвищувалася до 3,68 г% (Р<0,01). При цьому, не виключається можливість використання аміноазоту та білків сироватки крові для біосинтезу білків тканин молочної залози.
Таким чином, під дією карбахоліну зменшується вміст аміаку, аміноазоту, загального білка, альбумінів, альфа-глобулінів і збільшується концентрація сечовини та гамма-глобулінів у крові молочної вени. Підвищення вмісту аміноазоту, загального білка, альбумінів, бета-глобулінів у артеріальній крові є результатом посилення синтезу їх у тканинах організму. Разом з цим підвищується і інтенсивність поглинання з крові й використання їх молочною залозою, як для біосинтезу молочних білків, так і безпосередньо тканин молочної залози. Переважне надходження в кров молочної вени сечовини і гамма-глобулінів може бути повязане із синтезом цих метаболітів у тканинах самої молочної залози лактуючих кіз.
Вплив бензогексонію на обмін азотистих речовин між кровю і молочною залозою. Встановлено, що до введення бензогексонію молочна залоза кіз незначно виділяла в кров аміак. Через 60 хвилин після вимкнення Н-холінореактивних систем бензогексонієм не змінювалася направленість обміну аміаку, а реєструвалося лише незначне зменшення вмісту його в крові обох судин. І лише під кінець 4-годинного досліду відмічалося поглинання аміаку з крові молочною залозою. У середньому за серію дослідів домінували фази виділення аміаку в кров молочної вени. Формула періодичності становила 18:12:70 (табл. 4).
В обміні сечовини спостерігалося різке зменшення поглинання сечовини з крові молочною залозою. Якщо до застосування бензогексонію молочна залоза поглинала з крові 2,4 мг% сечовини, то через 120 хвилин після інєкції препарату реєструвалося зниження рівня сечовини в крові сонної артерії на 3,3 мг%, на фоні різкого зменшення позитивної артеріовенозної різниці сечовини. У формулі періодичності в 75% випадків молочна залоза поглинала з притікаючої крові сечовину.
Після інєкції бензогексонію змінювалася направленість обміну аміноазоту. Якщо на початку досліду молочна залоза поглинала з крові 0,36 мг% аміноазоту, то через 60 хвилин після застосування бензогексонію вона вже виділяла в кров 0,37 мг% аміноазоту. В середньому за серію дослідів переважало виділення аміноазоту в кров молочної вени. Формула періодичності складала 42:13:55.
Таблиця 4
Обмін азотистих речовин між кровю і молочною залозою на фоні дії бензогексонію
Показники Судини Артеріовенозна різниця Формула періодичності
В обміні загального білка впродовж усього періоду спостережень реєструвалася позитивна А-В різниця. При цьому, через 60-120 хвилин після введення бензогексонію вірогідно зменшувався вміст загального білка в крові обох судин, а молочна залоза знижувала інтенсивність поглинання загального білка з притікаючої крові. У середньому ж за серію дослідів молочна залоза поглинала з крові 0,13 г% загального білка (Р<0,01).
Після введення бензогексонію посилювалася періодичність обміну білкових фракцій і зменшувалася інтенсивність поглинання альбумінів та бета-глобулінів із притікаючої крові, як порівняно з фоновою серією дослідів, так і відносно вихідного стану. При цьому вміст білка в молоці зменшувався з 3,56 до 3,47 %.
Таким чином, вимкнення Н-холінореактивних систем бензогексонієм приводить до зниження інтенсивності поглинання з крові молочною залозою сечовини, загального білка, альбумінів і бета-глобулінів, а також до зменшення концентрації азотистих метаболітів у крові сонної артерії і молочної вени і білка в молоці.
Вплив адреналіну на обмін азотистих речовин між кровю та молочною залозою на фоні дії бензогексонію. Встановлено, що молочна залоза на початку виділяла в кров аміак, одночасно поглинаючи з артеріальної крові сечовину. Після інєкції адреналіну на фоні виключення Н-холінореактивних систем посилювалася періодичність обміну небілкових азотистих речовин, особливо сечовини. У середньому за серію дослідів молочна залоза переважно поглинала з крові аміак, незначно виділяючи в кров молочної вени сечовину (табл. 5). Найбільша негативна А-В різниця сечовини відмічалася через 120 хвилин після введення адреналіну.
В обміні аміноазоту, як і в серії з застосуванням адреналіну без бензогексонію, молочна залоза поглинала з крові аміноазот у перші години досліду без великих змін інтенсивності обміну. А через 120 хвилин від початку досліду молочна залоза вже виділяла в кров 0,70 мг% аміноазоту при концентрації його в крові сонної артерії 4,80 мг%, в крові молочної вени - 5,50 мг%. У середньому за серію дослідів молочна залоза поглинала з артеріальної крові 0,14 мг% аміноазоту, а формула періодичності становила 69:10:21.
За даними умовами досліду молочна залоза кіз імовірно поглинала з притікаючої крові загальний білок і бета-глобуліни, тоді як у обміні альфа- і гамма- глобулінів переважали фази виділення їх у кров молочної вени. При цьому, на фоні вимкнення Н-холінореактивних систем стимуляція адренергічних систем організму викликала зменшення інтенсивності поглинання з крові загального білка й альбумінів майже в 2 рази. А в обміні альбумінів реєструвалася навіть негативна А-В різниця через 120 хвилин після введення адреналіну. На фоні використання бензогексонію адреналін не викликав суттєвих змін у вмісті білка молока. Якщо до ін?єкції адреналіну концентрація його була 3,51, то після введення препарату - 3,48 %.
Таблиця 5
Вплив адреналіну на обмін азотистих речовин між кровю і молочною залозою на фоні дії бензогексонію
Показники Судини Артеріовенозна різниця Формула періодичності
Таким чином, введення адреналіну на фоні виключення Н-холінореактивних систем бензогексонієм не викликає різких змін у вмісті білка в молоці, а також азотистих метаболітів у крові сонної артерії і молочної вени, підвищує поглинання з артеріальної крові аміноазоту і бета-глобулінів, зменшує інтенсивність поглинання з крові загального білка та альбумінів.
Вплив карбахоліну на обмін азотистих речовин між кровю і молочною залозою на фоні дії бензогексонію. Встановлено, що молочна залоза переважно поглинала з крові аміак. У середньому за серію дослідів йшло поглинання з крові 0,05 мг% аміаку (табл.6). При цьому, після введення карбахоліну, як і в серії без застосування бензогексонію, молочна залоза збільшувала поглинання аміаку з притікаючої крові. У формулі періодичності молочна залоза у 67 % випадків поглинала з притікаючої крові аміак. Під дією карбахоліну реєструвалося зменшення концентрації аміаку в крові молочної вени, що повязано з підвищенням використання азоту аміаку молочною залозою. При цьому не виключається можливість сполучення аміаку в молочній залозі з утворенням різноманітних амідів, у тому числі і сечовини.
Під дією карбахоліну збільшувалося поглинання з крові молочною залозою й аміноазоту. При вихідній негативній А-В різниці амінного азоту через 60 хвилин після інєкції карбахоліну молочна залоза ймовірно поглинала з крові 1,27 мг% аміноазоту(Р<0,01). До цього часу збільшилася концентрація аміноазоту в крові сонної артерії з 4,80 до 5,48 мг%, або на 0,68 мг%, а в крові молочної вени зменшилася з 5,0 до 4,21 мг%, або на 0,79 мг%. У середньому ж за серію дослідів молочна залоза в 54 % випадків поглинала з притікаючої крові аміноазот, а позитивна А-В різниця становила 0,45 мг% (Р<0,01).
Таблиця 6
Вплив карбахоліну на обмін азотистих речовин між кровю і молочною залозою на фоні дії бензогексонію
Показники Судини Артеріовенозна різниця Формула періодичності
Під дією карбахоліну в артеріальній крові збільшувалася концентрація загального білка, альбумінів, бета-глобулінів, а молочна залоза стала більше поглинати їх з притікаючої крові. У середньому ж, за серію дослідів молочна залоза ймовірно поглинала з крові 0,16 г% загального білка. Формула періодичності загального білка дорівнювала 78:08:14. Аналіз обміну білкових фракцій показує, що поглинання загального білка з крові молочною залозою проходило в цілому за рахунок альбумінів і бета-глобулінів. Як і в обміні загального білка, максимальне поглинання з крові альбумінів і бета-глобулінів реєструвалося через 60 хвилин після інєкції. В обміні гамма-глобулінів не виключається можливість їх синтезу безпосередньо в лімфоїдних утвореннях молочної залози. Вміст білка в молоці збільшувався з 3,50 до 3,71 %.
Таким чином, на фоні вимкнення Н-холінореактивних систем бензогексонієм карбахолін зменшує вміст аміаку й аміноазоту в крові молочної вени і підвищує концентрацію сечовини, тоді як у артеріальній крові відмічається тільки підвищення рівня аміноазоту. При цьому збільшується інтенсивність поглинання з крові аміаку, аміноазоту, загального білка, альбумінів і бета-глобулінів на фоні виділення сечовини і гамма-глобулінів у кров молочної вени.1. Вивчено характер змін обміну азотистих речовин між кровю і молочною залозою, а також вміст білка в молоці лактуючих кіз при стимуляції симпатичної і парасимпатичної нервових систем та на фоні вимкнення центральних структур Н-холінореактивних систем бензогексонієм.
2. Молочна залоза лактуючих кіз на фоні 24-28-годинного голодування поглинає з притікаючої крові як небілкові азотисті речовини, так і білки сироватки: загальний білок, альбуміни, бета-глобуліни. При цьому, всім метаболітам азотистого обміну притаманна періодичність обміну між кровю і молочною залозою, без суттєвих змін у вмісті білка молока.
3. Адреналін знижує поглинання молочною залозою з артеріальної крові сечовини, аміноазоту, загального білка, альбумінів і бета-глобулінів, зменшує концентрацію білків у молоці та в сироватці крові обох судин і підвищує рівень аміаку та сечовини. Після інєкції адреналіну молочна залоза кіз, поглинаючи з притікаючої крові сечовину, переважно виділяла в кров молочної вени аміак.
4. Під дією карбахоліну молочна залоза лактуючих кіз, поглинає з артеріальної крові аміак, а виділяє в кров молочної вени сечовину. При цьому, посилюється поглинання з крові аміноазоту, загального білка, альбумінів, альфа- і бета-глобулінів, із виділенням у кров молочної вени гамма-глобулінів. Карбахолін зменшує вміст азотистих метаболітів у крові молочної вени та посилює біосинтез білків молока.
5. Блокування передачі нервових імпульсів у центральних гангліях Н-холінореактивних систем приводить до зниження концентрації більшості метаболітів азотистого обміну в крові сонної артерії і молочної вени, зменшення поглинання з крові молочною залозою сечовини, аміноазоту, загального білка, альбумінів і бета-глобулінів і переважного виділення в кров молочної вени аміаку й аміноазоту, що свідчить про зниження використання азотистих метаболітів тканинами молочної залози і утворення білків молока.
6. На фоні блокування Н-холінореактивних систем бензогексонієм адреналін посилював періодичність обміну азотистих речовин між кровю і молочною залозою, знижував інтенсивність поглинання азотистих без суттєвих змін у вмісті білків молока та азотистих речовин у крові обох судин. Таким чином, адреналін спрямовує свою дію на обмінні процеси в тканинах організму як безпосередньо через адренорецептори різноманітних органів, так і через центральні структури вегетативної нервової системи.
7. Інєкція карбахоліну на фоні використання бензогексонію, так же як і в серії без блокування центральних Н-холінореактивних систем посилювала поглинання з артеріальної крові аміаку, аміноазоту, загального білка, альбумінів і бета-глобулінів, сприяла виділенню в кров молочної вени сечовини і гамма-глобулінів та підвищувала вміст білків молока на фоні зменшення концентрації аміаку й аміноазоту в крові молочної вени. Вважаємо, що метаболічна дія карбахоліну відбувається безпосередньо через холінорецептори тканин різних органів без вмикання центральних структур вегетативної нервової системи.
8. Отримані нами результати досліджень поширюють наші уявлення про механізм дії симпатомиметика адреналіну і холіномиметика карбахоліну на обмін азотистих речовин між кровю і молочною залозою лактуючих кіз, а також про участь молочної залози в обміні азотистих речовин. Встановлено, що молочна залоза достатньо інтенсивно використовує з притікаючої крові білки сироватки, а також небілкові азотисті речовини для утворення білків молока.
Пропозиції
Отримані результати пропонуємо взяти до уваги та використовувати: як доповнення до фармакодинаміки адреналіну і карбахоліну; при розробці концепції патогенезу і засобів лікування хвороб молочної залози, вегетативної нервової системи, а також при порушенні азотистого обміну; для регулювання процесів біосинтезу білків молока, інтенсивності і направленості обміну азотистих речовин між кров?ю і молочною залозою; для пояснення механізму зменшення секреторної діяльності молочної залози при стресах; в учбовому процесі з курсу фізіології сільськогосподарських тварин у розділах «Лактація» і «Вегетативна нервова система» та з курсу фармакології в розділі «Адренергічні і холінергічні засоби».