Правова природа волоського права, його зміст та форма. Правовий статус населення сіл, заснованих на волоському праві. Організація самоврядування на українських землях, визначення повноважень, місця та ролі органів у цій системі, особливості оподаткування.
Аннотация к работе
Дослідження волоського права як одного із різновидів українського звичаєвого права має практичне значення для історико-правової науки. Саме волоське право було тим різновидом українського звичаєвого права, у який втілилась українська правова традиція. Серед дослідників волоського права необхідно згадати таких вчених: О. Предметом дослідження є правова природа, закономірності становлення та особливості застосування звичаєвого права у селах волоського права, які існували на українських землях у ХІІІ-XVIII ст. Автор використав також спеціально-наукові методи: аналізу і синтезу історико-правових явищ (для вивчення окремих інститутів та звичаїв волоського права), абстрагування (для локального дослідження різних груп правовідносин), аналогії або порівняльно-правовий (для порівняння різних правових звичаїв та норм), аналізу писемних джерел (з метою дослідження різноманітних документів, що стосувалися сіл волоського права), тлумачення правових приписів (для зясування змісту і правової природи зафіксованих у документах правових норм і звичаїв), етнографічний (з метою вивчення правових явищ на підставі аналізу різних соціальних колективів, їхнього побуту, культури, традицій, звичаїв).У розділі 2 «Виникнення та розвиток волоського права в українських селах» встановлено, що волоське право здобуло найбільшого поширення на території Північної Буковини, Закарпаття та Галичини у ХІІІ-XVIII ст. Оскільки на українських землях села волоського права були заселені українським населенням, то саме це визначало природу правових звичаїв, котрі становили зміст волоського права. У підрозділі 3.1 «Загальна характеристика сільського самоврядування за волоським правом» зясовано, що органи сільського самоврядування волоського права утворювали санкціоновану державою систему місцевого самоврядування, яка доповнювала державний апарат і забезпечувала його функціонування на місцях. У підрозділі 4.1 «Організація, склад та компетенція судів волоського права» зясовано, що система судів волоського права виглядала наступним чином: сільський суд; суд окружного сільського адміністратора; окружні суди (суд групи сільських громад, що належали до одного сільського округу). У підрозділі 5.1 «Оподаткування населення сіл волоського права» зазначено, що специфічне оподаткування сіл волоського права та звільнення від оподаткування новозаснованих сіл сприяло поширенню волоського права на українських землях.